Ухвала суду № 140671383, 12.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 червня 2026 рокуСправа № 160/14320/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні клопотання про передачу матеріалів адміністративної справі №160/14320/26 на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ" про зупинення дії спеціального дозволу.

На адресу суд надійшло клопотання від відповідача про передачу на розгляд за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області в межах справи №904/5417/18 про банкрутство ТОВ ІІ «Кольорові метали» адміністративної справи 160/14320/26 за позовом Державної служби геології та надр України до ТОВ ІІ «Кольорові метали» про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3154 від 18.09.2003.

Клопотання обґрунтоване тим, що позовна заява від 26.05.2026 містить вимогу про зупинення дії спеціального дозволу № 3154 від 18.09.2003 саме на підставі результатів позапланової перевірки, проведеної на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 05.02.2026 № 4604/0/1-26 та наказу Держгеонадр від 10.02.2026 № 55.

Зазначає, що спеціальний дозвіл № 3154 вже зупинено наказами Держгеонадр від 2018 року (№ 141 зі змінами № 174 та № 266 ). Новий позов фактично спрямований на подальше підтвердження/продовження зупинення дії дозволу в умовах, коли арбітражний керуючий Ковальчук М.М. вже вживає активних заходів для усунення виявлених порушень та поновлення дії дозволу (листи від 23.02.2026, 08.10.2024 та особливо від 21.04.2026 № 02-33/1407 з проханням надання додаткових термінів). Таким чином, спір стосується майнового права боржника права користування надрами, яке є ключовим нематеріальним активом ліквідаційної маси. Зупинення (або підтвердження зупинення) цього права безпосередньо впливає на можливість реалізації проєкту видобутку та переробки концентратів та інвестиційну привабливість активу, обсяг ліквідаційної маси та реальність задоволення вимог кредиторів. З огляду на те, що позов ґрунтується на результатах перевірки 2026 року, а арбітражний керуючий вже звернувся з проханням про додаткові терміни для усунення порушень (і ці порушення значною мірою мають усувний характер), розгляд спору в адміністративному суді без урахування спеціального режиму банкрутства та без участі арбітражного керуючого як законного представника боржника може призвести до необґрунтованого знецінення активу боржника. Водночас, прошу суд звернути увагу, що станом на сьогодні, у провадженні господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/5417/18 про банкрутство ТОВ ІІ «Кольорові метали» Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 відкрито провадження у справі №904/5417/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" (49000, м. Дніпро, Шевченківський район. вул.Челюскіна, буд.5, кімната 28, код ЄДРПОУ 32495368) введено процедуру розпорядження майном боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію). Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 року у справі № 904/5417/18 відсторонено арбітражного керуючого Алексюка М.І. від виконання обов`язків розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали». Розпорядником майна ТОВ ІІ «Кольорові метали» призначено арбітражного керуючого Ковальчука Миколу Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 62 від 01.02.2013 року). Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2024 року у справі № 904/5417/18 припинено повноваження керівника ТОВ ІІ «Кольорові метали» (код ЄДРПОУ 32495368) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), та тимчасово покладено обов`язки керівника ТОВ ІІ «Кольорові метали» на розпорядника майна арбітражного керуючого Ковальчука Миколу Миколайовича до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника ТОВ ІІ «Кольорові метали»

Звертає увагу суд, що спеціальний дозвіл на користування надрами за своєю правовою природою є не лише адміністративним актом індивідуальної дії, а й майновим правом, що має самостійну економічну цінність та безпосередньо впливає на обсяг прав і обов`язків боржника у процедурі банкрутства та безпосередньо пов`язаний з майновими правами ТОВ ІІ «Кольорові метали». Згідно зі статтею 190 Цивільного кодексу України майном визнаються не лише речі, а й майнові права. Право користування надрами, надане спеціальним дозволом, є саме таким майновим правом, оскільки: надає виключну можливість користування певною ділянкою надр; має економічну вартість і може бути об`єктом цивільного обігу в межах, визначених законом; є необхідною передумовою здійснення господарської діяльності з видобування корисних копалин (цирконовий, рутиловий, ільменітовий концентрати тощо). Позивач не обґрунтовує, у межах реалізації якої саме владної управлінської компетенції він звертається до суду з вимогою про зупинення дії дозволу, який вже зупинено наказами Держгеонадр від 2018 року (№ 141 зі змінами № 174 та № 266). Спір фактично стосується майнових наслідків користування надрами та впливу на активи боржника, що виключає публічно-правовий характер спору у розумінні статей 5 та 19 КАС України.

Вирішуючи клопотання по суті, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами Господарського процесуального кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна, а також спори щодо інших вимог до боржника. Саме господарський суд, що здійснює провадження у справі про банкрутство, розглядає спори, стороною яких є боржник, причому частина друга цієї статті конкретизує, що до таких спорів, зокрема, належать спори щодо інших вимог до боржника, тобто спори, які тим чи іншим чином стосуються інших вимог до боржника. Відтак, згідно з частиною другою статті 7 КУзПБ до таких спорів належать, зокрема, спори щодо майна боржника.

Згідно із ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України справи про банкрутство розглядаються господарськими судами у порядку, передбаченому цим кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до п.8 ч.1 ст.20 зазначеного Кодексу, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (п.13 ст.30 ГПК України).

Разом з тим, 21.10.2019 р. набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, відповідно до ст.1 якого, банкрутство це визнана господарським судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника.

Відповідно до ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника (ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства).

Частиною 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 року по справі №905/2030/19 зазначено, що Кодекс України з процедур банкрутства та Господарський процесуальний кодекс України є нормативними актами рівної юридичної сили (кодексами). Отже, у випадку колізії норм між статтею 7 КУзПБ та статтею 20 ГПК України повинні застосовуватися ті процесуальні норми, які прийняті пізніше. Велика Палата Верховного Суду послалася також на те, що з прийняттям КУзПБ законодавець відніс до юрисдикції господарського суду у справі про банкрутство як розгляд спорів боржника з конкурсними кредиторами, так і розгляд його спорів з поточними кредиторами (частина друга статті 7, абзац третій частини восьмої статті 45 КУзПБ), на відміну від попереднього регулювання Законом № 2343-XII та іншими процесуальними кодексами України.

Разом з тим, у постанові від 13.04.2023 року у справі №320/12137/20 Велика Палата Верховного Суду відступила від вказаних висновків та зазначила наступне:

92. Аналіз змісту наведених приписів КУзПБ у взаємозв`язку з нормами статті 20 ГПК України дозволяє дійти висновку про те, що для віднесення справи до юрисдикції господарського суду, який розглядає справу про банкрутство, майнові вимоги мають бути безпосередньо пов`язані зі здійсненням провадження в такій справі, зокрема стосуватися визнання недійсними правочинів, учинених керуючим санацією (ліквідатором), визнання права власності на майно боржника, оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника тощо.

93. До критеріїв визначення, чи підлягає розгляду у межах справи про банкрутство спір, стороною в якому є боржник, відносяться також такі умови, за яких вирішення спору: стосується питання щодо формування активів боржника (майно, майнові права); впливає на суб`єктний склад сторін та учасників у справі про банкрутство, їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

94. Водночас регламентація процесуальних відносин нормами матеріального права без об`єктивної необхідності створює перешкоди для належної реалізації принципу правової визначеності, що має об`єктивні ризики при правозастосуванні.

95. Правила визначення юрисдикції визначає насамперед процесуальний кодекс (ГПК України, КАС України), а не кодекс з консолідованими нормами матеріального права, яким є КУзПБ.

96. Водночас у пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України йдеться про звернення до суду з «майновими вимогами до боржника», а у статті 7 КУзПБ - про «всі майнові спори, стороною в яких є боржник».

97. При цьому спеціальними нормами, що визначають юрисдикцію господарських судів, є приписи саме частини першої статті 20 ГПК України, пунктом 8 якої прямо передбачено, що не відносяться до юрисдикції господарських судів спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спори про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.

98. Ураховуючи сутність і правову природу спірних правовідносин, приписи процесуального закону мають превалюючу дію при розв`язанні колізій щодо обрання належної судової юрисдикції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 5 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

У справі що розглядається предметом спору є зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3154 від 18.09.2003 року, з підстави не виконання пункт 1 припису від 16.05.2018 № 15/3154Д в установлений строк, а саме: «Не внесені зміни до спеціального дозволу № 3154 від 18.09.2003р. та Угоди про умови користування надрами в зв`язку з відміною обов`язкового моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами. Порушення статті 24 Кодексу України про надра». Приписом від № 07-04/13/2026-02/у від 27.02.2026 р. зобов`язався надрокористувач у строк до 30.03.2026 року усунути вказані порушення у сфері надрокористування.

Відповідно до частини другої статті 57 Кодексу України про надра, тимчасова заборона (зупинення) права користування надрами здійснюється шляхом зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами з підстав: визначених пунктом 1 частини першої цієї статті, - виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори суб`єкта владних повноважень предметом якого є зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.

В свою чергу посилання на той факт, що боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ" знаходиться в особливому правовому режимі - в процедурі банкрутства, а тому подальший розгляд справи повинен здійснюватися Господарським судом Дніпропетровської області, суд не бере до уваги, оскільки правила визначення юрисдикції визначає насамперед процесуальний кодекс (ГПК України, КАС України), а не кодекс з консолідованими нормами матеріального права, яким є КУзПБ.

В даному випадку, Державна служба геології та надр України не є кредитором та стягувачем грошових зобов`язань, а позовні вимоги не підлягають грошовій оцінці і мають немайновий характер.

Тому враховуючи, що спір у даній справі є немайновим, та таким, що не пов`язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство, а тому з огляду на суб`єктний склад сторін спору, має вирішуватися саме за правилами адміністративного судочинства.

Також підстав для передачи адміністративної справи до іншого суду не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.28, 29, 241, 243, 248, 250 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання про передачу матеріалів адміністративної справі №160/14320/26 на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Єфанова