Ухвала суду № 140670917, 12.10.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/10518/26

Номер провадження 1-кс/711/3263/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

слідчого - ОСОБА_4

підозрюваного - ОСОБА_5

захисника - адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором - начальником відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , по матеріалам кримінального провадження №42025120000000111 від 08.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.1 ст.255-1, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія, Кіровоградської області, українця за національністю, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, інвалідом, депутатом, учасником бойових дій не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженого прокурором - начальником відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , по матеріалам кримінального провадження №42025120000000111 від 08.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025120000000111, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2025, за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що з метою реалізації свого злочинного наміру, не пізніше 07.08.2025, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 , залучив в якості співучасника ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який згідно задуму ОСОБА_7 мав здійснювати пошук потенційних потерпілих серед осіб, які займаються торгівлею наркотиками або мають боргові зобов`язання, що дасть формальний привід висунути їм претензії та майнові вимоги, а також надавати допомогу під час вчинення вимагань, тобто сприяти вчиненню таких злочинів ОСОБА_7 та іншими особами, яких він залучить.

Виконуючи роль пособника, ОСОБА_8 , у невстановлений час, але не пізніше 07.08.2025, повідомив ОСОБА_7 інформацію щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 як особу до якої можна вчинити вимогу з погрозою застосування насильства та/або насильство з метою отримання належного йому майна чи права на майно, а підставою вимог - нібито існуюче фінансове зобов`язання у нього перед ОСОБА_8 , тобто надав пораду, яка сприяла вчиненню вимагання стосовно ОСОБА_9

ОСОБА_7 , прийнявши рішення про вимагання щодо ОСОБА_9 , для вчинення цього злочину, вирішив залучити в якості співучасника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за задумом ОСОБА_7 мав забезпечувати фізичний та психологічний вплив щодо потерпілого.

Розуміючи протиправність пропозиції ОСОБА_7 , спонукані корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , усвідомлюючи дію в державі воєнного стану, надали свою згоду на участь у спільній злочинній діяльності.

Реалізуючи спільний злочинний намір, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб, протягом серпня-листопада 2025 року вчиняли дії щодо вимагання у ОСОБА_9 коштів та прав на майно з метою заволодіння ними.

Так, 07.08.2025, близько 19 год. 30 хв., ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 , спонукані злочинним умислом і корисливим мотивом, реалізуючи свій злочинний план відповідно до заздалегідь розподілених ролей, прибули на зустріч із ОСОБА_9 , поблизу його адреси проживання, біля будинку за адресою: АДРЕСА_3 . У ході спілкування, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 , повідомили ОСОБА_9 про необхідність виплати ним їм грошових коштів в розмірі 27000 (двадцять сім тисяч) гривень в якості оплати боргу, який нібито виник у нього перед ОСОБА_8 . В разі відмови від виплати «боргу», ОСОБА_7 та ОСОБА_5 погрожували нанесенням тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .

У подальшому, продовжуючи спільний злочинний намір, 20.08.2025, близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , на автомобілі Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 , знову прибув до місця, поблизу адреси проживання ОСОБА_9 , будинку АДРЕСА_4 , зустрів ОСОБА_9 та наказав сісти до нього в автомобіль, на заднє сидіння та поїхали в сторону «Олександрійського шоссе» та по ходу слідування вони зупинились та поблизу буд. 143а по вул. 6-го грудня в м. Олександрія в автомобіль сів ОСОБА_5 .

Після цього вони проїхали до садового товариства «Гірник», в м. Олександрія, заїхали в зелену зону, з лівої сторони від вивіски товариства, з координатами 4865781233.100, де ОСОБА_5 , на виконання власної ролі в заздалегідь обумовленому з іншими учасниками групи плані злочинної діяльності, витягнув за шию ОСОБА_9 з автомобіля на землю та наніс удари кулаками в область потилиці, шиї та грудей ОСОБА_9 , таким чином здійснюючи фізичний вплив на нього, що супроводжувався психологічним тиском з боку ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які були направлені на отримання від ОСОБА_9 грошових коштів, суму яких призначили вказані особи і яка складала 27 000 (двадцять сім тисяч) гривень неіснуючого відшкодування вигаданої шкоди.

У подальшому, 25.09.2025, близько 15 год. 45 хв., перебуваючи біля ТЦ «Grand Plaza», що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, просп. Соборний, буд. 77, ОСОБА_9 домовився та зустрівся з ОСОБА_7 , який на виконання власної ролі в заздалегідь обумовленому з іншими учасниками групи плані злочинної діяльності, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , повідомив, що ОСОБА_9 має виплатити їм хоча б половину грошових коштів, щоб він ( ОСОБА_7 ) утримав ОСОБА_5 від нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 . Одночасно наголосив ОСОБА_9 про збільшення суми грошових коштів, які він має передати на їх вимогу, а саме 30 000 (тридцять тисяч) грн.

У подальшому, продовжуючи спільний злочинний намір, 26.09.2025, близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 , на автомобілі Nissan Altima, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , зустріли ОСОБА_9 біля проїжджої частини по вул.6-го грудня в м. Олександрія, поблизу магазину «Міленніум» та наказали сісти до них в автомобіль, на заднє сидіння, де знаходився ОСОБА_7 .

Після того як ОСОБА_9 сів в автомобіль, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , на виконання власної ролі в заздалегідь обумовленому з іншими учасниками групи плані злочинної діяльності, у зв`язку з невиплатою ОСОБА_9 грошових коштів в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн., запропонували йому як альтернативу виплаті коштів фактичну передачу у власність ОСОБА_5 права володіння та користування земельною ділянкою в обслуговуючому кооперативі садово-городньому товаристві «Івушка» (ОК СГТ «Івушка»), розташованою за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Виноградна, буд. 24, на території м. Олександрія, що належить дружині ОСОБА_9 - ОСОБА_11 .

Коли на вищевказані умови ОСОБА_9 не погодився, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на автомобілі Nissan Altima, д.н.з. НОМЕР_2 , вивезли ОСОБА_9 у лісосмугу, яка знаходиться між населеними пунктами за межами м. Олександрія, між м. Олександрія та с. Звенигородка Олександрійського району, Кіровоградської області, з орієнтовними координатами 4865428033,092754, де діючи за попередньою змовою, відповідно до заздалегідь обумовленого з іншими учасниками групи плані злочинної діяльності, з метою здійснення психологічного тиску на ОСОБА_9 , ОСОБА_5 продемонстрував йому предмет, зовні схожий на гумовий кийок, який дістав з багажника автомобіля та повідомив, що буде його бити.

ОСОБА_7 , в свою чергу, продемонстрував предмет зовні схожий на пістолет, який частково утримувався за поясом штанів.

Отримавши відмову ОСОБА_9 від передачі права власності на вищевказану земельну ділянку, ОСОБА_7 , взявши до рук гумовий кийок у ОСОБА_5 , почав наносити ним удари по задній частині обох стегон ОСОБА_9 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин обох стегон, що супроводжувалось вимогами ОСОБА_5 та ОСОБА_7 щодо передачі грошових коштів або права власності на земельну ділянку.

При цьому, продовжуючи спільний злочинний намір щодо отримання коштів чи майна від потерпілого, ОСОБА_8 , виконуючи роль пособника, спільно з ОСОБА_5 , за вказівкою ОСОБА_7 , протягом жовтня-листопада 2025 року здійснював пошук ОСОБА_9 в м. Олександрія Кіровоградської області для отримання від нього коштів (майна) згідно раніше висунутих вимог, а в протилежному випадку - для продовження застосування щодо нього фізичного насильства, тобто усував перешкоди для досягнення злочинної мети групи. Також ОСОБА_8 , виконуючи роль пособника, надавав поради ОСОБА_7 щодо наявного у ОСОБА_9 майна, яке може бути отримано співучасниками вимагання в якості виконання раніше висунутих незаконних вимог.

Таким чином, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вимозі передачі чужого майна та права на майно з погрозою насильства над потерпілим, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчиненій за попередньою змовою групою осіб та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.

Крім цього, в ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23.08.2025, ОСОБА_7 , діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до заздалегідь обумовленого плану злочинної діяльності групи, визначив ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та його цивільну дружину ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , як осіб до яких можна вчинити вимогу з погрозою застосування насильства та/або насильство з метою отримання належного їм майна (грошових коштів), а підставою вимог - підозру на здійснення даними особами злочинної діяльності, що полягала у виготовленні та продажі у мережі інтернет підробних документів на території м. Олександрія.

Поінформувавши вказаних осіб, щодо своїх злочинних намірів, ОСОБА_7 запропонував останнім спільну участь у їх реалізації, шляхом вчинення вимагання із застосуванням при цьому до власників майна насильницьких дій та погроз вчинення насильницьких дій.

Усвідомлюючи протиправність пропозиції ОСОБА_7 , спонукані корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , надали свою згоду на участь у спільній злочинній діяльності.

З метою реалізації свого злочинного наміру, повторно, 23.08.2025, близько 15 год. 00 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , спонукані злочинним умислом і корисливим мотивом, реалізуючи свій злочинний план відповідно до заздалегідь розподілених ролей, прибули до будинку за адресою: АДРЕСА_5 , де викликали ОСОБА_14 та зустрілись з ним.

У ході спілкування, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , повідомили ОСОБА_14 про те, що їм нібито відомо, що він з дружиною займається незаконною діяльністю, що полягає у виготовленні та продаж у мережі інтернет підробних документів, а тому, для того, щоб «працювати безпечно» вони тепер зобов`язані виплачувати їм щомісячно грошові кошти в розмірі 15% від свого доходу від незаконної діяльності.

Отримавши відповідь ОСОБА_14 про те, що вони такою діяльністю більше не займаються, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , на виконання власної ролі в заздалегідь обумовленому з іншими учасниками групи плані злочинної діяльності, з метою здійснення фізичного та психологічного тиску на ОСОБА_14 , почали почергово та одночасно наносити удари останньому в область голови. Після цього, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 відвезли ОСОБА_14 до ОСОБА_7 , який в ході особистого спілкування повторив вищевказану вимогу ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та повідомив, що у разі відмови ОСОБА_14 від даних умов, ОСОБА_12 продовжить наносити йому тілесні ушкодження.

У подальшому, продовжуючи реалізацію спільного злочинного наміру, 05.09.2025, близько 01 год. 15 хв., ОСОБА_12 телефонував на номер телефону ОСОБА_15 в інтернет-месенджері, а оскільки остання не піднімала слухавку, надіслав на номер телефону голосове повідомлення, в якому погрожував нанесенням їй та її чоловіку ОСОБА_14 тілесних ушкоджень, пошкодженням майна (вікон будинку, де вони проживали), а також фізичною розправою над ОСОБА_14 в разі її відмови вийти на вулицю, за адресою: АДРЕСА_5 , щоб поспілкуватись з ним.

Розцінюючи погрози ОСОБА_12 як реальні, побоюючись за життя та здоров`я своє та свого чоловіка, а також за цілісність майна, ОСОБА_16 ( ОСОБА_17 ) вийшла до території біля будинку за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_5 , та зустрілась з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , на виконання власної ролі в заздалегідь обумовленому з іншими учасниками групи плані злочинної діяльності, з метою здійснення фізичного та психологічного тиску на неї та ОСОБА_14 , застосували відносно неї газовий балончик сльозогінної дії та повідомили вимогу того, щоб вона була завжди з ними на зв`язку і те, що є необхідність її зустрічі з ОСОБА_7 , на що остання вимушено погодилась.

06.09.2025, в невстановлений в ході досудового слідства час, ОСОБА_18 за вимогою ОСОБА_12 прибула на зустріч з останнім в центральному парку м. Олександрія, де він на виконання власної ролі в заздалегідь обумовленому з іншими учасниками групи плані злочинної діяльності наполягав, щоб ОСОБА_18 займалась незаконною діяльністю та сплачувала їм відсоток від прибутку.

У подальшому, 09.09.2025 ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного наміру, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , спонукані злочинним умислом і корисливим мотивом, за попередньою домовленістю прибули на зустріч із ОСОБА_15 до піцерії «Сан Ремо», що за адресою: Соборна площа 7, м. Олександрія.

У ході спілкування, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , на виконання власної ролі в заздалегідь обумовленому з іншими учасниками групи плані злочинної діяльності, повідомили ОСОБА_15 , що у разі, якщо вона, її чоловік і його брат будуть продовжувати займатись протиправною діяльністю, направленою на виготовлення та продаж підробних документів, то вони мають надавати їм відсоток від свого доходу від такої діяльності.

Отримавши відповідь ОСОБА_15 про те, що такою діяльністю вони займатись не планують, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 повідомили, що якщо їм стане відомо про те, що вони почали такою діяльністю займатись і не поставили їх про це до відома та не заплатили частину доходу, то ОСОБА_12 , за їх відома та згоди, продовжить їх переслідувати з метою отримання грошових коштів, а також примушували займатись протиправною діяльністю, від якої вони будуть отримувати відсоток.

У подальшому, продовжуючи реалізацію спільного злочинного наміру, 01.12.2025 о 16 год. 26 хв. ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , спонуканий злочинним умислом і корисливим мотивом, перебуваючи за кермом автомобіля «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_14 , до яких о 16 год. 51 хв. приєднався ОСОБА_5 .

Зупинившись в одному із дворів житлових багатоквартирних будинків, що на території мікрорайону «БАМ», в м. Олександрії, більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено, о 16 год. 58 хв. 01.12.2025 ОСОБА_7 вийшов з автомобіля та тимчасово пішов у невідомому напрямку, а ОСОБА_5 , на виконання власної ролі в заздалегідь обумовленому з іншими учасниками групи плані злочинної діяльності, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , за вказівкою ОСОБА_7 , почав спілкування з ОСОБА_14 щодо необхідності передачі останнім грошових коштів.

Так, у ході даного спілкування ОСОБА_5 повідомив, що у нього нібито є свідок того, що ОСОБА_14 реально продовжує займатись вищевказаною протиправною діяльністю, а тому останній має передати йому грошові кошти в сумі 1000 (одна тисяча) доларів США в якості оплати факту здійснення своєї протиправної діяльності, а в разі відмови він та його цивільна дружина систематично отримуватимуть тілесні ушкодження від ОСОБА_12 та/або нього особисто.

Таким чином, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілими, з погрозою пошкодження їхнього майна (вимагання), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.

Крім цього, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений під час досудового розслідування час але не пізніше 17 год. 29 хв. 13.01.2026, у невстановленому в ході досудового розслідування місці за невстановлених обставин, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, без передбаченого законом дозволу в порушення вимог п. п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України №2471-ХІІ від 17.06.1992 р. «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ №576 від 17.10.1992 р., «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998 р., за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав та зберігав в обраному ним місці, а саме в приміщенні житлової квартири за місцем власного проживання, 50 (п`ятдесят) предметів, зовні схожих на патрони (набої) до вогнепальної зброї, пластичну речовину, зовні схожу на вибухову, та ще 4 (чотири) предмети, зовні схожих на патрони (набої) до вогнепальної зброї.

В подальшому, в ході досудового розслідування, а саме в період часу з 17 год. 29 хв. до 20 год. 24 хв. 13.01.2026, працівниками поліції, на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького, проведено обшук житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого в задній частині підлокітника було виявлено та вилучено:

- 50 (п`ятдесят) предметів, зовні схожих на патрони (набої) до вогнепальної зброї, які відповідно до висновку експерта №СЕ-19/112-26/1176-БЛ від 30.01.2026, являються боєприпасами - 5,6-мм спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалювання (калібру.22 LR, 5,6х16 мм), промислового виготовлення, які можуть використовуватись для стрільби зі спортивної та мисливської нарізної вогнепальної зброї калібру 5,6 мм (.22 LR) (пістолет Марголіна, карабіни ТОЗ-11, ТОЗ-21, ТОЗ-8м, ТОЗ-17-01, ТОЗ-99 та ін.). Дані патрони придатні для стрільби;

- пластичну речовину, яка відповідно до висновку експерта №КСЕ-19/112-26/1677 від 29.01.2026, є бризантною вибуховою речовиною нормальної потужності, а саме - пластичною вибуховою речовиною (на основі вибухової речовини підвищеної потужності - гексогену), масою 31.2 грама. Дана речовина відноситься до категорії вибухових речовин та придатна до вибухового перетворення;

- 4 (чотири) предмети, зовні схожі на патрони (набої) до вогнепальної зброї, які відповідно до висновку експерта №СЕ-19/112-26/1182-БЛ від 29.01.2026, являються боєприпасами, а саме 5,45-мм (5,45х39 мм) проміжними патронами, з кулями з бронебійним сердечником, промислового виготовлення, які можуть використовуватись для стрільби з автоматів системи Калашникова (АК-74, АКС-74У), кулемету «РПК-74» та ін. Дані патрони придатні для стрільби.

Таким чином, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні придбання та зберігання боєприпасів та вибухової речовини без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

13.01.2026 ОСОБА_5 затриманий в порядку ст.208 КПК України.

14.01.2026 ОСОБА_5 повідомлений про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.189 КК України.

15.01.2026 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницький підозрюваному ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13.03.2026, без визначення розміру застави.

19.02.2026 ОСОБА_5 повідомлений про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України.

10.03.2026 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницький підозрюваному ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.05.2026.

06.03.2026 слідчим суддею Подільського районного суду м. Кропивницький строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025120000000111 продовжений до шести місяців, тобто до 13.07.2026.

06.05.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04.07.2026.

29.06.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025120000000111 продовжений до дев`яти місяців, тобто до 13.10.2026.

02.07.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.08.2026.

27.08.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.10.2026.

08.10.2026 ОСОБА_5 повідомлений про зміну раніше повідомленої підозри у вчинені злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України.

Слідчий та прокурор вказують, що причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому злочинів підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження: заявою ОСОБА_18 , ОСОБА_9 про вчинений злочин; допитом потерпілих ОСОБА_18 , ОСОБА_9 ; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілим ОСОБА_18 , ОСОБА_9 ; розсекреченими протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: №5066т/55/110-25 від 06.11.2025; №5067т/55/110-25 від 06.11.2025; №5346т/55/110-25 від 19.11.2025; №5084т/55/110-25 від 07.11.2025; №61/27/1144/т від 10.12.2025; №41т/55/110-26 від 02.01.2026; №5962т/55/110-25 від 30.12.2025; №80т/55/110-25 від 07.11.2025; протоколом проведеного слідчого експерименту з ОСОБА_18 , протоколом обшуку від 13.01.2026 за місцем проживання ОСОБА_5 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Досудове розслідування кримінального провадження завершене 08.10.2026 та сторонам надано доступ, у порядку ст.290 КПК України, до матеріалів кримінального провадження.

Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування стороною захисту на цей час триває.

Зважаючи на кількість матеріалів досудового розслідування, а також на кількість осіб зі сторони захисту, на даний час у сторони обвинувачення відсутні підстави для звернення до суду з клопотанням про обмеження часу ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Таким чином, стороні обвинувачення з незалежних від неї причин не вистачить часу до 13.10.2026 для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки сторона захисту продовжує ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, крім того необхідно час для складання та затвердження обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, а також вручення копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування стороні захисту.

Слідчий та прокурор зазначають, що на даний час необхідність в раніше застосованому щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжному заході у вигляді тримання під вартою не відпала, оскільки заявлені раніше ризики до вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України не зменшилися.

З урахуванням наявності вищезазначених вагомих доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваного та її бажання уникнути кримінальної відповідальності, досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків, які продовжують мати місце і на даний час:

- п.1 ч.1 ст.177 КПК України - можливість підозрюваного ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Так, маючи при цьому всі можливості та засоби, за відсутності стійких соціальних зв`язків, зокрема у вигляді офіційного (легального) постійного місця роботи, підозрюваний може ухилитись від явки до слідчого, прокурора або суду.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.189 КК України, які відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, оскільки за їх вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована, у разі ухвалення обвинувального вироку, ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

- п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на потерпілих, яким на протязі тривалого часу разом з іншими співучасниками, висловлював погрози вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілим та їх близьким, які проживають в одному місті з підозрюваними, свідків, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні. Встановлення об`єктивних обставин вчинення кримінального правопорушення, можливе в тому числі шляхом проведення допитів та інших слідчих (розшукових) дій за участі мешканців Олександрійського району Кіровоградської області.

Зважаючи на обставини, встановлені у ході досудового розслідування, у сторони обвинувачення є достатньо підстав вважати, що для мінімізації негативних наслідків для себе, підозрюваний ОСОБА_5 , використовуючи вплив на учасників кримінального провадження з метою зміни їх показів або перешкоджання безпосереднього дослідження судом їх показів як це передбачено ст.23 КПК України, має можливість незаконно впливати на свідків.

- п.4 ч.1 ст.177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме укривати від слідства дійсні обставини вчинення підготовки до злочину та обставини, необхідні для встановлення істини у кримінальному провадженні, у тому числі інформацію щодо своєї ролі та конкретних дій, а також про інші факти чи об`єкти, що мають значення;

- п.5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Так, підозрюваний систематично вчиняв злочини на протязі тривалого часу, які на даний час викриті з причин, що не залежали від його волі, у зв`язку із чим останній може вчинити протиправні дії на продовження кримінальних правопорушень, у яких підозрюється.

Разом з цим, в клопотанні зазначено, що ОСОБА_5 офіційного місця роботи не має, інформація щодо наявних у нього дітей або інших осіб на утриманні - відсутня, що свідчить про відсутність стійких соціальних зав`язків, у зв`язку із чим, вищевказані ризики є реальними та обґрунтованими.

Окрім цього, слідчий та прокурор звертають увагу, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, оскільки питання здійснення вимагання із погрозами застосування насильства та застосуванням такого насильства досить гостро стоїть в суспільстві та має різко негативне ставлення громадян.

Зокрема, у випадку застосування судом більш м`якого запобіжного заходу, ОСОБА_5 , зважаючи на встановлені факти обраної ним поведінки відносно потерпілих, може продовжити злочинну діяльність, пов`язану із вимаганням чужого майна для себе або третіх осіб, а також отримає можливість незаконно впливати на потерпілих та свідків або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На переконання сторони обвинувачення, вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в продовженні тримання підозрюваного під вартою.

Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими, вони не відпали і не змінилися та виправдовують даний запобіжний захід. В свою чергу, інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Разом із цим, слідчий та прокурор посилаються на положення ч.4 ст.183 КПК України, згідно яких слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки вказаний злочин передбачає застосування насильства і є злочином проти життя та здоров`я особи.

При цьому, слідчий на прокурор вважають, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до слідчого, прокурора та суд на першу вимогу. Крім того, обирати домашній арешт відносно підозрюваного недоцільно, оскільки перебуваючи під домашнім арештом, останній зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та в цілому вказаний захід не зможе гарантовано запобігти вищезазначеним ризикам для досягнення завдань кримінального провадження - забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду за для того, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Ураховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжких злочинів, з метою запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, а також з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, у органу досудового розслідування виникла необхідність у продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали в повному обсязі та просили продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, без визначення застави.

Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання та просив визначити розмір застави.

В судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання та просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, а у разі задоволення клопотання сторони обвинувачення, просила визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Заслухавши доводи прокурора ОСОБА_3 та слідчого ОСОБА_4 , заперечення підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до положень ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч.ч. 1, 3 ст.197 КПК України).

За вимогами ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 КПК, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025120000000111, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2025, за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.1 ст.255-1, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України.

13.01.2026 ОСОБА_5 затриманий в порядку ст.208 КПК України.

14.01.2026 ОСОБА_5 повідомлений про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.189 КК України.

15.01.2026 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницький підозрюваному ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13.03.2026, без визначення розміру застави.

19.02.2026 ОСОБА_5 повідомлений про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України.

10.03.2026 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницький підозрюваному ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.05.2026.

06.03.2026 слідчим суддею Подільського районного суду м. Кропивницький строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025120000000111 продовжений до шести місяців, тобто до 13.07.2026.

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.05.2026 (справа 711/4586/26, провадження №1-кс/711/1447/26) відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 04.07.2026.

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.06.2026 (справа 711/6763/26, провадження 1-кс/711/2118/26) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025120000000111 продовжено до дев`яти місяців, тобто до 13.10.2026.

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.07.2026 (справа №711/6870/26, провадження №1-кс/711/2148/26) відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 30.08.2026.

27.08.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13.10.2026.

08.10.2026 ОСОБА_5 повідомлений про зміну раніше повідомленої підозри у вчинені злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому злочинів підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження: заявою ОСОБА_18 , ОСОБА_9 про вчинений злочин; допитом потерпілих ОСОБА_18 , ОСОБА_9 ; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілим ОСОБА_18 , ОСОБА_9 ; розсекреченими протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: №5066т/55/110-25 від 06.11.2025; №5067т/55/110-25 від 06.11.2025; №5346т/55/110-25 від 19.11.2025; №5084т/55/110-25 від 07.11.2025; №61/27/1144/т від 10.12.2025; №41т/55/110-26 від 02.01.2026; №5962т/55/110-25 від 30.12.2025; №80т/55/110-25 від 07.11.2025; протоколом проведеного слідчого експерименту з ОСОБА_18 , протоколом обшуку від 13.01.2026 за місцем проживання ОСОБА_5 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Надаючи оцінку обґрунтованості підозри, слідчий суддя звертає увагу, що «обґрунтована підозра» у вчинені кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. (рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»)

Таким чином, на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні інкримінованого злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

При цьому, тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення у справі «Ердагоз проти Туреччини», рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства»).

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні зв`язок ОСОБА_5 з обставинами та подіями розслідуваних кримінальних правопорушень існує, а сукупність наданих доказів дають достатні підстави слідчому судді дійти до висновку про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України та обґрунтованість врученої підозри, що є однією із складових підстав для застосування/продовження запобіжного заходу, який забезпечить дієвість кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також убезпечить існуючі ризики на даній стадії досудового розслідування.

Слідчий суддя враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігав ризикам, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для застосування підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини від 26.02.2015 «Баришевський проти України», 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України», 25.03.1999 «Пелісьє і Сассі проти Франції»).

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Разом з цим, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»)

В п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року констатовано, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Разом з цим, в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції» зазначено, що національні судові органи повинні брати до уваги всі обставини, які мають значення для з`ясування, чи наявний суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинності, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.

Тобто рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Оцінивши матеріали клопотання, з огляду на вагомість наданих доказів та їх взаємозв`язок, слідчий суддя вважає, що на даній стадії кримінального провадження №42025120000000111 є необхідність у продовженні відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, у даному кримінальному провадженні, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що наявність обгрунтованої підозри, обставини та тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, існуючі ризики у даному кримінальному провадженні, а також характеризуючі дані про особу підозрюваного, в сукупності надають достатні підстави для продовження відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить дієвості даного кримінального провадження та належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 на даній стадії досудового розслідування та, на переконання слідчого судді, не буде порушувати баланс інтересів щодо прав особистої свободи останнього та завдань кримінального провадження.

Обґрунтованих даних, що за станом здоров`я чи з інших причин підозрюваний ОСОБА_5 не може утримуватися під вартою в умовах слідчого ізолятора слідчим суддею не встановлено.

Підстав для зміни запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 на більш м`який у вигляді домашнього арешту, на даний час слідчим суддею не вбачається.

Разом з цим, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень із застосуванням насильства, з урахуванням положень п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати підозрюваному ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором - начальником відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 10.12.2026 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 16.10.2026 року о 08:30 годині.

Слідчий суддя: ОСОБА_1