Рішення № 140668713, 24.07.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/12561/26

пр. № 2/759/10365/26

24 липня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва П`ятничук І.В., розглянувши без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» 11.05.2026 р. звернулось до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 477329-КС-001 від 07.10.2023 р. у розмірі 13029,22 грн. та сплачений судовий збір 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в 07.10.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та відповідачем укладено договір № 477329-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначений ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізнес Позика» 07.10.2023 р. направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір № 477329-КС-001 про надання кредиту. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало надало позичальнику грошові кошти в розмірі 3000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника.

Однак відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, в зв`язку з чим у боржника станом на 07.04.2026 р. утворилась заборгованість в розмірі 13029,22 грн., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 3000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах 9579,22 грн., суми прострочених платежів за комісією 450,00 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13.05.2026 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз`яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачам право на подання заперечень на відповідь на відзив.

14.07.2026 р. відповідач ОСОБА_1 до суду подано заяву, якою просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та застосувати до даних правовідносин позовну давність.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 07.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 477329-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначений ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору, кредит було надано строком на 24 тижні, строком повернення до 23.03.2024 р., зі сплатою комісії за надання кредиту у розмірі 450,00 грн., сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,00 % ( стандартна процентна ставка), 1,15016667 % ( знижена процента ставка).

ТОВ «Бізнес Позика» 07.10.2023 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 477329-КС-001 про надання кредиту.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало у повному обсязі надало позичальнику грошові кошти в розмірі 3000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника зазначену у договорі № НОМЕР_1 .

Факт надання відповідачу грошових коштів у розмірі 3000,00 грн. за кредитним договором № 477329-КС-001 від 07.10.2023 р. підтверджується випискою за карткових рахунком клієнта за період з 07.10.2023 по 23.03.2024 р.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 477329-КС-001 від 07.10.2023 р., станом на 07.04.2026 р. у відповідача утворилась заборгованість у загальному розмірі 13029,22 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 3000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах 9579,22 грн., суми прострочених платежів за комісією 450,00 грн.

Вказані обставини підтверджуються: (акцепт) пропозицією (оферти) щодо укладення договору № 477329-КС-001 від 07.10.2023 р.; договором № 477329-КС-001 від 07.10.2023 р.; Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика»; розрахунком заборгованості за кредитом у гривні.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач звертався до Святошинського УП ГУ НП у м. Києві з заявою про вчинення злочину.

Згідно відповіді Святошинського УП ГУ НП у м. Києві від 14.10.2024 р. вбачається, що у провадженні Святошинського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100080004385 від 24.11.2023 р.

З договору № 477329-КС-001 від 07.10.2023 р. вбачається, що номер телефону, на який відправлялась інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону), за платіжною карткою № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ).

Крім того, номер телефону ( НОМЕР_3 ) знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . Інші номери відсутні.

З виписки за картковим рахунком клієнта № НОМЕР_1 за період з 07.10.2023 по 23.03.2024 р. АТ «Укрсиббанк», що належить ОСОБА_1 , вбачається, що 07.10.2023 на цей рахунок було зараховано кошти в сумі 3000,00 грн.

Аналізуючи вказані докази, суд констатує, що для укладення кредитного договору в електронній формі відповідач користуватися мобільним телефоном, мав банківську картку, відкриту на його ім`я у банківській установі (у даному випадку АТ «Укрсиббанк»), а також мав безперешкодний доступ до власного паспорту та довідки про РНОКПП, копії яких мають бути надані кредитодавцю для ідентифікації особи та прийняття рішення про видачу кредиту.

Одноразовий ідентифікатор, який створюється для підписання кредитного договору в електронній формі, має надходити на телефон позичальника після проведення ідентифікації, створення власного електронного кабінету. Лише вчинення усіх цих дій передує укладенню кредитного договору та без них цього здійснити неможливо.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Спірний договір про надання споживчого кредиту містить докладну інформацію щодо позичальника, зокрема, РНОКПП, номер мобільного телефону, електронної пошти.

У тексті договору зазначено номер банківської картки, який за його умовами, вказується особисто позичальником кредитодавця для зарахування кредитних коштів.

Слід зауважити, що позивач міг внести вказані дані позичальника у договір лише за умови їх надання останнім.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору про надання споживчого кредиту. Зазначений договір недійсним не визнано, із відповідним позовом останній до суду не звертався.

При цьому, встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Крім того, відповідач в поданій заяві просить застосувати до даних правовідносин позовну давність.

Відповідно до положень ст.ст. 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 3 та 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки обов`язок щодо сплати за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води виникає у споживача кожного місяця, позовна давність підлягає застосуванню до кожного з платежів окремо.

30 березня 2020 року був прийнятий Закон України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України п. 12, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину. Вказаний Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Законом № 2120-IX від 15.03.2022 року Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19, яким було визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14 травня 2025 року.

Відтак, КП виконавчого органу Київради (Київської Міської Державної Адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» в межах строку позовної давності мало право на стягнення лише заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, яка утворилася, починаючи з 02 квітня 2017 року. Заборгованість, яка утворилася до вказаної дати стягненню не підлягає.

Відповідно до наданого ТОВ «Бізнес Позика» розрахунку заборгованості, позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 477329-КС-001 від 07.10.2023 р., нараховану за період з 07.10.2023 по 08.04.2026р., тобто, в межах позовної давності.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачем. Стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача. Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», тому оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

На підставі ст. ст. 509, 526, 546, 612, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» ( код ЄДРПОУ 41084239, місце знаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, офіс 411) суму заборгованості за кредитним договором № 477329-КС-001 від 07.10.2023 р. у розмірі 13029 (тринадцять тисяч двадцять дев`ять ) грн. 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» ( код ЄДРПОУ 41084239, місце знаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, офіс 411) судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.В. П`ятничук