Рішення № 140671568, 15.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокуСправа № 160/35849/25Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 );

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити із військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 20.04.2007 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 ) був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі гр. 1 ст. 49-А розкладу хвороб відповідно до Наказу МОУ №207 від 12.07.99 року Про внесення змін та доповнень до наказу Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2, про що також 11.06.2007 зроблено відповідний запис відмітку про виключення в тимчасовому посвідчені військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 02.08.2007р. та аналогічні записи в оновленому тимчасовому посвідчені військовозобов`язаного № НОМЕР_3 від 15.06.2022, також цей запис підтверджується довідкою військово-лікарської комісії від 15.06.2022, якою позивача було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. 31.10.2025 Позивач виявив в додатку Резерв+, що він взяти на військовий облік та набув статусу військовозобов`язаного, що також підтверджується роздруківкою військово-облікового документу з мобільного застосунку Резерв+. У відповідь на запит адвоката ІНФОРМАЦІЯ_5 листом повідомив, що позивача було взято на військовий облік автоматично відповідно до Постанови КМУ від 16.08.2024 №932 «Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних», проте жодних конкретних посилань на відповідну норму, яка передбачає автоматичне взяття/повернення на військовий облік, осіб які виключенні з військового обліку зазначено не було. Крім того, в листі було підтверджено, що відповідно до облікових даних ІНФОРМАЦІЯ_6 громадянин ОСОБА_1 , на підставі витягу з книги протоколів засідань призовної комісії протокол №2 визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку за гр.1 ст. 49а розкладу хвороб відповідно до Наказу МОУ №207 від 12.07.99 року, Про внесення змін та доповнень до наказу Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2. Зважаючи на те, що позивача було виключено із військового обліку внаслідок непридатності до військової служби і він не є військовозобов`язаним, що виключає також і можливість здійснення стосовно нього контрольних або розшукових заходів з боку органів територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, позивач звернувся з цим позовом до суду за захистом своїх прав.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/35849/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду від 22.12.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме для надання до суду доказів оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

26.12.2025 від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи платіжної інструкції про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти позовних вимог. В обгрунтування відзиву відповідач зазначає, що позивач був автоматично взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_7 реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом електронної інформаційної взаємодії між національними електронними інформаційними ресурсами у цілях національної безпеки та оборони України, відповідно до порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 932. У зв`язку з вищенаведеним, позивач перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_7 . Також відповідач указує, що позивачем не надано доказів особистого звернення до відповідача з оригіналами документів, які підтверджують його вимоги, що також свідчить про відсутність особистої участі позивача з питання внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та виключення його з військового обліку. Крім того, обов`язок проходження позивачем ВЛК є цілком законним та обґрунтованим, оскільки саме ВЛК визначає стан здоров`я військовозобов`язаного, що за своїм змістом є персональними даними позивача, які повинні бути відображені в Реєстрі відповідно до ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів». Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви.

Також відповідач подав до суду заяву, в якій зазначив, що після подання позову та після подання відзиву на позов позаштатна військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_8 24.02.2026 року визнала Позивача придатним до військової служби, що підтверджується відповідною довідкою від 24.02.2026 № 2026-0224-1838-4440-0. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 від 24.02.2026 № 197/М «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» Позивач призваний на військову службу і відправлений до військової частини НОМЕР_4 . Відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що підтверджується роздрукованою Обліковою карткою до військового квитка (тимчасового посвідчення) щодо Позивача: Позивача взято на військовий облік 10.03.2026 у ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 24.02.2026 визнала Позивача придатним до військової служби, Позивача знято з військового обліку 24.02.2026 ((аб. 3 п. 2 ч. 5 ст. 37) (мобілізація) які призвані чи прийняті на військову службу)). Відтак Позивач з 24.02.2026 не перебуває на військовому обліку Відповідача, що має наслідком: відповідач позбавлений технічної можності щодо внесення будь-якої інформації до Реєстру щодо Позивача, шо може призвести до неможливості фактичного виконання рішення суду у разі задоволення вимог Позивача. Відповідач звертає увагу суду, що таке технічне обмеження цілком збігається зі ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п. 8 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого ПКМУ від 23.02.2022 № 154, відповідно до якого завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; відсутність предмету спору з 24.02.2026 у даній справі.

Додаткові пояснення надійшли і від позивача. У цих поясненнях позивач зазначає, що 16 вересня 2026 року Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову у справі № 320/31215/25, предметом якої була законність нормативного регулювання автоматичного взяття на військовий облік за постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932 у редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2025 № 556. Згідно з оприлюдненою інформацією, суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, задовольнив позов, визнав протиправними та нечинними пункти 17 та 17-1 відповідного експериментального порядку, зобов`язав Кабінет Міністрів України привести нормативне регулювання у відповідність до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та врегулювати механізм скасування безпідставного автоматичного взяття осіб на військовий облік. Постанова набрала законної сили 16.09.2026. Наведена постанова стосується саме тієї нормативної підстави та того автоматизованого механізму, на які послався ІНФОРМАЦІЯ_5 у листі від 06.11.2025, пояснюючи появу Позивача на військовому обліку. Тому її правові висновки підлягають врахуванню судом під час оцінки правомірності дій Відповідача. 20.04.2007 ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за графою І статті 49-А Розкладу хвороб. Цей юридичний факт зафіксовано у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 02.08.2007, у тимчасовому посвідченні № 4/2398 від 15.06.2022 та у довідці військово-лікарської комісії від 15.06.2022. Більше того, листом від 06.11.2025 орган військового управління прямо підтвердив наявність в облікових матеріалах відомостей про рішення від 20.04.2007, оформлене протоколом № 2, та про визнання Позивача непридатним до військової служби. Отже, спір не пов`язаний з відсутністю документів, невстановленістю особи або ухиленням Позивача від військового обліку. Він виник виключно внаслідок того, що автоматизована система не відрізнила особу, яка не перебувала на обліку без законних підстав, від особи, раніше виключеної з обліку на законній підставі. 31.10.2025 Позивач виявив у застосунку «Резерв+», що його автоматично взято на військовий облік і надано статус військовозобов`язаного. У відповіді від 06.11.2025 зазначено єдину підставу такої зміни статусу постанову Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932. Індивідуального рішення, яке містило б установлені щодо Позивача обставини, правову підставу поновлення статусу, оцінку чинної постанови ВЛК або мотиви її неврахування, Відповідач не ухвалював і Позивачу не надавав. Саме таку системну ваду описано у справі № 320/31215/25: автоматичний алгоритм охопив усіх чоловіків віком від 25 до 60 років, відомості про яких не були знайдені в реєстрі, без перевірки причин їх відсутності. Унаслідок цього до однієї категорії були фактично віднесені як особи, що не стали на облік без законних підстав, так і громадяни, які втратили статус військовозобов`язаного внаслідок законного виключення з обліку. Отже, зв`язок між справами є не абстрактним і не інформаційним. Він полягає у спільності: 1) нормативного джерела автоматичної операції; 2) способу внесення відомостей без індивідуального рішення; 3) категорії потерпілих осіб раніше виключених з обліку; 4) відсутності ефективної адміністративної процедури виправлення помилки; 5) правового наслідку безпідставного відновлення статусу військовозобов`язаного.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

До матеріалів справи надано тимчасове посвідчення № НОМЕР_2 (замість військового квитка), яке видано 02.08.2007 військовозобов`язаному ОСОБА_1 .

Згідно із цим посвідченням, позивач визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку.

Матеріали справи містять також тимчасове посвідчення військовозобов`язаного від 15.06.2022 №4/2398, видане ІНФОРМАЦІЯ_10 , в якому вказано, що ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби і 11.06.2022 виключений з військового обліку військовозобов`язаних.

У військово-обліковому документі «Резерв+», сформованому 31.10.2025, зазначено про те, що позивач є військовозобов`язаним, а також про порушення позивачем правил військового обліку і звернення до Нацполіції, оскільки позивач не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

У відповідь на звернення позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 01.10.2025 №4/8182 повідомив, що для усунення порушень позивачу необхідно особисто з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

На звернення адвоката позивача, ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив, що позивач був взятий на військовий облік військовозобов`язаних автоматично відповідно до Постанови КМУ від 16.08.2024 №932 «Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Відповідно до облікових даних ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач 20.04.2007 на підставі витягу з книги протоколів засідань призовної комісії протокол №2 визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку за гр.І ст.49а розкладу хвороб відповідно до наказу №207 від 1999 року Про внесення змін та доповнень до наказу Міністерства оборони України від 04.01.1994 №2.

Для внесення наявних даних на позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів рекомендовано особисто звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_1 та надати відповідні оригінали документів.

Позивач вважає протиправними дії відповідача стосовно позивача, які полягають у автоматичній постановці його на облік після виключення із військового обліку внаслідок непридатності тому і звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який був продовжений відповідними Указами Президента України та діє дотепер.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Статтею 1 Закону України №3543 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543, в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Абзацом 5 статті 1 Закону №3543 визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (далі, - Закон № 2232-ХІІ) визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону №2232-ХІІ, військовий обов`язок - це захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Згідно з ч. 5 цієї статті Закону, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ врегульовані підстави для виключення з військового обліку у відповідних ТЦК та СП.

Так, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;

6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

Згідно з ч. 5 цієї статті Закону, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі Закон № 1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (ч. 1 ст. 2 Закону № 1951-VIII).

Права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені статтею 9 Закону № 1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону № 1951-VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема: територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію (ч. 4 ст. 14 Закону № 1951-VIII).

Відповідно до п. 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 (далі Порядок), який набрав чинності 18 травня 2024 року, в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин, військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів» і форми такого документа, а також громадянам України, звільненим з військової служби в СБУ у відставку, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби та не досягли граничного віку перебування в запасі (у разі, коли раніше військово-обліковий документ не видавався).

Відповідно до п. 3 Порядку відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).

Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через:

електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).

Згідно з п. 4 цього Порядку, у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Сукупний аналіз наведених норм права доводить, що Порядок передбачає альтернативні способи перевірки відповідності відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, як в електронній так й в паперовій формі.

Також сукупний аналіз наведених норм права доводить, що Порядок передбачає звернення громадянина України до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку із заявою про внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

При цьому, приписи п. 4 Порядку № 559 не передбачають обов`язкової особистої явки військовозобов`язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу для вирішення питання щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і у разі визнання його непридатним до військової служби.

Саме відповідач як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо внесення відповідних змін у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі відомостей, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку, після отримання заяви позивача, за наслідком її розгляду, повинен був внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Як установив суд із тимчасового посвідчення № НОМЕР_2 (замість військового квитка), яке видано 02.08.2007 військовозобов`язаному ОСОБА_1 , він визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку.

Поряд із цим, матеріали справи містять також тимчасове посвідчення військовозобов`язаного від 15.06.2022 №4/2398, видане ІНФОРМАЦІЯ_10 , в якому вказано, що ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби і 11.06.2022 виключений з військового обліку військовозобов`язаних.

Отже, позивач був визнаний неприданим до військової служби з виключенням з військового обліку. Як і передбачено указаним вище Порядком, позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме, щодо внесення даних до вказаного реєстру про виключення позивача з військового обліку.

У відповідь на звернення позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 01.10.2025 №4/8182 повідомив, що для усунення порушень позивачу необхідно особисто з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Крім того, суд установив, що у військово-обліковому документі « ІНФОРМАЦІЯ_11 +» зазначено про те, що позивач є військовозобов`язаним.

Суд зазначає, що, оскільки згідно із наданими до матеріалів справи документами, які були складені самим відповідачем, позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідно не є військовозобов`язаним, то позивач не підлягав взяттю на військовий облік, а відомості щодо непридатності позивача до військової служби з виключенням з військового обліку повинні бути відображені в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Крім цього, суд указує, що частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У постанові від 24 вересня 2019 року у справі №819/1420/15 Верховний Суд зазначив, що право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог. Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб. Такий вихід за межі позовних вимог має бути пов`язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява.

Установлюючи правило, що суд розглядає адміністративну справу в межах позовних вимог, ця норма встановлює виняток у вигляді можливості у суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного та повного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин (сторін чи третіх осіб), про захист яких вони просять, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (постанови Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 826/6965/14, від 27 листопада 2018 року у справі № 807/997/16, від 15 липня 2019 року у справі № 804/14556/15, від 20 листопада 2019 року у справі № 826/9457/18, від 22 листопада 2019 року у справі № 815/4392/15, від 23 грудня 2019 року у справі № 815/3145/15, від 7 лютого 2020 року у справі № 826/11086/18, від 5 травня 2020 року у справі № 1340/4044/18, від 23 червня 2020 року у справі № 820/1545/16, від 6 серпня 2020 року у справі № 805/3147/16-а).

Таким чином, суд може та зобов`язаний в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів. Такий вихід за межі позовних вимог має бути пов`язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява. Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли це необхідно для ефективного та повного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин (сторін чи третіх осіб), про захист яких вони просять, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, суд уважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправними дії відповідача щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 , який визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про ОСОБА_1 , як військовозобов`язаного.

Документи, якими підтверджується непридатність позивача до військової служби і виключення з військового обліку на цей час не втратили чинність, є дійсними, відповідно, є належними документами, на підставі яких відповідач зобов`язаний внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання позивача непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку.

Отже, суд зобов`язує відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальні дані та відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , як такого, що визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Як зазначено вище, у поданій заяві відповідач указує, що після подання позову та після подання відзиву на позов позаштатна військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_8 24.02.2026 визнала Позивача придатним до військової служби, що підтверджується відповідною довідкою від 24.02.2026 № 2026-0224-1838-4440-0. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 від 24.02.2026 № 197/М «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» Позивач призваний на військову службу і відправлений до військової частини НОМЕР_4 . Відтак Позивач з 24.02.2026 не перебуває на військовому обліку Відповідача, тому відповідач позбавлений технічної можності щодо внесення будь-якої інформації до Реєстру щодо Позивача, шо може призвести до неможливості фактичного виконання рішення суду у разі задоволення вимог Позивача.

Суд відхиляє вказані доводи відповідача, оскільки у цій справі суд установив протиправність дій відповідача саме щодо взяття на військовий облік позивача, який визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Ці обставини існували на момент звернення позивача до суду, і порушення, пов`язані з цими обставинами, не були виправлені відповідачем.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд зазначає, що позовна заява у цій справі підлягає задоволенню.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладені норми, а також задоволення позовних вимог, суд зазначає про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 , який визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про ОСОБА_1 , як військовозобов`язаного.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальні дані та відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , як такого, що визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суддя Н.В. Кучугурна