Рішення № 140673178, 12.10.2026, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/1064/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Тітової Т. Л.,

за участю секретаря Шуваріної В. А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Погребище Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У серпні 2026 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» через свого представника Какун А. С. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 20 008 грн 74 коп. та понесених судових витрат.

Позов мотивований тим, що 06.04.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 103379700, відповідно до якого позичальнику надано кредитні кошти в сумі 5 000 грн шляхом перерахування на зазначену ним платіжну картку.

Відповідач зобов`язався повернути отримані кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом та комісію відповідно до умов договору, однак належним чином своїх зобов`язань не виконав.

28.09.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 28092023, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача становить 20 008 грн 74 коп., з яких: 4 791 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 14 717 грн 74 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом, 500 грн заборгованість за комісією за надання кредиту.

Ухвалою судді від 17.08.2026 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

25.08.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не заперечував факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, однак висловив незгоду з розміром заявленої заборгованості, зокрема щодо нарахованих процентів та комісії, а також просив перевірити належність переходу права вимоги до позивача. Крім того, послався на скрутне матеріальне становище та неможливість одноразового погашення заборгованості. Аналогічні за змістом відзиви надійшли 27.08.2026 та 05.10.2026.

28.09.2026 відповідач подав заяву про розстрочення виконання рішення суду, посилаючись на скрутне матеріальне становище.

06.10.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що відповідач не заперечує факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, однак не надав доказів належного виконання зобов`язань чи обставин, які спростовували б заявлений розмір заборгованості. Вказав, що проценти та комісія нараховані відповідно до погоджених сторонами умов договору, а вимог про стягнення штрафних санкцій позивач не заявляє. Просив суд задовольнити позов у повному обсязі, розгляд справи проводити без його участі.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність та достатність у сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

За змістом статей 626, 628, 638 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а його зміст становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 207, 639, 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем із дотриманням вимог закону, вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладення електронних договорів визначені Законом України «Про електронну комерцію». Положеннями статей 11, 12 цього Закону передбачено порядок укладення електронного договору, прийняття пропозиції про його укладення та підписання електронного правочину, зокрема шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Судом встановлено, що 06.04.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 103379700 в електронній формі (а. с. 713).

Відповідно до пункту 1.1 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит на визначених договором умовах, а позичальник повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування ним.

Згідно з пунктом 1.2 договору сума кредиту становить 5 000 грн.

Пунктом 1.3 договору передбачено загальний строк кредиту 100 днів, який включає пільговий період тривалістю 10 днів та поточний період тривалістю 90 днів. Відповідно до пункту 1.4 договору остаточним днем строку кредитування визначено 15.07.2023.

Згідно з пунктами 1.5.11.5.3 договору комісія за надання кредиту становить 500 грн, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду нараховуються за ставкою 1,50 % на день, а протягом поточного періоду за ставкою 3,00 % на день.

Відповідно до пункту 1.6 договору процентна ставка є фіксованою.

Факт виконання кредитодавцем зобов`язання щодо надання кредиту підтверджується платіжним дорученням від 06.04.2023 № 62408851, згідно з яким на платіжну картку відповідача НОМЕР_1 перераховано 5 000 грн (а. с. 15).

Крім того, відповідач у поданому відзиві не заперечував факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 610, 612 ЦК України невиконання зобов`язання або виконання його з порушенням визначених умов є порушенням зобов`язання, а боржник, який не виконав його у встановлений строк, вважається таким, що прострочив виконання.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином.

За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити своє право грошової вимоги до третьої особи.

Судом встановлено, що 28.09.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 28092023, відповідно до умов якого первісний кредитор передав позивачу належні йому права грошової вимоги до боржників, визначених відповідним реєстром (а. с. 1822).

Факт передання реєстру боржників підтверджується актом приймання-передачі від 28.09.2023 (а. с. 23).

На підтвердження виконання зобов`язань за договором факторингу позивачем надано платіжну інструкцію від 03.10.2023 № 20267 (а. с. 24).

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 2 до договору факторингу право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 103379700 передано позивачу в розмірі 20 008 грн 74 коп. (а. с. 25).

Наведені докази у своїй сукупності підтверджують набуття ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до відповідача за спірним кредитним договором.

Водночас сам по собі факт відступлення права вимоги та зазначення її розміру в реєстрі боржників не звільняють позивача від обов`язку доведення обґрунтованості кожної зі складових заявленої заборгованості, оскільки новий кредитор не може набути прав у більшому обсязі, ніж належали первісному кредитору.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача за договором про споживчий кредит № 103379700 від 06.04.2023 становить 20 008 грн 74 коп., з яких: 4 791 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 14 717 грн 74 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом, 500 грн заборгованість за комісією за надання кредиту.

Згідно графіку платежів за договором про споживчий кредит 103379700 від 06.04.2023 дата останнього платежу 15.07.2023; кількість днів 100; сума платежу за розрахунковий період 197 50 грн; погашення суми кредиту 5 000 грн; проценти за користування кредитом 14 250; комісія за надання кредиту 500 грн; реальна річна процентна ставка 1077,00; загальна вартість кредиту 19 750 грн. (а. с. 12 на звороті).

Водночас із відомостей про щоденні нарахування та погашення вбачається, що 23.05.2023 ОСОБА_1 здійснив платежі, зокрема сплатив 100 грн комісії за пролонгацію, 278 грн процентів за користування кредитом та 209 грн основної суми кредиту.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено часткове виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, що підлягає врахуванню під час перевірки заявленого позивачем розміру заборгованості.

Оскільки відповідач отримав кредитні кошти в сумі 5 000 грн, з яких у рахунок погашення основної суми кредиту сплатив 209 грн, залишок неповернутого кредиту становить 4 791 грн.

Доказів подальшого погашення зазначеної заборгованості матеріали справи не містять, а тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання процентів за користування кредитними коштами в розмірі та порядку, встановлених договором.

Разом із тим право кредитодавця на нарахування договірних процентів обмежується погодженим сторонами строком кредитування, якщо інше не випливає із правової природи відповідної вимоги та положень закону.

Такий правовий підхід викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.

За умовами укладеного між сторонами договору строк кредитування становить 100 днів, а остаточним днем повернення кредиту визначено 15.07.2023.

Отже, при вирішенні питання про стягнення процентів суд виходить із необхідності перевірки їх нарахування в межах установленого договором строку кредитування, із застосуванням погоджених сторонами процентних ставок та з урахуванням здійснених відповідачем платежів.

Відповідно до пунктів 1.5.2, 1.5.3 договору протягом пільгового періоду тривалістю 10 днів проценти нараховуються за ставкою 1,50 % на день, а протягом поточного періоду тривалістю 90 днів за ставкою 3,00 % на день.

Із відомостей про щоденні нарахування та погашення встановлено, що 23.05.2023 відповідач сплатив 278 грн процентів.

Отже, стягненню процентів за користування кредитом підлягає 13 972 грн: (14 250 грн - 278 грн).

Відповідно до пункту 1.5.1 кредитного договору сторонами погоджено одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 500 грн, що становить 10% від суми кредиту.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено включення комісій кредитодавця до загальних витрат за споживчим кредитом.

Оскільки розмір комісії чітко визначений договором, погоджений сторонами та включений до загальних витрат за кредитом, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для її стягнення з урахуванням положень статей 525, 526, 629 ЦК України.

Водночас із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що 23.05.2023 відповідач сплатив 100 грн, які кредитодавцем відображено як комісію за пролонгацію кредиту. Доказів пролонгації кредитного договору матеріали справ не містять.

Ураховуючи зазначений платіж та з метою недопущення подвійного стягнення сплачених коштів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача комісії в розмірі 400 грн (500 грн 100 грн).

Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд зазначає, що відповідно до частин третьої, четвертої статті 435 ЦПК України підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд ураховує, зокрема, матеріальний стан боржника, ступінь його вини у виникненні спору та інші обставини, що мають істотне значення.

Разом із тим відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження обставин, які об`єктивно ускладнюють виконання судового рішення. Саме по собі посилання на скрутне матеріальне становище та неможливість одноразового погашення заборгованості без відповідного документального підтвердження не свідчить про наявність передбачених законом підстав для розстрочення виконання рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви відповідача та відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 21.07.2026 № 167889 позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 грн 40 коп.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено на 96% з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 556 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 141, 258, 259, 263265, 268, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про споживчий кредит № 103379700 від 06.04.2023 у розмірі 19 163 (дев`ятнадцять тисяч сто шістдесят три) грн, з яких: 4 791 грн заборгованість за основною сумою кредиту; 13 972 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 400 грн заборгованість за комісією за надання кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2 556 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят шість) грн.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду відмовити.

Сторони у справі

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, місце знаходження: вул. Лісова, 2, м. Бровари Київської області, 07400.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 16.10.2026.

Суддя