Рішення № 140673350, 15.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/25099/26

Провадження № 2/127/6870/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 рокум. ВінницяСуддя Вінницького міського суду Вінницької області Ан О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У липні 2026 із позовом до суду звернулося ТОВ «Фінансова компанія «Процент», яке просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 36325 від 29.06.2025 року у розмірі 29700 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 29.06.2025 року по 25.05.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та графіку платежів; 4500,00 грн. штраф за порушення умов кредитного договору (за наявності). Мотивувало позовні вимоги тим, що 29.06.2025 між ОСОБА_1 та позивачем укладено кредитний договір № 36325, строком на 730 днів (до 29.06.2027 року), шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% від суми кредиту за кожен день користування (365% річних). Позичальник, отримавши кредитні кошти порушила договірні зобов`язання щодо строків повернення кредиту, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість зі сплати процентів та штрафу в сумі 34200 грн, яка в добровільному порядку не погашається.

Ухвалою суду від 17.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Судом витребувано докази.

Відповідач у встановлений судом строк відзив не подала, а тому суд, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Суд дослідивши надані докази установив, що позичальник ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Процент» уклали кредитний договір № 36325 від 29.06.2025, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 9 000 гривень строком на 730 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1 % від суми кредиту за кожен день користування.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 1 % від суми кредиту за кожен день користування. Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. кредитного договору становить 730 днів зі сплатою кредиту в кінці строку користування згідно додатку №1 до цього договору. Відповідно до п.1.3. періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 30 днів.

Відповідно до п.п. 2.4.1. кредитного договору, позичальник зобов`язується у встановлений договором строк сплачувати нараховані проценти за користування кредитом, штрафні санкції (у разі наявності) та повернути кредит.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору, нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у додатку 1 цього договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства, зазначений у пункті 9 цього договору) включно. нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов`язаний сплатити товариству штраф: 3.5.1. у розмірі 1440 грн на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та 3.5.2. у розмірі 360 грн починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Кредитний договір укладено в електронному вигляді та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором 090381.

Відповідачем одноразовим ідентифікатором підписано додаток № 1 до кредитного договору, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки за кредитним договором.

Відповідачем також підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту - інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

Таким чином між позивачем та відповідачем укладено договір у формі електронного документу з електронними підписами сторін та зі запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.

Із наданою суду відповіді АТ КБ «Приватбанк» випливає, що на ім`я ОСОБА_1 , банком було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 . Фінансовий номер телефону НОМЕР_3 . У анкетних даних містяться інші номери телефону ОСОБА_1 , зокрема НОМЕР_4 . На картковий рахунок платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , був зарахований платіж у сумі 9 000 грн 29.06.2025.

З наданої виписки випливає, що 29.06.2025 на картковий рахунок відповідачки було зараховано 9000 грн.

Відповідач не виконує свої обов`язки за договором належним чином та станом на 25.05.2026 загальна сума заборгованості за договором становить 29700 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 29.06.2025 року по 25.05.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. кредитного договору за ставкою 1 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та графіку платежів; 4500 грн штраф за порушення умов кредитного договору.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Крім того суд вказує, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

За ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК).

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач не виконує свої обов`язки за договором належним чином та станом на 25.05.2026 загальна сума заборгованості за договором становить 29700 грн заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 29.06.2025 року по 25.05.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. кредитного договору за ставкою 1 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та графіку платежів; 4500 грн штраф за порушення умов кредитного договору.

Розмір заборгованості за договором підтверджується відповідним розрахунком, який суд приймає за основу при ухваленні рішення.

При цьому, суд враховує, що відповідач обґрунтованого заперечення проти позову та конррозрахунку не надала.

Таким чином, розрахунок здійснено в межах погодженого сторонами строку договору зі застосуванням процентної ставки визначеної договором, а тому суд вважає вказаний розрахунок вірним, докази зворотного у суду відсутні.

Враховуючи викладене, суд, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач неналежно виконує свої зобов`язання за укладеним договором, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Процент» в частині заборгованості по несплаченим процентам за користування кредитом у розмірі 29700 грн за процентами за користування кредитом за період з 29.06.2025 року по 25.05.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. кредитного договору за ставкою 1 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та графіку платежів; 4500 грн штраф за порушення умов кредитного договору користування кредитом є обґрунтованими, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з задоволенням позову, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню документально підтверджених витрат, понесених у зв`язку зі сплатою судового збору, у розмірі 2 662,40 грн.

Також вирішуючи, питання щодо розподілу витрат на правову допомогу, суд керується положеннями ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: а) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; б) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо консультування клієнта, узгодження правової позиції, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною.

Враховуючи вищезазначене, на думку суду, вартість витрат на правничу допомогу у заявленій сумі 10 000 грн. є вочевидь завищеною, що не відповідає критеріям розумності, співмірності, а тому підлягає зменшенню та стягненню у розмірі 3 000 грн, з урахуванням складності справи, наданих адвокатом послуг та витраченим часом.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягають стягненню документально підтверджені витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 629, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.4,13,18,141,259,263-265,280,352,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за кредитним договором № 36325 від 29.06.2025 року у розмірі 34200 (тридцять чотири тисячі двісті) гривень з них: 29700 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 29.06.2025 року по 25.05.2026 року; 4500 грн штраф за порушення умов кредитного договору.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» 5662 (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ», місцезнаходження: м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 4, код ЄДРПОУ: 41466388,

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ,

Повний текст рішення суду складено 15.10.2026

Суддя: