Рішення № 140668757, 14.04.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/31215/25

пр. № 2/759/5686/26

14 квітня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва П`ятничук І.В., розглянувши без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» в особі представника Войціховського А.В. 18.12.2025 р. звернулося до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, яким просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 87820, 82 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 17.11.2022 р. з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля «Рено» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобілем «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_2 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.01.2023 р. у справі № 761/1390/23 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 04.10.2021 р. у справі № 759/17592/21 ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортним засобом строком на 1 рік, переекзаменування ОСОБА_1 не проходив.

Цивільно-правова відповідальність відповідача станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів EP-208224830.

На підставі заяви про виплату страхового відшкодування ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснило виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи - власника транспортного засобу «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_2 , в розмірі 77684,45 грн.

Враховуючи винність відповідача у настанні ДТП, порушення ним обов`язків, встановлених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також здійснення виплати страхового відшкодування, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» отримало право звернутися до відповідача за компенсацією виплаченого страхового відшкодування в розмірі виплаченого страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції, пені та 3 % річних. У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.01.2026 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз`яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачам право на подання заперечень на відповідь на відзив.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиву від відповідача не надходило. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідача та/або позивач до суду не подавали.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що 17.11.2022 р. сталося дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Рено» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобілем «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_2 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.01.2023 р. у справі № 761/1390/23 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як вбачається з відповіді Департаменту патрульної поліції УПП у м. Києві від 21.07.2025 р. постановою Святошинського районного суду м. Києва від 04.10.2021 р. у справі № 759/17592/21 ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортним засобом строком на 1 рік, переекзаменування ОСОБА_1 не проходив.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Цивільно-правова відповідальність відповідача станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів EP-208224830.

Відповідно до звіту № 127649 від 22.01.2023 р. виготовлено ФОП « ОСОБА_2 вартість відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу становить 81726,27 грн. з ПДВ та 77684,45 грн. з ПДВ.

На підставі заяви про виплату страхового відшкодування ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснило виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи - власника транспортного засобу «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_2 , в розмірі 77684,45 грн., про що свідчить платіжна інструкція № 22577 від 06.10.2023 р.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 29 Закону № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону № 1961-IV страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим суб`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену безпеку.

Відповідно до ч. 2 ст. 999 Цивільного кодексу України до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

На момент проведення страхового відшкодування діяли положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон № 1961-IV).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону № 1961-IV відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до ст. 29 Закону № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна ( п. 36.2. ст. 36 Закону № 1961-IV).

Також, відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону №1961-IV страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно положень ст. 30 Закону № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до пп. «б» пп. 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 Закону № 1961-IV Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо, він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Враховуючи винність відповідача у настанні ДТП, порушення ним обов`язків, встановлених Законом № 1961-IV, а також здійснення виплати страхового відшкодування, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» отримало право звернутися до відповідача за компенсацією виплаченого страхового відшкодування в розмірі виплаченого страхового відшкодування.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 77684,45 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку штрафних санкцій за період з 13.08.2025 по 15.12.2025, розмір інфляційних втрат становить 1090,92 грн, пені - 8247,32 грн, 3% річних - 798,13 грн.

Вказаний розрахунок перевірений судом та є правильним.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню розмір інфляційних втрат 1090,92 грн, пеня 8247,32 грн, 3% річних 798,13 грн. та страхове відшкодування в порядку регресу 77684,45 грн.

Крім того, в зв`язку із задоволенням позовних вимог, в порядку ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2422.40 грн.

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання професійної правничої допомоги від 16.07.2025, укладений між ТДВ «СГ «Оберіг» та адвокатом Войціховським А.В., попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правову допомогу, акт прийому-передачі наданих послуг № 40213 від 15.12.2025. Згідно з наведеними документами вартість наданої правничої допомоги, пов`язаної зі складанням та поданням позовної заяви у даній справі, становить 7300,00 грн.

Заперечень щодо неспівмірності заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, обсягом наданих послуг та ціною позову, як і клопотання про їх зменшення, від відповідача до суду не надходило. За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст. 137, 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7300,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» ( код ЄДРПОУ 39433769, місце знаходження: м. Київ, вул. Васильківська, 14) страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 87820 (вісімдесят сім тисяч вісімсот двадцять) грн. 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» ( код ЄДРПОУ 39433769, місце знаходження: м. Київ, вул. Васильківська, 14) судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7300 грн. 00 коп., а всього стягнути 9722 грн. 40 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: І.В. П`ятничук