Ухвала суду № 140667560, 15.10.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/7382/25

Провадження 2-п/216/38/26

УХВАЛА

іменем України

15 жовтня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Стартановича Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Клименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні місцевого суду в м. Кривому Розі заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.08.2026 у справі №216/7382/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.08.2026, ухваленому у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволено частково.

01.09.2026 відповідач звернулась до суду з заявою про перегляд вказаного заочного рішення, посилаючись на те, що у судове засідання вона не з`явилася і відзив на позовну заяву не подала у зв`язку з відсутністю на той момент фінансової можливості звернутися за професійною правничою допомогою, необхідність якої зумовлена характером спірних правовідносин: предметом позову є заборгованість за електронним кредитним договором, укладеним із застосуванням одноразового ідентифікатора та Системи BankID Національного банку України, обґрунтування якого позивач будує на положеннях Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування» та численній практиці Верховного Суду, наведеній у тексті позовної заяви на понад п`ятнадцяти сторінках. Самостійна кваліфікована оцінка такого обсягу правових аргументів та формування відповідного відзиву в межах встановленого судом строку об`єктивно є непосильною для особи без юридичної освіти та без коштів на професійну допомогу, а тому заявник була позбавлена практичної можливості реалізувати право на подання відзиву в порядку, передбаченому статтею 178 ЦПК України, попри формальну обізнаність про факт судового розгляду справи через отримання судових повідомлень в Електронному кабінеті. При цьому заявник визнає факт укладення кредитного договору № 02.09.2024-100001863 від 02.09.2024 та факт отримання кредитних коштів у розмірі 12 000,00 грн, а спір з боку заявника стосується виключно правильності визначеного позивачем розміру заборгованості, що і складає предмет доказів, наведених у наступному розділі цієї заяви. Наданий позивачем розрахунок заборгованості (довідка-розрахунок) не відповідає критеріям належності та достатності доказу в розумінні статей 77, 80 ЦПК України: документ містить лише три підсумкові суми - тіло кредиту 8873,75 грн, проценти 6246,98 грн, неустойка 4560,00 грн - без жодної помісячної чи поплатіжної деталізації, з якої можна було б встановити, яким чином і в якій черговості кожен із здійснених заявником платежів зараховувався в рахунок тіла кредиту, процентів чи комісії. Аналогічна невідповідність наявна і в розрахунку процентів. За графіком платежів проценти, що припадали на період після п`яти сплачених платежів (шостий - десятий планові платежі), мали скласти 4050,15 грн (1242,33 + 1054,38 + 4 840,13 + 595,88 + 317,43 грн). Позивачем же заявлено до стягнення 6246,98 грн процентів, що на 2196,83 грн більше передбаченого графіком. Додатково заявник звертає увагу суду на те, що пунктом 7 Паспорта споживчого кредиту передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 1800,00 грн (15% від суми кредиту), яка є платою за надання кредиту та по суті становить додаткове навантаження на позичальника понад проценти за користування кредитом.

Відповідач та представник позивача в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Надали суду заяви, в яких просили розглянути заяву про скасування заочного рішення за їх відсутності.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 3, 4 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Вимогами ч. 1 ст. 288 ЦПК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

07.08.2026 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалено заочне рішення у справі № 216/7382/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 02.09.2024-100001863 від 02.09.2024, яким позов задоволено частково: з заявника на користь позивача стягнуто заборгованість у розмірі 15 120,73 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту 8873,75 грн та процентів 6246,98 грн, а також судовий збір у розмірі 1861,13 грн; у задоволенні решти позовних вимог, а саме стягнення неустойки в розмірі 4560,00 грн, відмовлено з підстав дії пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Зі змісту вказаного заочного рішення суду вбачається, що відповідач у судове засідання не з`явилась, належним чином була повідомлена про день та час слухання справи, причини своєї неявки суду не повідомила. Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та, враховуючи що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила та не подала відзив, а позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до норм ст. 280-281 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.02.2026 було відкрито провадження у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження на 16.04.2026 о 09.30 год.

Згідно з ч. 2 ст. 128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Згідно з абзацом 1 частини 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Як вбачається з довідки про доставку електронного документу, вищевказану ухвалу суду відповідач отримала у свій електронний кабінет 25.03.2026 о 05:44:35, що також визнається відповідачем.

Крім того, судом повідомлялось відповідачу про призначення справи до судового розгляду, шляхом надсилання вищевказаної копії ухвали суду від 09.02.2026, копії позову з додатками та судового виклику, рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцем реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з рекомендованого поштового відправлення №R067132479590 вищевказані судові документи було повернуто адресату з відміткою «адресат відсутній» 20.04.2026.

Оскільки відповідач у судове засідання не з`явилась, про причини своєї неявки не повідомила, розгляд справи було відкладено.

Про наступну дату судового засідання, призначеного на 09.10 год 16.06.2026 відповідача було повідомлено через її електронний кабінет 02.05.2026 о 7:11:03, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу та не заперечується відповідачем.

Крім того, судом повідомлялось відповідачу про призначення справи до судового розгляду, шляхом надсилання судового виклику, рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцем реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з рекомендованого поштового відправлення №R068091546144 вищевказані судові документи було повернуто адресату з відміткою «адресат відсутній» 14.05.2026.

Разом з цим, відповідач у судове засідання знову не з`явилась.

Частиною 4 статті 130 ЦПК України передбачено, що у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) прийшла до висновку, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним».

Окрім цього, у постановах від 14.08.2020 та від 13.01.2020 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Скориставшись правом, наданим положеннями частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, представник позивача раніше через канцелярію суду надав заяву, відповідно до якої просив розгляд цивільної справи здійснювати без участі представника та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Враховуючи те, що судом створені необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав на участь у розгляді справи в суді, разом з цим, відповідач до суду не з`явилась, про час та місце розгляду справи належним чином була повідомлена, про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала, суд 07.08.2026 ухвалив заочне рішення по справі на підставі наявних доказів. На час ухвалення заочного рішення заявник не була позбавлена можливості щодо отримання інформації щодо предмету спору, не була позбавлена можливості (згідно з рішенням суду, будучи належним чином повідомленою) повідомити суд про причини неявки, надати свої відгуки та заперечення на позов.

За вищевказаних обставин, судом не встановлено порушень умов заочного розгляду справи, зазначених у ст.280 ЦПК України.

З`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду під час розгляду справи, то було б ухвалено інше рішення. Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Жодних доказів, які б спростовували обставини справи (контр-розрахунок заборгованості), відповідачем надано не було, враховуючи, що відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, прийшов до висновку щодо безпідставності обставин, якими відповідач обґрунтовує свою заяву про перегляд заочного рішення та які б могли мати істотне значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки відповідач була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки завчасно не повідомила, крім того, доказів, які мають значення для справи та можуть привести до ухвалення іншого рішення, протилежного даному, суду не надано, а тому вважає, що заяву про перегляд заочного рішення необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 284, 288 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.08.2026 у справі №216/7382/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.08.2026 може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала про перегляд заочного рішення оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В.СТАРТАНОВИЧ