Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 127/24803/26
Провадження № 2/127/6787/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Іщук Т. П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 17218,82 грн та, виклавши свої вимоги в новій редакції, просило стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №98312001000 від 10 листопада 2021 року у сумі 17218,82 грн, а також сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 8000,00 грн.
Свої вимоги мотивувало тим, що 10 листопада 2021 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №98312001000, за умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 31999,00 грн для придбання товарів зазначеного в п. 3.3 договору, шляхом здійснення банком оплати платіжних документів отримувача з позичкового рахунку позичальника. Умовами договору визначено процентну ставку за кредитом у розмірі 0,00001 % річних, а також передбачено можливість нарахування комісії відповідно до умов договору. Позивач також зазначає, що відповідач, укладаючи зазначений договір, прийняв на себе зобов`язання своєчасно та в повному обсязі повернути отримані кредитні кошти, а також здійснювати оплату за користування кредитом, у тому числі сплачувати проценти, комісії та інші платежі, передбачені умовами договору та Правилами надання кредиту.
На виконання умов договору банк у повному обсязі виконав покладені на нього зобов`язання, а саме надав відповідачу кредитні кошти у сумі та на умовах, передбачених договором. Кредитні кошти були надані відповідачу у встановлені договором строки, чим банк належним чином виконав свої договірні зобов`язання, що підтверджується виписками з рахунку.
19 червня 2023 року між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №244, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №98312001000 від 10 листопада 2021 року.
Позивач зазначає, що станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача перед позивачем становить 17218,82 грн, а саме: 10499,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 0 грн - заборгованість за відсотками; 6719,82 грн - заборгованість за комісією. За таких обставин позивач просить позовну заяву задовольнити.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 липня 2026 року було відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб, з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 вересня 2026 року витребувано у позивача договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №98312001000 від 11 жовтня 2021 року, укладений з відповідачем, докази надання відповідачу грошових коштів за вказаним договором, розрахунок заборгованості та докази в підтвердження отримання позивачем права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Позивач уточнив вимоги в частині дати кредитного договору та вони прийняті до розгляду.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Справа розглядається (сформована та зберігається в змішаній формі).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 550, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.
Відповідно до ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до умов кредитного договору та вимог ЦК України.
Судом установлено, що 10 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Укрсиббанк» із анкетою-заявою на надання споживчого кредиту, в якій просив надати йому споживчий кредит на наступних умовах: строк користування кредитом - 24 місяці; сума кредиту - 31999,00 грн; валюта кредиту - гривня. Максимальна сума ліміту додаткового кредиту 50000,00 грн. Максимальна процентна ставка за додатковим кредитом 60% річних від фактичного використання суми додаткового кредиту. Строк дії ліміту кредитування 24 місяці (з можливістю продовження на новий строк за рішенням банку).
Крім того, до укладення кредитного договору відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, підписавши який позичальник підтвердив: отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування; отримання ним та розуміння наведеної інформації, в тому числі певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов`язань за таким договором.
В цей же день, 10 листопада 2021 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №98312001000, відповідно до якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору та правил. В порядку передбаченому п. 4.1 цього договору, банк відкриває позичальнику поточний картковий рахунок та здійснює його рахунково-касове обслуговування на умовах Правил. Позичальник разом з послугами банку, передбаченими цим договором, придбаває у третіх осіб супровідні послуги: товар, зазначений в п. 3.3 договору, розмір страхового платежу зазначається в п. 3.3 договору; розмір страхового/вих платежу/ів є незмінним протягом усього періоду дії договору страхування (п. 2.1-2.2, 2.4 договору).
Пунктами 1.1, 1.2 договору передбачено, що підписуючи цей договір, позичальник погоджується з викладеними у правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «Укрсиббанк» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків, які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com/ua/personal/credits та на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку та оприлюднені у газеті «Урядовий кур`єр» № 105, 09 червня 2017 року (із усіма змінами і доповненнями): умовами надання споживчого кредиту позичальнику, його обслуговування і погашення; умовами відкриття та розрахунково-касового обслуговування поточних карткових рахунків.
Правила після підписання сторонами договору, стають його невід`ємною частиною. Підписуючи договір, сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами договору, які викладені в цьому договорі та в правилах. Підписи сторін під цим договором вважаються одночасно підписами під правилами, при цьому, після підписання сторонами цього договору, правила не підлягають додатковому підписанню сторонами і вступають в силу для сторін одночасно із підписанням цього договору. Терміни, що вживаються в цьому договорі мають значення, надане ним у правилах.
Сума кредиту за договором становить 31999,00 грн (п. 3.1. договору).
Надання кредиту здійснюється у термін не пізніше ніж 30 календарних днів з моменту підписання цього договору (п. 3.2 договору).
За умовами п. 3.3-3.4 договору кредит надається позичальнику для особистих потреб, а саме в сумі 31999,00 грн на придбання товару ноутбуку ігрового «Acer Nitro 5 AN515-44» (NH/Q9HEU.00F) Black, шляхом оплати банком з позичкового рахунку позичальника платіжних документів ТОВ «Комфі Трейд», ідентифікаційний код юридичної особи/ ідентифікаційний номер за ДРФО 36962487, на рахунок отримувача 1 № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Укрсиббанк». Ціна товару складає 31999,00 грн. Розмір платежу за товар, що сплачується позичальником за рахунок власних коштів складає 0.
Відповідно до п. 3.5 договору, повернення кредиту, плати за кредит, інші платежі здійснюється у відповідності з Правилами на рахунок № НОМЕР_2 в АТ «Укрсиббанк», код ЄДРПОУ 09807750, або на умовах договірного списання, передбаченого цим договором та Правилами.
Позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення платежів відповідно до графіка платежів, (додаток №1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 10 листопада 2023 року, при цьому згідно умов договору може бути встановлено інший термін повернення кредиту (п.3.6 договору).
За умовами п. 3.7 договору розмір ануїтетного платежу становить 1334,00 грн з моменту укладення договору до 10 січня 2023 року. З 11 січня 2023 року розмір ануїтетного платежу становить 2454,00 грн. Розмір першого ануїтетного платежу може відрізнятись від розміру наступних платежів, розмір останнього ануїтетного платежу може відрізнятись від розміру попередніх платежів.
Ануїтетний платіж повинен сплачуватися щомісячно до 10 числа (включно) згідно Графіку платежів (додаток №1 до договору)(п.3.8 договору).
Процентна ставка за договором встановлюється в розмірі 0,00001% річних (п. 3.9 договору).
Відповідно до п. 3.10 договору за користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений договором термін процентна ставка встановлюється в розмірі 7,00001% річних. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або не повної сплати платежу встановленого у договорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості.
Згідно з п. 3.12 договору позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов цього договору та додатків до договору.
Крім того, згідно з п. 4.1 договору сторони домовились про можливість відкриття позичальнику окремого поточного рахунку в національній валюті, встановлення на цьому рахунку ліміту кредитування та випуску платіжної картки до цього рахунку на умовах Правил та підписаної з позичальником індивідуальної угоди щодо відкриття карткового рахунку та надання кредиту, що розташована на сайті банку www.my.ukrsibbank.com/ua/personal/credits. Для відкриття карткового рахунку для кредиту «Кредитна картка» позичальником підписується індивідуальна угода та окрема заява встановленої банком форми.
Додаток №1 до договору містить вид, розмір та порядок сплати та умови нарахування комісії, а саме: щомісячна комісія за управління кредитом нараховується у розмірі 3,5% від суми наданого кредиту (включається до суми ануїтетного платежу) починаючи з 11 січня 2023 року; комісія за управління кредитом при здійсненні переплати за ініціативою позичальника розраховується як різниця між сумою фактичного сплаченого позичальником останнього ануїтетного платежу та сумою останнього ануїтетного платежу згідно графіку платежів, але не більше 10 грн (дана комісія утримується банком у випадку переплати позичальником останнього ануїтетного платежу згідно графіку платежів); комісія за надання послуг по управлінню кредитом при використанні кредиту при простроченні сплати чергового платежу - 500,00 грн, яка сплачується при прострочені чергових платежів. Комісія за розрахунково-касове обслуговування згідно тарифів.
Також вказаний додаток містить узгоджений графік платежів, таблиця обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки за договором із змісту якого слідує, що сума кредиту 31999,00 грн, комісія за управління кредитом 11199,70 грн, реальна річна процентна ставка 29,84%, загальна вартість кредиту 43198,70 грн.
Договір підписано ОСОБА_1 власноруч.
Як слідує з виписки за кредитним договором з 10 листопада 2021 року по 19 червня 2023 року відповідач кошти отримав та частково здійснював платежі на погашення заборгованості.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
19 червня 2023 року між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №244, відповідно до якого за цим договором клієнт відступає фактору, а фактор зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором (п.2.1 договору).
Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, що передбачені умовами первинних договорів та визначені в реєстрі боржників, що підписуються сторонами у паперовому вигляді (п. 2.2 договору).
Сума фінансування, що надається фактором клієнту під відступлення прав вимоги, складає 12,6% від суми прав вимог, визначеної в реєстрі боржників. Для розрахунку суми фінансування заборгованості за правом вимоги, що виражена в іноземній валюті, перераховуються за офіційним курсом НБУ гривні щодо іноземних валют на дату підписання даного договору. Сума фінансування становить 4091891,56 (п. 3.1 договору).
Право власності на права вимоги вважається таким, що перейшло від клієнта фактору, та права вимагати від боржників виконання всіх зобов`язань в межах відступлення права вимоги у фактора виникає з моменту підписання акта приймання-передачі права вимоги (додаток №2 до цього договору), але не раніше сплати фактором суми фінансування у порядку, визначеному договору (п. 4.1 договору).
19 червня 2023 року між сторонами підписано акт приймання-передачі права вимоги.
Відповідно до платіжної інструкції №71726 від 19 червня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» сплачено АТ «Укрсиббанк» 4091891,56 грн за договором факторингу №244 від 19 червня 2023 року.
Відповідно до витягу із реєстру боржників до договору факторингу №244 від 19 червня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право за кредитним договором №98312001000 від 10 листопада 2021 року в розмірі 17218,82 грн, з яких: 10499,00 грн заборгованість за основним боргом, 6719,82 грн заборгованість за комісіями.
Договір факторингу є правомірними, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Доказів про неправомірність цього договору матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Матеріали справи містять досудову вимогу, в якій повідомляється позичальник про відступлення права грошової вимоги та про порядок погашення заборгованості. Наразі відомостей про її отримання відповідачкою матеріали справи не містять.
Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.
Верховний Суд в постанові від 07 лютого 2018 року в справі № 2-2035/11 також виснував, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Отже позивач є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.
Позивач, звертаючись до суду, вказує на неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань, та просить стягнути заборгованість в сумі 17218,82 грн, з яких: 10499,00 грн заборгованість за основним боргом, 6719,82 грн заборгованість за комісією.
Суд погоджується із визначеним позивачем розміром заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Дана сума заборгованості встановлена судом на підставі наданих доказів, а тому сума заборгованості по тілу кредиту підлягає стягненню.
Щодо вимоги про стягнення комісії у розмірі 6719,82 грн, суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Частиною 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Тобто, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Велика Палат Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року в справі №363/1834/17 зазначила, що 16 жовтня 2011 року набрав чинності Закон № 3795-VI. Згідно з абзацом дев`ятим пункту 8 розділу І цього Закону частину четверту статті 11 Закону № 1023-XII було доповнено новим абзацом третім такого змісту: «Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною». Наведені приписи у такій редакції діяли до 10 червня 2017 року, коли набрав чинності Закон № 1734-VIII. Згідно з останнім текст статті 11 Закону № 1023-XII викладено у новій редакції, що не передбачала нікчемності зазначених умов договору, а звужувала дію Закону № 1023-XII до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону № 1734-VIII.
Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі N 583/3343/19 (провадження N 61-22778св19) й постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року в справі N 361/392/20 (провадження N 61-16470св20), та зазначає, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
У постанові від 31 серпня 2022 року в справі № 202/5330/19 Верховний Суд зазначив: «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
В даній справі, умовами кредитного договору визначено: щомісячна комісія за управління кредитом у розмірі 3,5% від суми наданого кредиту (включається до суми ануїтетного платежу) починаючи з 11 січня 2023 року; комісія за управління кредитом при здійсненні переплати за ініціативою позичальника комісія розраховується, як різниця між сумою фактичного сплаченого позичальником останнього ануїтетного платежу та сумою останнього ануїтетного платежу згідно графіку платежів, але не більше 10 грн; комісія за надання послуг по управлінню кредитом при використанні кредиту при простроченні сплати чергового платежу 500,00 грн; комісія за розрахунково-касове обслуговування згідно тарифів.
Водночас, матеріали справи не містять обґрунтування за які конкретні дії з відповідачем буде отримана комісія та не містить переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговування кредитної заборгованості (списання, зарахування кредитної заборгованості, розрахунково-касові операції, надання консультативних та інформаційних послуг) за які банком встановлена комісія за управління та обслуговування кредитної заборгованості.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку послуг з обслуговування кредитної заборгованості, їх погодження зі споживачем при укладенні кредитного договору. Так, вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту, в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації, що суперечить вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим законом, є нікчемними.
Крім того слід звернути увагу, що в розрахунку заборгованості зазначено лише загальний розмір заборгованості за комісією у розмірі 6719,82 грн, без зазначення її складових, тобто за які саме послуги банку нарахована комісія.
Водночас, суд зазначає, що обґрунтований розрахунок має відображати весь алгоритм обчислення: базову суму комісії, періоди нарахування, застосовані ставки, а також проміжні результати математичних дій.
Обґрунтованим розрахунком заборгованості по комісії у розумінні п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у спорах даної категорії може вважатися лише такий письмовий документ, який розкриває порядок нарахування комісії та за які конкретно послуги нарахована комісія. У наданих суду розрахунках в графі нарахування комісії не розкрито математичний алгоритм, за яким ці суми були отримані.
Відсутність такого розрахунку позбавляє суд можливості перевірити арифметичну та методологічну правильність заявлених вимог, а відповідача - можливості реалізувати своє право на ефективний захист, зокрема шляхом надання обґрунтованих заперечень або контррозрахунку, що порушує основоположний принцип змагальності сторін (ст. 12 ЦПК України).
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення комісії у розмірі 6719,82 грн задоволенню не підлягають.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №98312001000 від 10 листопада 2021 року в розмірі 10499,00 грн, з яких: 10499,00 грн тіло кредиту.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача слід стягнути на користь позивача 1623,37 грн судового збору (пропорційно задоволеним вимогам).
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно зіст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ст.137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року в справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|West Aliance Limited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137та ч.8 ст.141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року в справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року в справі № 554/2586/ 16-ц.
Позивачем заявлено про стягнення витрат на правничу допомогу та в їх підтвердження надано: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, акт наданих послуг №1664 від 10 липня 2026 року, детальний опис наданих послуг до акту №1664 за даним договором, копію ордеру на надання правничої допомоги.
Відповідно до п.1.1 договору клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта в усіх судах загальною юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта.
Згідно п.2.3, 2.4 договору вартість наданих послуг за одну справу складає 8000,00 грн, детальна інформація про справу, обсяг послуг, ціну послуг вказується в Акті наданих послуг.
Відповідно до п.1 акту №1664 наданих послуг від 10 липня 2026 року, підписанням цього акту сторони підтверджують факт надання адвокатським об`єднанням та прийняття клієнтом послуг відповідно до положень договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року. Сума наданих послуг складає 8000,00 грн. Сторони не мають жодних претензій, скарг та зауважень одна до одної стосовно виконання ними умов договору. Опис роботи вказаний у детальному описі до даного акту (п.4, 5 акту).
З детального опису наданих послуг до Акту №1664 наданих послуг від 10 липня 2026 року слідує, що по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №98312001000 щодо боржника ОСОБА_1 надано такі послуги: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором (30 хв.); ознайомлення з матеріалами кредитної справи (2 год.); погодження правової позиції клієнта у справі (30 хв); складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта (3 год. 30 хв.), подання заяви до суду від імені клієнта. Всього витрачено часу 6 год. 30 хв.
Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу та надаючи оцінку вищезазначеним доказам, суд зважає, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг наданих доказів є невеликим, а формування позиції та підготовка матеріалів не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи. Водночас звертає увагу, що розмір витрат на правничу допомогу становить майже половину ціни позову, що не відповідає критеріям розумності та виправданості та є неспівмірною. Тому, враховуючи результат розгляду справи, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача 4000,00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 642, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законами України «Про електронну комерцію», «;Про електронні документи та електронний документообіг», ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №98312001000 від 10 листопада 2021 року в розмірі 10499,00 грн, з яких: 10499,00 грн тіло кредиту, а також 1623,37 грн судового збору та 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В решті вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28,
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя:
Судове рішення № 140673471, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 16.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 127/24803/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: