Рішення № 140669001, 16.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/529/26

Справа №760/8461/25

РІШЕННЯ

Іменем України

16.10.2026 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді судді Застрожнікової К.С.,

при секретарі судового засідання Левчук О.С.,

розглянувши у приміщенні суду за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 7913412 про надання споживчого кредиту від 22.05.2024 у загальному розмірі 86 904,16 грн, яка складається з: 26 392,50 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 47 011,66 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 13 500,00 грн - заборгованість за пенею та/або штрафами, а також про покладення на відповідачку судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕНТУС УКРАЇНА" (торгова марка CreditPlus) та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця на вебсайті (creditplus.ua) було укладено в електронній формі Договір № 7913412 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до умов укладеного договору первісний кредитор надав відповідачці кредит у розмірі 27 000,00 грн строком на 360 днів з кінцевою датою повернення до 17.05.2025 включно зі сплатою процентів за стандартною процентною ставкою 1,50% за кожен день користування кредитом та можливістю застосування зниженої процентної ставки 1,125% на день за умови належного виконання зобов`язань за першим базовим періодом згідно з Графіком платежів.

Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачкою 22.05.2024 о 09:28:31 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором "SY6007". Договір про надання споживчого кредиту та Графік платежів (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту) підписані відповідачкою 22.05.2024 о 09:28:45 за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора "C9470", надісланого кредитодавцем на верифікований номер мобільного телефону відповідачки НОМЕР_1 .

Первісний кредитор ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти в сумі 27 000,00 грн 22.05.2024 о 09:29:06 на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_2 через фінансову установу ТОВ "ПЕЙТЕК" (номер транзакції в системі ТОВ "ПЕЙТЕК" - 76a729aa-f6c2-4ef4-875e-eaeb6669690f, номер транзакції в системі ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" - 46737457, Session ID - 024736996108, код авторизації - 432037, банк-еквайр - АТ "ПУМБ").

У процесі користування кредитними коштами відповідачка належним чином взяті на себе зобов`язання не виконувала, допустила систематичне прострочення оплати щомісячних платежів, здійснивши лише часткове погашення тіла кредиту в сумі 607,50 грн, внаслідок чого залишок неповернутого основного боргу склав 26 392,50 грн.

27.01.2025 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" укладено Договір факторингу № 27.01/25-Ф, відповідно до умов якого до ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" перейшло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, включно з договором № 7913412 від 22.05.2024, укладеним із ОСОБА_1 .

Згідно з Реєстром боржників (Додаток № 1 до Договору факторингу від 27.01.2025, порядковий номер запису 912) розмір відступленої позивачу заборгованості відповідачки склав 86 904,16 грн, з яких: 26 392,50 грн - залишок основного боргу (тіла кредиту); 47 011,66 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 13 500,00 грн - заборгованість за штрафами.

ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" сплатило фінансування за відступлені права вимоги за платіжним дорученням № 0491440000 від 27.01.2025 на загальну суму 1 829 738,94 грн.

Після набуття права вимоги новий кредитор ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" нарахування процентів чи штрафних санкцій не здійснював (нарахування становить 0,00 грн на день), що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості від 17.03.2025.

У зв`язку з невиконанням відповідачкою зобов`язань щодо повернення боргу позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення заборгованості у загальному розмірі 86 904,16 грн, а також судового збору в сумі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16 000,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Застрожніковій К.С..

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Учасники справи повідомлені про розгляд справи у встановленому процесуальним законом порядку.

11.04.2025 відповідачка ОСОБА_1 через свою представницю - адвоката Брадарську Наталію Володимирівну подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю та закрити провадження у справі.

Заперечення проти позову мотивовані тим, що: позивачем не дотримано вимог закону щодо обмеження денної процентної ставки 1%, оскільки в договорі встановлено ставку 3,5%, що порушує Закон України № 3498-IX та робить таку умову нікчемною; кредитором у договорі встановлено строк позовної давності 10 років, що є неправомірним з огляду на загальний трирічний строк позовної давності за статтею 257 ЦК України; умова договору про автоматичне продовження без надання окремої згоди порушує статтю 651 ЦК України та принципи добросовісності; судом має бути враховано важке матеріальне становище відповідачки; заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн є завищеними та неспівмірними зі складністю справи й підлягають зменшенню до 4 000,00 грн.

02.05.2025 позивач ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" подав через підсистему "Електронний суд" відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів відповідачки та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Позивач зазначив, що електронний договір підписано одноразовим ідентифікатором добровільно, факт перерахування коштів підтверджено документами платіжної системи, відсотки нараховано згідно з умовами договору в межах узгодженого строку, розрахунок відповідачкою не спростовано та власного контррозрахунку не надано. Щодо позовної давності позивач вказав на дію норм щодо продовження та зупинення строків у період карантину та воєнного стану, а також зазначив про подання позову в межах загального трирічного строку. Щодо витрат на правничу допомогу вказав на свободу договору та недоведеність їхньої неспівмірності відповідачкою.

На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд доходить до таких висновків.

Судом установлено, що 22.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕНТУС УКРАЇНА" та відповідачкою ОСОБА_1 укладено Договір № 7913412 про надання споживчого кредиту у письмовій (електронній) формі за допомогою інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця шляхом подання заявки, підписання пропозиції (оферти) та акцепту за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Перед укладенням кредитного договору відповідачка пройшла процедуру електронної ідентифікації та верифікації в системі, підтвердила свої персональні дані, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортні дані (паспорт громадянина України № НОМЕР_4 , виданий 16.09.2019 органом 8034), номер мобільного телефону НОМЕР_1 , адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 та адресу зареєстрованого й фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 .

Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачкою 22.05.2024 о 09:28:31 за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора "SY6007".

Кредитний договір та Графік платежів (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту) підписані відповідачкою 22.05.2024 о 09:28:45 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором "C9470".

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (частина перша статті 205 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (частина перша статті 207 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абзац другий частини другої статті 639 ЦК України).

Електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (абзац третій частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Укладення кредитного договору в електронній формі з використанням електронного підпису та електронної ідентифікації узгоджується з нормами статей 6, 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" (постанова Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 546/1283/23).

Підписавши кредитний договір та погодившись із Паспортом споживчого кредиту, відповідачка відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодилася на визначені в них умови кредитування та взяла на себе договірні зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати нарахованих процентів (постанова Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 284/157/20).

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачці кредитні кошти в сумі 27 000,00 грн, що підтверджується довідкою фінансової установи ТОВ "ПЕЙТЕК" від 29.01.2025 про перерахування 22.05.2024 о 09:29:06 коштів у сумі 27 000,00 грн на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_2 (номер транзакції в системі ТОВ "ПЕЙТЕК" - 76a729aa-f6c2-4ef4-875e-eaeb6669690f, номер транзакції в системі ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" - 46737457).

Відповідачка у поданому до суду відзиві на позовну заяву факт отримання кредитних коштів у сумі 27 000,00 грн на зазначену платіжну картку не заперечувала.

Відповідно до частини першої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом установлено, що 27.01.2025 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" укладено Договір факторингу № 27.01/25-Ф.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).

Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається виключно фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати послугу з надання коштів та банківських металів у кредит (частина друга статті 18 Закону України "Про споживче кредитування").

Позивач ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" є фінансовою установою, що має статус фінансової компанії та внесена до Державного реєстру фінансових установ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до Реєстру боржників (Додаток № 1 до Договору факторингу від 27.01.2025) право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 7913412 від 22.05.2024 перейшло до позивача в сумі 86 904,16 грн, оплату вартості портфеля прав вимоги здійснено позивачем за платіжним дорученням № 0491440000 від 27.01.2025 на суму 1 829 738,94 грн, а отже, позивач набув статусу належного кредитора у спірних правовідносинах.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (частина перша статті 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Здійснюючи судовий розгляд, суд оцінює заперечення відповідачки, викладені у відзиві на позовну заяву, та доходить таких висновків.

Щодо клопотання відповідачки про закриття провадження у справі суд зазначає, що вичерпний перелік підстав для закриття провадження у справі визначений статтею 255 Цивільного процесуального кодексу України. Жодна з наведених у відзиві обставин не віднесена законом до підстав для закриття провадження у справі, оскільки наявність спору щодо розміру та обґрунтованості заборгованості зумовлює його вирішення судом по суті заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим клопотання про закриття провадження задоволенню не підлягає.

Аналізуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 26 392,50 грн, суд виходить з того, що факт отримання відповідачкою кредитних коштів у сумі 27 000,00 грн підтверджений наданими розрахунковими документами платіжної системи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачкою частково повернуто кошти в сумі 607,50 грн, а залишок неповернутого кредиту складає 26 392,50 грн.

Доказів сплати залишку суми кредиту або її частини відповідачкою суду не надано, а тому вимога про стягнення основного боргу (тіла кредиту) у розмірі 26 392,50 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення штрафів у розмірі 13 500,00 грн, суд зазначає таке.

Згідно з розрахунком заборгованості та пунктом 6.4 кредитного договору позивачем заявлено до стягнення штрафи у розмірі 13 500,00 грн, нараховані за прострочення виконання зобов`язань з розрахунку 810,00 грн на 4-й день порушення та по 270,00 грн за кожний наступний день.

Згідно з пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Норма пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України є чинною, має імперативний характер публічного порядку, поширюється на всі правовідносини споживчого кредитування фізичних осіб у період дії воєнного стану та встановлює абсолютну законодавчу заборону застосування до позичальника обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені). Зазначена норма має безумовний пріоритет перед договірними умовами, спрямована на захист майнових прав громадян в умовах збройної агресії проти України та передбачає обов`язок кредитодавця списати такі платежі.

Спірні правовідносини виникли під час дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, відповідачка звільнена від обов`язку сплати штрафу в силу прямої вказівки закону, а тому у задоволенні позовної вимоги про стягнення зазначених штрафів у розмірі 13 500,00 грн слід відмовити повністю.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 47 011,66 грн, суд виходить з таких мотивів.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина перша статті 1048 ЦК України).

Проценти за користування кредитом відповідно до статті 1048 ЦК України нараховуються як плата за правомірне користування кредитними коштами протягом визначеного договором строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

Судом установлено, що строк кредитування за договором визначено тривалістю 360 календарних днів з кінцевою датою повернення до 17.05.2025 включно. Заборгованість за процентами у сумі 47 011,66 грн нарахована первісним кредитором за період з 22.05.2024 по 27.01.2025 (дату укладення договору факторингу), тобто виключно в межах узгодженого сторонами 360-денного строку кредитування. Після 27.01.2025 нарахування процентів позивачем не здійснювалося (становить 0,00 грн на день), що повністю узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду.

Суд перевірив доводи відзиву щодо нібито порушення позивачем законодавчих обмежень процентної ставки та встановлення у договорі ставки 3,5% на день і визнає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнено частиною п`ятою, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки за споживчим кредитом не може перевищувати 1 відсотка.

Пунктом 17 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (у редакції Закону № 3498-IX) установлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності цим Законом, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Законом України № 3498-IX було впроваджено перехідний період тривалістю 240 днів і передбачено поетапне зниження максимальної денної процентної ставки: перший етап (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року) - максимальна денна процентна ставка не могла перевищувати 2,5%; другий етап (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року) - максимальна денна процентна ставка для договорів, які були укладені в цей період, не могла перевищувати 1,5%; третій етап (з 20 серпня 2024 року) - після завершення 240-денного перехідного періоду максимальна денна процентна ставка не може перевищувати 1,0%.

Спірний кредитний договір укладено 22.05.2024, тобто на другому етапі перехідного періоду Закону № 3498-IX, коли чинним законодавством було встановлено граничний розмір денної процентної ставки не більше 1,5% на день. Пунктом 1.5.1 та пунктом 1.7.1 Договору сторони узгодили застосування Стандартної процентної ставки саме в розмірі 1,50% на день, що повністю відповідало чинному на дату вчинення правочину імперативному обмеженню. Натомість твердження представниці відповідачки про встановлення договором ставки 3,5% на день не відповідає дійсності та повністю спростовується змістом укладеного договору.

Суд також дослідив умови кредитного договору та Паспорта споживчого кредиту щодо застосування пільгової ставки. Пунктом 1.5.2 договору та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту передбачалося застосування зниженої процентної ставки 1,125% за перший базовий період (перші 30 днів) виключно за умови належного та своєчасного виконання позичальницею обов`язку щодо внесення першого платежу згідно з Графіком. Відповідачка взятих на себе зобов`язань не виконала, платіж у встановлений строк не сплатила, допустивши прострочення, у зв`язку з чим підстави для нарахування процентів за зниженою ставкою відпали, а кредитодавцем правомірно нараховано проценти за погодженою стандартною ставкою 1,50% на день.

Крім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23 виснувала, що оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може; у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом. Відповідачка зустрічного позову про визнання умов кредитного договору недійсними не заявляла.

Непогодження (незгода) з розрахунком, наданим позивачем, не є підставою для відмови при задоволенні позову у повному обсязі; незгода відповідача з розрахунком заборгованості не позбавляє його можливості на підтвердження своїх доводів надати свій контррозрахунок (постанова Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 234/3840/15). Відповідачка власного контррозрахунку суду не надала.

Оцінюючи доводи відзиву про недійсність пункту 7.6 договору щодо встановлення десятирічного строку позовної давності, суд зазначає, що відповідно до статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Разом з тим зазначена договірна умова жодним чином не порушує права та законні інтереси відповідачки в межах цього спору, оскільки кредитний договір укладено 22.05.2024, а позовну заяву подано до суду в березні 2025 року, тобто протягом першого року від дня виникнення спірних правовідносин (менше 10 місяців), що не перевищує навіть загального трирічного строку позовної давності, встановленого статтею 257 ЦК України, у зв`язку з чим позовна давність позивачем не пропущена, а правові підстави для застосування статті 267 ЦК України відсутні.

Суд також відхиляє посилання відповідачки на неправомірність автоматичного продовження строку договору, оскільки в межах цієї справи заборгованість за процентами розрахована виключно в межах первісно узгодженого сторонами строку кредитування до 27.01.2025, а будь-яких нарахувань поза межами узгодженого строку позивачем заявлено не було.

Доводи відповідачки про необхідність врахування її скрутного матеріального становища суд до уваги не бере, оскільки матеріальне становище боржника не є встановленою законом підставою для звільнення від виконання договірного грошового зобов`язання з повернення отриманого кредиту та нарахованих процентів.

З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 47 011,66 грн є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню на загальну суму 73 404,16 грн, з яких: 26 392,50 грн - заборгованість за тілом кредиту; 47 011,66 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом. У задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафів у розмірі 13 500,00 грн належить відмовити.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн, суд доходить до таких висновків.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (пункт 1 частини другої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з частиною третьою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони (частина четверта статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі; на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, або зобов`язання щодо їх оплати, оформлені у встановленому законом порядку, а також докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості .

Суд встановив, що на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію Договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, укладеного між ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" та Адвокатським об`єднанням "ЛІГАЛ АССІСТАНС", Заявку № 685, Витяг з Акту про надання юридичної допомоги та копію Тарифів на послуги АО "ЛІГАЛ АССІСТАНС".

Суд зазначає, що клопотання представниці відповідачки про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 4 000,00 грн не позбавляє суд обов`язку перевірити сам факт надання професійної правничої допомоги та реальність здійснення стороною відповідних витрат, оскільки суд не може стягнути витрати, які фактично не були понесені особою або не підтверджені належними доказами у встановленому законом порядку.

Позовна заява у цій справі сформована, підписана та подана до суду через підсистему "Електронний суд" безпосередньо директором ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" Сердійчук Ярославою Ярославівною за допомогою її власного кваліфікованого електронного підпису в порядку самопредставництва юридичної особи. Жоден адвокат Адвокатського об`єднання "ЛІГАЛ АССІСТАНС" позовну заяву не підписував, ордер чи довіреність на представництво інтересів позивача у Солом`янському районному суді м. Києва до матеріалів справи не надавав та представництво інтересів позивача у суді не здійснював.

Крім того, матеріали справи не містять платіжної інструкції, платіжного доручення або банківської виписки про фактичне перерахування позивачем коштів у сумі 16 000,00 грн на користь Адвокатського об`єднання "ЛІГАЛ АССІСТАНС".

Ця справа є малозначною справою незначної складності, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а позовна заява містить типовий зміст аргументації для даної категорії спорів.

Враховуючи, що позовну заяву підписано керівником юридичної особи в порядку самопредставництва, адвокат участі у розгляді справи в суді не брав, а фактичне здійснення витрат на оплату правничої допомоги у розмірі 16 000,00 грн належними платіжними документами не підтверджено, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для покладення на відповідачку будь-яких витрат на правничу допомогу, у зв`язку з чим у задоволенні цієї вимоги належить відмовити повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову в електронній формі через підсистему "Електронний суд" сплачено судовий збір за платіжною інструкцією № 0508830121 від 28.03.2025 у розмірі 2 422,40 грн.

Ціна позову становить 86 904,16 грн, позовні вимоги задоволено на суму 73 404,16 грн, що становить 84,47% (84,46565%) від ціни позову. Відмовлено у задоволенні вимог на суму 13 500,00 грн (15,53435%).

Відтак з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 046,10 грн (2 422,40 грн х 84,46565%), а решта сплаченого судового збору в сумі 376,30 грн залишається за позивачем.

Керуючись статтями 4, 10, 11, 12, 13, 76-81, 127, 133, 137, 141, 178, 179, 180, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 205, 207, 256, 257, 259, 512, 513, 514, 525, 526, 530, 627, 628, 629, 638, 639, 1048, 1050, 1054, пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, Законом України "Про електронну комерцію", Законом України "Про споживче кредитування", суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт № НОМЕР_4 , виданий 16.09.2019 органом 8034, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за Договором № 7913412 про надання споживчого кредиту від 22.05.2024 у загальному розмірі 73 404,16 грн (сімдесят три тисячі чотириста чотири гривні 16 копійок), яка складається з:

-26 392,50 грн (двадцять шість тисяч триста дев`яносто дві гривні 50 копійок) - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту);

-47 011,66 грн (сорок сім тисяч одинадцять гривень 66 копійок) - заборгованість за процентами за користування кредитом у межах строку кредитування.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт № НОМЕР_4 , виданий 16.09.2019 органом 8034, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) судовий збір у розмірі 2 046,10 грн (дві тисячі сорок шість гривень 10 копійок).

У задоволенні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено 16.10.2026.

Суддя К.С. Застрожнікова