Рішення № 140672855, 16.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/19075/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська меблева фабрика «Мальви» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська меблева фабрика «Мальви» до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 26.08.2026 №ОПШ 167690 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що керівником Управління державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті протиправно винесено відносно позивача постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26.08.2026 №ОПШ 167690, якою на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» накладено стягнення у вигляді штрафу 17 000 грн. Позивач вказує на те, що відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу передбачена саме за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.ст.39, 48 Закону №2344, товарно-транспортна накладна обов`язково повинна бути наявна у водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, учасниками яких є три сторони перевізник, вантажовідправник та вантажоодержувач, тобто відповідальність за наявність товарно - транспортної накладної під час перевезення вантажів на договірних умовах несуть саме перевізники, які надають послуги з перевезення вантажу. При цьому, належність особі на праві власності автомобіля сама по собі не є підставою для притягнення її до відповідальності, як автоперевізника. Отже, фактично мало місце переміщення підприємством придбаних ним для власного виробництва матеріалів власним транспортним засобом силами власного працівника у зв`язку з виробничою необхідністю, а не надання послуги з перевезення вантажу на договірних умовах. Вважаючи вказану постанову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді від 14.09.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Вказує, що відповідно до пунктів 9, 10, 11, 12 Порядку № 1567, 29.07.2026 року, на а/д М-10 Львів-Краковець 10км.+100м., старшим державним інспектором Відділу державного контролю на наземному транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Львівській області, був зупинений транспортний засіб марки Opel, державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який здійснював внутрішні перевезення вантажів. У ході рейдової перевірки транспортного засобу було встановлено порушення-Внутрішні вантажні перевезення згідно замовлення покупця №10452від 29.07.2026, №10332 від 28.07.2026, накладна №75-0058235 від29.07.26, вантаж (ЛДСП, ДСП), ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» - на момент перевірки відсутня товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачено статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 3 част. 1. За результатами рейдової перевірки складено Акт № ЕАР017425 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 29.07.2026 року. Непред`явлення документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ, до такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.03.2020 у справі № 826/2239/16, зокрема в межах вказаної справи підставою для накладення на позивача штрафу серед іншого слугувало непред`явлення водієм транспортного засобу товарно-транспортної накладної. При цьому, за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону до автомобільного перевізника застосовуються адміністративно-господарський штраф передбачений абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій просить позов задоволити. Вказана відповідь мотивована тим, що обов`язок щодо оформлення товарно-транспортної накладної пов`язується із здійсненням перевезення вантажу на договірних умовах, тобто з наданням послуги з перевезення вантажу за участю перевізника, вантажовідправника та вантажоодержувача. Тому позиція Укртрансбезпеки є необґрунтованою. У спірних правовідносинах ТзОВ «Львівська меблева фабрика «Мальви» не надавало будь-якій третій особі послуг з перевезення вантажу та не користувалося послугами стороннього автомобільного перевізника для здійснення спірного переміщення власних матеріалів для своєї виробничої діяльності. Позивач не стверджує, що накладна автоматично є ТТН. Проте ця обставина підтверджує, що вантаж мав документальне оформлення, його походження та характер були встановлені, а реальний спір стосується виключно наявності обов`язку додатково оформлювати саме ТТН при перевезенні підприємством власного вантажу для власного виробництва.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до пунктів 9, 10, 11, 12 Порядку № 1567, 29.07.2026, на а/д М-10 Львів-Краковець 10км.+100м., старшим державним інспектором Відділу державного контролю на наземному транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Львівській області, був зупинений транспортний засіб марки Opel, державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який здійснював внутрішні перевезення вантажів.

У ході рейдової перевірки транспортного засобу було встановлено порушення: внутрішні вантажні перевезення згідно замовлення покупця №10452 від 29.07.2026, №10332 від 28.07.2026, накладна №75-0058235 від 29.07.2026, вантаж (ЛДСП, ДСП), ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» - на момент перевірки відсутня товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачено статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 3 част. 1.

За результатами рейдової перевірки складено Акт № ЕАР017425 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 29.07.2026.

Водій від ознайомлення зі змістом Акту № ЕАР017425 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 28.05.2026, відмовився.

Відповідно до наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних, ТзОВ «Львівська меблева фабрика «Мальви», (код ЄДРПОУ - 41612390), зареєстрований (знаходиться) за адресою: Україна, 81053, Львівська обл., Яворівський р-н, місто Новояворівськ, вулиця Привокзальна, будинок 3.

На виконання вимог п. 17 Порядку № 1567, позивачу було направлено, повідомленням № 66751/33.2/24-26 від 03.08.2026 про розгляд матеріалів справи про порушення (запрошення на розгляд матеріалів справи), рекомендованим відправленням №R067244729808 засобами поштового зв`язку оператора «Укрпошта», яким останнього було запрошено на розгляд матеріалів справи про порушення № 3169, який відбувся 26.08.2026 о 10:00 год, в приміщенні Управління державного нагляду (контролю) у Львівській області, за адресою: Львівська обл., Львівський р-н., с. Малехів, вул. Івасюка 8.

За результатом розгляду справи винесено постанову про застосування адміністративного - господарського штрафу № ОПШ167690 від 26.08.2026, за ч. 1 абз.3 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

На виконання вимог п. 21 Порядку № 1567 позивачу направлено копію постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт № ОПШ167690 від 26.08.2026 рекомендованим відправлення № R067265675317, однак вказане відправлення було повернуто відправнику у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Позивач вважає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ОПШ167690 від 26.08.2026 протиправною, тому звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначено Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2344-III).

Згідно з ч. 7 ст. 6 Закон № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення № 103).

Згідно з пунктом 1 Положення №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 4 Положення №103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок № 1567).

Пунктом 3 Порядку №1567 передбачено, що рейдові перевірки на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення і направлення на рейдову перевірку.

Відповідно до п. 4 Порядку №1567 рейдова перевірка проводиться на підставі направлення на рейдову перевірку (у паперовій або електронній формі (за наявності технічної можливості) із зазначенням посадових осіб за формою згідно з додатком 1 (далі - направлення), що складається та підписується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу.

Згідно з п. 5 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється дотримання автомобільними перевізниками та водієм вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Вичерпний перелік питань щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, який перевіряється під час проведення рейдової перевірки посадовими особами, розробляється Укртрансбезпекою і затверджується Мінрозвитку.

Судом встановлено, що відповідно до пунктів 9, 10, 11, 12 Порядку № 1567, 29.07.2026, на а/д М-10 Львів-Краковець 10км.+100м., старшим державним інспектором Відділу державного контролю на наземному транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Львівській області, був зупинений транспортний засіб марки Opel, державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який здійснював внутрішні перевезення вантажів.

Відтак, відповідач є органом, уповноваженим на проведення рейдових перевірок на автомобільному транспорті.

Пунктом 11 Порядку 1567 передбачено, що у разі зупинення транспортного засобу під час звернення до водія посадова особа зобов`язана назвати свою посаду, прізвище, ім`я та по батькові і повідомити про причину зупинки транспортного засобу, пред`явити службове посвідчення та направлення для ознайомлення.

Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів затверджено постановою Кабінету Міністрів України 20.05.2013 №422 (чинний, станом на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №422).

Згідно з п. 4 Порядку №422 зупинення транспортного засобу здійснюється посадовою особою:

для перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт;

у разі виявлення нею таких порушень Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та/або Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні:

- посадки (висадки) пасажирів у невстановлених місцях, порушення в розміщенні візуальної інформації на автобусах, перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах без надання їм місць для сидіння, експлуатації таксі з порушенням вимог законодавства щодо облаштування, експлуатації транспортного засобу, що здійснює перевезення пасажирів та/або вантажів з явними ознаками технічної несправності;

- характеру руху транспортного засобу, що викликає підозру в спроможності водія керувати ним (різка зміна напрямку руху та (або) швидкісного режиму);

- відсутності номерних знаків на транспортному засобі, наявності даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, водія, пасажирів до скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 10 Порядку №422 під час звернення до водія посадова особа зобов`язана привітатися, назвати свою посаду і прізвище, пред`явити службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) та повідомити про причину зупинення транспортного засобу.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду викладеному в постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 порушення, допущені під час призначення та проведення перевірки, можуть бути підставою для скасування рішення контролюючого органу у випадку, якщо такі порушення вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення. Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Таким чином, обставинами які підлягають доказуванню у таких категоріях справ є причинно-наслідковий зв`язок між процедурними порушеннями допущеними (на переконання платників податків) під час перевірки та правильністю висновків сформованими за результатом такої перевірки.

У постанові від 17.07.2025 у справі №200/1560/22 Верховний Суд виснував, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Відповідно до п. 13 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки транспортного засобу порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою, яка провела перевірку, складається акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 2 (далі - акт проведення перевірки).

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що копія акта проведення перевірки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів видається водію транспортного засобу (за винятком відмови від їх отримання), про що посадова особа робить в актах відповідні записи, а у разі відмови водія транспортного засобу від отримання, копія акта проведення перевірки надсилається автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі.

У ході рейдової перевірки транспортного засобу було встановлено порушення ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт», під час здійснення вантажних перевезень перевізник не забезпечив водія товарно-транспортною накладною чи іншим визначеним законодавством документом на вантаж чим порушив вимоги ст. 1, 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», у тому числі порушення, відповідальність за які передбачено статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 3 ч. 1 перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону.

За результатами рейдової перевірки складено Акт № ЕАР017425 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 29.07.2026. Водій від ознайомлення зі змістом Акту № ЕАР017425 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 28.05.2026, відмовився.

Відповідальність за такі порушення передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Згідно з п. 16-17 Порядку №1567 матеріали, складені за результатами рейдової перевірки, формуються у справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - справа про порушення) та розглядаються керівником або заступником керівника територіального органу Укртрансбезпеки в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою автомобільного перевізника або його уповноваженої особи) протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності автомобільного перевізника або уповноваженої ним особи.

Про час і місце розгляду справи про порушення автомобільному перевізнику або його уповноваженій особі повідомляється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня розгляду особисто під підпис чи шляхом надсилання повідомлення засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або на адресу електронної пошти (за наявності) з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

У разі неявки автомобільного перевізника або його уповноваженої особи справа про порушення розглядається без їх участі.

Суд наголошує на тому, що пунктом 17, Порядку № 1567, передбачено, що про час і місце розгляду справи про порушення автомобільному перевізнику або його уповноваженій особі повідомляється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня розгляду особисто під підпис чи шляхом надсилання повідомлення засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або на адресу електронної пошти (за наявності) з урахуванням вимог Закону України Про адміністративну процедуру. У разі неявки автомобільного перевізника або його уповноваженої особи справа про порушення розглядається без їх участі.

Відповідач, в свою чергу, зазначає, що про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності), (п. 26 Порядку № 1567). Відповідно до наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних, ТзОВ «Львівська меблева фабрика «Мальви», (код ЄДРПОУ - 41612390), зареєстрований (знаходиться) за адресою: Україна, 81053, Львівська обл., Яворівський р-н, місто Новояворівськ, вулиця Привокзальна, будинок 3. На виконання вимог п. 17 Порядку № 1567, позивачу було направлено, повідомленням № 66751/33.2/24-26 від 03.08.2026 про розгляд матеріалів справи про порушення (запрошення на розгляд матеріалів справи), рекомендованим відправленням №R067244729808 засобами поштового зв`язку оператора «Укрпошта», яким останнього було запрошено на розгляд матеріалів справи про порушення № 3169 який відбувся 26.08.2026 о 10:00 год, в приміщенні Управління державного нагляду (контролю) у Львівській області, за адресою: Львівська обл., Львівський р-н., с. Малехів, вул. Івасюка 8.

Пунктом 19 Порядку №1567 установлено, що за результатами розгляду справи про порушення керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник:

за наявності порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", виносить постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за формою згідно з додатком 5;

за наявності порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт (відповідальність за які не передбачена частиною першою статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт") виносить припис щодо усунення порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - припис) за формою згідно з додатком 6.

за відсутності належного підтвердження порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт виносить постанову про закриття справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 7.

За результатами розгляду справи відповідач прийняв постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 111142.

Зазначеною постановою встановлено, що автомобільним перевізником Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська меблева фабрика «Мальви» допущено перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», за що передбачена відповідальність абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Актом, на підставі якого винесена постанова № 111142, установлено те, що під час здійснення вантажних перевезень перевізник не забезпечив водія товарно-транспортною накладною чи іншим визначеним законодавством документом на вантаж.

Позивач не погоджується із спірною постановою, та вказує, що придбані підприємством на підставі відповідних замовлень та накладних ламіновані деревинно-стружкові плити та деревинно-стружкові плити перевозилися виключно для забезпечення власного виробничого процесу, належним позивачу транспортним засобом Opel Movano, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням працівника цього ж підприємства Вільхового Євгена. Фактично підприємство власними силами здійснювало переміщення придбаних ним матеріалів для власних виробничих потреб. Таким чином, спірне переміщення за своїм фактичним змістом було переміщенням придбаних підприємством матеріалів належним йому транспортним засобом силами працівника цього ж підприємства у зв`язку з виробничою необхідністю, а не наданням послуги з перевезення вантажу на договірних умовах. Саме така правова природа перевезення відповідає висновкам судів, відповідно до яких при переміщенні власного вантажу власним транспортом у зв`язку з виробничою необхідністю, за відсутності надання транспортної послуги та договірних відносин з перевезення, обов`язок щодо оформлення товарно-транспортної накладної відсутній. Отже, у діях ТзОВ «Львівська меблева фабрика «Мальви» відсутній склад порушення, передбаченого абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Оцінюючи такі доводи позивача, суд виходить з наступного.

За змістом абз. 2 ч. 1 ст. 34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Частиною 1 статті 39 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ передбачено перелік обов`язкових документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених норм права вказує, що за відсутності документів, на підставі яких виконуються регулярні пасажирські перевезення, передбачених статтею 39 Закону № 2344-III, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Непред`явлення під час проведення перевірки, зазначених у статтях 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких виконуються перевезення, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування до автомобільного перевізника санкцій, визначених абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Водночас суд зауважує, що законодавець під час визначення документів для здійснення регулярних пасажирських перевезень фактично не встановив їх вичерпного переліку, проте відзначив про необхідність наявності, в тому числі, інших документів, передбачених чинним законодавством.

Суд вказує на те, що статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Верховним Судом в постанові від 31.07.2024 у справі № 440/5873/23 надано висновок щодо розмежування вантажних перевезень для власних потреб та вантажних перевезень, які здійснюються під час виконання господарської діяльності, згідно з яким вантажні перевезення для власних потреб - це здійснення такого перевезення фізичною особою за власний рахунок та без використання праці найманих робітників, зокрема Верховний Суд, вказує,

« 45. Отже, з наведених вище правових норм вбачається, що, зокрема, вантажні перевезення за для власних потреб - це здійснення такого перевезення фізичною особою за власний рахунок та без використання праці найманих робітників.

47. Згідно зі статутом ТОВ «Скантрейд-Україна» здійснює господарську діяльність, що не заборонена чинним законодавством України, з метою отримання прибутку та подальшого його розподілу між учасниками.

49. Враховуючи, що позивач є юридичною особою, здійснює господарську діяльність за для отримання прибутку, твердження судів попередніх інстанцій про здійснення перевезення за власної потреби є безпідставним, наявність власних потреб є опцією фізичної особи. Окрім того, під час спірного перевезення ТОВ «Скантрейд-Україна» був задіяний найманий працівник - ОСОБА_2».

Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 16.09.2026 у справі № 600/6725/23-а вказав, що вантажні перевезення задля власних потреб - це здійснення такого перевезення фізичною особою за власний рахунок та без використання праці найманих працівників. Враховуючи, що позивач є юридичною особою, здійснює господарську діяльність задля отримання прибутку, твердження судів попередніх інстанцій про здійснення перевезення за власної потреби є безпідставним, оскільки наявність власних потреб є опцією фізичної особи. Окрім того, під час спірного перевезення ТОВ «Рошен-Буковина» був задіяний найманий працівник - ОСОБА_1. Аналогічні висновки щодо застосування пункту 1.4 Положення № 340, Інструкції № 385 щодо здійснення вантажних перевезень задля власних потреб юридичною особою викладено в постанові Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі № 440/5873/23, на яку посилається відповідач у касаційній скарзі. Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій щодо неправильного визначення Укртрансбезпекою під час перевірки суб`єкта правопорушення є помилковими.

Таким чином, Верховний Суд, дійшов висновку, що вантажні перевезення для власних потреб - це здійснення такого перевезення фізичною особою за власний рахунок та без використання праці найманих робітників, більше того Верховний Суд вказує, що наявність власних потреб є опцією виключно фізичної особи. Отже, під час проведення рейдової перевірки позивачем здійснювалось перевезення вантажу на транспортному засобі, який йому належить, в межах виконання ним господарської діяльності з метою одержання прибутку та використовувалась наймана праця водія.

Отже, суд погоджується із твердженнями представника відповідача, відповідно до яких Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівська меблева фабрика «Мальви» перевозився вантаж, для здійснення його господарської діяльності, метою якої є отримання прибутку, при цьому, використовуючи найману працю водія, а тому позивач є автомобільним перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому суд відхиляє твердження представника позивача про те, що позивач у даному випадку не наділений такою характеристикою автомобільного перевізника як «здійснення перевезення на договірних умовах», а тому він не є автомобільним перевізником у розумінні вимог абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у зв`язку з чим, відповідно, не може нести відповідальність, визначеною даною нормою.

Вказане також відповідає твердженням представника позивача, відповідно до яких для виготовлення меблевої продукції підприємство придбаває відповідні матеріали та комплектуючі, у тому числі ламіновані деревинно-стружкові плити та деревинно-стружкові плити. Саме такі матеріали перевозилися 29.07.2026. Відповідно до замовлення покупця №10452 від 29.07.2026 та замовлення покупця №10332 від 28.07.2026 покупцем відповідних матеріалів зазначено ТзОВ «Львівська меблева фабрика «Мальви». Відповідно до видаткової накладної №75-0058235 від 29.07.2026 одержувачем зазначеного в ній товару також є позивач, а відповідна господарська операція пов`язана із заявкою №75-0069430 від 23.07.2026. Отже, матеріали справи підтверджують, що предметом переміщення були матеріали, придбані самим позивачем для забезпечення його власної господарської та виробничої діяльності, а не вантаж, прийнятий позивачем від стороннього вантажовідправника як автомобільним перевізником для доставки іншому вантажоодержувачу. Переміщення зазначених матеріалів здійснювалося транспортним засобом Opel Movano, державний номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ТзОВ «Львівська меблева фабрика «Мальви». Керував указаним транспортним засобом Вільховий Євген, який перебуває у трудових відносинах із ТзОВ «Львівська меблева фабрика «Мальви» та працює на підприємстві водієм, що підтверджується наказом про його прийняття на роботу.

З огляду на викладене, суд відхиляє твердження представника позивача про те, що предметом справи №440/5873/23 була відсутність протоколу перевірки та адаптації аналогового тахографа, Верховний Суд застосовував Положення №340 та Інструкцію №385 і саме в контексті спеціального регулювання тахографів аналізував поняття перевезення для власних потреб, питання про обов`язковість оформлення ТТН юридичною особою при переміщенні власного вантажу для власної господарської діяльності Верховний Суд у справі №440/5873/23 не вирішував, оскільки у вказаній постанові Верховний Суд виклав правову позицію щодо перевезення юридичною особою вантажів для власних потреб.

За змістом статті 1 Закону № 2344-ІІІ, товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Частиною першою статі 34 Закону № 2344-III, визначено, що автомобільний перевізник серед іншого повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/ чи вантажів; Частиною другою статті 48 Закону № 2344-III, визначено, що Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Частиною другою статті 49 Закону № 2344-ІІІ, визначено, що водій транспортного засобу серед іншого зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Непред`явлення документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.03.2020 у справі № 826/2239/16, підставою для накладення на позивача штрафу серед іншого слугувало непред`явлення водієм транспортного засобу товарно-транспортної накладної.

При цьому, за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону до автомобільного перевізника застосовуються адміністративно-господарський штраф передбачений абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Отже, зважаючи на те, що позивач є автомобільним перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт" та під час здійснення вантажних перевезень перевізник не забезпечив водія товарно-транспортною накладною чи іншим визначеним законодавством документом на вантаж, його було правомірно притягнуто до відповідальності відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Таким чином, під час судового розгляду відповідачем доведено правомірність прийнятої постанови № ОПШ167690 від 26.08.2026 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська меблева фабрика «Мальви» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн, а тому підстав для її скасування немає.

Отже, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Під час судового розгляду справи судом не встановлено ознак протиправності рішень відповідача в контексті спірних правовідносин. Натомість, доводи позивача, зазначені у позовній заяві є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська меблева фабрика «Мальви» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська меблева фабрика «Мальви» (81053, Львівська обл., Яворівський р-н, місто Новояворівськ, вул. Привокзальна, буд. 3; код ЄДРПОУ 41612390).

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (03150, Україна, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51; код ЄДРПОУ 39816845).

Суддя Сидор Н.Т.