Ухвала суду № 140671382, 16.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 жовтня 2026 рокуСправа № 160/32904/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання недійсною довідки, скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

14 жовтня 2026 року до суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач-1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі відповідач-2, ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 ), Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач-2, ВЧ НОМЕР_1 ), в якій позивач просить суд:

- визнати недійсною довідку ВЛК від 12 липня 2026 року № 2026-0712-1302-1324-0;

- скасувати мобілізаційний наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 12 липня 2026 року № 552;

- скасувати наказ начальника ВЧ НОМЕР_1 від 13 липня 2026 року № 232;

- виключити позивача з особового складу ВЧ НОМЕР_1 ;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 повернути всі цивільні речі позивача, що були вилучені у нього включаючи ті, що поїхали в автобусі, в повному обсязі;

- відшкодувати справедливу компенсацію та присудити на його користь за рахунок держави або відповідачів: моральна шкода: грошову компенсацію за перенесені фізичні та психічні страждання, катування, незабезпечення медичної допомоги, незаконне позбавлення свободи та загрозу свавільного кримінального переслідування у розмірі 50000 євро; матеріальна шкода: компенсацію вартості втраченого майна та документів (події 12 вересня 2026 року) у розмірі 1200 євро (згідно з доданим описом втраченого майна дивитись вище по тексту); компенсацію орієнтовних витрат на медичне обстеження, лікування та реабілітацію отриманих тілесних ушкоджень у розмірі 1000 євро; компенсацію орієнтовних витрат на психологічну реабілітацію (робота з сертифікованими психотерапевтами для подолання ПТСР та наслідків репресій) у розмірі 1800 євро; загальна сума матеріальної шкоди: 4000 євро. Судові та процесуальні витрати: компенсацію витрат на правову допомогу, поштові та транспортні витрати, понесені заявником та його захисниками, у розмірі 1500 євро. Загальна сума нанесених збитків: 55500 євро, еквівалент 2783707,95 грн. За курсом (50,1569 гривень за 1 євро) НБУ на 08 жовтня 2026 року.

Пунктами 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху на таких підставах.

Відповідно до частини першої статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

За змістом пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У позовній заяві не зазначені відомості щодо позивача, визначені вищевказаною нормою процесуального закону.

Відповідачами визначено ІНФОРМАЦІЯ_3 , ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 та ВЧ НОМЕР_1 .

У позовній заяві щодо ІНФОРМАЦІЯ_5 не зазначені відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; про ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 код юридичної особи в ЄДРПОУ, місцезнаходження, відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; про ВЧ НОМЕР_1 місцезнаходження, відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Отже, позивач має подати уточнену позовну заяву із зазначенням правильних та повних відомостей про позивача та відповідачів.

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

- дії це певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

- бездіяльність це певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

- рішення це нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предмет позову це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, в яких встановлюється спосіб ліквідації правопорушення, вчиненого суб`єктом владних повноважень та іншими особами, в передбачених законом випадках, а підстава позову це ті обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з вимогами до іншої особи.

Зі змісту статті 245 КАС України слідує, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

При цьому, одночасне застосування обох способів захисту порушеного права визнання спірного акта нечинним та скасування такого акта є помилковим.

Скасування акта суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Визнання ж акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Суд визначає, що рішення суб`єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

При цьому, вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним (незаконним) тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.

З огляду на положення пунктів 1, 2 частини другої статті 245 КАС України у разі визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, суд повинен скасувати його, якщо він є актом індивідуальної дії, або визнати нечинним, якщо він є нормативно-правовим актом, про що зазначити у резолютивній частині постанови.

Зміст позовних вимог, зазначений у позовній заяві щодо визнання недійсною довідки ВЛК від 12 липня 2026 року № 2026-0712-1302-1324-0; скасування мобілізаційний наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 552 від 12 липня 2026 року; скасування наказу начальника ВЧ НОМЕР_1 № 232 від 13 липня 2026 року, не повністю відповідає способам судового захисту, передбаченим частиною першою статті 5 КАС України при оскарженні акта індивідуальної дії.

Отже, зміст позовних вимог, зазначений у позовній заяві, не повністю відповідає способам судового захисту, передбаченим частиною першою статті 5 КАС України при оскарженні акта індивідуальної дії.

Крім того, частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн; за позовну вимогу майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, що вимоги про відшкодування моральної та майнової шкоди, що визначені у грошовому вимірі та складають ціну матеріальних вимог, є майновими вимогами, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимоги майнового характеру. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19, постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц, в ухвалі від 09 вересня 2020 року у справі № 202/507/20, в ухвалах від 16 березня 2020 року у справі № 9901/64/20, від 15 січня 2020 року у справі № 826/12286/15 і від 30 липня 2020 року у справі № 9901/194/20.

Статтею 5 Закону № 3674-VI передбачено пільги щодо сплати судового збору.

Пунктом 12 частини першої статті 5 Закону №3674-VI передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Разом з тим, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 12 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI не поширюється на вимоги позивача про стягнення моральної і матеріальної шкоди.

Відтак, позовна вимога про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди є майновою вимогою, адже позивач її визначив у грошовому вимірі.

Так, за офіційним курсом НБУ станом на 11 жовтня 2026 року 50 тис. євро еквівалентно 2506925,00 грн, судовий збір за цю вимогу 16640,00 (5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). За офіційним курсом НБУ станом на 11 жовтня 2026 року 4 тис. євро еквівалентно 200554,00 грн, судовий збір за цю вимогу 2005,54 грн (1 % ціни позову).

Отже, позивачем повинен сплатити судовий збір у розмірі 18645,54 грн.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом надання суду документа про сплату судового збору у розмірі 18645,54 грн за такими реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У клопотання про поновлення строків звернення до суду з позовною заявою позивачем зазначено: «Фактичне ознайомлення відбулося 25 вересня 2026 року.».

Отже для розгляду зазначеного клопотання і надання судом оцінки щодо поважності причин пропуску цього строку позивачу необхідно надати докази на підтвердження існування зазначених ним обставин.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статей 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання недійсною довідки, скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.

Запропонувати позивачу (представнику позивача) протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду:

- позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи;

- документ про сплату судового збору у розмірі 18645,54 грн;

- докази підтвердження поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С.В. Кисіль