Ухвала суду № 140666254, 15.10.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2929/24

Провадження № 1-кп/177/79/26

У Х В А Л А

Іменем України

15.10.2026 Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, визначених запобіжним заходом у вигляді особистого зобов`язання та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 про зміну способу виконання покладеного процесуального обов`язку, а також клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 про виключення обов`язку, передбаченого п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 42022042070000076 від 02.09.2022 за ч. ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,

прокурора ОСОБА_8 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ,

їх захисника, адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

його захисника, адвоката

(у режимі відео конференції) ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Криворізьким районним судом Дніпропетровської області розглядається кримінальне провадження № 42022042070000076 від 02.09.2022 за ч. ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 .

Прокурором у провадженні подано клопотання про продовження строку дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, визначених запобіжним заходом у вигляді особистого зобов`язання відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , оскільки на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися.

У судовому засіданні прокурор клопотання щодо обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 підтримав та просив задовольнити з підстав та мотивів, що викладені в них.

Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , їх захисники, кожен окремо, заперечували щодо наявності ризиків, зазначених прокурором у клопотання, у той же час, якщо суд вважатиме за необхідне, із метою забезпечення дієвості провадження, вважали за можливе продовжити строк застосування обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Водночас, захисник обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_6 , просив виключити обов`язок, передбачений п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, стверджуючи, що упродовж тривалого часу судового розгляду обвинувачені жодного разу не порушили покладених на них обов`язків, останні дотримуються належної процесуальної поведінки. При цьому, у зв`язку зі службовою необхідність, зважаючи на те, ще від міжнародних організацій постійно надходять запрошення на участь у заходах, пов`язаних із професійною діяльністю, останні, зважаючи на покладення на них обов`язку у вигляді здачі на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорта для виїзду за кордон, позбавлені можливості взяти участь у таких заходах, що, зокрема, негативно відображається на діяльності установи, працівниками якої вони є.

Окрім того, захисником обвинуваченого ОСОБА_2 , адвокатом ОСОБА_3 , подано клопотання про зміну способу виконання покладеного на обвинуваченого обов`язку, а саме, здати на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_2 є директором товариства, яке здійснює зовнішньоекономічну діяльність, пов`язану з імпортом техніки з країн Європейського Союзу. У зв`язку з деактивацією раніше присвоєного номера EORI виникла необхідність проходження процедури повторної ідентифікації директора товариства, для якої потрібен оригінал паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Проведення такої ідентифікації можливе дистанційно через систему ZELID, однак паспорт обвинуваченого перебуває на зберіганні в органі ІНФОРМАЦІЯ_4 на виконання ухвали суду.

Посилаючись на зазначені обставини, захисник просить зобов`язати відповідний підрозділ ІНФОРМАЦІЯ_4 надати ОСОБА_2 паспорт для проходження дистанційної ідентифікації без права винесення документа за межі приміщення ДМС, із обов`язковим його поверненням після завершення процедури. Водночас, ураховуючи можливі перебої в роботі мережі Інтернет та засобів зв`язку, просить не обмежувати кількість спроб ідентифікації та час їх проведення.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як необґрунтованого та не підтвердженого належними доказами.

Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 , прокурор вважав за можливе задовольнити його частково, а саме, зобов`язати видати паспорт без переміщення його за межі приміщення ДМС, із можливістю проходження ідентифікації, одноразово. В іншій частині просив у задоволенні клопотання відмовити, як необґрунтованого.

Заслухавши учасників судового провадження, розглянувши їх клопотання та заперечення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Встановлено, що у даному кримінальному провадженні щодо кожного з обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, обов`язки за яким неодноразово продовжувалися, востаннє 27.10.2026. Однак із об`єктивних причин розглянути вказане кримінальне провадження не представляється можливим.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є і такий запобіжний захід, як особисте зобов`язання.

Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.

Суд погоджується, що ризики, передбачений п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховано під час застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання щодо кожного з обвинувачених, а саме, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати.

ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкцією статті якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком до 12 років. Тому, тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від суду.

Наразі судовий розгляд по суті триває, досліджуються письмові матеріали кримінального провадження, відповідно до визначеного судом порядку, проте свідки не допитані. Отже, обвинувачені, із метою надання свідками вигідних для кожного з них показань, можуть вдаватися до відповідних дій: спонукати до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, тощо.

Наявність інших ризиків судом не встановлено.

Враховуючи викладені вище обставини, запобіжний захід у виді особистого зобов`язання буде достатній для запобігання ризикам, передбаченим п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та виконання покладених на кожного з обвинувачених обов`язків. Тому є достатні підстави вважати, що такий ступінь обмеження прав обвинувачених, як особисте зобов`язання, відповідає дійсним інтересам суспільства і є необхідним для досягнення завдань кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених.

Щодо клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , про виключення обов`язку, а саме здачі паспорта для виїзду за кордон, кожному з них, суд вважає його необґрунтованим, оскільки жодного доказу, який би підвереджував надходження відповідних запрошень від іноземних організацій та обов`язкову участь у них саме ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , суду не надано. Отже об`єктивних підстав для виключення обов`язку, передбаченого п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, судом не встановлено.

Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , суд враховує, що обґрунтовуючи це клопотання сторона захисту посилається на необхідність проходження обвинуваченим ОСОБА_2 , як директором товариства, дистанційної ідентифікації в системі ZELID, із метою активації номера EORI, необхідного для здійснення товариством зовнішньоекономічної діяльності.

На підтвердження зазначених обставин стороною захисту надано документи щодо статусу номера EORI, звернення товариства з питання його активації та отриманої відповіді про необхідність проходження процедури ідентифікації з використанням оригіналу паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Суд зауважу, що застосування відповідного процесуального обов`язку не виключає можливості зміни способу його виконання за умови, що така зміна не суперечитиме меті застосованого запобіжного заходу та не створюватиме додаткових можливостей для ухилення обвинуваченого від виконання процесуальних обов`язків.

Суд ураховує, що сторона захисту не порушує питання про скасування обов`язку здачі паспорта або його повернення обвинуваченому для постійного користування, а просить забезпечити можливість використання документа виключно в приміщенні органу, в якому він перебуває на зберіганні, для проходження конкретної процедури дистанційної ідентифікації (сканування документа).

За таких обставин тимчасове надання обвинуваченому доступу до паспорта виключно в приміщенні відповідного підрозділу ДМС, без права винесення документа за його межі та з обов`язковим поверненням на зберігання після завершення процедури, за умови дотримання встановленого порядку, не змінює суті покладеного процесуального обов`язку та не свідчить про необхідність його скасування.

Із огляду на викладене, суд вважає можливим частково змінити спосіб виконання покладеного на ОСОБА_2 обов`язку, надавши йому право на тимчасовий доступ до паспорта для виїзду за кордон виключно з метою проходження дистанційної ідентифікації в системі ZELID (сканування документа).

Разом із тим, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання в частині надання необмеженої кількості та необмежених у часі спроб використання паспорта.

При цьому, суд ураховує можливість виникнення технічних перешкод під час проходження дистанційної ідентифікації, у зв`язку із чим, вважає доцільним не обмежувати кількість технічних спроб ідентифікації в межах одного відвідування відповідного підрозділу ДМС, за умови дотримання встановленого судом порядку використання паспорта.

Таким чином, із метою забезпечення балансу між необхідністю дотримання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків та можливістю здійснення ним законної господарської діяльності, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 .

Керуючись ст. ст. 177, 179, 194, 201, 331, 372, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, покладених на обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , визначених запобіжним заходом у вигляді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні № 42022042070000076 від 02.09.2022 за ч. ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці, тобто до 15.12.2026, із покладенням на нього наступних обов`язків:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, контактних даних;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці, тобто до 15.12.2026, із покладенням на нього наступних обов`язків:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, контактних даних;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці, тобто до 15.12.2026, із покладенням на нього наступних обов`язків:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, контактних даних;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити під підпис обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на кожного з них обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, до них може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У задоволенні клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 про виключення обов`язку, передбаченого п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, - відмовити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , про зміну способу виконання покладеного процесуального обов`язку, передбаченого п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, задовольнити частково.

Змінити спосіб виконання покладеного на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язку, а саме, в частині здачі на зберігання паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Дозволити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом десяти робочих днів з дня постановлення цієї ухвали одноразовий тимчасовий доступ до паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 13.04.2018, який перебуває на зберіганні у ІНФОРМАЦІЯ_5 , виключно в приміщенні зазначеного підрозділу та з метою проходження дистанційної ідентифікації в системі ZELID для активації номера EORI (сканування документа).

Визначити, що використання паспорта здійснюється без права винесення його за межі приміщення відповідного підрозділу ДМС, із обов`язковим негайним поверненням документа на зберігання після завершення процедури ідентифікації(сканування документа.

Не обмежувати кількість технічних спроб проходження дистанційної ідентифікації в межах одного відвідування відповідного підрозділу ДМС протягом часу, погодженого з уповноваженою службовою особою цього підрозділу.

В іншій частині клопотання, зокрема щодо надання необмеженої кількості відвідувань та необмеженого строку доступу до паспорта, відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 16.10.2026

Суддя: ОСОБА_1