Рішення № 140672559, 15.10.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4708/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження максимальною величиною виплати нарахованого розміру його пенсії, починаючи з 01.03.2026 року, після проведення її перерахунку та індексації;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснювати виплату його пенсії, починаючи з 01.03.2026 року, не застосовуючи обмеження граничною величиною, виходячи з визначеного відповідачем розміру пенсії та з урахуванням усіх проведених перерахунків, індексацій і підвищень, передбачених законодавством;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок та виплатити недоотримані суми його пенсії, які виникли внаслідок застосування обмеження максимальним розміром, починаючи з 01.03.2026 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою судді від 23.07.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від відповідача до суду надійшов відзив із запереченнями проти позову, які мотивовані тим, що обмеження пенсійних виплат позивача здійснене на підставі статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", а позивач не належить до кола осіб, на яких поширюється рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 року №7-р(II)/2022.

Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 проходив військову службу у внутрішніх військах МВС, з якої у 2005 році був звільнений у запас.

Після звільнення зі служби позивачу призначено довічну пенсію за вислугу років на підставі статей 12, 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

ГУ ПФУ в Кіровоградській області неодноразово здійснювало перерахунки пенсії позивача на підставі статей 63, 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

У березні 2026 року відповідач здійснив з 01.03.2026 року черговий перерахунок пенсії позивача з метою її індексації. Позивачу у складі пенсії нараховані такі суми:

- 24241,14 грн. (26934,60 грн. х 90%) - основний розмір пенсії за вислугу років,

- 3393,76 грн. - підвищення (індексація), передбачена постановою Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 року "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році",

- 1500 грн. - підвищення (індексація), передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році",

- 1500 грн. - підвищення (індексація), передбачена постановою Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 року "Про індексацію пенсійний і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році",

- 1500 грн. - підвищення (індексація), передбачена постановою Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році",

- 2595 грн. - підвищення (індексація), передбачена постановою Кабінету Міністрів України №236 від 25.02.2026 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році",

- 648, 75 грн. - підвищення пенсії на 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбачене частиною 4 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",

- 40 грн. - цільова грошова допомога на прожиття, передбачена Законом України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни",

Тож в підсумку розмір пенсії позивача з 01.03.2026 року з підвищеннями і доплатами склав 35418, 65 грн. Воднораз, відповідач обмежив розмір пенсії, належної позивачу до виплати, максимальним розміром 25950 грн.

Не погодившись із таким обмеженням пенсії та розміром пенсії, виплачуваної йому з 01.03.2026 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 pоку (надалі - Закон №2262-XII).

Преамбулою Закону №2262-XII передбачено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно зі статтями 8, 10 Закону №2262-XII виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.

Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Статтею 15 Закону №2262-XII передбачено, що особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом і які є ветеранами війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пенсії за вислугу років підвищуються в порядку і на умовах, передбачених зазначеним Законом.

Частиною 2 статті 55 Закону №2262-XII передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно з частиною 4 статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до статті 64 Закону №2262-XII у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

Суд установив, що пенсія ОСОБА_1 призначена відповідно до статті 13 Закону №2262-XII у 2001 році, востаннє перерахована відповідно до частини 4 статті 63 цього Закону з 01.04.2019 року.

Позивач згідно зі статтею 64 Закону №2262-XII, яка діє з 2022 року, має право на щорічну індексацію його пенсії та перерахунок із застосуванням відповідного коефіцієнта збільшення, у порядку, передбаченому постановами Кабінету Міністрів України.

Крім того, позивач який у 2015 році отримав статус учасника бойових дій, має право на відповідні підвищення, доплати та надбавки до пенсії, встановлені законодавством, які підлягають перегляду у зв`язку зі зростанням на підставі законів про Державний бюджет України на відповідний рік розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який є базою для їх обчислення.

Відповідач не заперечує право позивача на додаткові надбавки і доплати та на індексацію його пенсії і здійснював відповідні перерахунки, зокрема з 01.03.2026 року. Після такого перерахунку розмір пенсії позивача склав 35418, 65 грн., з яких відповідач виплачує позивачу лише 25950 грн.

Відповідач відстоює позицію, що щомісячний розмір нарахованої пенсійної виплати має бути обмежений максимальним розміром, визначеним законом, а саме десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність (що з 01.01.2026 року складає 25950 грн.).

Така позиція відповідача обґрунтована посиланням на Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VІ від 08.07.2011 року (надалі Закон №3668-VІ), частиною 1 статті 2 якого передбачено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 року у справі №7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону №3668-VІ, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. Приписи статті 2 Закону №3668-VІ, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже з 12.04.2023 року норма статті 2 Закону №3668-VІ, на яку посилається відповідач, втратила чинність.

Доводи відповідача про те, що Рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 року №7-р(II)/2022 поширюється лише на осіб, які під час служби збройно захищали суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, і яким пенсії призначені з 12.04.2023 року, є помилковими, оскільки у вказаному Рішенні такі умови відсутні.

Суд вважає, що до спірних правовідносин щодо перерахунку та виплати позивачу пенсії за вислугу років необхідно застосовувати положення спеціального Закону №2262-XII (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016), які не визначають розмір максимального обмеження пенсій і не передбачають виплату таких пенсій в обмеженому (зменшеному/пониженому) розмірі.

Верховний Суд у постанові від 17.06.2025 року у справі №580/1002/26 сформулював правовий висновок, згідно з яким застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII, положень статті 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 рік "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

У наданих суду матеріалах пенсійної справи позивача відсутні докази того, що відповідач у 2026 році застосовував до пенсії позивача понижуючі коефіцієнти, передбачені постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 року. Натомість відповідач обмежував виплату пенсії граничним розміром, внаслідок чого розмір пенсії позивача фактично не підвищувався.

Відповідач у спірних правовідносинах діяв всупереч вимогам верховенства права та при перерахунку пенсії позивача з 01.03.2026 року незаконно обмежив максимальний розмір його пенсії, фактично позбавивши позивача права на отримання нарахованих та встановлених йому як ветерану війни підвищень та доплат до пенсії.

Встановлене судом порушення має триваючий характер та станом на дату ухвалення рішення суду не припинилося, оскільки відповідач продовжує виплачувати позивачу пенсію у заниженому розмірі.

Тож дії відповідача щодо обмеження з 01.03.2026 року максимального розміру пенсії позивача та невиплати йому пенсії у повному розмірі слід визнати протиправними та зобов`язати відповідача виплатити йому пенсію без обмеження її максимального розміру та з урахуванням усіх встановлених йому підвищень, доплат та надбавок до пенсії.

Судові витрати сторони не понесли.

Керуючись статтями 9, 90, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження з 01.03.2026 року максимального розміру пенсії ОСОБА_1 та невиплати йому пенсії у повному розмірі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 нараховану з 01.03.2026 року пенсію без обмеження її максимального розміру та з урахуванням усіх встановлених йому підвищень, доплат та надбавок до пенсії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ