Рішення № 140667813, 16.10.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1421/26

Номер провадження 2/350/1104/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 жовтня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

установив:

Стислий виклад позицій сторін:

Представник позивача Бовсуновська Ю.С. звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1673-7229 від 14 березня 2026 року в загальному розмірі 38 778,00 грн, яка складається з: 13 800,00 грн - заборгованості за кредитом, 16 008,00 грн - заборгованості за нарахованими процентами, 6 900,00 грн - заборгованості за процентами річних, нарахованими відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, та 2 070,00 грн - заборгованості зі сплати комісії. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 березня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1673-7229 шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи позивача відповідно до вимог Законів України «Про електронну комерцію», «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про споживче кредитування».

Відповідно до умов договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти в розмірі 13 800,00 грн строком на 365 днів, із базовим періодом 30 днів, комісією за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту та диференційованою процентною ставкою за користування кредитом. Зокрема, договором передбачено нарахування процентів за ставкою 1,00 % на день протягом перших 180 календарних днів із дати укладення договору та 0,74 % на день починаючи зі 181 календарного дня до закінчення строку кредитування або фактичного повернення всієї суми кредиту. Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А7439.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, перерахувавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 13 800,00 грн на вказаний ним банківський рахунок через платіжного партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім». Разом із тим відповідач належним чином не виконував взяті на себе договірні зобов`язання, у встановлені договором строки не повернув отримані кредитні кошти, не сплатив нараховані проценти та комісію, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Станом на 08 липня 2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за Договором про відкриття кредитної лінії №1673-7229 від 14 березня 2026 року становить 38 778,00 грн, з яких: 13 800,00 грн - заборгованість за кредитом, 16 008,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 6 900,00 грн - заборгованість за процентами річних, нарахованими на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, та 2 070,00 грн - заборгованість зі сплати комісії.

Представник позивача вважає, що передбачені кредитним договором умови щодо сплати процентів, комісії за надання кредиту та платежів за порушення грошового зобов`язання відповідають вимогам чинного законодавства України, зокрема положенням Цивільного кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування».

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, позивач просить стягнути з нього заборгованість у загальному розмірі 38 778,00 грн та понесені судові витрати.

У позовній заяві представник позивача просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 01.09.2026 відкрито провадження в справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про розгляд справи, неподання ним відзиву та відсутність заперечень позивача щодо ухвалення заочного рішення, суд відповідно до статті 280 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Судом установлено, що 14 березня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1673-7229, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти в розмірі 13 800,00 грн строком на 365 днів із базовим періодом 30 днів та комісією за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту.

Договір укладено шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи позивача та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А7439 відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, перерахувавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 13 800,00 грн на зазначений ним банківський рахунок через платіжного партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім», що підтверджується долученими до матеріалів справи довідкою про перерахування суми кредиту та документом фінансово-розрахункової установи про успішне здійснення платежу.

Водночас відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у встановлені договором строки не повернув отримані кредитні кошти, не сплатив нараховані проценти та комісію за надання кредиту.

У зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань позивач відповідно до умов кредитного договору направив йому вимогу про дострокове повернення кредиту та погашення заборгованості, однак зазначена вимога залишилася без виконання.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, станом на 08 липня 2026 року загальна сума заборгованості відповідача за Договором про відкриття кредитної лінії №1673-7229 від 14 березня 2026 року становить 38 778,00 грн, з яких: 13 800,00 грн - заборгованість за кредитом; 16 008,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом; 6 900,00 грн - заборгованість за процентами річних, нарахованими на підставі статті 625 ЦК України; 2 070,00 грн - заборгованість зі сплати комісії за надання кредиту.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором та стягнення заборгованості, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Оцінка суду:

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак ( ст.6 ЦПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Поняття договору позики наведене у ст. 1046 ЦК України, відповідно до ч.1 якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами ч. 1 та 3 ст. 1049 ЦК України встановлений обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За змістом ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідачем, незважаючи на вимоги ст.81 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не надано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на спростування обставин укладення між сторонами договору про надання коштів у позику на умовах споживчого кредитування, погодження всіх істотних умов договору, отримання кредитних коштів, використання одноразового ідентифікатора при укладенні електронного договору, а також правильності здійсненого позивачем розрахунку заборгованості.

При цьому суд враховує, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, не скористався своїм процесуальним правом подати відзив на позовну заяву, надати пояснення щодо обставин справи чи подати будь-які заперечення проти позовних вимог.

Аналізуючи подані позивачем електронні докази, що містяться в матеріалах справи в електронному вигляді, подані через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» та безпосередньо досліджені судом у судовому засіданні, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість та доказове значення, оскільки вони подані у встановленому процесуальним законом порядку, містять електронні дані щодо укладення кредитного договору, використання відповідачем одноразового ідентифікатора, підтвердження акцепту умов договору, перерахування кредитних коштів на банківську картку відповідача, а також відомості щодо виникнення та розміру заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов укладеного кредитного договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, кредитні кошти у визначені договором строки не повернув, проценти, комісію та інші передбачені договором платежі не сплатив, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Оскільки відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, доказів погашення заборгованості або спростування поданого позивачем розрахунку заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат:

Щодо стягнення з відповідача судового збору у розмірі 2662,40 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст.247, 259, 263 - 265, 268, 273, 274, 280 - 282, 284 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, рахунок IBAN НОМЕР_2 в АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1673-7229 від 14 березня 2026 року в розмірі 38 778 (тридцять вісім тисяч сімсот сімдесят вісім) гривень 00 копійок, а також судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: