Рішення № 140668710, 16.04.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 369/20217/25

пр. № 2/759/5087/26

16 квітня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва П`ятничук І.В., розглянувши без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування, яким просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 610381,20 грн. та судовий збір у розмірі 9155,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.05.2022 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал страхування» та ОСОБА_2 укладено договір страхування наземного транспортну № 1102/22-Т/Ц4 згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «INFINITI QX80» д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок ДТП.

24.12.2022 р. в м. Києві на пр-ті Повітрофлотському, 80 сталося ДТП за участю автомобіля «INFINITI QX80» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Ніссан» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , яке сталося з вини водія ОСОБА_1 .

В подальшому, власник пошкодженого транспортного засобу «INFINITI QX80» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» з заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу №271/24-Tз/Ц3 від 03.05.2022.

Відповідно до рахунку № 0000084 від 02.02.2023 р. ПП «АВТО-АКТИВ» та рахунку № НОМЕР_3 від 10.05.2023 р. ФОП « ОСОБА_3 » загальна вартість відновлювального ремонту становить 610381,20 грн.

Відповідно до страхового акту № 006.01943722-1 від 08.02.2023 р. та страхового акту № 006.01943722-2 від 12.05.2023 р., ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» здійснило на користь ПП «АВТО-АКТИВ» страхову виплату у розмірі 569394,60 грн. та на користь ФОП « ОСОБА_3 » страхову виплату у розмірі 40986,60 грн.

Згідно централізованої бази даних МТСБУ цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу марки «Ніссан» д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 24.12.2022 застрахованою не була, у зв`язку із чим позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача на користь позивача в порядку суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 610381,20 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22.12.2025 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз`яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачам право на подання заперечень на відповідь на відзив.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиву від відповідача не надходило. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідача та/або позивач до суду не подавали.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що 03.05.2022 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал страхування» та ОСОБА_2 укладено договір страхування наземного транспортну № 1102/22-Т/Ц4 згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «INFINITI QX80» д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок ДТП.

24.12.2022 р. в м. Києві на пр-ті Повітрофлотському, 80 сталося ДТП за участю автомобіля «INFINITI QX80» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Ніссан» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 27.03.2023 р. у справі № 1-кп/760/2230/23 № 760/4699/23 встановлено, що винним у дорожньо-транспортній пригоді, що сталося 24.12.2022 р. є ОСОБА_1 . Вказаною ухвалою ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням сторін.

У відповідності з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, вина відповідача у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

Власник пошкодженого транспортного засобу «INFINITI QX80» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» з заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу №271/24-Tз/Ц3 від 03.05.2022.

Відповідно до рахунку № 0000084 від 02.02.2023 р. ПП «АВТО-АКТИВ» та рахунку № РХ-00000423 від 10.05.2023 р. ФОП « ОСОБА_3 » загальна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «INFINITI QX80» д.н.з. НОМЕР_1 становить 610381,20 грн.

Відповідно до страхового акту № 006.01943722-1 від 08.02.2023 р. та страхового акту № 006.01943722-2 від 12.05.2023 р., ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» здійснило на користь ПП «АВТО-АКТИВ» страхову виплату у розмірі 569394,60 грн. та на користь ФОП « ОСОБА_3 » страхову виплату у розмірі 40986,60 грн.

Також судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу марки «Ніссан» д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 24.12.2022 застрахованою не була. Даний факт підтверджується витягом з централізованої бази даних МТСБУ, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно ст. 993 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Така ж позиція викладена у ст. 27 Закону України «Про страхування».

Відповідно до наведених положень, до страховика в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.

За нормою ст. 980 ЦК України та ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Таким чином, Цивільний кодекс України та Закон України «Про страхування» передбачає три види страхування, а саме особисте, майнове та страхування відповідальності. Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.

Суброгація істотно відрізняється від регресу. Основна відмінність суброгації від регресу полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Отже, регрес, це нове право що виникає у особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу це право зворотної вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов`язок за страховим зобов`язанням. А, отже, у страхуванні відповідальності, навіть після виконання зобов`язання страховиком суброгація не припустима, оскільки виникають правовідносини із відшкодування витрат у порядку регресу.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, ст. 1191 ЦК України), а також ст. 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до ст. 993 ЦК і ст. 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, тому з урахуванням положення ст. 515 ЦК суброгація застосовується лише до майнового страхування.

Із правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, викладеного в постанові від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 вбачається, що при розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив наступний правовий висновок: у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України). При цьому, перебіг позовної давності не змінюється і він обчислюється від дня настання страхового випадку (ч. 1 стст. 261, 262 ЦК України).

Страхувальник, який отримав майнову шкоду, набув право вимоги відшкодування до заподіювача, але у зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача.

Таким чином, у спірному зобов`язанні відбулася заміна кредитора, а саме, страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» в порядку суброгації до ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» перейшло право вимоги до відповідача - ОСОБА_1 в порядку суброгації.

За вказаних обставин, врахувавши, що саме до позивача перейшло право вимоги, відповідачем завдані збитки не відшкодовані, а також оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, який був сплачений позивачем при подачі до суду даного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 993, 980 ЦК України, ст.ст. 4, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 263, 265, 280, 285, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (код ЄДРПОУ 33908322, місце знаходження: м. Київ, вул. Борщагівська, 154) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 610381 (шістсот десять тисяч триста вісімдесят одну) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (код ЄДРПОУ 33908322, місце знаходження: м. Київ, вул. Борщагівська, 154) судовий збір у розмірі 9155 грн. 72 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: І.В. П`ятничук