Рішення № 140663957, 14.10.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3417/25

Номер провадження2/711/107/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді: Казидуб О.Г

за участю:

секретаря судового засідання: Шульга А.В.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача-за дорученням: Ткачук-Коваленко О.В.

представника відповідача-за дорученням: Кирман В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Черкаської міської ради, третя особа Приватне підприємство «ТЕКС-БУД» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Ткачук-Коваленко Олексій Валерійович, який діє в інтересах позивачів ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до Черкаської міської ради (18001, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36, ЄДРПОУ 04061547), третя особа Приватне підприємство «ТЕКС-БУД» (18015, м. Черкаси, пров. Січовий, 17, ЄДРПОУ 40393007) про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 21 червня 2024 року близько 08 год. 15 хв. водій ОСОБА_4 керуючи автомобілем «Skoda Fabia», р.н. НОМЕР_3 , рухаючись по проїзній частині бульвару Шевченка в м. Черкаси, що є головною дорогою по відношенню до проїзної частини вул. Ю.Іллєнка, виїхав на перехрестя з вул. Ю.Іллєнка, де зіткнувся з автомобілем «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався по проїзній частині вул. Ю.Іллєнка та виїхав на перехрестя з вул. Шевченка на зелений сигнал світлофору.

Внаслідок зіткнення пасажир автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_4 ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, була госпіталізована з місця пригоди до лікарні.

Автомобілі отримали значних механічних пошкоджень.

На водія ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення Серії ААД № 703934 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Через травми пасажир автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_4 ОСОБА_3 з місця ДТП була доставлена та госпіталізована до Черкаської обласної дитячої лікарні, де з 21 червня 2024 року по 25 червня 2024 року проходила стаціонарне лікування в неврологічному відділенні. Діагноз струс головного мозку, ураження сітківки.

21 серпня 2024 року Придніпровським районним судом м. Черкаси винесено постанову про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Під час розгляду справи, суд встановив, що зіткнення транспортних засобів відбулось на перехресті вулиць Ю. Іллєнка та бульвар Шевченка в м. Черкаси. Кожен з водіїв мав можливість спостерігати навколишню обстановку і повинні були діяти відповідно до Правил дорожнього руху, тобто, кожен рухатись в тій смузі, яка дозволяє рух в потрібному їм напрямку. Водій автомобіля «Skoda Fabia», р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_4 рухався по бульвару Шевченка і при переїзді перехрестя з вул. Ю. Іллєнка рухався по головній дорозі, світлофорний об`єкт не працював. Ділянка дороги, де відбулось зіткнення, згідно схеми місця ДТП є широкою, обмеження оглядовості відсутнє, освітлення денне, стан покриття проїзної частини сухе, наявність світлофорного об`єкта (на момент скоєння ДТП) працював некоректно. Автомобіль «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_4 ОСОБА_1 рухався по вул. Ю. Іллєнка і переїжджав перехрестя з бульв. Шевченка на дозволений зелений сигнал світлофора. В результаті некоректної роботи світлофорного об`єкта водії не могли спрогнозувати настання даної події та уникнути її.

Судом досліджено відеозапис, на якому зафіксовано факт складання матеріалів працівниками УПП щодо даної ДТП та досліджений відеозапис, наданий самим потерпілим ОСОБА_1 й відео реєстратора, на якому зафіксовано момент зіткнення автомобілів, а саме, що він рухався на зелений сигнал світлофора, а світлофор по напрямку руху водія ОСОБА_4 працював некоректно, не показуючи червоний сигнал».

Враховуючи викладене вини водіїв в настанні вказаної ДТП немає, оскільки, ними були дотримані вимоги правил дорожнього руху України.

30 серпня 2024 року адвокатом Ткачук-Коваленко О.В. до Черкаської міської ради було направлено адвокатський запит про надання інформації про утримувача світлофорного об`єкту, що розташований в м. Черкаси на перехресті вул. Бульвар Шевченка та вул. Ю.Іллєнка.

Відповідно до відповіді на запит Черкаська міська рада повідомила, що послуги з ремонту та технічного обслуговування світлофорного об`єкту надає ПП «Текс-Буд».

10 жовтня 2024 року до Черкаської міської ради було направлено адвокатський запит з метою становлення власника світлофорного об`єкту, що розташований в м. Черкаси на перехресті вул. Б.Шевченка та вул. Ю.Іллєнка.

До відповіді Черкаська міська рада повідомила, що власником вищевказаного світлофорного об`єкту є територіальна громада в особі Черкаської міської ради.

До свідоцтва про реєстрацію т.з. НОМЕР_5 автомобіль «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_4 належить позивачу ОСОБА_1 .

28 жовтня 2024 року на адресу Черкаської міської ради направлено лист-запрошення для участі у проведенні огляду об`єкту дослідження.

01 листопада 2024 року було проведено огляд пошкодженого автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_4 , про що складено дефектну відомість.

До проведеного звіту № А11-09 від 21 листопада 2024 року, про оцінку автомобіля, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_4 ОСОБА_1 внаслідок ДТП прирівнюється його ринковій вартості на момент ДТП і складає 159381 грн. 00 коп.

За виконання звіту про оцінку автомобіля позивач ОСОБА_1 сплатив 5000 грн. 00 коп.

Зазначає, що в даному спорі відповідальною особою має бути Черкаська міська рада, яка є власником встановленого світлофорного об`єкту, на перехресті де трапилась ДТП, по причині його некоректної роботи, що призвело до спричинення ДТП з матеріальними збитками.

З вини Черкаської міської ради позивачем було заподіяно матеріальної і моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_3 вимушено несла витрати через своє лікування. До збереженої частини медичних документів сума понесених витрат становить 1296 грн. 90 коп.

Позивачу ОСОБА_1 , як власнику пошкодженого автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_4 заподіяно матеріальної шкоди в розмірі ринковій вартості автомобіля на момент ДТП, що складає 159381 грн. 00 коп.

Позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 крім матеріальної шкоди було завдано немайнових витрат.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Через пошкодження транспортного засобу, фактичне його знищення, ОСОБА_1 зазнав моральної шкоди.

Вказує що неправомірними діями відповідача спричинено душевних страждань. Наявність стресу, порушення звичних комфортних умов спричиняє не лише моральні страждання, але і змушує звертатись до суду за захистом своїх порушених прав, що потребує не лише матеріальних витрат, а й витрат часу і емоційних затрат, що негативно впливає на здоров`я

Через спричинення тілесних ушкоджень, які ОСОБА_3 отримала від ДТП, позивач заявляє вимогу про стягнення компенсації моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я.

Належний позивачу автомобіль був засобом, за допомогою якого він забезпечував всі свої життєві потреби.

Позивач ОСОБА_1 не є занадто фінансово забезпеченою людиною, а тому, назбирати значну суму коштів з метою придбання іншого автомобіля для нього є вкрай важко та поки неможливо.

Описані обставини, в які були позивачі вимушено були поставлені неправомірними діями відповідача потягли за собою вкрай негативні наслідки для їх самопочуття. Це посприяло накопиченню негативних психоемоційних та формуванню несприятливих психоматичних змін, які полягають у емоційній напрузі, знервованості, пригніченості, нестійкому настрою, плаксивості, підвищеній тривожності, образливості. Моральну шкоду він оцінює в розмірі 40000 грн. 00 коп.

Також, в результаті ДТП позивачка ОСОБА_3 отримала фізичні та душевні страждання, які вона зазнала в зв`язку з ушкодженням свого здоров`я. ОСОБА_3 вважає за необхідне відшкодувати спричинену їй моральну шкоду за рахунок відповідача. Моральну шкоду вона оцінює в розмірі 40000 грн. 00 коп.

Також, в ході розгляду вказаного спору, позивач ОСОБА_1 очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн . 00 коп.

Просить стягнути з Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 164381 грн. 00 коп. Стягнути з Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 40000 грн. 00 коп. Стягнути з Черкаської міської ради на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 1296 грн. 90 коп. Стягнути з Черкаської міської ради на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 40000 грн. 00 коп. Стягнути з Черкаської міської ради на користь позивачів понесені ними судові витрати за сплату судового збору та витрати на правничу допомогу.

23 квітня 2025 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, надавши позивачам термін для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

06 травня 2025 року ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

27 травня 2025 року через канцелярію суду представник Черкаської міської ради за дорученням Кирман Владислав Олександрович надав Відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Черкаська міська рада повністю не визнає позовні вимоги, заперечує проти їх задоволення.

У Відзиві зазначено, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про дорожній рух», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, що затверджені Постановою КМУ від 30.03.1994 № 198, враховуючи умови Договору від 09.02.2024 № 29-24 укладеного між Департаментом дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради та ПП «Текс-Буд», відповідно до якого ПП «Текс-Буд» надає послуги з технічного обслуговування світлофорів, послуги з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов`язаного обладнання та супутні послуги, відповідальним за ДТП внаслідок непрацюючого світлофору ПП «Текс-Буд».

Таким чином, зазначають, що Черкаська міська рада є неналежним відповідачем у даній справі, так як враховуючи положення ст. 1166 ЦК України, в даному спірному випадку Черкаська міська рада не приймала жодних рішень, шо є неправомірними, дій або бездіяльності на шкоду позивачам, а відтак, відсутня протиправна поведінка і як наслідок відсутня вина Черкаської міської ради.

Також, зазначає, що розмір моральної шкоди визначений позивачами є завищеним та не підтверджений належними та допустимими доказами, матеріалами справи не підтверджено, що моральна шкода завдана саме Черкаською міською радою.

Відносно Звіту про оцінку від 21.11.2024 № А11-09, то вказує, що він не є належним та допустимим доказом у розумінні ЦПК України, оскільки, не містить попередження суб`єкта оціночної діяльності про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та не вказано, що такий звіт складено саме для подання до суду даній справі.

На його думку, Звіт № А11-09 від 21.11.2024 є не мотивований та не обгрунтований, а відповідно не якісний, з чого слідує, що нанесення збитків саме на суму 159304 грн. 00 коп. не підтверджується.

Відповідно до матеріалів справи, у ОСОБА_1 наявний поліс обов`язкового страхування № АТ/4527862 від 13.12.2023 (строк дії до 13.12.2024), відповідно до якого страхова сума за шкоду заподіяну майну становить 160000 грн. 00 коп.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач не посилається на те, що не звернення страховика було обумовлене обставинами, які не залежали від його дій та ним було здійснено розумних, необхідних та достатніх заходів щодо такого відшкодування, а тому, з огляду на вищевикладене відсутні правові підстави для покладання на Черкаську міську раду майнової відповідальності за завдану позивачу шкоду.

26 серпня 2025 року через канцелярію суду адвокат Микитенко Валерій Іванович надав пояснення третьої особи, в якому зазначено, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

26 серпня 2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі, призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задоволити.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задоволити.

Адвокат Ткачук-Коваленко Олексій Валерійович в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задоволити. Зазначив, що транспортна пригода сталася не з вини жодного з водіїв, а внаслідок некоректної роботи світлофору. Дорожньо-транспортна пригода сталася майже 2 роки тому. На сьогоднішній момент автомобіль фактично знищений, але позивач сплачує кошти за його зберігання. На його думку, заявлений розмір моральної шкоди є замалим, ці кошти ніяк не відшкодують фактичні витрати.

Представник відповідача Черкаської міської ради за дорученням Кирман Владислав Олександрович в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, зазначив, що дійсно власниками світлофорів є Черкаська міська рада і дійсно вони обслуговуються ПП «Текс-Буд», які надають свої послуги 24/7. На його думку, саме Черкаська міська рада не завдавала позивачам ніяких збитків. Крім того, на його думку, позивачами не доведено розміру завданих збитків.

Представник третьої особи ПП «Текс-Буд» - адвокат Микитенко Валерій Іванович в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Експерт ОСОБА_5 в судовому засіданні, яке відбулось 23 лютого 2026 року, зазначив, що на час проведення експертизи машині було 19 років. Визначена ним вартість відновлювального ремонту є більшою, ніж вартість автомобіля. Огляд автомобіля проводився через 5 місяців після того, як трапилась Дорожньо-транспортна пригода.

Суд, заслухавши думку сторін, пояснення експерта, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Відносно посилання представника Черкаської міської ради щодо того, що вони є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки, Черкаська міська рада не приймала жодних неправомірних рішень відносно позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до Листа Виконавчого комітету Черкаської міської ради № 15213/25995-01-21 від 15.10.2024, наданого адвокату Ткачук Коваленко Олексію Валерійовичу, власником світлофорного об`єкта, що розташований в м. Черкаси на перехресті бульвару Шевченка та вулиці Ю. Іллєнка є територіальна громада в особі Черкаської міської ради.

Відповідно до Листа Виконавчого комітету Черкаської міської ради № 12717/21681-01-21 від 06.09.2024, наданого адвокату Ткачук Коваленко Олексію Валерійовичу, утримання технічних засобів регулювання дорожнього руху, послуги з ремонту та технічного обслуговування світлофорів надає ПП «Текс-Буд», в особі директора Закрепи Олега Петровича.

Черкаська міська рада у своєму Відзиві на позовну заяву зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про дорожній рух», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничих переїздів, правил користування ними та охорони, що затверджені Постановою КМУ від 30.03.1994 № 198, враховуючи умови Договору від 09.02.2024 № 29-24 укладеного між Департаментом дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради та ПП «Текс-Буд», відповідно до якого ПП «Текс-Буд» надає послуги з технічного обслуговування світлофорів, послуги з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов`язаного обладнання та супутні послуги, відповідальним за ДТП внаслідок непрацюючого світлофору є ПП «Текс-Буд».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції міських рад належить організація дорожнього руху на території міста та утримання автомобільних доріг, а відповідно до ст. 9 Закону до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить, зокрема: забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

За змістом приписів ст. ст. 1, 17, 18 Закону України «Про автомобільні дороги» світлофорні об`єкти є спеціальними технічними засобами, що призначені для організації та регулювання дорожнього руху, і є складовими вулиць і доріг міста, в управління їх функціонуванням здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону до основних обов`язків органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів.

Згідно з п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст.21 Закону України «Про автомобільні дороги» органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв; відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

Пунктом 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, які затверджені постановою КМУ від 30.03.1994 року №198 встановлено, зокрема, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об`єктів, зобов`язані: відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Відповідно до пп. «в», «г» п. 2.12 ПДР власник транспортного засобу має право на безпечні та зручні умови для руху, а також на відшкодування збитків, завданих унаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху.

А тому, суд вважає, що саме Черкаська міська рада є відповідальною за шкоду, завдану власникам транспортних засобів внаслідок некоректної роботи світлофорних об`єктів, які перебувають у її власності.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, відповідачу було достеменно відомо про регулярні перебої в роботі такого світлофору, оскільки відповідні повідомлення надходили до контакт-центру «Оперативна служба 1505» Черкаської міської ради 01.06.2024, 13.06.2024, 21.06.2024, 28.06.2024, про що сторона відповідача зазначає у своєму Відзиві, а тому, на думку суду, відповідач мав вжити додаткових заходів для забезпечення безпеки руху на відповідній ділянці дороги.

Також, відповідач з посиланням на Договір № 29-24 від 09 лютого 2024 року, укладеного між Департаментом дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради та ПП «Текс-Буд», вказує, що відповідальним за дорожньо-транспортну пригоду є ПП «Текс-Буд».

Встановлено, що відповідно до п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених Договором, виконавець зобов`язується надати, а замовник, в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов`язується прийняти й оплатити виконавцю послуги з технічного обслуговування світлофорів за кодом ДК 021-2015 (CPV) 50230000-6 Послуги з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов`язаного обладнання та супутні послуги, за переліком і цінами, наведеними у Додатку до Договору, а також в обсягах і терміни, передбачені Договором.

Тобто, предметом Договору є надання послуг з технічного обслуговування світлофорів. Наявність такого договору свідчить про вжиття Черкаською міською радою заходів задля підтримки технічного стану та належної роботи світлофорних об`єктів, проте такий договір не звільняє замовника від цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану учасникам дорожнього руху внаслідок некоректної роботи світлофорних об`єктів. В той же час, наявність такого договору надає замовнику право на відшкодування збитків, завданих йому внаслідок неналежного надання послуг підрядником.

А тому, саме Черкаська міська рада є відповідальна за шкоду, завдану позивачам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, подія якої обумовлена некоректною роботою світлофорного об`єкта.

Відносно позовної вимоги про стягнення з Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 164381 грн. 00 коп., суд зазначає наступне.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Серії НОМЕР_5 , ОСОБА_1 є власником автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_4 .

Як вбачається з постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 серпня 2024 року по справі № 711/5125/24, «21.06.2024 року о 08 год. 15 хв. ОСОБА_4 керуючи автомобілем «Skoda Fabia», д.р.н. НОМЕР_3 по бульв. Шевченка в м. Черкаси, порушуючи вимоги п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України, виїхав на регульоване перехрестя з вул. Ю.Іллєнка на заборонений сигнал світлофору та скоїв зіткнення з автомобілем «Chevrolet Lacetti» д.р.н. НОМЕР_4 , який рухався по вул. Ю.Іллєнка на зелений сигнал світлофору, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.».

Вищезазначеною постановою закрито провадження по справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до змісту вищезазначеної постанови, «в судовому засіданні встановлено, що зіткнення транспортних засобів відбулось на перехресті вулиць Ю. Іллєнка та бульвар Шевченка в м. Черкаси. Кожен з водіїв мав можливість спостерігати навколишню обстановку і повинні були діяти відповідно до Правил дорожнього руху, тобто, кожен рухатись в тій смузі, яка дозволяє рух в потрібному їм напрямку. Водій автомобіля «Skoda Fabia», д.р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_4 рухався по бульвару Шевченка і при переїзді перехрестя з вул. Ю. Іллєнка рухався по головній дорозі, світлофорний об`єкт не працював. Ділянка дороги, де відбулось зіткнення, згідно схеми місця ДТП є широкою, обмеження оглядовості відсутнє, освітлення денне, стан покриття проїзної частини сухе, наявність світлофорного об`єкта (на момент скоєння ДТП) працював некоректно. Автомобіль «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_4 ОСОБА_1 рухався по вул. Ю. Іллєнка і переїжджав перехрестя з бульв. Шевченка на дозволений зелений сигнал світлофора. В результаті некоректної роботи світлофорного об`єкта водії не могли спрогнозувати настання даної події та уникнути її.

Судом був переглянутий відеозапис, на якому зафіксовано факт складання матеріалів щодо даної дорожньо-транспортної пригоди та відеозапис, наданий самим потерпілим ОСОБА_1 , на якому зафіксовано момент зіткнення автомобілів, а саме, що він рухався на зелений сигнал світлофора, а світлофор по напрямку руху водія ОСОБА_4 працював некоректно, не показуючи червоний сигнал.

Підсумовуючи викладене, приходжу до висновку про те, що в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Skoda Fabia», д.р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_4 не порушував правила дорожнього руху, що спричинило зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_1 та механічні пошкодження транспортних засобів, а зіткнення відбулось внаслідок некоректної роботи світлофора».

Постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 серпня 2024 року по справі № 711/5125/24 в апеляційному порядку оскаржена не була та набрала законної сили.

Нормами статті 11 ЦК України, передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоду (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим, правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5).

Згідно ст.6 вказаного Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (статті 9, 22- 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому, договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди).

Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов`язанні ним є страховик).

Разом з тим, зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди.

Натомість, страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому, потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його користь або на користь третьої особи страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 Цивільного кодексу України підстав.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ст. 29 цього ж Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ч. 3 ст. 988 Цивільного Кодексу України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля) , були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Знос пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Відповідно до ст. 1194 Цивільного Кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок, підтриманий Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 686/17155/15-ц, про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Знос пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

В судовому засіданні встановлено, що як вбачається з Полісу № АТ/4527862 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, автомобіль позивача «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_4 був застрахований в АТ «СГ «ТАС».

В матеріалах справи є Звіт № А11-09 про оцінку автомобіля Chevrolet Lacetti д.р.н. НОМЕР_4 , який виконаний ФОП ОСОБА_6 на підставі договору та заявки ОСОБА_1 від 01.11.2024 року.

Відповідно до Висновку вищезазначеного Звіту, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Chevrolet Lacetti д.р.н. НОМЕР_4 ОСОБА_1 внаслідок ДТП прирівнюється його ринковій вартості на момент ДТП і складає 159304 грн. 00 коп. Ринкова вартість транспортного засобу Chevrolet Lacetti д.р.н. НОМЕР_4 в пошкодженому стані складає 78381 грн. 00 коп.

У Відзиві сторона відповідача зазначає, що Звіт про оцінку від 21 листопада 2024 року № А11-09 не є належним та допустимим доказом, оскільки, не містить попередження суб`єкта оціночної діяльності про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та не вказано, що такий звіт складено саме для подання до суду у справі № 711/3417/25.

Пунктом 30.1 ст. 30 Закону №1961 передбачено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, слід виснувати, що положеннями Закону №1961 передбачено два види доказів для встановлення розміру матеріального збитку звіт про оцінку, виконаний оцінювачем, та висновок про оцінку, виконаний експертом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001р. №2658-ІІІ (далі Закон №2658) оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 5 Закону №2658 суб`єктами оціночної діяльності є: суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі. Права, обов`язки та відповідальність суб`єктів оціночної діяльності встановлюються цим та іншими законами.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону №2658 у випадку завдання збитку проведення незалежної оцінки є обов`язковим.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону №2658 звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Як зазначено у п. 1.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003р. № 145/5/2092, Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.

Згідно з п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003р. № 145/5/2092, вказана Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.

Відповідно до п. 1.3 Методики, її вимоги є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових авто товарознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Згідно з п. 4.3 Методики, за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ.

Виходячи з викладеного, висновок експерта складається у разі проведення судової авто товарознавчої експертизи, а звіт оцінювача - за результатами проведення оцінки КТЗ, при цьому, як висновок експерта, так і звіт оцінювача складаються на єдиних засадах, визначених Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003р. № 145/5/2092.

А тому, Звіт № А11-09 від 21 листопада 2024 року проведений згідно Закону №2658 та відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003р. № 142/5/2092. За таким звітом оцінку виконано ФОП ОСОБА_6 , який є суб`єктом оціночної діяльності (сертифікат №37/21 від 22.01.2021), а проведення оцінки здійснено оцінювачем ОСОБА_5 , який знаходиться в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_6 та має вищу освіту і кваліфікацію оцінювача за напрямом оцінки майна «Оцінка об`єктів в матеріальній формі» із спеціалізацією в межах напрямку «Оцінка дорожніх транспортних засобів» (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача серії МФ №6322 від 04.10.2008; посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача серії МФ №0864-ПК від 30.11.2022).

Суд не має сумнівів стосовно обґрунтованості Звіту № А11-09 від 21 листопада 2024 року і приймається судом в якості належного і допустимого письмового доказу.

Доводи сторони відповідача про відсутність у звіті про оцінку відомостей про попередження оцінювача про кримінальну відповідальність не нівелюють доказове значення такого документу, оскільки такий доказ не є експертним висновком в розумінні положень ст. ст. 102, 106 ЦПК України, а законом не передбачено обов`язковості наявності у звіті про оцінку майна письмового попередження оцінювача про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Крім того, відповідно до матеріалів справи, 28 жовтня 2024 року ОСОБА_1 до Черкаської міської ради було направлено Запрошення для участі у проведенні огляду об`єкта дослідження, в якому зазначено, що «для проведення атотоварознавчої експертизи з метою фіксації та визначення розміру матеріального збитку завданого власнику та/або уповноваженій особі автомобіля необхідно провести експертний огляд пошкодженого автомобіля «Chevrolet Lacetti» д.р.н. НОМЕР_4 . Повідомляю, що огляд об`єкта дослідження, а саме пошкодженого автомобіля «Chevrolet Lacetti» д.р.н. НОМЕР_4 буде проведено автотоварознавцем 01 листопада 2024 року о 11:00 год. За адресою м. Черкаси, вул. Смілянська, 125. В разі Вашої неявки, або уповноважених від Вас осіб у визначений час та місце для участі в проведенні огляду вищевказаного об`єкта дослідження огляд буде проведено без Вашої участі».

Відповідно до відмітки, дане запрошення було отримано Департаментом управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради 28 жовтня 2024 року.

Так, в судовому засіданні встановлено, що у Звіті № А11-09 від 21 листопада 2024 року зазначено, що перелік пошкоджень отриманих під час ДТП, які зазнав КТЗ, зафіксовано в Дефектній відомості КТЗ від 01.11.2024 № А11-09, з якою ознайомлено зацікавлених осіб.

Дефектна відомість КТЗ була складена 01.11.2024 в присутності власника ТЗ Черняк М.В., який ознайомився із відповідним актом.

Представник відповідача Черкаської міської ради не був присутнім під час огляду, хоча в матеріалах справи міститься Запрошення для участі у проведенні огляду об`єкта дослідження на 01.11.2024 на 11 год. 00 хв. Відповідно до відмітки, дане запрошення було отримано Департаментом управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради 28.10.2024.

Суд звертає увагу на те, що чинним цивільним процесуальним законодавством не встановлено заборони учасникам справи заявити клопотання про призначення експертизи протягом усього провадження у справі.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05 листопада 2025 року у справі № 366/3223/23: «законодавець не вказує такої підстави неприйняття доказів як закриття підготовчого провадження».

Відповідно до ст. ст. 102-105 ЦПК України, судова експертиза є процесуальним засобом доказування, що проводиться за ухвалою суду, у встановленому законом порядку, для з`ясування обставин, які потребують спеціальних знань, із постановкою експертові конкретних питань, зокрема питання щодо пошкоджень транспортного засобу та розміру матеріального збитку саме на момент ДТП, яке відбулося 21.06.2024, та попередженням його про кримінальну відповідальність.

Суд наголошує, що представником Черкаської міської ради не заявлено клопотання про проведення авто-товарознавчої експертизи по справі, а тому, з урахуванням дискреційного характеру повноважень суду щодо призначення експертизи (за відсутності випадків обов`язковості, передбачених ст. 105 ЦПК України) та принципів змагальності й розподілу тягаря доказування (ст. ст. 12, 81 ЦПК України), у суду не було підстав самостійно ініціювати проведення такої експертизи.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 08 вересня 2025 року у справі № 161/3803/24, у якій суд касаційної інстанції зазначив, що хоча звіт про оцінку вартості (розміру) збитків не має наперед установленої доказової сили, він може бути визнаний належним і допустимим доказом за умови оцінки у сукупності з іншими доказами та за відсутності його спростування належними й допустимими засобами доказування.

Верховний Суд наголосив, що формальні посилання сторони на необґрунтованість або недопустимість звіту про оцінку не є достатніми, якщо така сторона не подала альтернативних доказів і не скористалася правом на ініціювання проведення судової експертизи. За таких умов суди мають правові підстави покладати відповідний звіт в основу висновків щодо розміру завданої майнової шкоди.

Крім того, суд зазначає, що подія ДТП була зафіксована працівниками поліції, які здійснювали оформлення відповідних документів. У подальшому опис пошкоджень був описаний у письмовому повідомленнях страховикам та були вручені ПрАТ «Княжа» - 25.06.2024, АТ «СГ «ТАС» - 28.06.2024, зокрема були додані схема з місця події та фото пошкоджень

А тому, на думку суду, позивачем ОСОБА_1 надано належний доказ розміру матеріального збитку, проте відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували розмір збитку, а матеріали справи містять докази повідомлення відповідача про огляд пошкодженого автомобіля.

Відповідно до Звіту № А11-09 про оцінку автомобіля CHEVROLET LACETTI реєстраційний номер НОМЕР_4 від 21 листопада 2024 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля CHEVROLET LACETTI р.н. НОМЕР_4 ОСОБА_1 внаслідок ДТП прирівнюється його ринковій вартості на момент ДТП і складає 159304 грн. 00 коп. Ринкова вартість транспортного засобу CHEVROLET LACETTI реєстраційний номер НОМЕР_4 в пошкодженому стані складає 78381 грн. 00 коп.

А тому, суд вважає за необхідне стягнути з Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 159304 грн. 00 коп. (згідно Звіту № А11-09 про оцінку автомобіля CHEVROLET LACETTI реєстраційний номер НОМЕР_4 від 21 листопада 2024 року).

Відносно позовної вимоги ОСОБА_2 про стягнення з Черкаської міської ради на її користь матеріальну шкоду в розмірі 1296 грн. 90 коп., суд зазначає наступне.

Суд наголошує, що факт того, що позивач ОСОБА_2 перебувала в автомобілі «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_4 21 червня 2024 року в момент ДТП разом з ОСОБА_1 сторонами не заперечувалось.

Як вбачається з Виписки № 7022 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, наданої Комунальним некомерційним підприємством «Черкаська обласна дитяча лікарня Черкаської обласної ради» ОСОБА_3 , 21 червня 2024 року ОСОБА_3 близько 08%20 год. Потрапила у ДТП, головою вдарилася у скло дверки автомобіля праворуч, свідомість не втрачала, після цього почали турбувати скарги, а саме, двохкратна рвота, нудота, головний біль у правій скронево-тім`яній ділянці. Швидкою медичною допомогою доставлена у травмпункт КНП «ЧОДЛ», оглянута ортопедом, проведено рентенографію кісток черепа у 2-х проекціях. Для подальшого лікування та обстеження госпіталізується у неврологічне відділення. Основний діагноз струс головного мозку.

В матеріалах справи є чеки від 21.06.2024 року, відповідно до яких ОСОБА_2 вимушена була придбати медикаменти на загальну суму 1296 грн. 90 коп. (квитанція 015478 ФОП ОСОБА_7 «Піпетка» на суму 275 грн. 00 коп., фіскальний чек 67229 ТОВ «Нат-Фарма» аптечний пункт № 2 аптеки № 1 «Фармаленд» на суму 506 грн. 90 коп. та фіскальний чек ТОВ «Нат-Фарма» аптечний пункт № 2 аптеки № 1 «Фармаленд» на суму 515 грн. 00 коп.).

Суд вважає, що позовна вимога ОСОБА_2 про стягнення з Черкаської міської ради на її користь матеріальну шкоду в розмірі 1296 грн. 90 коп. є доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

Відносно позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Черкаської міської ради на його користь моральної шкоди в розмірі 40000 грн. 00 коп. та позовної вимоги ОСОБА_2 про стягнення з Черкаської міської ради моральної шкоди в розмірі 40000 грн. 00 коп. , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Таким чином під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд зауважує, що гроші виступають еквівалентом завданої моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та справедливої сатисфакції потерпілому. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

Аналогічна правова позиція зазначена в постановах Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20, від 23 листопада 2022 року в справі № 686/13188/21, від 19 квітня 2023 року в справі № 336/10216/21.

Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19).

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007 року).

Таким чином, розмір моральної шкоди не є конкретно визначеною сумою, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.

При цьому визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Суд погоджується, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася внаслідок недотримання посадовими особами Черкаської міської ради автомобільних шляхів, правил утримання вуличної мережі, оскільки, не вжили своєчасних дій до забезпечення безпеки дорожнього руху, в результаті чого було пошкоджено автомобіль ОСОБА_1 , що призвело до душевних страждань позивачів, вимушених змін у йхньому житті та необхідності застосовувати додаткові зусилля для організації свого життя.

З урахування обставин справи, виходячи із тривалості правопорушення та глибини душевних страждань, враховуючи вимоги розумності та справедливості суд вважає, що заявлений позивачами розмір моральної шкоди по 40000 грн. 00 коп. є неспівмірним із розміром заявленої матеріальної шкоди, та вважає, що розмір відшкодування завданої позивачам моральної шкоди у грошовому виразі необхідно визначити по 10000 грн. 00 коп. кожному, які слід стягнути з Черкаської міської ради.

Відносно судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, - інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд вважає за необхідне стягнути з Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати за сплату судового збору в розмірі 1693 грн. 04 коп. та на користь ОСОБА_2 витрати за сплату судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України, з Черкаської міської ради на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Також, як вбачається з Платіжної інструкції ; 0.0.3983915475.1 від 04.11.2024, ОСОБА_1 було сплачено ФОП ОСОБА_6 5000 грн. 00 коп. В призначенні платежу зазначено оплата за експертизу КТЗ Chevrolet Lacetti д.р.н. НОМЕР_4 .

А тому, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що витрати за оплату експертизи , також, підлягають стягненню з Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 .

На підставі ст.ст. 11, 22, 1166, 1187 ЦК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. 3, 12, 13, 81, 82, 89, 133, 137, 141, 263-266, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Черкаської міської ради, третя особа Приватне підприємство «ТЕКС-БУД» про відшкодування матеріальних збитків та моральної школи задоволити частково.

Стягнути з Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 159304 грн. 00 коп., моральну шкоду в розмірі 10000 грн. 00 коп., витрати за сплату судового збору в розмірі 1693 грн. 04 коп., витрати за експертизу в розмірі 5000 грн. 00 коп.

Стягнути з Черкаської міської ради на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 1296 грн. 90 коп., моральну шкоду в розмірі 10000 грн. 00 коп., витрати за сплату судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Стягнути з Черкаської міської ради на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Решті відмовити.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 14 жовтня 2026 року (з врахуванням вихідних днів).

Головуючий: О. Г. Казидуб