Постанова № 140662390, 15.10.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4253/26

Провадження № 3-858/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

15 жовтня 2026 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Висоцька Г.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Обухівського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи не повідомив, РНОКПП суду не відомо,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И В:

30.06.2026 року о 20:30 год. в м. Українка, вул. Будівельників, 7, водій ОСОБА_1 керував автомобілем SEAT д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мовлення. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі водій відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, фактичні обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, заперечив. Пояснив, що 30.06.2026 року він вживав алкогольний напій (горілку), перебуваючи в салоні належного йому автомобіля SEAT д.н.з. НОМЕР_1 , який у цей час не рухався, і наміру керувати транспортним засобом він не мав. Під час його перебування в салоні автомобіля до нього підійшли працівники поліції, які звинуватили його у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, та у зв`язку з його відмовою пройти огляд на стан сп`яніння склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_2 показав, що саме він викликав працівників поліції, оскільки, проходячи по вул. Будівельників у м. Українка, побачив неадекватний рух транспортного засобу, який під час руху боковим дзеркалом дряпав стіну паркану. Після зупинки автомобіля з його салону вийшов водій із явними ознаками алкогольного сп`яніння: нестійкою ходою, нечіткою мовою, запахом алкоголю з порожнини рота. Він звернувся до водія з обуренням, намагався пояснити йому неправомірність його дій, після чого вийняв ключі із замка запалювання та кинув їх під автомобіль, щоб водій не продовжив рух. Не дочекавшись прибуття працівників поліції, він пішов з місця події. У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 впізнав ОСОБА_1 як водія зазначеного автомобіля, а під час перегляду відеозапису вказав на автомобіль, яким керував ОСОБА_1 .

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, прихожу до наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими документами. Згідно зі ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 1.10 ПДР водієм є особа, яка керує одним із видів транспортних засобів.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП та Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735.

Отже, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення у формі відмови від проходження огляду на стан сп`яніння є те, що особа, від якої поліцейський вимагає пройти огляд, є водієм, тобто керує транспортним засобом. З огляду на це доводи ОСОБА_1 про те, що він автомобілем не керував, мають визначальне значення для вирішення справи та підлягають перевірці.

Разом з тим, факт керування ОСОБА_1 автомобілем SEAT д.н.з. НОМЕР_1 30.06.2026 року о 20:30 год. в м. Українка по вул. Будівельників, 7 з явними ознаками алкогольного сп`яніння та його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: показаннями свідка ОСОБА_2 , який безпосередньо спостерігав рух автомобіля, бачив, як ОСОБА_1 вийшов з місця водія з явними ознаками алкогольного сп`яніння, та впізнав його в судовому засіданні; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 707339 від 30.06.2026 року, у якому зафіксовано обставини вчинення правопорушення та ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мовлення); відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, під час перегляду якого свідок ОСОБА_2 вказав на автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , та на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 перебуває біля зазначеного автомобіля з явними ознаками алкогольного сп`яніння, шукає ключі від нього та відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці за допомогою спеціального технічного засобу, так і в закладі охорони здоров`я, мотивуючи це тим, що транспортним засобом не керував, та іншими матеріалами справи.

Пояснення ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, а лише вживав алкоголь у салоні автомобіля, який не рухався, оцінюю критично, оскільки вони спростовуються показаннями свідка ОСОБА_2 , який безпосередньо бачив рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , під час якого автомобіль боковим дзеркалом дряпав стіну паркану, та ознаки алкогольного сп`яніння у нього одразу після того, як він вийшов з-за керма. Показання свідка є послідовними, узгоджуються з протоколом про адміністративне правопорушення та відеозаписом, на якому свідок вказав на автомобіль ОСОБА_1 і на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 після прибуття працівників поліції шукає ключі від автомобіля, що повністю відповідає показанням свідка про те, що він вийняв ключі із замка запалювання та кинув їх під автомобіль. Свідок ОСОБА_2 є випадковим перехожим, який звернув увагу на автомобіль саме через характер його руху, будь-якої заінтересованості свідка в результатах розгляду справи не встановлено, а тому підстав не довіряти його показанням немає.

Та обставина, що на момент прибуття працівників поліції автомобіль не рухався, не спростовує факту керування ним ОСОБА_1 , оскільки, як показав свідок, саме він вийняв ключі із замка запалювання та кинув їх під автомобіль з метою припинення подальшого руху транспортного засобу. Відсутність на відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції фіксації руху автомобіля пояснюється тим, що поліцейські прибули на місце події за викликом свідка вже після зупинки транспортного засобу, і не ставить під сумнів показання свідка, який безпосередньо спостерігав цей рух. Посилання ОСОБА_1 на вживання алкоголю в салоні нерухомого автомобіля не виключає того, що до цього він керував транспортним засобом, і не звільняло його як водія від обов`язку на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння, передбаченого п. 2.5 ПДР.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження своєї версії подій ОСОБА_1 суду не надав. За таких обставин його пояснення розцінюю як обраний спосіб захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене.

Крім того, ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував факту вживання ним алкогольного напою (горілки) безпосередньо перед прибуттям працівників поліції, що узгоджується з зафіксованими в протоколі про адміністративне правопорушення ознаками алкогольного сп`яніння та свідчить про наявність у працівників поліції законних підстав вимагати від нього проходження огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доказування має здійснюватися за критерієм «поза розумним сумнівом», яке може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року).

Таким чином, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, доведена поза розумним сумнівом.

На підставі сукупності досліджених доказів, враховуючи характер вчиненого правопорушення, його наслідки, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обтяжуючих обставин, вважаю необхідним призначити стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Таким чином, з урахуванням ЗУ «Про судовий збір» з особи яка визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення підлягає стягнення судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 27, 33, 130, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф стягнути на користь держави (Отримувач коштів УК у Київ.обл./м.Київ/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ:37955989), Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN):UA488999980313030149000010001, Код класифікації доходів бюджету:21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» на користь держави у розмірі 665,60грн., які перерахувати на наступні реквізити: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби та з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного відповідній статті КУпАП.

Строк пред`явлення до виконання постанови 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя Г.В.Висоцька