Рішення № 140666693, 15.10.2026, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/2419/26

Номер провадження 2-о/184/100/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокум. ПокровПокровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Томаш В.І.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової Т.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Покровська міська рада Дніпропетровської області «про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю матері з сином»,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю матері з сином, посилаючись на наступні обставини. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 . До дня своєї смерті вона була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 , яка їй належала за життя на праві власності на житло, виданого відділом комунальної власності міськвиконкому м. Орджонікідзе 05.11.2002р. зареєстрованого Нікопольським міжміським бюро технічної інвентаризації в книзі 59, номер запису: 10114. В серпні 2025 року у зв`язку з отриманням травми, а саме закритого перелому шийки правого кульшового суглоба ОСОБА_2 та внаслідок перенесеної операції, він кожного дня навідував її та доглядав за нею, а через декілька тижнів після виписки з лікарні взагалі переїхав до хворої мами. У період з вересня 2025 року по день її смерті він з матір`ю проживали однією сім`єю, як мати та син. Така зміна в життєвих обставин сталася по причині того, що мати не могла самостійно обслуговувати себе. Зважаючи на похилий вік та незадовільний стан здоров`я, ОСОБА_2 та він, проживаючи разом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, по мірі необхідності спільно вирішували, на які потреби спрямовувати спільні доходи, які витрати по комунальним послугам нести щомісяця, за рахунок спільних коштів заявник оплачував лікування матері як під час хронічних хвороб, так і після того, як вона отримала тяжкий перелом шийки стегна. Після смерті матері з метою оформлення своїх спадкових прав він звернувся до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П., якою було 03.08.2026р. відкрито спадкову справу за № 258/2026. Щодо майна, яке належало померлій ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з наступних підстав: пропущено строк, встановлений законом для прийняття спадщини (відсутні документи, що встановлюють факт спільного проживання матері та сина, оскільки вони були зареєстровані за різними адресами), про що 31.08.2026р. видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. В зв`язку з чим заявник змушений звернутись до суду з вказаною заявою.

Заявник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Заінтересована особа - Покровська міська рада Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, надав заяву, згідно якої просить розглянути справу без участі їх представника, при прийнятті рішення по справі покладається на розсуд суду.

Суд, вислухавши заявника, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №602 (а.с.10).

Згідно виписного епікризу №6441 від 10.08.2025р., у ОСОБА_2 встановлено діагноз: закритий перелом х/шийки правого кульшового суглоба. Дата проведення операції 25.08.2025р. (а.с.11-12).

Згідно копії паспорту Серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 (а.с.8).

ОСОБА_1 31.08.2026 року звернувся до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П., якою 03.08.2026р. було відкрито спадкову справу за № 258/2026. Щодо майна, яке належало померлій ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з наступних підстав: пропущено строк, встановлений законом для прийняття спадщини (відсутні документи, що встановлюють факт спільного проживання матері та сина, оскільки вони були зареєстровані за різними адресами), про що 31.08.2026р. видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с.13).

Згідно Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00060152750 від 03.08.2026р., до Державного реєстру актів цивільного стану громадян внесено реєстраційний запис, параметрами якого є: реєстрація актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батька: ОСОБА_5 , мати ОСОБА_2 .

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №86208448 від 03.08.2026 року, наданої приватним нотаріусом Бойко Л.П. у зв`язку з відкриттям спадкової справи за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №86208496 від 03.08.2026 року, виданого приватним нотаріусом Бойко Л.П., до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис, параметрами якого є реєстрація спадкової справи. Номер у Спадковому реєстрі: 75970336. Номер у нотаріуса: 258/2026. Спадкодавець: ОСОБА_2 .

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №86208496 від 03.08.2026 року, наданої приватним нотаріусом Бойко Л.П., наданої у зв`язку з відкриттям спадкової справи, за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

Згідно Довідки, наданої КП «Нікопольське районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради» №475 від 18.08.2026р., квартира за адресою - АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 05.11.2002р., виданого Відділом комунальної власності міськвиконкому м. Орджонікідзе. Форма власності приватна. Частка 1/1.

Згідно інформації виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області за №4867/06-54/21-2026 від 12.08.2026 року, за відомостями реєстру територіальної громади м. Покров ОСОБА_2 на день смерті перебувала зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 з 15.03.1969р. по 22.10.2025р. Інформація щодо інших осіб, зареєстрованих за вищевказаною адресою на день смерті ОСОБА_2 , в реєстрі територіальної громади міста Покров відсутня.

Згідно заяви ОСОБА_1 №741 від 31.08.2026р., зареєстрованої в Книзі обліку та реєстрації спадкових справ, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його мати - ОСОБА_2 , яка постійно проживала за адресою - АДРЕСА_1 . На день її смерті залишилася спадщина, яка складається з квартири за вищевказаною адресою. Спадщину він прийняв, подав нотаріусу заяву. Крім нього, інших спадкоємців, передбачених законом, немає.

Факт того, що ОСОБА_1 дійсно постійно сумісно проживав однією сім`єю разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 на час відкриття спадщини та вів з нею спільне господарство на день її смерті також підтверджується наданими в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона сусідка ОСОБА_2 матері ОСОБА_1 , який проживав разом зі своєю матір`ю близько півроку до дня її смерті в жовтні 2025р. Стали жити вони разом після операції матері, він за нею доглядав.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона співмешканка заявника. Дійсно ОСОБА_2 проживав протягом тривалого часу разом зі своєю матір`ю до дня її смерті.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

За приписами ст. 3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року по справі №5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року за №7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Головною ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем. Такими особами можуть бути й інші родичі спадкодавця, причому ними можуть також особи однієї статі зі спадкодавцем, або особи, які взагалі не пов`язані спорідненням зі спадкодавцем.

Судом встановлено, що заявник і його мати протягом тривалого часу проживали за адресою АДРЕСА_1 , оскільки, зважаючи на похилий вік та незадовільний стан здоров`я матері, заявник, проживаючи разом з нею, вів з нею спільне господарство, спільно вирішували всі інші побутові потреби.

Верховний Суду 10 січня 2019 року у справі №484/747/17 (провадження №61-44149св18) зазначив: «Згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» відсутність реєстрації місця проживання не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Аналогічна правова позиція сформульована в постанові Верховного Суду: 1) від 04 липня 2018 року у справі №404/2163/16-ц (провадження №61-15926св18).

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно змісту ч. 2 ст. 315 ЦПК України, окрім справ передбачених ч. 1 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що встановлення вищезазначеного юридичного факту відповідає вимогам закону та інтересам заявника, встановлюється з метою оформлення спадкових прав на спадщину та повністю доведено дослідженими доказами, а тому заяву ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю матері з сином необхідно задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 13, 258, 259, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Покровська міська рада Дніпропетровської області «про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю матері з сином» - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю осіб, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН: НОМЕР_2 разом з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.10.2026 року.

Суддя Покровського міського суду В. І. Томаш