Рішення № 140669775, 16.10.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4221/26

Провадження № 2/357/4563/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року місто Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання Шлейко О.І., розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду № 3 цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на утриманні,

В С Т А Н О В И В :

09.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, що зареєстрований судом 17.03.2026, мотивуючи тим, що з лютого 2012 року він проживає однією сім`єю із ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу, під час спільного проживання у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_2 від попереднього шлюбу з ОСОБА_5 має неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Біологічний батько ОСОБА_7 участі у вихованні та утриманні сина не приймає, не піклується про нього, не цікавиться його успіхами та станом здоров`я, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до його внутрішнього світу, не сплачує аліменти на сина, наразі існує заборгованість з їх сплати у розмірі 505915,95 грн. Усі питання щодо виховання та утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вирішуються ним, ОСОБА_8 , самостійно без будь якої участі та підтримки біологічного батька дитини. Він фактично здійснює повне утримання дитини, оскільки мати хлопчика перебуває у відпустці по догляду за меншим сином до досягнення ним трирічного віку, тому не має фінансової можливості утримувати та забезпечувати старшого сина. Він разом із ОСОБА_2 та трьома дітьми проживає у м. Біла Церква, працює на підприємстві та отримує офіційно заробітну плату. Встановлення факту перебування дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на його утриманні необхідне йому для отримання відстрочки від мобілізації під час дії правового режиму воєнного стану відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Враховуючи факт відсутності будь якого інтересу біологічного батька - ОСОБА_5 відносно сина - ОСОБА_6 , у даній ситуації не вбачається наявності спору про право. Він звертався до Білоцерківської міської ради із заявою щодо встановлення факту перебування на його утриманні ОСОБА_7 , однак відповіді не отримав, також, не отримав акту обстеження матеріально побутових умов проживання. Тому просив в рамках підготовки до судового засідання зобов`язати Білоцерківську міську раду надати затверджений висновок встановлення факту перебування дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на його утриманні та здійснити обстеження матеріально побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання, та встановити факт перебування дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утриманні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

17.03.2026 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу розподілено судді Бондаренко О.В. та 18.03.2026 передано для розгляду.

23.03.2026 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та залучено у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

19.06.2026 судом постановлено ухвалу, про забезпечення участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» учасника справи: представника позивача адвоката Білоконя Ростислава Анатолійовича.

19.06.2026 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання представника позивача щодо неналежного відповідача Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради, та щодо залучення у справі третьої особи - Військової частини НОМЕР_1 .

02.07.2026 Військова частина НОМЕР_1 подала до суду відзив на позов, шляхом направлення у системі «Електронний суд», мотивуючи тим, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.02.2026 № 56 матроса ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 23.02.2026. Матрос ОСОБА_1 з 23.02.2026 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків. Після проходження в період з 27.02.2026 по 23.04.2026 курсу базової загальновійськової підготовки матрос ОСОБА_1 проходив військово-лікарську комісію з 25.04.2026 по 20.05.2026, після завершення якої з 21.05.2026 по 08.06.2026 перебував в пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 . За період проходження військової служби матрос ОСОБА_1 не відряджався до оперативно-тактичного угруповання військ в зоні ведення бойових дій та відповідно не залучався до ведення бойових дій. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.06.2026 № 168, матрос ОСОБА_1 самовільно залишив пункт постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , розташований у АДРЕСА_1 , з метою ухилення від проходження військової служби. До теперішнього часу матрос ОСОБА_1 до військової частини не прибував, про причини своєї відсутності не повідомляв. Місце його знаходження та рід діяльності військовій частині невідомі. Останній продовжує свої протиправні дії з метою ухилення від виконання конституційного обов`язку із захисту Батьківщини. У зв`язку з цим, дії матроса ОСОБА_1 набули ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Матеріали відповідного службового розслідування, після його звершення, будуть скеровані в порядку ст.214 КПК України до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Миколаєві, для притягнення матроса ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України. При цьому, згідно п.п. «г» п. 2 ч. 4, абз. 5 п. 3 ч. 12 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», підставою для звільнення військовослужбовця з військової служби є перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. Отже, звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом 09.03.2026, тобто через 15 днів після прийняття його на військову службу до військової частини НОМЕР_1 , вочевидь має мету набути ним підстави для уникнення виконання обов`язку із захисту Батьківщини, а не захист прав та інтересів неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , котрий згідно тверджень позивача у позовній заяві, проживає з ним однією сім`єю з 2012 року. Крім того, позовні вимоги ОСОБА_1 не відповідають вимогам матеріального права та не підлягають задоволенню з наступних підстав. Так, до позовної заяви долучено копію заочного рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03.10.2017 у справі № 227/2155/17, яким розірвано шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 . При цьому, судом не розглядалось та не вирішувалось питання про позбавлення ОСОБА_10 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та визначення місця проживання дитини з матір`ю ОСОБА_9 . Також, з довідки Центрального ВДВС у м. Маріуполь від 02.03.2026 слідує, що Державною виконавчою службою відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 237/2975/13-ц від 14.03.2019, виданого Мар`їнським районним судом Донецької області, про стягнення з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_6 з 12.06.2013 і до повноліття дитини. При цьому, у період з 01.09.2025 по 28.02.2026 ОСОБА_2 не отримувала належних аліментів від ОСОБА_10 . Тобто, надана позивачем довідка Центрального ВДВС у м. Маріуполь підтверджує той факт, що Мар`їнським районним судом Донецької області вже вирішено питання щодо утримання неповнолітнього ОСОБА_6 до досягнення ним повноліття та покладено цей обов`язок на його батька - ОСОБА_5 . Чинним законодавством чітко та однозначно покладено обов`язок утримувати неповнолітню дитину саме на її матір та батька. У разі неможливості здійснення ними такого обов`язку, державою передбачена процедура утримання такої дитини за рахунок Державного бюджету України. При цьому, в позовній заяві ОСОБА_1 , по-перше, не наведено належних доказів неможливості стягнення з рідного батька неповнолітнього ОСОБА_6 аліментів на утримання дитини; притягнення ОСОБА_5 за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) до кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 164 КК України; по-друге, взагалі не вказано про поважні причини, які унеможливлюють отримання тимчасової державної допомоги на утримання неповнолітньої дитини. Крім того, можливе добровільне витрачання ОСОБА_8 власних коштів на життєві потреби ОСОБА_2 та її неповнолітнього сина неповнолітнього ОСОБА_6 ні в якому разі не означає виконання позивачем обов`язків із утримання ним останнього. Ураховуючи викладене, відсутні підстави для встановлення факту перебування неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на утриманні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а також зобов`язання Білоцерківської міської ради надати позивачу відповідний висновок.

03.07.2026 Білоцерківська міська рада подала до суду відзив на позов мотивуючи тим, що між позивачем та Білоцерківською міською радою відсутній спір про право, що свідчить про пред`явлення позову до неналежного відповідача, адже як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач не посилається на жодні дії чи бездіяльність міської ради, якими було б порушено його права. З наведених у позовній заяві обставин вбачається, що встановлення заявленого юридичного факту безпосередньо впливатиме на права та обов`язки біологічного батька та матері дитини, оскільки саме вони відповідно до вимог Сімейного кодексу України є особами, на яких покладено обов`язок щодо утримання та виховання дитини. Таким чином, позов пред`явлено до неналежного відповідача, що саме по собі є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

29.07.2026 судом постановлено ухвалу, якою витребувано у Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради письмові докази: акт обстеження матеріально побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 та висновок щодо спору про встановлення факту перебування дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утриманні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

29.07.2026 судом постановлено ухвалу, якою закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач - ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача, адвокат Білоконь Ростислав Анатолійович, у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце засідання повідомлений належним чином, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника на підставі наявних матеріалів справи, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, подала клопотання про розгляд справи за відсутності представника служби. 12.08.2026 подала письмові пояснення, у яких зазначила, що служба у справах дітей не є учасником спірних матеріальних правовідносин, не наділена повноваженнями щодо встановлення, підтвердження чи спростування факту перебування дитини на утриманні певної особи, а також не здійснює оцінку доказів, необхідних для встановлення вказаного факту. Також, зазначила про відсутність повноважень у даному спорі на подання висновку щодо спору та подала акт обстеження матеріально побутових умов, на виконання ухвали суду від 29.07.2026.

Третя особа - ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце засідання повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила.

Третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про дату, час та місце засідання повідомлений належним чином, заяви щодо спору до суду не подав.

Третя особа - Військова частина НОМЕР_1 представника до суду не направила, про дату, час та місце засідання повідомлена належним чином, у відзиві на позов просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

06.10.2026 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про розгляд справи за відсутності учасників справи на підставі матеріалів справи, згідно із ст. 211, ч.3 223 ЦПК України.

06.10.2026 судом постановлено ухвалу, про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладення ухвалення і проголошення судового рішення на 16.10.2026 16:30, згідно із ч.1 ст. 224, ч.6 ст. 259 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини, спірні правовідносини, з посиланням на докази та норми права.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у період з 01.09.2015 до 06.07.2023 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , з 15.04.2022 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , як внутрішньо переміщена особа, що підтверджено копією паспорта позивача Серії НОМЕР_2 від 01.09.2015, відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 18.03.2026 за № 2478382, відповіддю з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери від 18.03.2026 за № 2478445, копією довідки Військової частини НОМЕР_1 від 03.03.2026 № 1510.

Згідно Витягу із Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 56 від 23.02.2026, солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до Наказу № 101-РС від 23.02.2026 включений до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 .

Згідно із Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 168 від 09.06.2026, матрос ОСОБА_1 вважається таким, що 09 червня 2026 року самовільно залишив місце несення служби у місті Миколаїв, у зв`язку з чим знятий зі всіх видів забезпечення та йому призупинено виплату грошового забезпечення на підставі наказу МО України від 07.06.2018 № 260.

Відповідач - Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, ЄДРПОУ: 35615529, місцезнаходження: вулиця Павла Скоропадського, будинок 8, місто Біла Церква, Київська область, утворена Білоцерківською міською радою та є підзвітною, підконтрольною та підпорядкованою Білоцерківській міській раді та міському голові, згідно із Положенням про Службу у справах дітей Білоцерківської міської ради, затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради від 31 жовтня 2024 року № 6379-64-VIII (надалі - Положення).

Третя особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з 09.07.2002 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , з 08.03.2024 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , як внутрішньо переміщена особа, що підтверджено відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 18.03.2026 за № 2478429, відповіддю з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери від 18.03.2026 за № 2478452.

З копії рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області у справі № 227/2155/27, інформації з ДРСР та Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 30.08.2019 за № 00023807510, встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та на підставі рішення суду від 03.10.2017, яке набрало законної сили 14.10.2027, шлюб між ними було розірвано.

Згідно із копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 від 07.12.2011, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 являються батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , який згідно із довідкою Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради від 08.03.2024 № 3248-5003154333, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , з 08.03.2024 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , як внутрішньо переміщена особа.

Згідно із копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_4 від 07.07.2020, ОСОБА_2 , являється матір`ю малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якого записаний ОСОБА_11 .

Згідно із копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_5 від 03.12.2022, ОСОБА_2 , являється матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком якого записаний ОСОБА_11 .

Згідно із довідками Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради від 08.03.2024 № 3248-5003154338 та № 3248-5003154341, малолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_5 , з 08.03.2024 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , як внутрішньо переміщені особи.

З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполь Маріупольського району Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 03.02.2026 № 60394967 (Додаток 15) та Довідки № 22.19-31/4150/2026 від 02.03.2026 вбачається, що на примусовому виконанні відділу ДВС перебуває виконавчий лист у справі № 237/2975/13-ц, виданий 14.03.2019 Мар`їнським районним судом Донецької області, щодо стягнення з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , аліментів на сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.06.2013 і до повноліття дитини, та заборгованість зі сплати аліментів становить 505915,95 грн.

Згідно із Довідкою НВК «Гімназія Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1» Добропільської міської ради Донецької області від 06.03.2026, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є учнем 8 класу та вихованням дитини займається самостійно його мати - ОСОБА_2 , батько дитини ОСОБА_5 від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини ухиляється, що узгоджується з характеристиками на дитину, наданими НВК «Гімназія Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1» та Дитячо юнацьким футбольним клубом «МРІЯ».

З Акту обстеження умов проживання від 06 серпня 2026 року, складеного Службою у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, вбачається, що квартира АДРЕСА_2 перебуває у користуванні сім`ї ОСОБА_12 на підставі договору оренди з 2022 року, умови проживання задовільні, квартира умебльована та облаштована побутовою технікою, для трьох дітей виділена окрема кімната, яка облаштована відповідно до їх віку та потреб, у квартирі проживають та мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (перебуває в ЗСУ), ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

Також, у вказаному акті зазначено, що неповнолітній ОСОБА_6 повідомив, що біологічного батька не пам`ятає, всі питання щодо його життєдіяльності вирішуються матір`ю та вітчимом, а ОСОБА_2 повідомила, що вона з 2012 року проживає однією сім`ю з ОСОБА_8 , вони мають двох спільних малолітніх дітей та неповнолітнього сина від її попереднього шлюбу, у провадженні Вознесенського районного суду перебуває справа про позбавлення батьківських прав біологічного батька ОСОБА_7 .

З копії рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 414 від 09.06.2026, листа Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради від 16.06.2026 № 05-02/1751 та інформації з ЄДРСР вбачається, що у провадженні Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя перебуває цивільна справа № 335/2534/26, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, про позбавлення батьківських прав, та станом на час розгляду справи № 357/4221/25 рішення у справі № 335/2534/26 судом не ухвалено.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (ст. 1 СК України).

Згідно із ч.1, ч.3 ст. 2 Сімейного кодексу України, Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та (або) майнові відносини між іншими членами сім`ї, визначеними у ньому.

Ч. 1 ст.121 Сімейним кодексом України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Ст. 141 Сімейним кодексом України встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини передбачені у ст. 150, 151 СК України.

За приписами ч.2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 1 ч.4 ст. 157 Сімейного кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.

При цьому, сімейні відносини як вид суспільних відносин складаються з суб`єктів, об`єктів і змісту (прав та обов`язків). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є юридичні факти, які поділяються на юридичні дії (настання яких залежить від волі людей і породжує певні правові наслідки) та юридичні події (юридичні факти, які настають незалежно від волі людини).

Відповідно до ст. 15 Сімейного кодексу України, сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

У ч.4 ст. 15 Сімейного кодексу України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

За положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно Сімейного законодавства України, обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним. Закон не передбачає яких-небудь спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 Сімейного кодексу України, мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, у вітчима виникає обов`язок утримувати дітей лише у разі відсутності у них матері та батька, або вони з поважних причин не можуть надавати належного утримання, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14 грудня 2023 року у справі № 160/11228/23.

У даній справі, учасниками сімейних відносин є батьки неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та батько - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на яких покладено обов`язок щодо виховання та утримання дитини.

Відповідно до ч.4 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Підпунктом 3.1.6. пункту 3.1. розділу III Положення про службу у справах дітей Білоцерківської міської ради, затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради від 31 жовтня 2024 року № 6379-64-VIII визначено, що Служба має право представляти в разі необхідності інтереси дітей у судах, у їх взаємодії з підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, брати участь у розгляді судами справ щодо дітей і захисту їхніх прав та інтересів.

Таким чином, Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради не є суб`єктом спірних приватноправових сімейних відносин між фізичними особами та не наділена повноваженнями щодо встановлення, підтвердження або спростування факту перебування дитини на утриманні певної особи, а з наведених у позовній заяві обставин вбачається, що встановлення заявленого юридичного факту безпосередньо впливатиме на права та обов`язки біологічного батька та матері дитини, оскільки саме вони відповідно до вимог Сімейного кодексу України є особами, на яких покладено обов`язок щодо утримання та виховання дитини.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною та є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість, саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.

Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

При цьому, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (ст. 51 ЦПК України).

У підготовчому засіданні представник позивача заявив уточнив найменування відповідача Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради, разом з тим, ні позивач ні його представник не подали до суду заяви щодо заміни неналежного відповідача чи залучення співвідповідача, згідно із ст. 51, 182-183 ЦПК України.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21).

Вирішуючи спір, суд залежно від характеру правовідносин зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав (схожий за змістом висновок викладено в пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц).

У даному випадку, у справі мали бути залученні відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , батьки неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адже встановлення факту перебування їх дитини на утриманні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , безпосередньо впливає на їхні батьківські права та обов`язки, натомість матір неповнолітньої дитини залучена у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, та у справі залучено неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

У постанові Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 306/513/16-ц зазначено, що процесуальний статус відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, за своїм змістом, процесуальними правами та обов`язками, є різним, а висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу учасників справи, що також узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеною у постанові від 22 січня 2025 року у справі № 760/18179/23.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, оскільки вимоги заявлені до неналежного відповідача, при цьому, за загальним правилом, відмова у задоволенні позову з підстав неналежного суб`єктного складу, не перешкоджає повторному зверненню до суду із позовом до належних відповідачів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивача не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 15, 16 ЦК України, ст. 1, 2, 7, 15, 19, 121, 141, 150, 157, 180, 268 СК України, ст. 2, 4, 12, 19, 76 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на утриманні, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_6 .

Відповідач - Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради, ЄДРПОУ: 35615529, місце проживання: вулиця Павла Скоропадського, будинок 8, місто Біла Церква, Київська область, 09107.

Третя особа - ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_6 .

Третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_8 місцезнаходження: АДРЕСА_7

Третя особа - Військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_8 .

Рішення складено 16.10.2026.

Суддя:О. В. Бондаренко