Рішення № 140671272, 16.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 рокуСправа № 160/4024/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" до Південно-Східної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» до Південно-Східної митниці, в якій позивач просить:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.11.2025 форми «ПС» № НОМЕР_1 , форми «ПС» від 25.11.2025 №UA1100002025125, №UA1100002025128, №UA1100002025129, №UA1100002025130, №UA1100002025131, №UA1100002025132;

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.02.2022 позивач подав Донецькій митниці сім додаткових митних декларацій типу ІМ 40 ДР на кокс кам`яновугільний, митне оформлення за якими не було завершено у зв`язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України та встановленням простою в роботі Донецької митниці, а товар залишився в місті Маріуполі. Позивач наголошує, що строк подання цих додаткових декларацій продовжено Тернопільською митницею, яка листом від 23.05.2023 № 7.25-08-3/7.25-17/14/2711 повідомила про відсутність заперечень щодо продовження такого строку до 15 числа місяця, що настає за календарним місяцем припинення чи скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, а тому строку, за порушення якого до нього застосовано штрафні санкції, він не порушував. Позивач також зазначає про прийняття карток відмови в прийнятті митних декларацій зі значним пропуском строку, встановленого статтею 255 Митного кодексу України, про відсутність нормативно визначеної процедури складання акта про несвоєчасне подання митної декларації, про дію мораторію на проведення документальних перевірок, про недоведеність митним органом його вини та про безпідставність застосування підвищеного розміру штрафу як за повторне правопорушення.

Ухвалою суду справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Позиція відповідача полягає в тому, що картки відмови Південно-Східною митницею не приймалися і питання про їх скасування предметом цього позову не є; що декларантом не виконано зазначених у картках відмови умов для поміщення товарів у відповідний митний режим, у зв`язку з чим складено акти про несвоєчасне подання митних декларацій; що митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань, а за їх неподання у встановлені строки застосовується штраф, передбачений пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України; що оскаржувані рішення відповідають формі, встановленій Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204; що штраф у розмірі 340 гривень застосовується за неподання однієї декларації, а несвоєчасне подання кожної наступної декларації є діями, вчиненими платником, до якого протягом року вже було застосовано штраф за таке порушення.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій підтримав позовні вимоги, зазначивши, зокрема, що відповідач не обґрунтував причин порушення строку прийняття рішень про відмову у митному оформленні та що на рахунку позивача, відкритому в Державній казначейській службі України, станом на 23.02.2022 обліковувався залишок коштів авансових платежів у розмірі 221543510,41 грн, який міг бути використаний для завершення митного оформлення.

Розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (частина перша статті 257, частина п`ята статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що в зону діяльності відділу митного оформлення Донецької митниці на адресу позивача надійшли товари за періодичними митними деклараціями типу ІМ РР від 16.11.2021 №UA700060/2021/108588, від 03.12.2021 №UA700060/2021/109278, від 24.12.2021 №UA700060/2021/110195, від 06.01.2022 №UA700060/2022/000217 та від 18.01.2022 № UA700060/2022/000743.

14.02.2022 представником позивача подано Донецькій митниці сім додаткових митних декларацій типу ІМ 40 ДР на товар «кокс кам`яновугільний», а саме: №UA700060/2022/002050 вагою нетто 1853400 кг вартістю 26521443,54 грн; №UA700060/2022/002112 вагою нетто 8466000 кг вартістю 145714042,31 грн; №UA700060/2022/002116 вагою нетто 9084800 кг вартістю 156195509,59 грн; №UA700060/2022/002120 вагою нетто 10024780 кг вартістю 156541851,10 грн; №UA700060/2022/002126 вагою нетто 7831050 кг вартістю 122831202,10 грн; №UA700060/2022/002134 вагою нетто 10505500 кг вартістю 143744799,80 грн; №UA700060/2022/002161 вагою нетто 11706750 кг вартістю 160 156 785,61 грн, а всього 59472 280 кг вартістю 911705634,05 грн.

Того ж дня, 14.02.2022, посадовою особою Донецької митниці внесено відмітки про затримку виконання митних формальностей за цими деклараціями у зв`язку з поданням декларантом заяви про бажання подати додаткові документи. Додаткові документи надсилалися митниці представником позивача 24.02.2022.

З 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX. Наказом Державної митної служби України від 24.02.2022 № 113 у роботі Донецької митниці встановлено простій. Митне оформлення за поданими 14.02.2022 деклараціями завершено не було, кошти до державного бюджету за цими деклараціями не сплачено.

Наказом Державної митної служби України від 20.02.2023 № 54 «Про делегування окремих повноважень керівникам митниць в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану та протягом місяця після закінчення строку, на який його було введено, Тернопільській митниці делеговано повноваження Донецької митниці за напрямом організації митного контролю та оформлення.

Листом від 18.05.2023 № 01/117 позивач звернувся до Тернопільської митниці щодо продовження строків подання додаткових митних декларацій, митне оформлення яких не було завершено. Листом від 23.05.2023 № 7.25-08-3/7.25-17/14/2711 «Про продовження строків подання додаткових митних декларацій» Тернопільська митниця, пославшись на підпункт 3 пункту 9-12 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, повідомила, що не заперечує щодо продовження терміну подання позивачем додаткових декларацій до попередніх митних декларацій, які зазначені у додатках до листа від 18.05.2023 № 01/117, до 15 числа місяця, що настає за календарним місяцем припинення чи скасування воєнного, надзвичайного стану на території України.

На виконання доручення Держмитслужби від 30.06.2025 № 3/17-03/7/4058 Тернопільська митниця листом від 04.07.2025 № 7.25-1/17/13/3870 запитала в позивача інформацію щодо товарів, заявлених за митними деклараціями, які перебувають у статусі «В роботі», та щодо подальших дій підприємства з виконання обов`язку зі сплати митних платежів. Листом від 08.07.2025 № 01/75 позивач повідомив, що завершення митного оформлення товарів за цими деклараціями наразі не вбачається можливим.

14.08.2025 посадовою особою митного поста «Тернопіль» Тернопільської митниці оформлено сім карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA403020/2025/007004 за декларацією №UA700060/2022/002050, №UA403020/2025/007005 за декларацією №UA700060/2022/002112, №UA403020/2025/007006 за декларацією №UA700060/2022/002116, №UA403020/2025/007007 за декларацією №UA700060/2022/002120, №UA403020/2025/007008 за декларацією №UA700060/2022/002126, №UA403020/2025/007009 за декларацією №UA700060/2022/002134 та №UA403020/2025/007010 за декларацією № UA700060/2022/002161. Причиною відмови зазначено відсутність коштів на депозитному рахунку для зарахування авансових платежів (передоплати), відкритому в Державній казначейській службі України, для сплати митних платежів до або під час митного оформлення (стаття 297 Митного кодексу України). У кожній картці відмови роз`яснено вимогу щодо подання нової митної декларації з урахуванням строку, передбаченого частиною другою статті 263 Митного кодексу України. Кінцевим строком подання нових митних декларацій за всіма сімома картками відмови є 28.08.2025.

Наказом Державної митної служби України від 08.08.2025 № 775 Донецьку та Луганську митниці реорганізовано шляхом їх приєднання до Південно-Східної митниці; цей наказ набрав чинності 18.08.2025, крім його пункту 1. Правонаступником майна, прав і обов`язків Донецької митниці стала Південно-Східна митниця.

Нові митні декларації позивачем подані не були.

Як вбачається з листа Південно-Східної митниці від 19.11.2025 № 7.5-01/15-01/13/6591, інформацію про наявність карток відмови від 14.08.2025 Південно-Східна митниця отримала листом Тернопільської митниці від 11.09.2025 № 7.25-1/17-01/7/5312 (вхідний Південно-Східної митниці від 12.09.2025 № 10787/7), тобто пізніше строку для подання нових митних декларацій, передбаченого частиною другою статті 263 Митного кодексу України. Вимогу щодо здійснення митного оформлення товарів у Південно-Східній митниці шляхом подання нових митних декларацій відповідач направив позивачу листом від 21.10.2025 № 7.5-01/17-01/13/6036.

20.10.2025 начальником митного поста «Слобожанський» Південно-Східної митниці складено сім актів про несвоєчасне подання митної декларації: №7.5-28-08-01-35/4 за декларацією №UA700060/2022/002050 (картка відмови №UA403020/2025/007004), №7.5-28-08-01-35/5 за декларацією № UA700060/2022/002112 (картка відмови №UA403020/2025/007005), №7.5-28-08-01-35/6 за декларацією №UA700060/2022/002116 (картка відмови № UA403020/2025/007006), № 7.5-28-08-01-35/7 за декларацією №UA700060/2022/002120 (картка відмови №UA403020/2025/007007), №7.5-28-08-01-35/8 за декларацією №UA700060/2022/002126 (картка відмови №UA403020/2025/007008), № 7.5-28-08-01-35/9 за декларацією №UA700060/2022/002134 (картка відмови №UA403020/2025/007009) та №7.5-28-08-01-35/10 за декларацією №UA700060/2022/002161 (картка відмови №UA403020/2025/007010). У кожному з актів зазначено, що нова митна декларація не подана митному органу протягом 10 робочих днів з дати відмови, чим порушено вимоги частини другої статті 263 Митного кодексу України. Акти направлено позивачу листом Південно-Східної митниці від 23.10.2025 № 7.5-01/28-08-01/13/6104.

06.11.2025 позивач подав Південно-Східній митниці заперечення на акти від 20.10.2025: за № 01/165 (вхідний від 06.11.2025 № 12944/13) - на акт № 7.5-28-08-01-35/4, за №01/166 (вхідний від 06.11.2025 № 12946/13) - на акт № 7.5-28-08-01-35/5 і за № 01/167 (вхідний від 06.11.2025 № 12950/13) - на акт № 7.5-28-08-01-35/6. Ці заперечення Південно-Східна митниця розглянула, про результати розгляду повідомила позивача листом від 19.11.2025 № 7.5-01/15-01/13/6591 і доводів позивача не врахувала.

За наслідками складення актів Південно-Східною митницею винесено сім податкових повідомлень-рішень форми «ПС»: від 24.11.2025 № UA1100002025124 на суму 340,00 грн на підставі акта від 20.10.2025 № 7.5-28-08-01-35/10; від 25.11.2025 № UA1100002025125 на суму 1020,00 грн на підставі акта від 20.10.2025 № 7.5-28-08-01-35/9; від 25.11.2025 №UA1100002025128 на суму 1020,00 грн на підставі акта від 20.10.2025 № 7.5-28-08-01-35/4; від 25.11.2025 № UA1100002025129 на суму 1020,00 грн на підставі акта від 20.10.2025 №7.5-28-08-01-35/5; від 25.11.2025 № UA1100002025130 на суму 1 020,00 грн на підставі акта від 20.10.2025 № 7.5-28-08-01-35/6; від 25.11.2025 № UA1100002025131 на суму 1020,00 грн на підставі акта від 20.10.2025 № 7.5-28-08-01-35/7; від 25.11.2025 № UA1100002025132 на суму 1020,00 грн на підставі акта від 20.10.2025 № 7.5-28-08-01-35/8, а всього на суму 6460,00 грн. Рішення направлено позивачу супровідними листами від 24.11.2025 № 7.5-01/15-01/13/6645 і від 25.11.2025 №7.5-01/15-01/13/6668 та отримано ним 28.11.2025 і 01.12.2025 відповідно.

У кожному з оскаржуваних рішень зазначено про встановлення порушення пункту 2 статті 263 Митного кодексу України (стаття 263 Митного кодексу України поділяється на частини, тому далі суд виходить з того, що йдеться про частину другу цієї статті) та вказано, що на підставі підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 і пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «Штраф за порушення податкового законодавства» (код платежу 21081100). Донарахування митних платежів чи пені оскаржуваними рішеннями не здійснювалося. У графі щодо надання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів в усіх семи рішеннях зазначено «не надавалась», а у графі щодо наявності обставин, які пом`якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності, - «відсутні».

Листом від 13.11.2025 № 01/209 позивач звернувся до Південно-Східної митниці щодо продовження строків подання додаткових митних декларацій. Листом від 27.11.2025 № 7.5-01/28-08/13/6700 «Про надання інформації» Південно-Східна митниця повідомила позивача: «Термін подання додаткових декларацій до попередніх митних декларацій, які зазначені у додатках до листа від 18.05.2023 №01/117 продовжено Тернопільською митницею до 15 числа місяця, що настає за календарним місяцем припинення чи скасування воєнного, надзвичайного стану на території України. Зазначений лист Тернопільської митниці не був відкликаний чи скасований», а на завершення зазначила: «З огляду на викладене, в зазначеному питанні пропонуємо Вам керуватись інформацією, наданою Тернопільською митницею».

Скаргу позивача від 11.12.2025 № 01/223 на оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державна митна служба України рішенням від 09.02.2026 № 1/10-06/13/585 залишила без задоволення, а самі рішення - без змін.

Правомірність карток відмови від 14.08.2025 є предметом розгляду іншої адміністративної справи - № 280/10610/25, провадження в якій відкрито ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.12.2025.

На підтвердження наведених обставин сторони долучили до матеріалів справи значну кількість письмових доказів, зокрема копії митних декларацій, карток відмови, актів про несвоєчасне подання митних декларацій і розрахунків до податкових повідомлень-рішень, листування з митними органами, матеріалів адміністративного оскарження та виписки з рахунку, відкритого в Державній казначейській службі України.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до абзацу другого пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань.

Згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України встановлено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до пункту 111.4 статті 111 Податкового кодексу України особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона була притягнута до відповідальності у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з пунктом 112.8 статті 112 Податкового кодексу України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є, зокрема: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів (підпункт 112.8.4); вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) (підпункт 112.8.9); вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальнюючої консультації, зокрема на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані (підпункт 112.8.10).

Відповідно до частини першої статті 255 Митного кодексу України митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред`явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу. Згідно з пунктом 2 частини другої цієї статті зазначений строк може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей у разі подання заяви декларанта про надання додаткових документів чи відомостей про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару.

Частиною першою статті 256 Митного кодексу України визначено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини третьої цієї статті рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення; неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 263 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв`язку з прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі митного органу. Частиною четвертою цієї статті передбачено, що строки, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, продовжуються митними органами на прохання декларанта, зокрема якщо виникли обставини та/або сталися події, що перешкоджають поданню митному органу митної декларації, серед яких стихійне лихо, введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях у зоні митного контролю, інші надзвичайні та невідворотні за даних умов події (обставини непереборної сили).

Згідно з частиною першою статті 297 Митного кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України суми митних платежів, нараховані декларантом або митним органом, підлягають сплаті до Державного бюджету України особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів (у тому числі через непрямого митного представника), до або на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення, крім випадків, якщо відповідно до цього Кодексу товари ввозяться на митну територію України із звільненням від оподаткування митними платежами або випускаються у відповідний митний режим за спрощеною декларацією в межах спрощень, наданих підприємству.

Підпунктом 3 пункту 9-12 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України встановлено, що тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, митні органи за заявою декларанта або уповноваженої ним особи можуть приймати рішення про продовження строків (включаючи граничні), визначених цим Кодексом, крім тих, перебіг яких зупинено підпунктом 2 цього пункту.

Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254. Одним із передбачених пунктом 1 розділу II цього Порядку випадків складання податкового повідомлення-рішення є неподання платником податків податкової (митної) декларації в установлені строки. Відповідно до абзацу дванадцятого пункту 2 розділу II цього Порядку у разі застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства (крім штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень) складається податкове повідомлення-рішення за формою «ПС».

Застосовуючи наведені норми до встановлених обставин, суд виходить з того, що відповідальність за пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України настає за неподання або несвоєчасне подання декларації у строк, який на момент відповідного діяння є для платника обов`язковим. Тому в цій справі насамперед підлягає з`ясуванню, чи існував у позивача станом на 28.08.2025 обов`язок подати нові митні декларації у десятиденний строк, передбачений частиною другою статті 263 Митного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що Тернопільська митниця, яка на підставі наказу Державної митної служби України від 20.02.2023 № 54 виконувала функції Донецької митниці за напрямом організації митного контролю та оформлення, листом від 23.05.2023 №7.25-08-3/7.25-17/14/2711, пославшись на підпункт 3 пункту 9-12 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, повідомила позивача про відсутність заперечень щодо продовження терміну подання додаткових декларацій до попередніх митних декларацій, зазначених у додатках до листа позивача від 18.05.2023 № 01/117, до 15 числа місяця, що настає за календарним місяцем припинення чи скасування воєнного, надзвичайного стану на території України.

Чинність цього продовження підтвердив сам відповідач. Листом від 27.11.2025 № 7.5-01/28-08/13/6700, тобто через два дні після винесення оскаржуваних рішень, Південно-Східна митниця повідомила позивача, що термін подання додаткових декларацій до попередніх митних декларацій, зазначених у додатках до листа від 18.05.2023 № 01/117, продовжено Тернопільською митницею до 15 числа місяця, що настає за календарним місяцем припинення чи скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, що зазначений лист Тернопільської митниці не був відкликаний чи скасований, і запропонувала позивачу в цьому питанні керуватися інформацією, наданою Тернопільською митницею.

Наведений лист відповідача не містить жодного застереження про те, що продовження строку поширюється лише на окремі з митних декларацій, поданих 14.02.2022, або що воно не стосується декларацій, за якими оформлено картки відмови від 14.08.2025. Навпаки, відповідач прямо визнав рішення Тернопільської митниці про продовження строку чинним, не відкликаним і не скасованим, і запропонував позивачу керуватися саме ним.

Водночас ні у відзиві на позовну заяву, ні в листі від 19.11.2025 № 7.5-01/15-01/13/6591, ні у змісті самих оскаржуваних рішень відповідач не навів спростування доводу позивача про продовження строку подання додаткових декларацій і не послався на жодне рішення митного органу, яким таке продовження було б скасовано, відкликано чи обмежено. Не містить такого спростування і рішення Державної митної служби України від 09.02.2026 №1/10-06/13/585, ухвалене за результатами адміністративного оскарження.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень покладається саме на відповідача. Цього обов`язку відповідач у справі не виконав.

За таких обставин суд доходить висновку, що станом на 28.08.2025 обов`язок подати нові митні декларації у десятиденний строк, за порушення якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції, у позивача не виник, а отже відсутня й подія податкового правопорушення, передбаченого пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

Суд враховує також обставини, за яких позивач опинився у становищі, що унеможливило своєчасне подання нових митних декларацій.

Митні декларації, за якими оформлено картки відмови, подані 14.02.2022, а рішення про відмову у митному оформленні прийнято 14.08.2025, тобто через три роки і шість місяців після їх подання. Водночас частина третя статті 256 Митного кодексу України вимагає прийняття рішення про відмову у митному оформленні в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, і прямо кваліфікує неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку як бездіяльність митного органу.

Відповідач, який з 18.08.2025 є правонаступником прав і обов`язків Донецької митниці, за власним визнанням, викладеним у листі від 19.11.2025 № 7.5-01/15-01/13/6591, отримав інформацію про існування карток відмови від 14.08.2025 лише 12.09.2025 - з листа Тернопільської митниці від 11.09.2025 № 7.25-1/17-01/7/5312, тобто вже після спливу строку, встановленого частиною другою статті 263 Митного кодексу України. Вимогу щодо подання нових митних декларацій саме до Південно-Східної митниці відповідач направив позивачу листом від 21.10.2025 № 7.5-01/17-01/13/6036, тобто наступного дня після того, як 20.10.2025 ним уже було складено акти про несвоєчасне подання цих самих декларацій.

Отже, неподання нових митних декларацій у строк, за порушення якого застосовано санкції, стало наслідком дій і бездіяльності самих митних органів: несвоєчасного прийняття рішень про відмову у митному оформленні, несвоєчасного передання інформації між митними органами в умовах реорганізації та направлення вимоги про подання нових декларацій уже після складення актів про їх неподання. Такі обставини охоплюються підпунктом 112.8.4 пункту 112.8 статті 112 Податкового кодексу України, за яким вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів звільняє особу від фінансової відповідальності.

Суд оцінює також зміст самих оскаржуваних рішень. У кожному із семи податкових повідомлень-рішень графа щодо наявності обставин, які відповідно до Податкового кодексу України пом`якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності, заповнена одним словом - «відсутні», без наведення будь-якого аналізу. Водночас на момент їх винесення контролюючий орган володів і листом Тернопільської митниці від 23.05.2023 про продовження строку подання додаткових декларацій, і відомостями про прийняття карток відмови через три роки і шість місяців після подання декларацій, і відомостями про те, що сам він дізнався про ці картки після спливу десятиденного строку.

Крім того, у кожному із семи рішень графа щодо надання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів заповнена словами «не надавалась». Проте матеріалами справи підтверджено, що на акти від 20.10.2025 № 7.5-28-08-01-35/4, № 7.5-28-08-01-35/5 і № 7.5-28-08-01-35/6 позивач подав заперечення від 06.11.2025 № 01/165, № 01/166 і № 01/167, які відповідач розглянув і за результатами розгляду яких надіслав позивачу лист від 19.11.2025 №7.5-01/15-01/13/6591. Отже, щодо податкових повідомлень-рішень від 25.11.2025 №UA1100002025128, №UA1100002025129 і №UA1100002025130 ця відмітка не відповідає дійсності.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення наведеним критеріям, зокрема критерію обґрунтованості, не відповідають.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною другою цієї статті обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладено на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а позовна заява - задоволенню.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Тому сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південно-Східної митниці від 24.11.2025 форми «ПС» № UA1100002025124.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південно-Східної митниці від 25.11.2025 форми «ПС» № UA1100002025125.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південно-Східної митниці від 25.11.2025 форми «ПС» № UA1100002025128.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південно-Східної митниці від 25.11.2025 форми «ПС» № UA1100002025129.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південно-Східної митниці від 25.11.2025 форми «ПС» № UA1100002025130.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південно-Східної митниці від 25.11.2025 форми «ПС» № UA1100002025131.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південно-Східної митниці від 25.11.2025 форми «ПС» № UA1100002025132.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, ЄДРПОУ ВП 43971371) на користь Приватного акціонерного товариства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» (69008, Запорізька обл., м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, каб. 9, ЄДРПОУ 00191129) судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова