Рішення № 140668467, 13.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

13.08.2026 Справа № 756/9289/25

Унікальний номер 756/9289/25

Номер провадження 2/756/6569/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого суддя - Белоконної І.В.,

за участі секретаря - Погорелової В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» через свого представника звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 15960,00 грн та судових витрат.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 23.07.2024 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Д оговір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 2356938, за умовами якого відповідач отримав у позику грошові кошти у розмірі 9500,00 грн, зі сплатою відсотків у розмірі 0,01 % щоденно, строком на 20 днів.

14.06.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, за умовами якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».

Відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання за договором позики, наслідок чого виникла заборгованість у загальному розмірі 15960,00 грн.

Посилаючись на право правонаступника вимагати стягнення заборгованості ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 2356938 від 23.07.2024, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06.11.2025 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за Договором позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 2356938 від 23.07.2024 у розмірі 15960,00 грн та судовий збір у розмірі 028,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду зі заявою про перегляд заочного рішення. В обґрунтування поданої заяви зазначає, що з`явитися у судове засідання або вчасно подати заперечення щодо позовних вимог не мав можливості, оскільки йому не було відомо про наявність судового спору. Про розгляд справи не було повідомлено належним чином. На час винесення судом заочного рішення перебував у лавах ЗСУ. Так як перебуває на військовій службі не мав можливості, не зважаючи на отримання повного тексту рішення в грудні 2025 року, у визначені законодавством процесуальні строки подати заяву про перегляд заочного рішення у справі. З урахуванням наведеного, просив поновити строк на дання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення суду від 06.11.2025.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 02.04.2026 задоволено заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, скасовано заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06.11.2025 у цивільній справі за позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлені судом належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 23.07.2024 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 2356938, відповідно до умов якого позичальник отримав у позику грошові кошти у розмірі 9500,00 грн зі сплатою відсотків у розмірі 0,01 % щоденно, строком на 20 днів. Комісія за надання позики 17,81 % від суми позики, що у грошовому еквіваленті складає 1691,95 грн.

Вказаний договір укладений між сторонами в електронному вигляді та підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.

14.06.2021 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, за умовами якого до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 2356938 від 23.07.2024, що підтверджується: копією вказаного договору; копією Додаткової угоди від 28.07.2021 № 2 до договору факторингу № 14/06/21; копією Додаткової угоди № 7 від 13.06.2022 до договору факторингу № 14/06/21; копією Додаткової угоди № 44 від 26.11.2024 до договору факторингу № 14/06/21; Актом прийому-передачі Реєстру боржників № 37 від 26.11.2024 за договором факторингу № 14/06/21, а також реєстром боржників № 37 від 26.11.2024.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за договором позики.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики № 2356938 від 23.07.2024 заборгованість відповідача становить 15960,00 грн, з яких: 9500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 18,05 грн - сума заборгованості за відсотками; 4750,00 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; 1691,95 грн - комісія за надання позики, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладений вказаним способом правочин згідно п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

У статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

Судом встановлено, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_4 за договором позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 2356938 від 23.07.2024 на підставі договору факторингу № 14/06/21, укладеними з первісними кредиторами.

Вказаний договір факторингу відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.

Відповідач наданий позивачем розрахунок не спростував, власного розрахунку заборгованості не навів, доказів погашення боргу також не надано.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.

Будь-яких доказів на спростування доводів позивача відповідачем не надано.

З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 2356938 від 23.07.2024 у розмірі 15960,00 грн.

Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 3 028,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 9-14, 19, 23, 27, 133, 141, 280, 281 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: м. Київ, вул. С. Петлюри, 30) заборгованість за Договором позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 2356938 від 23.07.2024 у розмірі 15960 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок та судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Белоконна