Єдиний державний реєстр судових рішень Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4159/26
Номер провадження2/711/2585/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,
представника відповідача адвоката Чернявського А.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
23 квітня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», в інтересах якого діє представник за довіреністю Сахарова Ольга Ігорівна, звернулося до Придніпровського районного суду м.Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 92 071,24 грн, витрати на професійну правничу допомогу та витрати на сплату судового збору (вхідний №17534, а.с.1-8 т.1).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 15.05.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 103986910 у формі електронного документа з використанням електронного підпису: MNV77ND5.
Зокрема, відповідач, перед укладенням кредитного договору, з метою отримання кредиту, самостійно за допомогою мережі інтернет: 1) перейшов на офіційний сайт первісного кредитора - www.moneyveo.ua; 2) зареєструвався на даному сайті, створивши особистий кабінет позичальника; 3) за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора заповнив та подав заявку на отримання грошових коштів в кредит (далі - Заявка), в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання; 4) пройшов належну перевірку (верифікацію); 5) ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною кредитного договору; 6) отримав на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання кредитного договору; 7) надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) первісного кредитора щодо укладання кредитного договору (підписав кредитний договір одноразовим ідентифікатором).
З огляду на викладене позивач робить висновок, що саме відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши Заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора, за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.
Також позивач у позові зазначає, що одночасно з підписанням кредитного договору, первісний кредитор відправив на електронну адресу, вказану відповідачем у Заявці, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним у нього примірником електронного кредитного договору у формі, що унеможливлює зміну його змісту.
Отже, як підсумовує позивач, у кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
Також позивач у мотивувальній частині позову зазначає, що умови Кредитного договору первісний кредитор виконав, перерахувавши відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 1450,00 грн, збільшивши надалі суму кредиту до 19300 грн.
Таким чином позивач стверджує, що первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені до позовної заяви.
Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до позивача, то представник позивача у позові зазначає, що 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01. Надалі до договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження строку його дії.
Відповідно до реєстру прав вимоги №279 від 09.04.2024 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 42 041,02 грн.
10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 10/1024-01. Предметом даного договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, встановленому в відповідному додатку договору.
Відповідно до реєстру прав вимоги №2 від 10.10.2024 до договору факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 92071,24 грн.
15.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №15/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до реєстру боржників б/н від 15.07.2025 до договору факторингу №15/07/25-Е від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 92071,24 грн.
Щодо розміру суми боргу за Кредитним договором, то представник позивача в позові зазначає наступне.
При укладенні Кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі у відповідача для укладення такого електронного кредитного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
У період відступлення права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором між кредиторами, розмір суми боргу за Кредитним договором на момент чергового відступлення права вимоги зазначався у Реєстрах прав вимог (Реєстрі боржників).
Також позивач у позові зазначає, що ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ ФК «Ейс» не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором № 103986910 від 15.05.2023.
Ураховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № 103986910 від 15.05.2023 становить 92 071,24 грн, що складається з: 19 297,20 грн - заборгованість по тілу кредиту; 72 774,04 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
З огляду на викладене ТОВ «ФК «Ейс» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №103986910 від 15.05.2023 у розмірі 92 071.24 грн, а також витрати на сплату судового збору (2662,40 грн) і на професійну правничу допомогу адвоката (7000 грн).
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 травня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 11 год 30 хв 15 липня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м.Черкаси (а.с.246-250 т.1).
Судове засідання, що було призначене о 11 год 30 хв 15 липня 2026 року, відкладено до 10 год 10 хв 06.08.2026 з підстав першої неявки в судове засідання учасників справи про що секретарем судового засідання складена відповідна довідка (а.с.80 т.2), а також надходженням від відповідача заяви про відкладення розгляду справи у зв`язку з потребою цього учасника справи у професійній правничій допомозі (а.с.78 т.2).
Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м Черкаси від 06.08.2026, що занесена до протоколу судового засідання №6885153, відкладено розгляд справи до 14 год 40 хв 03.09.2026 у зв`язку із задоволенням клопотання представника відповідача адвоката Чернявського А.Л. про відкладення розгляду справи (а.с.88 т.2).
Судове засідання, що було призначене о 14 год 40 хв 3 вересня 2026 року, не відбулося з підстав тимчасової непрацездатності головуючого судді про що секретарем судового засідання складена відповідна довідка (а.с.91 т.2). Розгляд справи відкладений до 10 год 30 хв 6 жовтня 2026 року.
Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, однак про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як безпосередньо позивача, так і його представника за довіреністю Сахарової О.І. в підсистемі «Електронний суд», що були отримані цими учасниками справи 13.09.2026 (а.с.94 зворот т.2, 95 зворот т.2). Водночас, представник позивача Сахарова О.І., у п.4 прохальної частини позовної заяви, виявила волю на розгляд справи у відсутність представника позивача, а також не заперечувала проти ухвалення заочного рішення (а.с.7 зворот т.1).
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Чернявський А.Л. у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав того, що відповідно до положень ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Проте у конкретній справі договір факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений у 2018 році, а кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , заборгованість за яким є предметом позову, був укладений 15.05.2023, тобто після укладення договору факторингу. У зв`язку з цим, представник відповідача констатує, що до ТОВ «Таліон Плюс» не перейшло право вимоги до відповідача згідно кредитного договору №103986910 від 15.05.2023. Також представник відповідач звернув увагу суду на те, що позивачем не долучено до позовної заяви належних і допустимих доказів оплати ТОВ «Таліон Плюс» як фактором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» як клієнту грошових коштів на виконання умов договору факторингу від 18.11.2018, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Підсумовуючи викладене, представник відповідача констатує, що позовні вимоги є необгрунтованими і не доведені належними і допустимими доказами, а тому у їх задоволенні має бути відмовлено. Водночас, на питання суду щодо укладення відповідачем кредитного договору, заборгованість за яким є предметом позову, а також отримання відповідачем на виконання означеного правочину грошових коштів сукупно в сумі 19300 грн, представник відповідача повідомив суд, що означені юридичні факти відповідачем не заперечуються.
6 жовтня 2026 року суд, після оголошення про перехід до стадії ухвалення судового рішення, керуючись положеннями ч.1 ст.244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 14 год 50 хв 16 жовтня 2026 року.
Суд, заслухавши вступне слово представника відповідача адвоката Чернявського А.Л., дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у редакції, чинні на день укладення Кредитного договору, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у редакції, чинні на день укладення Кредитного договору, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі Закон №675) у редакції, чинні на день укладення Кредитного договору, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст. 11 Закону №675 у редакції, чинні на день укладення Кредитного договору).
Статтею 12 Закону №675 у редакції, чинні на день укладення Кредитного договору, визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» у редакції, чинні на день укладення Кредитного договору).
Судом встановлено, що 15 травня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №103986910 (далі - Договір), який підписаний ОСОБА_1 як позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV77ND5 15.05.2023 о 15 год 07 хв 25 сек (а.с.19 зворот 28 т.1).
Пунктами 2.1 2.5 Договору передбачено, що за цим Договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 20000 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі Правила).
Сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.
Кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором в сумі 1450 грн 00 коп одразу після укладення Договору; орієнтовна дата повернення кредиту 14.06.2023.
Другий та решта траншів з Договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором.
Загальна сума кредиту за цим Договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії Договору.
Пунктами 3.1 3.4 Договору передбачено, що позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього Договору строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення Договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.
Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору строк продовження дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х Y), де: Z кількість днів, на які продовжується дисконтний період; Х поточна дата (день місяця) закінчення дисконтного періоду з врахуванням всіх попередніх продовжень дисконтного періоду; Y дата ініціації (день місяця) продовження дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок кредитодавця). При цьому сторони узгоджують, що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується дисконтний період, дорівнює 30 днів.
Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим Договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів дисконтного періоду проценти у розмірі 648 грн 30 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.
Продовження строку дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов Договору в бік погіршення для позичальника. Всі істотні умови які застосовуються протягом всього строку дії цього Договору зазначенні в цьому Договорі в момент його укладення. Оскільки пролонгація не є зміною істотних умов Договору, зокрема строку дії Договору, то вона не потребує укладення додаткових угод до Договору, в тому числі пролонгація не потребує застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Ініціювання позичальником пролонгації є конклюдентною дією спрямованою на застосування тих чи інших передбачених цим Договором умов користування кредитом без зміни строку дії Договору.
Пунктом 5.1 Договору визначено, що кожен окремий транш за цим Договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4441-11XX-XXXX-6708, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.
Пунктами 6.1-6.2 Договору обумовлено, що позичальник в будь-який час, протягом дисконтного періоду дії договору, може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, в тому числі при частковому погашенні кредиту. Повернення кредиту в повному обсязі позбавляє права позичальника отримати нові транші, а Договір вважається достроково припиненим шляхом його повного виконання.
При ініціюванні отримання нових траншів за Договором позичальник обирає один із доступних варіантів отримання кредиту зазначених в п. 5.1. Договору. У разі якщо позичальник бажає отримати черговий транш, шляхом перерахування суми кредиту на його банківських рахунок за реквізитами платіжної картки, іншої ніж зазначена в п. 5.1.1. Договору, сторони укладають додаткову угоду до цього Договору, якою додають до тексту Договору реквізити іншої платіжної картки.
Пунктами 7.1 7.5 Договору передбачено, що на момент укладення цього Договору, сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення Дисконтного періоду кредитування - 14.06.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником.
Основна сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1) закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; 7.2.2) дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2., або п. 9.1.1.7., або п. 9.2.1.5. Договору.
Проценти за договором сплачуються в наступному порядку: 7.3.1) протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору; 7.3.2) після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.
Позичальник має право достроково повернути основну суму кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час. У разі часткового повернення суми кредиту, сума до сплати за Договором перераховується. З актуальною сумою до сплати позичальник має можливість ознайомитись в особистому кабінеті.
Сума кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки та інших платежів передбачених Договором підлягають безготівковому перерахуванню на поточний рахунок кредитодавця у строки, встановлені Договором та чинним законодавством України.
Пунктами 8.1 8.4 Договору обумовлено між сторонами цього правочину, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, Договором не передбачено.
Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку описаному нижче.
Протягом дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом визначають наступним чином: 8.3.1) за період від дати видачі кредиту до 14.06.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 543,85 (п`ятсот сорок три цілих вісімдесят п`ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,49 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (далі Дисконтна процентна ставка); 8.3.2) у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 14.06.2023, проценти нараховуються за ставкою 543,91 (п`ятсот сорок три цілих дев`яносто одна сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,49 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним (далі Індивідуальна процента ставка).
Після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
Пунктом 9.1.1.7 Договору передбачено, що кредитодавець має право у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення Договору. При цьому Договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення, в тому числі на електронну пошту позичальника.
Пунктом 11.1 Договору встановлено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.
Пунктом 14.12 Договору обумовлено, що цей правочин є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно комунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.
У паспорті споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору №103986910 від 15.05.2023 зазначені умови кредитування, які надаються ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», з урахуванням побажань споживача ОСОБА_1 (а.с.18-19 т.1).
Відповідно до заявки на отримання грошових коштів в кредит від 15.05.2023, відповідач ОСОБА_1 , для отримання кредитних коштів, надав ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» номер картки НОМЕР_1 (а.с.34 т.1).
Відповідно довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», заявка на кредит подана ОСОБА_1 15.05.2023 о 14 год 57 хв; акцепт оферти позичальником, підписання договору одноразовим ідентифікатором: MNV77ND5, було виконано позичальником 15.05.2023 о 15 год 07 хв 27 сек, а сума кредиту перерахована позичальнику 15.05.2023 о 15 год 07 хв 38 сек (а.с.109).
Зі змісту платіжних доручень про перерахунок ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ОСОБА_1 як позичальнику грошових коштів сукупно в сумі 19300 грн з метою виконання умов договору кредитної лінії №103986910 від 15.05.2023 суд встановив, що 15.05.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 1450 грн; 16.05.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суми кредиту в розмірі відповідно 250 грн та 100 грн; 13.09.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 200 грн; 18.09.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суми кредиту в розмірі відповідно 200 грн та 150 грн; 19.09.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суми кредиту в розмірі відповідно 300 грн, 200 грн, 150 грн та 100 грн; 21.09.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 250 грн; 24.09.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суми кредиту в розмірі відповідно 250 грн, 200 грн та 200 грн; 25.09.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 200 грн; 26.09.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 500 грн; 27.09.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суми кредиту в розмірі відповідно 400 грн, 300 грн та 150 грн; 28.09.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суми кредиту в розмірі відповідно 300 грн та 150 грн; 30.09.2023 перерахунку позичальнику ОСОБА_1 суми кредиту в розмірі відповідно 200 грн та 100 грн; 03.10.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 300 грн; 04.10.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суми кредиту в розмірі відповідно 250 грн та 100 грн; 05.10.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 100 грн; 06.10.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суми кредиту в розмірі відповідно 200 грн та 200 грн; 07.10.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суми кредиту в розмірі відповідно 150 грн, 200 грн та 100 грн; 09.10.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 200 грн; 10.10.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 1500 грн; 12.10.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суми кредиту в розмірі відповідно 800 грн, 200 грн та 100 грн; 14.10.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 100 грн; 15.10.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суми кредиту в розмірі відповідно 200 грн та 250 грн; 17.10.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 100 грн; 18.10.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суми кредиту в розмірі відповідно 300 грн та 200 грн; 19.10.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 400 грн; 21.10.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суми кредиту в розмірі відповідно 200 грн та 200 грн; 22.10.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суми кредиту в розмірі відповідно 200 грн та 300 грн; 24.10.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суми кредиту в розмірі відповідно 250 грн та 100 грн; 25.10.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суми кредиту в розмірі відповідно 200 грн, 100 грн та 100 грн; 29.10.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 250 грн; 30.10.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суми кредиту в розмірі відповідно 250 грн, 100 грн та 200 грн; 08.11.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суми кредиту в розмірі відповідно 200 грн та 200 грн; 09.11.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 200 грн; 10.11.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 400 грн; 12.11.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 250 грн; 13.11.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 200 грн; 14.11.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 200 грн; 17.11.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суми кредиту в розмірі відповідно 200 грн та 200 грн; 18.11.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 450 грн; 20.11.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суми кредиту в розмірі відповідно 150 грн та 250 грн; 02.12.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суми кредиту в розмірі відповідно 200 грн та 200 грн; 03.12.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суми кредиту в розмірі відповідно 400 грн та 250 грн; 04.12.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 100 грн; 05.12.2023 перераховано позичальнику ОСОБА_1 суми кредиту в розмірі відповідно 200 грн, 150 грн та 200 грн (а.с.47-85 т.1).
Також з довідки АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-26603 від 20.06.2026, що направлена до суду на виконання ухвали від 04.05.2026, суд встановив, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), означеною банківською установою було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 ; водночас із руху коштів по картці, що долучені АТ «Універсал Банк» до довідки №№БТ/Е-26603 від 20.06.2026, суд встановив, що саме усі суми кредитних коштів, що відображені в платіжних дорученням, які містяться на а.с.47-85 т.1, були перераховані позичальнику ОСОБА_1 на банківську картку № НОМЕР_3 , що відповідає сукупній сумі кредиту (19300 грн), що отримана відповідачем згідно умов Договору (а.с.3-76 т.2).
Таким чином, суд встановив, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним Договором, здійснивши переказ кредитних коштів у сумі 19300 грн відповідачу ОСОБА_1 на його картковий рахунок № НОМЕР_3 , що відкритий в АТ «Універсал Банк».
Як вбачається з розрахунку заборгованості за Договором, який складений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 15 травня 2023 року до 9 квітня 2024 року, відповідач ОСОБА_1 за кредитним договором, станом на 09.04.2024, мав заборгованість у загальній сумі 42 041 гривня 02 копійки, з яких: 19 297 гривень 20 копійок - заборгованість по тілу кредиту, та 22 743 гривні 82 копійки - заборгованість по відсоткам. Водночас з означеного засобу доказування суд встановив, що відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за Договором, а саме: 19 181 грн, з яких: 2,8 грн - тіла кредиту, та 19 178,20 грн - відсотки (а.с.169-173 т.1).
За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу №28/1118-01 (далі Договір факторингу, а.с.130-133 т.1).
Відповідно до п.2.1 Договору факторингу, згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно п.4.1 Договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу прав вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги.
28 листопада 2019 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с.135 зворот т.1).
Відповідно до п.1 вказаної Додаткової угоди, сторони дійшли згоди викласти п.8.2 договору в наступній редакції: «8.2. Строк дії цього договору починає перебіг у момент визначений у п.8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2020 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором».
31 грудня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Додаткову угоду №26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с.136-139 т.1).
Відповідно до п.2.1 вказаної Додаткової угоди, згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно п.4.1 зазначеної Додаткової угоди, наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
31 грудня 2021 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Додаткову угоду №27 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с.141 т.1).
Згідно п.1 вказаної Додаткової угоди, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно.
31 грудня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Додаткову угоду №31 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с.141 зворот т.1).
Згідно п.1 вказаної Додаткової угоди, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2023 року включно.
31 грудня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Додаткову угоду №32 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с.142 т.1).
Згідно п.1 вказаної Додаткової угоди, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2024 року включно.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №2279 від 09.04.2024, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за кредитним договором №103986910 від 15.05.2023 у загальній сумі 42 041 гривня 02 копійки, з яких: 19 297 гривень 20 копійок - заборгованість по тілу кредиту, та 22 743 гривні 82 копійки - заборгованість по відсоткам (а.с.143-145 т.1).
Із акту звірки взаємних розрахунків, станом на 31.12.2024, зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги №279 від 09.04.2024 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що складений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», суд встановив, що 09.04.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» нараховано суму фінансування за відступлення прав вимоги за реєстром прав вимоги №279 у сумі 3 773 546,89 грн, які сплачені ТОВ «Таліон Плюс» 22.04.2024. У зв`язку з цим, сторони підтверджують, що станом на 31.12.2024 фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за реєстром прав вимоги №279 від 009.04.2024 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с.146 т.1).
10 жовтня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс (клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу №10/1024-01 (а.с.147-150 т.1).
Пунктом 2.1 вказаного Договору факторингу обумовлено, що згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.4.1 зазначеного Договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №634424172 від 12.08.2023, що складений ТОВ «Таліон Плюс» за період з 09.04.2024 до 10.10.2024, ТОВ «Таліон Плюс» нарахувало, у період часу з 10.04.2024 до 05.07.2024, проценти, внаслідок чого відповідач ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, станом на 10 жовтня 2024 року, мав заборгованість у загальній сумі 92 071 гривня 24 копійки, з яких: 19 297 гривень 20 копійок - сума заборгованості по основному боргу, та 72 774 гривні 04 копійки - сума заборгованості по відсоткам (а.с.174-175 т.1).
Згідно Реєстру прав вимоги №2 від 10 жовтня 2024 року, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №103986910 від 15.05.2023 у загальній сумі 92 071 гривня 24 копійки, з яких: 19 297 гривень 20 копійок - сума заборгованості по основному боргу, та 72 774 гривні 04 копійки - сума заборгованості по відсоткам (а.с.152-153 т.1).
Факт оплати ТОВ «ФК «Онлайн Фіінанс» грошових коштів у сумі 3 486 046,38 грн ТОВ «Таліон Плюс» за відступлення права вимоги згідно реєстру прав вимоги №2 від 10.10.2024 та договору факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024 судом встановлено на підставі платіжної інструкції в національній валюті №7524 від 16.10.2024 (а.с.154 т.1).
15 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТОВ «ФК «Ейс» (фактор) укладено договір факторингу №15/07/25-Е (а.с.155-158 т.1).
Відповідно до п.1.1 вказаного договору факторингу, за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.
Згідно п.1.2 зазначеного договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.
15 липня 2025 року між фактором ТОВ «ФК «Ейс» та клієнтом ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписано та скріплено печатками сторін акт прийому-передач реєстру боржників за договором факторингу №15/07/25-Е від 15 липня 2025 року (а.с.163 т.1).
Також із платіжних інструкцій №361 від 24.09.2025, №381 від 06.10.2025, №383 від 07.10.2025, №385 від 10.10.2025, №396 від 23.10.2025, №401 від 24.10.2025, №404 від 30.10.2025, №409 від 31.10.2025 та №411 від 03.11.2025 суд встановив, що фактором ТОВ «ФК «Ейс» сплачено клієнту ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» грошові кошти з метою належного виконання умов договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025 (а.с.164-168 т.1).
Відповідно до Реєстру боржників від 15 липня 2025 року до договору факторингу №15/07/25-Е, ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №103986910 від 15.05.2023 у загальній сумі 92 071 гривня 24 копійки, з яких: 19 297 гривень 20 копійок - сума заборгованості по основному боргу, та 72 774 гривні 04 копійки - сума заборгованості по відсоткам (а.с.161-162 т.1).
Як вбачається з виписки по особовому рахунку за кредитним договором №103986910 від 15.05.2023, який складений представником ТОВ «ФК «Ейс», станом на 26 грудня 2025 року, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ФК «Ейс» за вищевказаним договором в сумі 92 071 гривня 24 копійки, з яких: 19 297 гривень 20 копійок - сума заборгованості по основному боргу, та 72 774 гривні 04 копійки - сума заборгованості по відсоткам (а.с.176 т.1).
Доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 заборгованості за основною сумою (тілом кредиту) згідно кредитного договором №103986910 від 15.05.2023 як позивачу, так і попереднім кредитодавцям, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідач не надав суду жодних доказів як неотримання ним у кредит від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошових коштів за кредитним договором №103986910 від 15.05.2023 сукупно в сумі 19300 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання його умов, зокрема сплати основної суми боргу, у строки, передбачені цим правочином.
Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту згідно умов кредитного договору №103986910 від 15.05.2023 як первинному кредитодавцю ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», так і його правонаступникам у спірних правовідносинах: ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою боргу в сумі 19 297,20 грн є обгрунтованою, а тому такою, що підлягає задоволенню.
Щодо розміру заборгованості за відсотками в сумі 22 743,82 грн, що нараховані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 15.05.2023 до 09.04.2024.2025 (а.с.170-173 т.1), то суд зазначає наступне.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що за цим Договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 20000 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі Правила).
Пунктами 3.1 3.4 Договору передбачено, що позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього Договору строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення Договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.
Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору строк продовження дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х Y), де: Z кількість днів, на які продовжується дисконтний період; Х поточна дата (день місяця) закінчення дисконтного періоду з врахуванням всіх попередніх продовжень дисконтного періоду; Y дата ініціації (день місяця) продовження дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок кредитодавця). При цьому сторони узгоджують, що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується дисконтний період, дорівнює 30 днів.
Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим Договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів дисконтного періоду проценти у розмірі 648 грн 30 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.
Продовження строку дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов Договору в бік погіршення для позичальника. Всі істотні умови які застосовуються протягом всього строку дії цього Договору зазначенні в цьому Договорі в момент його укладення. Оскільки пролонгація не є зміною істотних умов Договору, зокрема строку дії Договору, то вона не потребує укладення додаткових угод до Договору, в тому числі пролонгація не потребує застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Ініціювання позичальником пролонгації є конклюдентною дією спрямованою на застосування тих чи інших передбачених цим Договором умов користування кредитом без зміни строку дії Договору.
Пунктами 7.1 7.5 Договору передбачено, що на момент укладення цього Договору, сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення Дисконтного періоду кредитування - 14.06.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником.
Основна сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1) закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; 7.2.2) дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2., або п. 9.1.1.7., або п. 9.2.1.5. Договору.
Проценти за договором сплачуються в наступному порядку: 7.3.1) протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору; 7.3.2) після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.
Позичальник має право достроково повернути основну суму кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час. У разі часткового повернення суми кредиту, сума до сплати за Договором перераховується. З актуальною сумою до сплати позичальник має можливість ознайомитись в особистому кабінеті.
Сума кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки та інших платежів передбачених Договором підлягають безготівковому перерахуванню на поточний рахунок кредитодавця у строки, встановлені Договором та чинним законодавством України.
Пунктами 8.1 8.4 Договору обумовлено між сторонами цього правочину, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, Договором не передбачено.
Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку описаному нижче.
Протягом дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом визначають наступним чином: 8.3.1) за період від дати видачі кредиту до 14.06.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 543,85 (п`ятсот сорок три цілих вісімдесят п`ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,49 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (далі Дисконтна процентна ставка); 8.3.2) у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 14.06.2023, проценти нараховуються за ставкою 543,91 (п`ятсот сорок три цілих дев`яносто одна сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,49 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним (далі Індивідуальна процента ставка).
Після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
Пунктом 8.6 Договору встановлено, що проценти в розмірі визначеному за правилами цього Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня закінчення строку дії цього Договору.
У той же час, п.11.1 Договору передбачено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.
З аналізу означених пунктів Договору суд зробив висновок, що його сторони узгодили те, що в період дисконтного періоду, тобто у 30-денний строк з дня отримання першого траншу (з 15.05. до 14.06.2023 включно) позичальник сплачує кредитодавцю відсотки за користування кредитом з призми 1,49% за кожен день; за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 3.2. Договору, з наступного дня після 14.06.2023, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 543,91 процентів річних, що становить 1,49 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним; після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,7 відсотків річних, що становить 2,98% в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним. Водночас, проценти в розмірі визначеному за правилами п.8.3-8.4 Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з першого дня надання траншу за Договором та до дня закінчення строку дії цього Договору, тобто протягом 5 (п`яти) років з моменту підписання сторонами Договору або до часу його дострокового розірвання.
У цьому контексті суд звертає увагу учасників справи, що матеріали цивільної справи №711/4159/26 не містять належних і допустимих доказів тому юридичному факту, що Договір достроково припинив дію в порядку, зокрема, передбаченому п.9.1.1.2, 9.1.1.7 або 9.2.1.5 означеного правочину.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Суд, перевіривши нарахування первісним кредитодавцем розміру відсотків за користування відповідачем сумою кредиту, керуючись ст.627 ЦПК України, а також умовами Договору, зокрема розділами 7,8 та 11, встановив, що їх розмір визначений правильно з урахуванням розміру кредиту та відсоткової ставки, що сторонами означеного правочину визначена в п.8.3.1 Договору і складає 1,49% в день. Надалі, як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 неодноразово після 14.06.2023 продовжував дію дисконтного періоду в порядку, передбаченому п.3.2 Договору, а саме: оплачував всі фактично нараховані проценти, що підтверджується розрахунком заборгованості, який підготовлений первісним кредитодавцем (а.с.70-173 т.1). Зокрема, позичальник продовжував дисконтний період користування кредитними коштами в порядку, передбаченому п.3.2 Договору, щоразу на 30 календарних днів, а саме: 14.06.2023 (сплативши відсотки в сумі 799,39 грн), 14.07.2023 (сплативши відсотки в сумі 804,3 грн), 13.08.2023 (сплативши відсотки в сумі 642 грн), 12.09.2023 (сплативши відсотки в сумі 404,70 грн), 12.10.2023 (сплативши відсотки в сумі 1133 грн), 10.11.2023 (сплативши відсотки в сумі 3023,01 грн), 09.12.2023 (сплативши відсотки в сумі 3688 грн), 08.01.2024 (сплативши відсотки в сумі 4341,90 грн) та 07.02.2024 (сплативши відсотки в сумі 4341,90 грн).
Водночас, матеріали справи не містять належних і допустимих засобів доказування щодо продовження позичальником строку дисконтного періоду в порядку, передбаченому п.3.2 Договору, після 08.03.2024, тобто після закінчення 30-денного дисконтного періоду після його продовження позичальником 07.02.2024.
У зв`язку з тим, що позичальник ОСОБА_1 своєчасно, тобто до закінчення дисконтного періоду (08.03.2024), не повернув первинному кредитодавцю основну суму боргу (тіло кредиту) та не сплатив відсотки за дисконтний період з 07.02.2024 до 08.03.2024, тобто не продовжив дисконтний період, то до спірних правовідносин застосуванню підлягають положення п.8.4 Договору у спосіб нарахування кредитодавцем процентів в розмірі 1087,7 процентів річних, що становить 2,98 проценти в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
Таким чином, розмір недоплачених позичальником відсотків за користування кредитними коштами первісному кредитодавцю ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 15.05.2023 до 09.04.2024 складає 22 743,82 грн (41 922,02 грн (розмір відсотків, що нараховані первісним кредитодавцем згідно умов Договору) 19 178,20 грн (розмір відсотків, що сплачені позичальником первісному кредитодавцю)).
Що стосується розміру відсотків в сумі 50 030,22 грн, що нараховані ТОВ «Таліон Плюс» як правонаступником ТОВ «Манівео швидка фінансова допомогу» у спірних правовідносинах у період з 10.04.2024 до 05.07.2024 (а.с.174-175 т.1), то суд звертає увагу учасників справи, що ТОВ «Таліон Плюс» як правонаступник первинного кредитодавця ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у правовідносинах, що засновані на договорі №103986910 від 15.05.2023, правомірно здійснив нарахування відсотків за користування позичальником кредитними коштами у період з 10.04.2024 до 05.07.2024 з огляду на таке.
Згідно умов п.1.3-1.5 додаткової угоди №26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу від 28 листопада 2018 року №28/1118-01 у взаємозв`язку з додатковою угодою №32 від 31.12.2023 до договору факторингу від 28 листопада 2018 року №28/1118-01, право вимоги це право грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитним договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому; борг означає суми грошових коштів, які підлягають оплаті клієнту боржниками за умовами кредитних договорів, строк оплати яких настав на момент переходу прав вимоги до фактора (наявна вимога), а також строк оплати яких настане в майбутньому (майбутня вимога), включаючи зобов`язання боржників повернути суму наданого кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, сплатити неустойку, а також будь-які інші зобов`язання по оплаті клієнту грошових коштів за кредитними договорами; реєстр прав вимоги означає перелік прав вимог до боржників, що відступається за цим договором. Сторони домовилися продовжити строк дії договору факторингу від 28 листопада 2018 року №28/1118-01 до 31 грудня 2024 року у зв`язку з чим погодили внести зміни до п.8.2 означеного правочину, замінивши в ньому попередню дату новою 31 грудня 2024 року.
Аналіз означених положень додаткової угоди №26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу від 28 листопада 2018 року №28/1118-01 у взаємозв`язку з додатковою угодою №32 від 31.12.2023 до договору факторингу від 28 листопада 2018 року №28/1118-01 дає підстави для висновку, що до нового кредитора (ТОВ «Таліон Плюс») перейшло право грошової вимоги до позичальника ОСОБА_1 щодо сплати відсотків як відносно їх розміру, що був розрахований первинним кредитодавцем у межах загального строку дії Договору, так і розміру відсотків, що розрахований правонаступником первинного кредитодавця у межах загального строку дії Договору (п.11.1).
Суд, перевіривши розрахунок заборгованості за Договором, що підготовлений ТОВ «Таліон Плюс» (а.с.174-175 т.1) за період з 10.04.2024 до 05.07.2024, дійшов висновку, що виконаний він ТОВ «Таліон Плюс» у чіткій відповідності до умов Договору як в частині розміру щоденних відсотків (575,06 грн: 19297,2 грн х 0,0297), так і в частині строку їх нарахування, що обумовлений у п.8.6 у взаємозв`язку з п.11.1 Договору.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що сукупний розмір відсотків, що лишилися недоплаченими відповідачем як позичальником первісному кредитодавцю та його правонаступнику у спірних правовідносинах ТОВ «Таліон Плюс», з метою належного виконання умов Договору, складає саме 72 774,04 грн (22 743,82 грн + 50 030,22 грн).
Водночас, суд дійшов висновку, що нарахування як первинним кредитодавцем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», так і ТОВ «Таліон Плюс» як його правонаступником у спірних правовідносинах відсотків з призми відсоткових ставок 1,49% та 2,98% у період часу відповідно з 15.05.2023 до 08.03.2024 та з 09.04.2024 до 05.07.2024, здійснено згідно положень як Договору, так і законодавства України з огляду на таке.
Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності (частина 1 ст.5 ЦК України).
Частиною 3 ст.6 ЦК України встановлено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Здійснивши аналіз означених правових норм, суд звертає увагу учасників справи, що встановлення процентної ставки у розмірі як 1,49%/день (п.8.3.1 та 8.3.2 Договору), так і 2,98%/день (п.8.4 Договору), мало місце до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22.11.2023, а тому кредитодавцем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», під час укладення з позичальником ОСОБА_1 . Договору, дотримано положення Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин (укладення Договору).
Водночас відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних належних і допустимих доказів щодо неправильності розрахунків заборгованості за Договором, що проведений як ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», так і ТОВ «Таліон Плюс», зокрема, з призми розміру сплачених ним коштів у рахунок як погашення суми кредиту, так і відсотків, що вплинуло б на розмір заборгованості, зокрема, за відсотками.
У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 72 774,04 грн у рахунок заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитним коштами згідно умов Договору є обгрунтованою і вмотивованою, а тому такою, що підлягає задоволенню.
Суд відхиляє заперечення представника відповідача адвоката Чернявського А.Л. щодо не доведення позивачем переходу права вимоги за Договором від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» з огляду на таке.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Суду не надано доказів на спростовування презумпції правомірності договору факторингу від 28 листопада 2018 року №28/1118-01, що укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а також і додаткових угод до нього.
У цьому контексті суд зазначає, що укладення договорів факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з відповідачем не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договори факторингу були чинними. При цьому, право вимоги до відповідача по кредитному договору № 103986910 від 15 травня 2023 року були передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс», потім на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а в подальшому позивачу ТОВ «ФК «Ейс» на підставі договорів та реєстрів, які оформлені належним чином.
Крім того, додатковими угодами, строк дії договору факторингу від 28 листопада 2018 року №28/1118-01, що укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», було щоразу продовжено; водночас умовами означеного договору факторингу передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється в момент підписання реєстру права вимоги. Реєстри про передачу права вимоги, наявні у матеріалах справи, є належними доказами щодо передачі відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Таким чином, суд дійшов висновку, що даними наявних в матеріалах справи договорів факторингу, витягів з реєстру боржників і прав вимоги, які належно засвідчені печатками та підписами сторін, підтверджується перехід права вимоги до позивача та спростовується твердження представника відповідача адвоката Чернявського А.Л. про те, що позивач не набув права вимоги по Договору.
Також суд відхиляє твердження представника відповідача адвоката Чернявського А.Л. про те, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів юридичному факту оплати ТОВ «Таліон Плюс» як фактором грошових коштів ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання умов договору факторингу від 28 листопада 2018 року №28/1118-01 з огляду на таке.
Із акту звірки взаємних розрахунків, станом на 31.12.2024, зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги №279 від 09.04.2024 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що складений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», суд встановив, що 09.04.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» нараховано суму фінансування за відступлення прав вимоги за реєстром прав вимоги №279 у сумі 3 773 546,89 грн, які сплачені ТОВ «Таліон Плюс» 22.04.2024. У зв`язку з цим, сторони підтверджують, що станом на 31.12.2024 фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за реєстром прав вимоги №279 від 009.04.2024 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с.146 т.1).
Крім того суд звертає увагу учасників справи, що згідно п.4.1 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 право вимоги переходить від клієнта (ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») до фактора (ТОВ «Таліон Плюс») в день підписання сторонами реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром прав вимоги. Аналогічна договірна умови міститься і в п.4.1 додаткової угоди №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою означений правочин викладено в новій редакції (а.с.136-139 т.1).
Таким чином, моментом переходу права грошової вимоги за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 з урахуванням додаткових до нього угод є підписання реєстру прав вимоги, а не здійснення фактором оплати за договором факторингу, факт якої у спірних правовідносинах не впливає як на перехід права грошової вимоги, так і на права та обов`язки відповідача.
Як встановлено судом, 09.04.2024 між клієнтом (ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») до фактором (ТОВ «Таліон Плюс») підписано реєстр прав вимоги №279 від 09.04.2024 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 42 041,02 грн.
У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що заперечення представника відповідача проти задоволення позову, що проголошені під час вступного слова, не знайшли свого підтвердження, а тому відхиляються судом.
Що стосується прохання позивача, що викладене у п.6 прохальної частини позовної заяви, про стягнення із відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн, то суд зазначає про таке.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги ч.1,2,3 ст. 137 ЦПК України, якими передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З аналізу означених положень процесуального права суд робить висновок, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу необхідно суду надати такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зробила правовий висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: 1) договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «Ейс» та адвокатським бюро «Соломко та партнери (далі - АБ «Соломко та партнери») разом із додатком №1 «Протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року» (а.с.177-178 т.1); 2) додаткової угоди №25771218464 від 01.09.2025 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, в якій містяться дані відповідача ОСОБА_1 (а.с.179 т.1); 3) акту прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025, в якому міститься перелік наданих правових та юридичних послуг, зокрема: складання позовної заяви 5000 грн (2 год), вивчення матеріалів справи 1000 грн (2 год), підготовка адвокатського запиту 500 грн (1 год) та підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 500 грн (1 год) (а.с.180 т.1); 4) свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю КС №7073/10 від 19.10.2018, яким документований адвокат Соломко О.В. (а.с.181 т.1).
У зв`язку із дослідженими письмовими доказами на підтвердження надання позивачу правничої допомоги АБ «Соломко та партнери» у справі щодо стягнення боргу за Договором з відповідача ОСОБА_1 , суд констатує, що позивачем надано належні та допустимі докази щодо наданої правничої допомоги та її вартості в розумінні положень ст.12,81 ЦПК України.
Водночас суд, дослідивши матеріали заяви про розподіл судових витрат, встановив, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 7000 грн, є неспівмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.
У постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Крім того, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) звернено увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим («East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок також викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Частиною 4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У зв`язку з цим, суд визначає вартість наданих правових послуг в розмірі 3000 грн, що відповідає критерію реальності адвокатських витрат (лише підготовка АБ «Соломко та партнери» позовної заяви та клопотання про витребування доказів без представництва інтересів у судових засіданнях), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними), а відповідно такі витрати в означеному розмірі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Що стосується прохання позивача, викладеного у п.6 прохальної частини позовної заяви про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, то суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із досліджених судом матеріалів позовної заяви вбачається, що витрати позивача по сплаті судового збору складають 2662,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8), що підтверджується платіжною інструкцією №46373 від 22.04.2026 (а.с.9).
Оскільки суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором обгрунтованими і задовольнив їх, тому з відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 грн.
Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс» до відповідача ОСОБА_1 підлягають задоволенню в розмірі 92 071 гривня 24 копійки, з яких: 19 297 гривень 20 копійок - сума заборгованості по основному боргу, та 72 774 гривні 04 копійки - сума заборгованості по відсоткам. Крім того з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн судового збору та 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 516, 527, 530, 610, 626-628, 638, 1046, 1048-1049, 1054, 1056-1, 1077, 1082 ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89,133, 137, 141, 244, 263, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором кредитної лінії №103986910 від 15 травня 2023 року в розмірі 92 071 (дев`яносто дві тисячі сімдесят одна) гривня 24 (двадцять чотири) копійки, з яких: 19 297 (дев`ятнадцять тисяч двісті дев`яносто сім) гривень 20 (двадцять копійок) заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), та 72 772 (сімдесят дві тисячі сімсот сімдесят дві) гривні 04 (чотири) копійки заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу, а всього 5662 (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 16 жовтня 2026 року.
Сторони у справі:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: О. В. Петренко
Судове рішення № 140670907, Придніпровський районний суд м. Черкас було прийнято 16.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 711/4159/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: