Рішення № 140673496, 15.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/928/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ПІ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 14 січня 2026 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ПІ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» (далі - ТОВ «ЕЙ ПІ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА», позивач) до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області, відповідач), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 23.09.2025 №52242/15-32-07-07-23, яким до підприємства застосовано штраф в розмірі 233521,31 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2025 №66301/15-32-07-07-23, яким до підприємства застосовано штраф в розмірі 1149,49 грн.

Стислий виклад позиції позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ГУ ДПС в Одеській області провело документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЕЙ ПІ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» щодо дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, результати якої оформило актом від 29.08.2025 №46225/15-32-07-07-18.

За викладом позивача, у ході перевірки встановлене порушення пунктів 1, 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», в частині несвоєчасного надходження валютної виручки на поточний рахунок позивача по розрахунках за контрактом №10-05/2023/G1 від 10.05.2023, укладеним з нерезидентом SKYBRIDGE ALBION LIMITED (England), у розмірі 61951,38 євро за період з 28.04.2024 до 06.05.2024 (9 днів), 39951,38 євро за період з 07.05.2024 до 31.05.2024 (25 днів), 23951,38 євро за період з 01.06.2024 до 06.06.2024 (6 днів), 30737,69 євро за період з 28.05.2024 до 06.06.2024 (10 днів).

Позивач вказує, що на підставі цього акта відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 23.09.2025 №52242/15-32-07-07-23, яким до підприємства застосовано штраф в розмірі 233521,31 грн.

Не погоджуючись з ним, позивач направив скаргу від 14.10.2025 №14/10-1 до Державної податкової служби України. Державна податкова служба України рішенням від 09.12.2025 №35193/6/99-00-06-01-03-06, яке позивач, за його твердженням, отримав 23.12.2025, скаргу залишила без задоволення та збільшила розмір нарахованої пені на 1149,49 грн (податкове повідомлення-рішення від 10.12.2025 №66301/15-32-07-07-23).

Твердження відповідача про порушення норм Закону України «Про валюту і валютні операції» позивач вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству, а винесені податкові повідомлення-рішення - неправомірними.

Позивач зазначає, що SKYBRIDGE ALBION LIMITED (Замовник) уклало з ним (Виконавець) контракт про надання послуг від 10.05.2023, відповідно до якого Виконавець зобов`язаний надавати послуги перевалки зернових культур клієнтам Замовника, а Замовник зобов`язаний здійснити оплату послуг на користь Виконавця відповідно до умов цього контракту, додаткових угод та додатків до нього.

Послуги включають послуги з перевалки зернових вантажів українського походження навалом через термінал та причал, починаючи від приймання на місці розвантаження та закінчуючи навантаженням на відповідне судно, а також послуги з організації користування причалом та зважування автотранспортних засобів.

Ставка перевалки за прямим методом визначається умовами контракту та додатковими угодами та включає в себе комплекс послуг з перевалки (вантажно-розвантажувальні роботи за технологічною схемою «автотранспорт-судно», інформаційні послуги, зважування автотранспортних засобів). Замовник повинен сплатити кошти за послуги не пізніше 180 календарних днів з дати виставлення інвойсу від Виконавця. Комісійні банку Виконавця оплачуються Виконавцем, комісійні банку Замовника оплачуються Замовником. Угодою про внесення змін від 02.10.2023 №1.2 змінено банківські реквізити SKYBRIDGE ALBION LIMITED.

За твердженням позивача, в рамках контракту він виставив SKYBRIDGE ALBION LIMITED інвойси від 31.10.2023 №31/10 на загальну вартість 84829,08 доларів США або 79989,70 євро, від 30.11.2023 №30/11 на загальну вартість 33765,35 доларів США або 30737,69 євро, від 29.12.2023 №29/12 на загальну вартість 25129,89 доларів США або 22797,69 євро та здійснив комплекс послуг щодо перевалки (перевантаження) вантажу, що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг від 31.10.2023 №31/10, від 30.11.2023 №30/11, від 29.12.2023 №29/12 на ті самі суми. Загальна сума до сплати за трьома актами становить 133525,08 євро.

Як зазначає позивач, SKYBRIDGE ALBION LIMITED здійснило оплату на розрахунковий рахунок ПУАТ «КБ «АКОРДБАНК»», що підтверджується Swift Input за 19.04.2024 на суму 18038,32 євро, банківською випискою за 22.04.2024 на суму 18013,32 євро. Угодою про внесення змін від 22.04.2024 №2 змінено обслуговуючий банк та банківські реквізити позивача з ПУАТ «КБ «АКОРДБАНК»» на ПУАТ АБ «ПІВДЕННИЙ». У зв`язку зі зміною банківських реквізитів позивач сформував та виставив SKYBRIDGE ALBION LIMITED інвойс від 30.04.2024 №30/04-10-05/2023/G1, який включає в себе суми трьох попередніх інвойсів з вирахуванням 18038,32 євро, на загальну вартість 124594,68 доларів США або 115486,76 євро.

За викладом позивача, SKYBRIDGE ALBION LIMITED здійснило оплату у розмірі 115486,76 євро на розрахунковий рахунок ПУАТ АБ «ПІВДЕННИЙ», що підтверджується такими документами: Swift Input за 03.05.2024 на суму 22000 євро, банківською випискою за 06.05.2024 на суму 21972 євро; Swift Input за 31.05.2024 на суму 16000 євро, банківською випискою за 31.05.2024 на суму 15980 євро; Swift Input за 05.06.2024 на суму 45100 євро, банківською випискою за 06.06.2024 на суму 45056 євро; Swift Input за 07.06.2024 на суму 31497,53 євро та на суму 889,23 євро, банківською випискою за 07.06.2024 на суму 32342,76 євро.

Позивач наголошує, що розрахунки за надані послуги здійснені в повному обсязі, а він належним чином виконав свої зобов`язання за контрактом, а саме надав комплекс послуг щодо перевалки (перевантаження) вантажу для SKYBRIDGE ALBION LIMITED, що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг.

З огляду на це позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними.

Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та зазначає, що за результатами перевірки встановив порушення позивачем вимог частини другої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII при виконанні експортного контракту від 10.05.2023 №10-05/2023/GI, а саме несвоєчасне надходження частини валютної виручки від нерезидента.

На підставі висновків акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 23.09.2025 №52242/15-32-07-07-23 про застосування 233521,31 грн пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідач вказує, що на виконання умов контракту позивач надав послуги на загальну суму 133525,08 євро, що засвідчено актами виконаних робіт від 31.10.2023 №31/10 на суму 79989,70 євро, від 30.11.2023 №30/11 на суму 30737,69 євро, від 29.12.2023 №29/12 на суму 22797,69 євро.

З урахуванням пункту 14-2 постанови НБУ від 24.02.2022 №18 граничний строк надходження валютної виручки становив 27.04.2024, 27.05.2024, 25.06.2024 відповідно.

Валютна виручка від нерезидента надійшла на загальну суму 133525,08 євро, що засвідчено платіжними документами від 22.04.2024 на суму 18038,32 євро, від 06.05.2024 на суму 22000,00 євро, від 31.05.2024 на суму 16000,00 євро, від 06.06.2024 на суму 23951,38 євро, від 06.06.2024 на суму 21148,62 євро, від 07.06.2024 на суму 9589,07 євро, 07.06.2024 на суму 22797,69 євро, однак з порушенням законодавчо встановленого строку.

Кількість днів прострочення по сумі 61951,38 євро становить 9 днів, по сумі 39951,38 євро - 25 днів, по сумі 23951,38 євро - 6 днів, по сумі 30737,69 євро - 10 днів.

На обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на частини першу, другу, четверту - сьому статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», пункт 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, пункти 14-2, 14-3, 14-4, 21 постанови НБУ від 24.02.2022 №18.

Відповідач також посилається на підпункт 2 пункту 9 розділу III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7, згідно з яким банк завершує здійснення валютного нагляду у разі експорту товару після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар.

Відповідач зазначає, що позивач не надав документів, які можуть бути підставою для ненарахування пені або зупинення нарахування пені відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції», а саме:

висновків центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком України;

позовних заяв резидента до суду, міжнародного комерційного арбітражу про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або документів про звернення до уповноваженого органу відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку;

довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) стосовно виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, які стали причиною несвоєчасного виконання умов договору.

Відповідаючи на аргументи позивача в частині відсутності його вини у порушенні строків розрахунків, відповідач зазначає, що відповідальність за порушення норм законодавства в частині дотримання граничних строків розрахунків покладається саме на резидентів України, незалежно від наявності чи відсутності їх вини.

За твердженням відповідача, Закон України «Про валюту і валютні операції» не містить норм, які б передбачали притягнення до відповідальності лише і виключно за наявності вини платника податку (резидента), його норми носять імперативний характер, а визначена ним відповідальність настає незалежно від причин, з яких сталось порушення.

Відповідач посилається на частини другу, третю статті 3 Закону України «Про валюту і валютні операції», за якими питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом, а у разі, якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

За твердженням відповідача, Податковий кодекс України не містить норм, які встановлюють склад порушення та визначають відповідальність за недотримання строків розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічними операціями, а тому стаття 109 та пункти 112.1, 112.2, 112.7 статті 112 Податкового кодексу України до спірних відносин не застосовуються, оскільки відповідальність позивача передбачена не цим Кодексом, а Законом України «Про валюту і валютні операції».

На підтвердження цього відповідач посилається на постанови Верховного Суду від 28.07.2022 у справі №826/1078/15 та від 03.08.2023 у справі №520/22505/21.

Посилаючись на підпункт 1 пункту 9 розділу III Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7, та частину першу статті 20 Закону України від 06.12.2019 №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», відповідач зазначає, що при розрахунку пені ГУ ДПС в Одеській області не врахувало, що після часткової сплати нерезидентом сума незавершених розрахунків за операцією по акту виконаних робіт від 30.11.2023 №30/11 складала 9589,07 євро, що по курсу НБУ на 06.06.2024 (дата останньої події за відповідною операцією) становить 418163,04 грн, тобто складала суму, яка є більшою, ніж незначна сума (400000,00 грн).

Тому, на думку відповідача, граничний строк розрахунків до дебіторської заборгованості у розмірі 9589,07 євро повинен застосовуватись, а загальна сума пені повинна становити 234670,80 грн та розраховуватись так: 9 днів затримки (з 28.04.2024 до 06.05.2024) на суму 61951,38 євро за курсом 38,5624; 25 днів затримки (з 07.05.2024 до 31.05.2024) на суму 39951,38 євро за курсом 38,5624; 6 днів затримки (з 01.06.2024 до 06.06.2024) на суму 23951,38 євро за курсом 38,5624; 10 днів затримки (з 28.05.2024 до 06.06.2024) на суму 30737,69 євро за курсом 39,9582; 1 день затримки (07.06.2024) на суму 9589,07 євро за курсом 39,9582, у кожному випадку за ставкою 0,3 %. Відповідач також посилається на статті 6, 19 Конституції України.

Стислий виклад відповіді на відзив

У відповіді на відзив позивач вказує, що належним чином та в повному обсязі надав послуги, а валютна виручка за контрактом фактично надійшла на рахунок підприємства у повному обсязі, що підтверджується банківськими платіжними документами.

На думку позивача, валютне законодавство має публічно-правовий характер та спрямоване на забезпечення стабільності валютного ринку та надходження валютної виручки в державу, а не на покарання суб`єктів господарювання, які фактично забезпечили її надходження.

Позивач зазначає, що у цьому випадку господарська операція є реальною, послуги фактично надані, валютна виручка отримана у повному обсязі, відсутні збитки держави або валютного ринку, відсутні ознаки ухилення від валютного контролю або виведення коштів.

З огляду на це позивач вважає, що формальне перевищення строку надходження частини валютної виручки не призвело до негативних економічних наслідків та не спотворило економічний зміст зовнішньоекономічної операції.

Позивач наголошує, що порушення строків оплати відбулось з боку нерезидента, який не зміг своєчасно виконати свої зобов`язання, та посилається на постанову Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №320/44802/23.

Позивач також стверджує, що відповідач неправильно визначив період нарахування пені, що призвело до завищення її розміру.

Позивач не погоджується з тим, що кінцевою датою нарахування пені відповідач вважає 06.05.2024, тобто дату зарахування коштів на поточний рахунок позивача. Посилаючись на пункти 108, 110, 130 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, позивач вважає, що датою зарахування валютної виручки є зарахування її на розподільчий рахунок (Swift Input за 03.05.2024), який є первинною точкою надходження валютної виручки на територію України, а подальший рух коштів на поточний рахунок, в тому числі з використанням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України.

На підтвердження позивач посилається на постанови Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №804/2465/17, від 14 серпня 2018 року у справі №808/502/17, від 28 березня 2019 року у справі №826/18743/14, від 7 лютого 2024 року у справі №804/8093/17, від 29 травня 2024 року у справі №2040/8051/18. За розрахунком позивача, пеня повинна нараховуватись не за 9 днів (з 28.04.2024 до 06.05.2024), а за 6 днів (з 28.04.2024 до 03.05.2024).

Позивач вважає, що допущення відповідачем грубих помилок при розрахунку пені, що призвели до викривлення реального розміру податкового зобов`язання, є самостійною достатньою підставою для визнання податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування, незалежно від інших доводів спору.

За твердженням позивача, наявність арифметичних та методологічних помилок у розрахунку свідчить про відсутність належного обґрунтування грошового зобов`язання, що суперечить принципам правової визначеності, пропорційності та належного врядування.

Процесуальні дії у справі

Суд ухвалою від 16.01.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Відповідно до Контракту про надання послуг №10-05/2023/G1 від 10 травня 2023 року (далі - Контракт), укладеного між SKYBRIDGE ALBION LIMITED, компанією, зареєстрованою відповідно до законодавства Англії та Уельсу (Замовник), та ТОВ «ЕЙ ПІ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» (Виконавець), Виконавець зобов`язаний надавати послуги перевалки зернових культур клієнтам Замовника, а Замовник зобов`язаний здійснити оплату на користь Виконавця відповідно до умов цього Контракту, додаткових угод та додатків до нього.

Згідно з пунктом 1.1 Контракту, послуги включають послуги з перевалки зернових вантажів українського походження навалом через потужності, зазначені в пункті 1.2 Контракту, та причал, починаючи від приймання на місці розвантаження та закінчуючи навантаженням на відповідне судно, а також включають послуги з організації користування причалом та зважування автотранспортних засобів.

За пунктом 1.2 Контракту, надання послуг здійснюється з використанням потужностей ТОВ «ЕЙ ПІ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» (Термінал), а за пунктом 1.4 сторони погодили надання послуг за прямим варіантом з автомобільного транспорту на судно.

За пунктом 3.4 Контракту, за наслідками надання послуг сторони складають та підписують акти приймання-передачі наданих послуг не рідше одного разу на місяць.

Пунктом 4.3 Контракту передбачено, що оплата за надані послуги здійснюється у доларах США, євро або фунтах стерлінгів на вибір Виконавця, шляхом виставлення (відправлення) інвойса.

Згідно з пунктом 4.4 Контракту, комісійні банку Виконавця оплачуються Виконавцем, комісійні банку Замовника оплачуються Замовником.

Пункт 4.6 Контракту передбачає, що Замовник повинен сплатити кошти за послуги згідно умов Контракту не пізніше 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати виставлення інвойсу від Виконавця.

Додатковими угодами №2 від 01.10.23, №3 від 01.11.23 та №4 від 01.12.23 до Контракту сторони змінили пункт 4.1 Контракту та визначили ставку перевалки за прямим методом у розмірі 3 долари США, 5 доларів США та 7,76 долара США за метричну тонну перевантаженого вантажу відповідно.

За цими угодами, ставка включає в себе комплекс послуг з перевалки (вантажно-розвантажувальні роботи за технологічною схемою «автотранспорт-судно», видання коносаментів, маніфестів, інформаційні послуги, зважування автотранспортних засобів).

Згідно з актом №31/10 приймання-передачі наданих послуг від 31 жовтня 2023 року, у період з 01.10.23 до 31.10.23 Виконавець здійснив комплекс послуг щодо перевалки (перевантаження) вантажу у кількості 28276,36 метричної тонни на загальну вартість 84829,08 долара США або 79989,70 євро.

За актом №30/11 приймання-передачі наданих послуг від 30 листопада 2023 року, у період з 01.11.23 до 30.11.23 Виконавець здійснив комплекс послуг щодо перевалки (перевантаження) вантажу у кількості 6753,07 метричної тонни на загальну вартість 33765,35 долара США або 30737,69 євро.

Відповідно до акта №29/12 приймання-передачі наданих послуг від 29 грудня 2023 року, у період з 01.12.23 до 29.12.23 Виконавець здійснив комплекс послуг щодо перевалки (перевантаження) вантажу у кількості 3238,92 метричної тонни на загальну вартість 25129,89 долара США або 22797,69 євро.

На оплату цих послуг позивач виставив SKYBRIDGE ALBION LIMITED інвойси від 31.10.2023 №31/10 на суму 84829,08 долара США або 79989,70 євро, від 30.11.2023 №30/11 на суму 33765,35 долара США або 30737,69 євро та від 29.12.2023 №29/12 на суму 25129,89 долара США або 22797,69 євро.

Угодою про внесення змін №2 від 22.04.24 до Контракту сторони виклали банківські реквізити Виконавця у новій редакції та зазначили рахунок UA603282090000026008000034145, відкритий 22.04.2024 в Акціонерному банку «Південний».

Як вбачається зі SWIFT-повідомлення від 19.04.2024 та виписки ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК»» по рахунку позивача за 22.04.2024, за дорученням на суму 18038,32 євро з призначенням платежу за Контрактом та інвойсом №31/10 від 31.10.23 на поточний рахунок позивача 22.04.2024 зараховано 18013,32 євро.

Відповідно до SWIFT-повідомлення, отриманого Акціонерним банком «Південний» 03.05.2024 о 15:53, SKYBRIDGE ALBION LIMITED переказало позивачу за Контрактом кошти за дорученням на суму 22000 євро, сума до зарахування з датою валютування 03.05.2024 становить 21972,00 євро, а рахунком кредиту зазначено рахунок 26031000034145 «Розпод.рах.ТОВ «ЕЙ ПI ТРЕЙДIНГ УКРАЇНА»».

Згідно з випискою Акціонерного банку «Південний» за рахунком позивача НОМЕР_1 за 06.05.2024, 21972,00 євро зараховано на цей рахунок 06.05.2024 (проведено 06.05.2024 об 11:46:53) з рахунку UA923282090000026031000034145.

За SWIFT-повідомленням, отриманим Акціонерним банком «Південний» 31.05.2024 об 11:36, SKYBRIDGE ALBION LIMITED переказало позивачу кошти за дорученням на суму 16000 євро, сума до зарахування з датою валютування 31.05.2024 становить 15980,00 євро, рахунком кредиту зазначено той самий розподільчий рахунок. Виписка цього банку за 31.05.2024 підтверджує, що 15980,00 євро зараховано на поточний рахунок позивача 31.05.2024 (проведено о 13:01:30).

Згідно зі SWIFT-повідомленням, отриманим Акціонерним банком «Південний» 05.06.2024 о 17:51, SKYBRIDGE ALBION LIMITED переказало позивачу кошти за дорученням на суму 45100 євро, сума до зарахування з датою валютування 05.06.2024 становить 45056,00 євро, рахунком кредиту зазначено той самий розподільчий рахунок. Згідно з випискою цього банку за 06.06.2024, 45056,00 євро зараховано на поточний рахунок позивача 06.06.2024 (проведено об 11:22:07).

Як вбачається зі SWIFT-повідомлення, отриманого Акціонерним банком «Південний» 07.06.2024 о 17:24, SKYBRIDGE ALBION LIMITED переказало позивачу кошти за дорученням на суму 31497,53 євро, сума до зарахування з датою валютування 07.06.2024 становить 31461,53 євро.

Виписка цього банку за 07.06.2024 підтверджує, що того ж дня на поточний рахунок позивача зараховано 31461,53 євро та 881,23 євро.

Згідно з оборотно-сальдовою відомістю позивача по рахунку 362 за період з 22.04.2024 до 28.04.2025, позивач відніс надходження від SKYBRIDGE ALBION LIMITED так:

на погашення заборгованості за реалізацією від 31.10.2023 (79989,70 євро) - 18038,32 євро (обороти за 22.04.24), 22000,00 євро (обороти за 06.05.24), 16000,00 євро (обороти за 31.05.24) та 23951,38 євро (обороти за 06.06.24);

за реалізацією від 30.11.2023 (30737,69 євро) - 21148,62 євро (обороти за 06.06.24) та 9589,07 євро (обороти за 07.06.24); за реалізацією від 29.12.2023 (22797,69 євро) - 22797,69 євро (обороти за 07.06.24).

Разом надходження становлять 133525,08 євро.

На підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 08.07.2025 №7329-п відповідач у період з 18.08.2025 до 22.08.2025 провів документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за Контрактом за період з 10.05.2023 до дати закінчення перевірки.

Копію наказу та повідомлення від 09.07.2025 №1077/15-32-07-07-17 про проведення перевірки позивач отримав 15.07.2025, що підтверджує рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

За результатами перевірки відповідач склав акт від 29.08.2025 №46225/15-32-07-07-18.

В акті перевірки зазначено, що позивач надав послуги за актами від 31.10.2023 на суму 79989,70 євро (за курсом НБУ 38,5624 грн за 1 євро), від 30.11.2023 на суму 30737,69 євро (за курсом НБУ 39,9582 грн за 1 євро) та від 29.12.2023 на суму 22797,69 євро, а законодавчо встановлений термін надходження валютної виручки за ними становить 27.04.2024, 27.05.2024 та 25.06.2024 відповідно.

За актом перевірки, валютні кошти надійшли на поточний валютний рахунок позивача у сумі 133525,08 євро, у тому числі:

22.04.2024 у сумі 18038,32 євро в рахунок часткового погашення заборгованості по акту від 31.10.2023, без порушення терміну розрахунків;

06.05.2024 у сумі 22000,00 євро, 31.05.2024 у сумі 16000,00 євро та 06.06.2024 у сумі 23951,38 євро в рахунок погашення заборгованості по акту від 31.10.2023, з порушенням терміну розрахунків;

06.06.2024 у сумі 21148,62 євро в рахунок часткового погашення заборгованості по акту від 30.11.2023, з порушенням терміну розрахунків;

07.06.2024 у сумі 9589,07 євро в рахунок повного погашення заборгованості по акту від 30.11.2023; 07.06.2024 у сумі 22797,69 євро в рахунок повного погашення заборгованості по акту від 29.12.2023, без порушення терміну розрахунків.

Щодо суми 9589,07 євро в акті перевірки зазначено, що сума заборгованості є незначною та граничні строки розрахунків не поширюються на дану операцію з експорту послуг.

За висновком акта перевірки, позивач порушив пункти 1, 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», в частині несвоєчасного надходження валютної виручки на поточний рахунок позивача по розрахунках за Контрактом у розмірі 61951,38 євро за період з 28.04.2024 до 06.05.2024 (9 днів), 39951,38 євро за період з 07.05.2024 до 31.05.2024 (25 днів), 23951,38 євро за період з 01.06.2024 до 06.06.2024 (6 днів), 30737,69 євро за період з 28.05.2024 до 06.06.2024 (10 днів).

Згідно з розрахунком пені, який є додатком 3 до акта перевірки, пеня за ставкою 0,3 % за кожен день прострочення становить: за 9 днів на суму 61951,38 євро за курсом 38,5624 (гривневий еквівалент 2388993,90 грн) - 64502,84 грн; за 25 днів на суму 39951,38 євро за курсом 38,5624 (1540621,10 грн) - 115546,58 грн; за 6 днів на суму 23951,38 євро за курсом 38,5624 (923622,70 грн) - 16625,21 грн; за 10 днів на суму 30737,69 євро за курсом 39,9582 (1228222,76 грн) - 36846,68 грн, а всього 233521,31 грн.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення форми «С» від 23.09.2025 №52242/15-32-07-07-23, яким за порушення пунктів 1, 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та пункту 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» застосувало до позивача пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 233521,31 грн.

Розрахунок пені, доданий до цього податкового повідомлення-рішення, збігається з розрахунком, доданим до акта перевірки.

Позивач отримав це податкове повідомлення-рішення 01.10.2025, що підтверджує рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Зі скаргою від 14.10.2025 №14/10-1 на податкове повідомлення-рішення від 23.09.2025 №52242/15-32-07-07-23 позивач звернувся до Державної податкової служби України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 09.12.2025 №35193/6/99-00-06-01-03-06 Державна податкова служба України залишила без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 23.09.2025 №52242/15-32-07-07-23, а скаргу - без задоволення та збільшила розмір нарахованої пені на 1149,49 грн.

У рішенні зазначено, що ГУ ДПС в Одеській області при розрахунку пені не врахувало, що після часткової сплати нерезидентом сума незавершених розрахунків за операцією по акту від 30.11.2023 №30/11 складала 9589,07 євро, що по курсу НБУ на 06.06.2024 становить 418163,04 грн, тобто є більшою, ніж незначна сума (400000,00 грн), а тому загальна сума пені повинна становити 234670,80 грн, з урахуванням 1 дня затримки (07.06.2024) на суму 9589,07 євро за курсом 39,9582.

З урахуванням цього рішення ГУ ДПС в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення форми «С» від 10.12.2025 №66301/15-32-07-07-23, яким за недотримання термінів розрахунків на суму 9589,07 євро на 1 день (період з 07.06.2024 до 07.06.2024) застосувало до позивача пеню у сумі 1149,49 грн.

За розрахунком, доданим до цього податкового повідомлення-рішення, пеню обчислено за 1 день на суму 9589,07 євро за курсом 39,9582 (гривневий еквівалент 383161,98 грн) за ставкою 0,3 %. У графі «Період порушення граничних строків розрахунків» цього розрахунку зазначено «з 07.06.2024 по 07.07.2024».

Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із застосуванням до позивача пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту послуг та полягають у з`ясуванні того, чи мав відповідач підстави для нарахування цієї пені та чи правильно визначив період прострочення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII (далі - Закон №2473-VIII).

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 13 Закону №2473-VIII, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону №2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

За абзацом першим частини четвертої статті 13 Закону №2473-VIII, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Частиною п`ятою статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У частині шостій статті 13 Закону №2473-VIII зазначено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Згідно з абзацом першим частини сьомої статті 13 Закону №2473-VIII, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

За частиною восьмою статті 13 Закону №2473-VIII, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Пунктом 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова №18) встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Акти приймання-передачі наданих послуг №31/10 та №30/11 оформлені 31.10.2023 та 30.11.2023, тому за частиною другою статті 13 Закону №2473-VIII та пунктом 14-2 Постанови №18 граничний строк розрахунків за ними сплив 27.04.2024 та 27.05.2024 відповідно.

Такі самі дати відповідач визначив в акті перевірки, а позивач у відповіді на відзив обчислює прострочення з 28.04.2024.

SWIFT-повідомлення, виписки банків та оборотно-сальдова відомість позивача по рахунку 362 підтверджують, що за актом від 31.10.2023 №31/10 до спливу граничного строку надійшло 18038,32 євро з 79989,70 євро, а решта 61951,38 євро надійшла трьома платежами у травні та червні 2024 року.

За актом від 30.11.2023 №30/11 уся сума 30737,69 євро надійшла у червні 2024 року, тобто після 27.05.2024.

Позивач у відповіді на відзив називає це формальним перевищенням строку надходження частини валютної виручки.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позивач порушив строк розрахунків, встановлений згідно зі статтею 13 Закону №2473-VIII, щодо 61951,38 євро за актом від 31.10.2023 №31/10 та щодо 30737,69 євро за актом від 30.11.2023 №30/11.

Аргументи позивача про те, що розрахунки за надані послуги здійснені в повному обсязі, а він належним чином виконав свої зобов`язання за Контрактом, цього висновку не спростовують.

Частина п`ята статті 13 Закону №2473-VIII пов`язує нарахування пені з порушенням строку розрахунків та визначає її за кожний день прострочення. Надходження всієї суми після спливу граничного строку припиняє прострочення, проте не звільняє від пені за дні, в які воно тривало.

Суд відхиляє твердження позивача про те, що валютне законодавство не спрямоване на покарання суб`єктів господарювання, які фактично забезпечили надходження валютної виручки, а формальне перевищення строку не призвело до негативних економічних наслідків. Стаття 13 Закону №2473-VIII не ставить нарахування пені в залежність від реальності господарської операції, наявності збитків держави або валютного ринку чи ознак ухилення від валютного контролю. Випадки, в яких граничний строк подовжується або зупиняється, а пеня не нараховується, визначені частинами четвертою, шостою та сьомою цієї статті.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27.02.2025 у справі №520/2941/24 звернув увагу, що законодавцем передбачено випадок не застосування фінансової відповідальності у вигляді нарахування пені (зупинення строку нарахування пені) лише у разі виникнення форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання контрагентом договору.

Наведений висновок є застосовним і до спірних правовідносин у цій справі, оскільки у справі №520/2941/24 резидент оскаржував пеню, нараховану за частиною п`ятою статті 13 Закону №2473-VIII, та посилався на відсутність своєї вини у несвоєчасних розрахунках нерезидентів.

Позивач наголошує, що порушення строків оплати відбулось з боку нерезидента, та посилається на постанову Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №320/44802/23.

У цій постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив: «При цьому, колегія суддів за встановлених судами у справі обставин щодо виконання договірних відносин між її учасниками (продавець, покупець) додатково звертає на необхідність надання належної оцінки тим обставинам, що ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» (як продавець) виконав свої зобов`язання по укладеним з нерезидентами - компанією «AL ATEF COMPANY FOR TRADING» (Єгипет) (як покупцем) та «Ahmed Mohamed El Shamy & his partners CO-4 Nutrition» (Єгипет) (як покупцем) контрактам з поставки товару, в той же час невиконання або неналежне виконання обов`язків з оплати здійснене саме покупцями цього товару».

Посилання позивача на цю постанову є помилковим. У справі №320/44802/23 резидент, якому нерезиденти не оплатили або несвоєчасно оплатили поставлений товар, подав сертифікати торгово-промислової палати та довідки торгово-промислової палати країни нерезидентів про форс-мажорні обставини, а Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд. Одразу після наведеного позивачем висновку Верховний Суд вказав: «Тому доведення неможливості виконати умови контрактів в частині його оплати з підстав наявності таких форс - мажорних обставин (непереборної сили) більше полягало на належних підтверджуючих документах цих осіб, відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону № 2473-VIII, а саме відповідних довідках уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту)».

З наведеного суд робить висновок, що у справі №320/44802/23 невиконання нерезидентом обов`язку з оплати мало значення для того, якими документами підтверджуються форс-мажорні обставини за частиною шостою статті 13 Закону №2473-VIII, а не було самостійною підставою для звільнення резидента від пені.

Повертаючись до обставин справи, суд зазначає, що позивач на форс-мажорні обставини не посилається, а довідки уповноваженої організації (органу) про їх виникнення та закінчення матеріали справи не містять.

Відповідач у відзиві зазначає, що позивач не надав висновку про подовження граничних строків розрахунків, позовної заяви про стягнення з нерезидента заборгованості та довідки про форс-мажорні обставини.

Таких документів матеріали справи не містять, і про їх наявність жоден з учасників справи не заявляв.

Заперечення відповідача про те, що пеня за порушення граничних строків розрахунків нараховується незалежно від вини резидента, а норми Податкового кодексу України про вину до неї не застосовуються, узгоджується з висновком Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 23.07.2024 у справі №240/25642/22, в якій Верховний Суд зазначив, що хоча положеннями Закону №2473-VIII не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення Податкового кодексу України. Закон №2473-VIII та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики.

На норми Податкового кодексу України про вину позивач у позовній заяві та у відповіді на відзив не посилається.

Отже, підстави для нарахування позивачу пені за порушення строку розрахунків відповідач мав, а спір між сторонами зводиться до періоду, за який її нараховано.

Позивач стверджує, що відповідач неправильно визначив період нарахування пені, оскільки датою зарахування валютної виручки є зарахування її на розподільчий рахунок, а не на поточний.

Відповідач посилається на підпункт 2 пункту 9 розділу III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7 (далі - Інструкція №7).

Частина друга статті 13 Закону №2473-VIII вимагає зарахування грошових коштів «на рахунки резидентів у банках України» та виду такого рахунку не визначає.

Згідно з пунктом 108 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5 (далі - Положення №5), зарахування коштів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів здійснюється банками через розподільчі рахунки у визначених цим Положенням випадках.

Пунктом 110 Положення №5 передбачено, що зарахування коштів, зазначених у підпунктах 15-21, 25 та 27 пункту 109 розділу X цього Положення, здійснюється безпосередньо на поточні рахунки юридичних осіб-резидентів (крім коштів, що надходять з власних рахунків юридичних осіб-резидентів, відкритих за межами України). Зарахування інших надходжень здійснюється через розподільчий рахунок.

Операції за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) названі в підпункті 2 пункту 109 розділу X Положення №5, тобто до надходжень, які зараховуються безпосередньо на поточний рахунок, не належать.

Зі SWIFT-повідомлень, отриманих Акціонерним банком «Південний», та виписок цього банку суд дійшов висновку, що кошти за дорученням на суму 22000 євро надійшли на розподільчий рахунок позивача 03.05.2024, а на поточний рахунок банк зарахував їх 06.05.2024.

Кошти за дорученням на суму 45100 євро надійшли на розподільчий рахунок позивача 05.06.2024, а на поточний рахунок банк зарахував їх 06.06.2024.

Кошти за дорученнями на суми 16000 євро та 31497,53 євро банк зарахував на поточний рахунок позивача в день їх надходження, 31.05.2024 та 07.06.2024 відповідно.

Відповідно до підпункту 2 пункту 9 розділу III Інструкції №7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар.

Суд не застосовує цю норму для визначення останнього дня прострочення, оскільки вона визначає момент, з якого банк завершує валютний нагляд за операцією.

Підстави та період нарахування пені встановлені частиною п`ятою статті 13 Закону №2473-VIII, яка пов`язує пеню з простроченням зарахування коштів на рахунки резидентів у банках України.

За частиною другою статті 3 Закону №2473-VIII, питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.

Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 3 Закону №2473-VIII, у разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акта Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.

Суд враховує, що, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 25.12.2025 у справі №320/13672/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на відповідний рахунок в банківській установі. Аналіз статті 13 Закону №2473-VIII свідчить, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків застосовується за кожний день прострочення. При цьому день, в якому кошти надійшли на рахунок резидента у банку України не є днем прострочення.

Наведений висновок є застосовним і до спірних правовідносин у цій справі, оскільки у справі №320/13672/24 резидент оскаржував податкове повідомлення-рішення про пеню, нараховану за частиною п`ятою статті 13 Закону №2473-VIII, а спір стосувався днів, за які її нараховано.

Верховний Суд у цій постанові назвав аналогічною правову позицію, викладену в постанові від 14.08.2018 у справі №808/502/17, на яку посилається і позивач.

У цій постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на розподільчий рахунок. Подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, в тому числі і з використанням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України і не може вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів.

Постанова у справі №808/502/17 ухвалена щодо правовідносин 2016 року, тобто до прийняття Закону №2473-VIII.

Її висновок суд враховує та визнає застосовним до спірних правовідносин, оскільки частина друга статті 13 Закону №2473-VIII рахунків резидентів на розподільчі та поточні не поділяє, пункти 108, 110 Положення №5 передбачають зарахування надходжень за зовнішньоекономічними контрактами через розподільчий рахунок, а у постанові від 25.12.2025 у справі №320/13672/24 Верховний Суд послався на цей висновок уже при застосуванні Закону №2473-VIII.

За таких обставин, аргумент позивача про те, що датою зарахування валютної виручки є дата її зарахування на розподільчий рахунок, є обґрунтованим.

Дні 04.05.2024, 05.05.2024 та 06.05.2024 щодо суми 22000 євро і день 06.06.2024 щодо суми 45100 євро не є днями прострочення.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Позивач заявив про неправильне визначення періоду нарахування пені та завищення її розміру, тому суд перевіряє кожен період, включений відповідачем до розрахунку пені.

До періоду прострочення відповідач у розрахунку пені включив також дні, в які кошти надійшли на рахунок позивача.

Враховуючи наведений вище висновок Верховного Суду про день надходження коштів, суд не включає до періоду прострочення 03.05.2024 щодо суми 22000 євро, 31.05.2024 щодо суми 16000 євро та 05.06.2024 щодо суми 45100 євро.

Застосовуючи наведені норми та висновки до встановлених обставин, суд виходить з такого.

За актом від 31.10.2023 №31/10 сума 61951,38 євро була неодержаною з 28.04.2024 до 02.05.2024 (5 днів), сума 39951,38 євро - з 03.05.2024 до 30.05.2024 (28 днів), сума 23951,38 євро - з 31.05.2024 до 04.06.2024 (5 днів).

За курсом 38,5624 грн за 1 євро та ставкою 0,3 відсотка за кожний день пеня за ці періоди становить 35834,91 грн, 129412,17 грн та 13854,34 грн, а разом 179101,42 грн.

Сума 30737,69 євро за актом від 30.11.2023 №30/11 була неодержаною з 28.05.2024 до 04.06.2024 (8 днів).

З коштів, які надійшли 05.06.2024, на погашення заборгованості за цим актом позивач відніс 21148,62 євро, що підтверджують оборотно-сальдова відомість позивача по рахунку 362 та акт перевірки.

Залишок 9589,07 євро був неодержаним з 05.06.2024 до 06.06.2024 (2 дні).

За курсом 39,9582 грн за 1 євро та ставкою 0,3 відсотка за кожний день пеня за ці періоди становить 29477,35 грн та 2298,97 грн, а разом 31776,32 грн.

Курс та суми заборгованості суд бере з розрахунку відповідача. Заперечень щодо них позовна заява та відповідь на відзив не містять.

Отже, пеня за порушення строку розрахунків за актами від 31.10.2023 №31/10 та від 30.11.2023 №30/11 становить 210877,74 грн (179101,42 грн + 31776,32 грн). Податковим повідомленням-рішенням від 23.09.2025 №52242/15-32-07-07-23 відповідач застосував пеню у сумі 233521,31 грн, тобто на 22643,57 грн більше.

Суд вважає помилковим твердження позивача про те, що помилки в розрахунку пені є самостійною достатньою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення повністю.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.07.2024 у справі №240/25642/22 зазначив, що часткове скасування податкового повідомлення-рішення у зв`язку із зміною кількості днів, за які має бути застосовано пеню, при встановленому факті вчинення позивачем правопорушення не може розглядатися як втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу або перебирання на себе його функцій.

Такий же підхід Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду застосував у постанові від 04.06.2026 у справі №420/22451/24, якою скасував постанову суду апеляційної інстанції про скасування в цілому податкового повідомлення-рішення про пеню за порушення строку розрахунків через помилку в її розрахунку та зазначив, що така сума могла бути розрахована судом самостійно або ж шляхом витребування у контролюючого органу відповідного розрахунку.

У цій справі помилка відповідача полягає у включенні до періоду прострочення окремих днів. Пеня за ці дні визначається арифметично з розрахунку відповідача, а в решті пеня нарахована за дні, в які прострочення тривало.

Тому податкове повідомлення-рішення від 23.09.2025 №52242/15-32-07-07-23 є протиправним лише в частині пені у сумі 22643,57 грн.

Посилання позивача на принципи правової визначеності, пропорційності та належного врядування цього висновку не змінює. Порушення цих принципів позивач пов`язує з помилками в розрахунку пені, а наслідком таких помилок є скасування податкового повідомлення-рішення в частині зайво нарахованої суми.

Позивач також посилається на пункт 130 Положення №5. Суд не застосовує цю норму до спірних правовідносин, оскільки вона регулює попереднє зарахування на розподільчий рахунок коштів, що надходять клієнту банку - юридичній особі-нерезиденту, а позивач є юридичною особою-резидентом.

Відмовляючи в задоволенні цієї позовної вимоги в частині пені у сумі 210877,74 грн, суд перевірив податкове повідомлення-рішення від 23.09.2025 №52242/15-32-07-07-23 на відповідність критеріям, визначеним пунктами 1, 3 та 8 частини другої статті 2 КАС України, і встановив, що в цій частині відповідач прийняв його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, оскільки частина восьма статті 13 Закону №2473-VIII передбачає стягнення пені за результатами перевірки.

У цій частині воно прийняте обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, оскільки пеня нарахована за дні, в які кошти на рахунки позивача не надійшли.

Спірне податкове повідомлення-рішення також є пропорційним, оскільки розмір пені за кожний день прострочення визначений частиною п`ятою статті 13 Закону №2473-VIII.

Отже, позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 23.09.2025 №52242/15-32-07-07-23 є обґрунтованою та підлягає задоволенню в частині пені у сумі 22643,57 грн. У частині пені у сумі 210877,74 грн ця позовна вимога задоволенню не підлягає.

Вирішуючи позовну вимогу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2025 №66301/15-32-07-07-23, суд зазначає таке.

Цим податковим повідомленням-рішенням відповідач застосував до позивача пеню у сумі 1149,49 грн за один день, 07.06.2024, на суму 9589,07 євро.

SWIFT-повідомлення, отримане Акціонерним банком «Південний» 07.06.2024, та виписка цього банку за 07.06.2024 підтверджують, що кошти, які погасили цю суму, надійшли до банку 07.06.2024, і того ж дня банк зарахував їх на поточний рахунок позивача.

Враховуючи наведений вище висновок Верховного Суду про те, що день, у який кошти надійшли на рахунок резидента у банку України, не є днем прострочення, суд дійшов висновку, що підстав для нарахування пені за 07.06.2024 відповідач не мав.

Відповідач обґрунтовує це податкове повідомлення-рішення тим, що сума 9589,07 євро перевищує незначну суму, а тому граничний строк розрахунків на неї поширюється.

Цей аргумент висновку суду не спростовує. Визначаючи пеню за актом від 30.11.2023 №30/11, суд урахував залишок 9589,07 євро як неодержаний 05.06.2024 та 06.06.2024, тобто виходив з того, що граничний строк розрахунків на нього поширюється.

Проте 07.06.2024 цей залишок надійшов на рахунок позивача, і пеня за цей день не нараховується незалежно від розміру суми.

Відповідач посилається на підпункт 1 пункту 9 розділу III Інструкції №7 та частину першу статті 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 №361-IX. Суд не застосовує ці норми до спірних правовідносин, оскільки вони стосуються визначення незначної суми незавершених розрахунків та порогових фінансових операцій, а питання про те, чи є день надходження коштів днем прострочення, не регулюють.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2025 №66301/15-32-07-07-23 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За результатом розгляду справи, суд дійшов висновку, що відповідач - ГУ ДПС в Одеській області - прийняв податкове повідомлення-рішення від 23.09.2025 №52242/15-32-07-07-23 в частині пені у сумі 22643,57 грн та податкове повідомлення-рішення від 10.12.2025 №66301/15-32-07-07-23, якими застосував до позивача пеню за дні, що не є днями прострочення, чим порушив право позивача, передбачене частиною п`ятою статті 13 Закону №2473-VIII, на нарахування пені лише за кожний день прострочення.

Позивач у позовних вимогах називає застосовану до нього пеню штрафом. Оскільки оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями відповідач застосував пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування цих податкових повідомлень-рішень у частині застосування пені, визначеній вище.

Суд надав оцінку всім аргументам учасників справи та навів мотиви, з яких дійшов висновків у цій справі, як того вимагає частина третя статті 242 КАС України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Оскільки суд задовольнив позов частково, судові витрати відповідно до частини третьої статті 139 КАС України покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 2816,05 грн.

Суд задовольнив позовні вимоги на суму 23793,06 грн (22643,57 грн + 1149,49 грн) із заявлених 234670,80 грн, що становить 10,14%.

Отже, на користь позивача підлягає стягненню 285,52 грн (2816,05 грн х 23793,06 грн / 234670,80 грн).

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ПІ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 23.09.2025 №52242/15-32-07-07-23 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ПІ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 22643,57 грн (двадцять дві тисячі шістсот сорок три гривні 57 копійок).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 10.12.2025 №66301/15-32-07-07-23.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ПІ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 285,52 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ПІ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА», місцезнаходження: вул.Шкільна, буд.61, оф.1, м.Ізмаїл, Одеська обл., 68609, код ЄДРПОУ 43364314.

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області, місцезнаходження: вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166.

Суддя Дмитро БАБЕНКО