Рішення № 140661942, 15.10.2026, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/606/26

Справа № 356/783/26

РІШЕННЯ (ЗАОЧНЕ)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2026 Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючої судді Дудар Т.В.,

за участю секретаря Харченко Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Березанського міського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою отримання послуг АТ «Ідея Банк», відповідачем було підписано Договір про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку, та Угоду про відкриття Кредитної лінії, обслуговування Кредитної карти.

18.03.2024 після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 1924455 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку (надалі Договір). Даний договір було підписано клієнтом ЦВП, шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою (смартфону) через мобільний додаток О.Bank 2.0 у відповідності до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію».

Також, 18.03.2024, згідно з умовами Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі ДКБО), (в редакція яка діяла у цей період) між Банком та гр. ОСОБА_1 (надалі відповідач, позичальник) було укладено Угоду №C-001-287221-24-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки (надалі Кредитний договір).

Як вказано в позові, згідно Кредитного договору позивач надає відповідачу кредит на споживчі цілі у вигляді відновлювальної Кредитної лінії, максимальний розмір якої становить 200000,00 грн. Розмір Кредитної лінії на дату укладення Угоди становить 30000 грн. Процентна ставка за користування Кредитом становить 70,8% річних (протягом пільгового періоду 0,01% річних на заборгованість, що виникла внаслідок здійснення безготівкової оплати за допомогою БПК в торговельно-сервісній мережі і Інтернеті), яка є фіксованою протягом усього строку дії Угоди та може бути зміненою за умови погодження сторонами в порядку визначеному цією Угодою. Процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту протягом дії Угоди 70,8% річних. Процентна ставка за використання коштів понад витратний ліміт (технічний овердрафт) 70,8% річних.

В позовній заяві зазначено, що позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно Кредитного договору, що підтверджується випискою по поточному рахунку відповідача. Станом на дату подання цієї заяви відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки, та інші платежі за Кредитним договором, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутися до суду. Сума боргу відповідача за Кредитним договором станом на 09.06.2026 становить: прострочений борг: 69979,10 грн.; прострочені проценти: 71273,68 грн. Загальна заборгованість: 141252,78 грн.

Отже, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача - Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 141252,78 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача - Акціонерного товариства «Ідея Банк» судовий збір в розмірі 2662,40 грн., що сплачений при поданні позовної заяви.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 13.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

03.09.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні, про що Березанським міським судом Київської області винесено відповідну ухвалу.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, до суду не направив свого представника (а.с. 70, 72). Разом з тим, представник позивача у позові просив суд розгляд справи провести без участі представника позивача, вказав, що проти заочного розгляду справи позивач не заперечує (а.с. 5).

Відповідачу ОСОБА_1 копія ухвали про відкриття провадження у справі, копія ухвали про призначення справи до судового розгляду по суті, судові повістки про виклик до суду, були надіслані судом в її електронний кабінет в системі «Електронний суд», та були отримані останньою, що підтверджується довідками про доставку електронного документа.

Тобто, відповідач є належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання в силу вимог ст. 128 ЦПК України.

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 не скористалася своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, та не подала відзив на позовну заяву.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Підстав, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, для відкладення судом розгляду справи, суд не вбачає.

Як визначено ч. 1 ст. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зважаючи на те, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явилася в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин такої неявки, не подала відзив, а позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність усіх умов для проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України (ч. 2 ст. 281 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України закріплює право особи на захист цивільних прав та інтересів. Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

В силу приписів ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За правилом частини першої ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Як закріплено у ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів врегульовані Законом України «Про електронну комерцію».

Так, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. (ч. 3, 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа, що закріплено в ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму (Постанова першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 561/77/19).

Судом встановлено, що 18.03.2024 ОСОБА_1 звернулась до АТ «Ідея Банк» та заповнила Анкету клієнта при реєстрації в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування O.Bank 2.0» №923592 від 18.03.2024 року (а.с.28).

19.06.2023 року після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України між позивачем та відповідачем було укладено Договір №78417 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти AT «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку.

Даний договір було підписано клієнтом ЦВП (цифровим власноручним підписом), шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою (смартфону) через мобільний додаток О.Bank 2.0 у відповідності до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію».

Як вбачається з протоколу № 1924455 від 18.03.2024 року реєстрації/фіксації Клієнта при реєстрації в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування «O.Bank 2.0» (Протокол підписання Договору) ОСОБА_1 через мобільний додаток «O.Bank 2.0» було здійснено наступні дії (етапи): ведення фінансового номеру телефону клієнтом, запит на надання згоди на обробку персональних даних і погодження з умовами, правилами та тарифами через оператора мобільного зв`язку, відправка ОТР та його введення Клієнтом в додаток O.Bank 2.0: 18.03.2024 о 19:00:14 год. банком надіслано клієнту ОТР та номер мобільного телефону у вигляді смс-повідомлення з наступним текстом: «ХХХХ - код підтвердження реєстрації в O.Bank 2.0, діє до ЧЧ:ММ»; 18.03.2024 19:00:23 год. ОТР підтверджено/введено клієнтом та надіслано в банк для підтвердження волевиявлення; 18.03.2024 19:00:26 год. запит банку в ДП «ДІЯ» електронним шляхом на отримання документів клієнта з ДП «ДІЯ» (ID-картка/закордонний паспорт, Реєстраційний номер облікової картки платника податків); 18.03.2024 19:12:35 год. документи та дані клієнта (ID-картка/закордонний паспорт, ІПН) отримані від ДП «ДІЯ» збережено в систему банку; 18.03.2024 19:13:24 год. здійснення розпізнавання реальності особи за методом FaceMatch; 18.03.2024 19:00:23 год. передача анкети Клієнтом, внесення адреси електронної пошти та надання згоди на перевірку даних в Бюро кредитних історій та передачу інформації до кредитного реєстру Національного банку України (НБУ) - на екрані пристрою відображається чек-бокс, в якому клієнт повинен обрати: «Продовжуючи, ви погоджуєтесь на отримання даних Вашої кредитної історії з Бюро Кредитних історій та передачу інформації до Кредитного реєстру НБУ»; 18.03.2024 19:17:58 год. ознайомлення та підписання клієнтом «Договору про використання електронного підпису клієнта та акцепт Публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та Відтиску печатки банку» через відтворення свого підпису на екрані мобільного пристрою; 18.03.2024 19:21:09 год. підписання Банком Договору № 1924455 від 18.03.2024 (а.с. 28).

Крім того, для підтвердження реєстрації/фіксації Клієнта Парахіної А.С., при реєстрації в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування «O.Bank 2.0» через мобільний додаток «O.Bank 2.0» надано протокол перевірки фотографій клієнта при проведенні повної дистанційної ідентифікації (а.с. 28), протокол перевірки підписів клієнта при проведенні повної дистанційної ідентифікації від 18.03.2024 (а.с. 28), протокол №С-001-287221-24-980 від 18.03.2024 реєстрації/фіксації дій клієнта при реєстрації в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування «O.Bank 2.0» (протокол підписання Договору на продукт (а.с. 32), витяг з реєстру відправлених смс-повідомлень (а.с. 32).

18.03.2024 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Угоду про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки №С-001-287221-24-980 (далі Угода), згідно якої відповідачу було надано кредитну лінію, розмір якої станом на дату укладення Угоди становив 30000 грн. та міг бути змінений в межах максимального розміру за ініціативою кожної з сторін, який становить 200000 грн. (а.с. 29-30). Разом з тим, відповідно до даної Угоди строк кредитування становить 12 місяців від дня зарахування кредиту на поточний рахунок клієнта.

Згідно з п. 3.3.1 Угоди процентна ставка за користування кредитом становить 70,8 % річних, є фіксованою протягом всього строку дії угоди.

Матеріали справи також містять копію паспорта споживчого кредиту (а.с. 31).

Відповідно до копії довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором №С-001-287221-24-980 від 18.03.2024 ОСОБА_1 станом 09.06.2026 має заборгованість за простроченим боргом у розмірі 69979,10 грн., за простроченими процентами у розмір 71273,68 грн. Загальна заборгованість: 141252,78 грн. (а.с. 39).

Як передбачено п. 63 Постанови Правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Таким чином, виписка по рахунку клієнта фізичної особи №100000-2026/0610, що міститься в матеріалах справи (а.с. 35-38), є належним доказом щодо заборгованості відповідача за кредитом.

Зазначена виписка по рахунку ОСОБА_1 свідчить про те, що вона користувалась кредитними коштами в межах наданого банком кредитного ліміту, оскільки відповідач купувала товари та погашала кредитну заборгованість.

03.02.2026 року на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань (а.с.39).

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Ідея Банк» не повернуті, то це свідчить про порушення прав позивача, яке підлягає захисту шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт існування в ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за вищевказаним кредитним договором, яка нею добровільно не сплачується.

Станом на час розгляду справи відповідач не надала доказів сплати нею зазначеної суми заборгованості за кредитом.

ОСОБА_1 не скористалась своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, не подала відзиву на позовну заяву, не надала контррозрахунку заборгованості, не навела жодних доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин.

Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, і питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Позивач при пред`явленні позову до суду сплатив судовий збір в сумі 2662,40 гривень (а.с. 43).

Така сума судового збору була сплачена позивачем з огляду на положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, з огляду на задоволення позовних вимог, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача 2662,40 гривні на відшкодування понесених позивачем судових витрат.

На підставі наведеного та керуючись ст. 15-16, 203, 205, 509-510, 526, 611, 627, 1048-1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 12-13, 76-81, 141, 258-259, 268, 280, 284, 289, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 и на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором №С-001-287221-24-980 від 18.03.2024 у розмірі 141 252 (сто сорок одна тисяча двісті п`ятдесят дві) гривні 78 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», місцезнаходження: вул. Валова, 11, м. Львів, код ЄДРПОУ: 19390819.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Т. В. Дудар