Ухвала суду № 140662389, 14.10.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/5487/23

Провадження 6-176/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Висоцької Г. В., за участю секретаря судового засідання Куник О. В., розглянувши заяву прокурора про зміну способу виконання рішення Обухівського районного суду Київської області від 01 квітня 2024 року у цивільній справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ін. про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду шляхом їх повернення,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст заяви

04 червня 2026 року до суду надійшла заява прокурора про зміну способу виконання рішення Обухівського районного суду Київської області від 01 квітня 2024 року у справі № 372/5487/23.

Заява мотивована тим, що зазначеним рішенням позов прокурора задоволено та вирішено, зокрема, усунути перешкоди у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду шляхом повернення на користь Козинської селищної ради від ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:018:0050 площею 0,1082 га.

Заявник зазначає, що під час розгляду справи, 11 січня 2024 року, ОСОБА_1 поділила цю ділянку на дві ділянки площею по 0,0541 га з кадастровими номерами 3223155400:03:018:0071 та 3223155400:03:018:0072. На думку заявника, це зроблено недобросовісно, з метою уникнення виконання рішення. Оскільки об`єкт з кадастровим номером 3223155400:03:018:0050 формально не існує, державна реєстрація права власності за територіальною громадою на підставі рішення суду неможлива.

Посилаючись на ст. 435 ЦПК України та правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20, заявник просить змінити спосіб виконання рішення так, щоб усунення перешкод здійснювалося шляхом повернення від ОСОБА_1 на користь Козинської селищної ради земельних ділянок з кадастровими номерами 3223155400:03:018:0071 та 3223155400:03:018:0072, утворених внаслідок поділу спірної ділянки.

Обставини, встановлені судом

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 01 квітня 2024 року у справі № 372/5487/23, яке набрало законної сили, позов задоволено; суд вирішив усунути перешкоди у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду шляхом повернення на її користь, зокрема від ОСОБА_1 , земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:018:0050 площею 0,1082 га.

Зі змісту заяви та доданих до неї відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 11 січня 2024 року, тобто до ухвалення рішення у справі, земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:018:0050 поділено на дві ділянки площею по 0,0541 га з кадастровими номерами 3223155400:03:018:0071 та 3223155400:03:018:0072, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_1 .

Норми права та правові висновки, які застосовує суд

Однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для цього є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 435 ЦПК України).

Конституційний Суд України у Рішенні від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012 зазначив, що інститут зміни способу та порядку виконання рішення є процесуальним засобом, спрямованим на гарантування виконання судового рішення.

За усталеною судовою практикою, зміна способу виконання рішення означає застосування судом нових заходів для його реалізації у разі неможливості виконати його у встановлений спосіб. При цьому суд не може змінити зміст рішення або його суть. Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10 червня 2019 року у справі № 350/426/16-ц та у постановах Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1829цс15, на які посилається і сам заявник.

У п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року № 8 також зазначено, що зміна способу виконання не повинна зачіпати суті самого судового рішення.

У разі поділу земельної ділянки формуються нові земельні ділянки з новими кадастровими номерами, а ділянка, що була поділена, припиняє існування як об`єкт цивільних прав (ст. 79-1 Земельного кодексу України).

Мотиви, з яких виходить суд

Заявник не просить замінити визначений судом спосіб виконання рішення іншим. Усунення перешкод шляхом повернення земельної ділянки на користь територіальної громади залишається тим самим. Змінити заявник просить об`єкт, щодо якого ухвалено рішення: замість земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:018:0050 дві інші земельні ділянки з іншими кадастровими номерами та площами.

Об`єкт спору є елементом змісту судового рішення, а не способу його виконання. Задоволення заяви означало б вирішення вимог щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3223155400:03:018:0071 та 3223155400:03:018:0072, які не були предметом позову і щодо яких суд не досліджував доказів та не встановлював обставин за правилами позовного провадження. Така зміна зачіпає суть рішення і виходить за межі повноважень суду за ст. 435 ЦПК України.

Інститут зміни способу виконання спрямований на подолання перешкод, що виникають на стадії виконання рішення. У цій справі поділ земельної ділянки відбувся 11 січня 2024 року, тобто під час розгляду справи та до ухвалення рішення 01 квітня 2024 року. Відомості про поділ були внесені до відкритих державних реєстрів. Позивач не був позбавлений можливості врахувати цю обставину шляхом зміни предмета позову в порядку ст. 49 ЦПК України. Таким чином, обставина, на яку посилається заявник, не виникла після ухвалення рішення. Вона стосується визначення об`єкта спору, а не виконання рішення, і не може бути усунена в порядку ст. 435 ЦПК України.

Правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 та інших наведених заявником постановах, стосуються розгляду спору по суті. Вони свідчать, що формування нових земельних ділянок шляхом поділу чи об`єднання не перешкоджає захисту порушеного права у визначений законом спосіб. Водночас ці висновки не дають підстав для заміни об`єкта, щодо якого ухвалено остаточне рішення, у порядку ст. 435 ЦПК України.

Доводи заявника про недобросовісність дій ОСОБА_1 щодо поділу земельної ділянки не змінюють правової природи заявленої вимоги. Вони підлягають оцінці під час розгляду спору щодо новоутворених земельних ділянок, якщо такий спір буде ініційовано.

Відмова у задоволенні заяви не позбавляє стягувача права на захист своїх прав та інтересів в інший спосіб, передбачений законом.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що підстав для задоволення заяви немає.

Керуючись ст. 18, 258261, 353, 354, 435 Цивільного процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви прокурора про зміну способу виконання рішення Обухівського районного суду Київської області від 01 квітня 2024 року у справі № 372/5487/23 відмовити.

Ухвала набирає законної після її підписання.

Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 353 ЦПК України ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або якщо справу (питання) розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя