Рішення № 140660974, 16.10.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1194/25

Провадження № 2/674/62/26

РІШЕННЯ

іменем України

16 жовтня 2026 року м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Барателі Д.Т., за участю секретаря судового засідання Бойчук С.В., прокурора Паращука А.А., представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Рарицького Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Смотрицької селищної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Фермерське господарство "Агро Теллус", про витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права приватної власності та права оренди на земельну ділянку з одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

Керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Смотрицької селищної ради з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у якому просить витребувати у ОСОБА_1 на користь Смотрицької селищної ради земельну ділянку площею 1,3863 га, яка розміщена в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6821855700:04:004:0480 площею 1,40 га та розташована за межами смт Смотрич Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, з одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 та права оренди ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6821855700:04:004:0480 площею 1,40 га з одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень; скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію цієї земельної ділянки. Прокурор також просить стягнути з відповідачів на користь Хмельницької обласної прокуратури 7267 грн 20 коп. судового збору, сплаченого за подання позову, та 1211 грн 20 коп. судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову.

Позов мотивовано тим, що розпорядженням Дунаєвецької районної державної адміністрації від 13 серпня 2010 року № 546/2010-р надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності шляхом заліснення, у тому числі на території Смотрицької селищної ради, а розпорядженням від 03 березня 2011 року № 97/2011-р цей проєкт затверджено. Проєктом передбачено консервацію 419,1421 га земель, з яких 54,3957 га розташовані на території Смотрицької селищної ради. Рішенням Смотрицької селищної ради від 27 травня 2020 року № 70-27/2020 ОСОБА_1 передано у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 1,40 га з кадастровим номером 6821855700:04:004:0480. Цю земельну ділянку вона передала в оренду ОСОБА_2 , а той у суборенду Фермерському господарству "Агро Теллус". За висновком судової земельно-технічної експертизи від 27 травня 2024 року № 3052/22-26/538-587/24-26, проведеної у кримінальному провадженні № 42022242230000017, зазначена земельна ділянка частково накладається на земельну ділянку № 5, яка за проєктом підлягає консервації шляхом заліснення; площа накладення становить 1,3863 га.

На думку прокурора, у частині накладення земельну ділянку передано у приватну власність з порушенням вимог земельного законодавства, тому вона підлягає витребуванню на підставі ст. 387 ЦК України. Оскільки право власності та право оренди зареєстровано не на частину, яка витребовується, а на всю земельну ділянку площею 1,40 га, ефективний захист, як вважає прокурор, вимагає також скасування державної реєстрації цих прав і самої земельної ділянки. Звернення до суду в інтересах держави прокурор обґрунтував тим, що Смотрицька селищна рада, обізнана про порушення, заходів до повернення земельної ділянки не вживає.

Рух справи

Ухвалою судді від 11 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху; 21 липня 2025 року прокурор подав письмові пояснення та додатки до позовної заяви. Ухвалою суду від 11 липня 2025 року вжито заходів забезпечення позову: накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6821855700:04:004:0480, заборонено вчиняти щодо неї реєстраційні дії та вносити відомості про неї до Державного земельного кадастру, а відповідачці ОСОБА_1 змінювати її цільове призначення, ділити чи об`єднувати її з іншими земельними ділянками та вчиняти щодо неї правочини.

Ухвалою судді від 28 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 22 жовтня 2025 року відповідачці ОСОБА_1 поновлено строк на подання відзиву, до матеріалів справи долучено відзив та відповідь на відзив, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

13 жовтня 2026 року суд завершив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, заслухав судові дебати і на підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України відклав ухвалення та проголошення рішення до 16 жовтня 2026 року.

Позиції учасників справи

У письмових поясненнях від 18 липня 2025 року прокурор зазначив, що позов пред`явлено до ОСОБА_1 як до недобросовісного набувача, яка до того ж набула земельну ділянку безвідплатно, тому положення ч. 5 ст. 390 ЦК України про компенсацію вартості майна добросовісному набувачеві та про попереднє внесення цієї вартості на депозитний рахунок суду до спірних правовідносин не застосовуються.

У відзиві на позовну заяву представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Рарицький Т.В. просив у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що земельну ділянку передано у власність у встановленому законом порядку: рішенням сесії селищної ради від 31 січня 2020 року надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності, проєкт розроблено сертифікованим інженером-землевпорядником і погоджено територіальним органом Держгеокадастру, після чого затверджено рішенням ради. Послався на те, що у висновку державної експертизи землевпорядної документації від 16 листопада 2010 року № 804 зазначено, що не всі земельні ділянки, передбачені проєктом до консервації, мають відповідні показники, а за відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на адвокатський запит відомостей про те, які саме ділянки цим показникам не відповідають, як і про розроблення проєкту землеустрою щодо зміни цільового призначення земель площею 54,4 га на землі лісогосподарського призначення, немає. На думку представника, це свідчить про те, що консервацію шляхом заліснення фактично не реалізовано. Крім того, представник вважав недоведеними підстави для представництва прокурором інтересів держави, посилаючись на відсутність доказів направлення повідомлення від 26 червня 2025 року, адресатом якого назвав Слобідсько-Кульчієвецьку сільську раду.

У відповіді на відзив прокурор доводи представника відповідачки вважав безпідставними, наполягав на тому, що погодження і затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не робить законною передачу землі, щодо якої прийнято рішення про консервацію, а повідомлення про намір здійснювати представництво надіслано Смотрицькій селищній раді 26 червня 2025 року за № 52-4905ВИХ-25. У додаткових поясненнях від 26 лютого 2026 року прокурор, зважаючи на рішення Конституційного Суду України від 03 грудня 2025 року № 6-р(II)/2025, зазначив, що у цій справі наявні виключні підстави для представництва інтересів держави.

Під час розгляду справи по суті прокурор позов підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі. Пояснив, що прокуратура не ставить ОСОБА_1 у вину особисте вчинення порушення: землі, щодо яких прийнято рішення про консервацію, не могли передаватися у приватну власність незалежно від обізнаності набувача. У судовому засіданні 13 жовтня 2026 року прокурор Паращук А.А. позов підтримав і в судових дебатах просив його задовольнити.

Представник відповідачки адвокат Рарицький Т.В. у судовому засіданні позов не визнав з підстав, наведених у відзиві. У судових дебатах додатково зазначив, що прокурор вимагає витребувати лише частину земельної ділянки площею 1,3863 га, однак межі цієї частини не визначено: висновок експерта не містить координат поворотних точок меж ні тієї частини, яка накладається на землі, що підлягають консервації, ні тієї, що залишається поза накладенням; збірного кадастрового плану з такими координатами прокурор не надав, про призначення земельно-технічної експертизи для їх визначення не клопотав. Послався на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі № 446/478/19 та в постанові Верховного Суду від 21 травня 2025 року у справі № 688/189/23, і вважав, що задоволення позову без ідентифікації спірної частини призведе до втручання у право власності на ту частину земельної ділянки, повернення якої прокурор не вимагає.

Представник Смотрицької селищної ради в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу за його відсутності. Відповідачка ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 та представник третьої особи Фермерського господарства "Агро Теллус" у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином; ОСОБА_2 і третя особа відзиву та пояснень не подали. Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Обставини, встановлені судом

Розпорядженням голови Дунаєвецької районної державної адміністрації від 13 серпня 2010 року № 554/2010-р затверджено оновлений склад комісії з обстеження земель у натурі (на місцевості) та підготовки висновків про доцільність консервації земель на території Дунаєвецького району. Того ж дня комісія склала акт про обстеження деградованих і малопродуктивних земель, за яким на основі аналізу ґрунтового покриву, показників рельєфу, даних агрохімічного дослідження та польового обстеження визнала за доцільне вилучити з активного господарського обігу на території Смотрицької селищної ради 54,4 га пасовищ і здійснити їх консервацію шляхом заліснення.

Розпорядженням Дунаєвецької районної державної адміністрації від 13 серпня 2010 року № 546/2010-р Державному підприємству "Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності (шляхом заліснення) на території Смотрицької селищної та низки сільських рад Дунаєвецького району. Розроблений проєкт погоджено висновком Управління Держкомзему у Дунаєвецькому районі від 01 листопада 2010 року та висновком державної експертизи землевпорядної документації Головного управління Держкомзему у Хмельницькій області від 16 листопада 2010 року № 804. За цими висновками проєктом передбачено вилучити з активного господарського обігу 419,1421 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 54,3957 га пасовищ на території Смотрицької селищної ради, та здійснити їх консервацію шляхом заліснення; строк консервації визначено як постійний. Серед зауважень у п. 10 висновку державної експертизи зазначено, що не всі земельні ділянки, передбачені проєктом до консервації, мають показники, які зумовлюють необхідність консервації.

Розпорядженням Дунаєвецької районної державної адміністрації від 03 березня 2011 року № 97/2011-р проєкти землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Дунаєвецького району затверджено. До земель, які підлягають консервації на території Смотрицької селищної ради, проєктом віднесено, зокрема, земельну ділянку № 5 площею 11,1701 га; проєкт містить каталог координат поворотних точок її меж.

Рішенням двадцять третьої сесії Смотрицької селищної ради від 31 січня 2020 року № 52-23/2020 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності за межами смт Смотрич. Проєкт землеустрою погоджено висновком територіального органу Держгеокадастру від 17 березня 2020 року № 559562-20; за цим висновком обмежень щодо земельної ділянки немає.

Рішенням двадцять сьомої позачергової сесії Смотрицької селищної ради від 27 травня 2020 року № 70-27/2020 "Про передачу гр. ОСОБА_1 у власність земельної ділянки, яка розташована за межами населеного пункту смт Смотрич" затверджено проєкт землеустрою та передано ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 1,4000 га з кадастровим номером 6821855700:04:004:0480.

За відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (відповідь від 14 липня 2026 року № 3026473 на запит суду) право власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку зареєстровано 03 червня 2020 року (номер запису 36826810, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2097356668218). 11 листопада 2021 року зареєстровано право оренди ОСОБА_2 на підставі договору оренди від 09 листопада 2021 року (номер запису 45063970), а 25 квітня 2024 року право суборенди Фермерського господарства "Агро Теллус" (код ЄДРПОУ 45418607) на підставі договору суборенди від 31 березня 2024 року № 6.2024-С (номер запису 54796219); обидва договори діють до 31 грудня 2031 року. 16 липня 2025 року на підставі ухвали суду від 11 липня 2025 року у цій справі зареєстровано арешт земельної ділянки (номер запису 60739204).

Слідчим відділом Кам`янець-Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022242230000017 від 27 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом вибуття з державної власності земельних ділянок, щодо яких прийнято рішення про консервацію. Постановою від 29 жовтня 2024 року кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (лист прокурора від 03 червня 2025 року № 355ВН-25).

За висновком експерта Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27 травня 2024 року № 3052/22-26/538-587/24-26, складеним за результатами судової земельно-технічної експертизи в зазначеному кримінальному провадженні, земельна ділянка з кадастровим номером 6821855700:04:004:0480 накладається на земельну ділянку № 5, яка підлягає консервації згідно з проєктом землеустрою; площа накладення становить 1,3863 га. Накладення встановлено зіставленням координат поворотних точок меж досліджуваних земельних ділянок з координатами меж ділянок, що підлягають консервації, наведеними у проєкті. Площу накладення позначено штрихуванням на плані співставлення меж (додаток 4 до висновку) та наведено в експлікації до нього. Координат поворотних точок меж частини площею 1,3863 га, як і частини, що залишається поза накладенням, ні дослідницька частина висновку, ні його підсумкові висновки, ні додаток 4 не містять.

На лист Смотрицької селищної ради від 05 серпня 2021 року № 0205-24/1074 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом від 10 серпня 2021 року надало їй копію проєкту землеустрою щодо консервації в електронному вигляді.

Листом від 17 червня 2025 року № 52-4587вих-25 Кам`янець-Подільська окружна прокуратура повідомила Смотрицьку селищну раду про виявлені порушення і запропонувала вжити заходів до повернення земельної ділянки. У відповіді від 20 червня 2025 року № 02.02-19/656 рада зазначила, що ознайомилася з матеріалами проєкту консервації та не заперечує проти представництва прокуратурою інтересів держави в суді щодо повернення земельних ділянок у комунальну власність з огляду на обмежений бюджет та відсутність фахівця з юридичних питань. 26 червня 2025 року прокуратура повідомила раду про встановлення підстав для представництва та намір звернутися до суду.

За відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 28 серпня 2025 року № 29-22-0.331-3516/2-25 на адвокатський запит у Головному управлінні немає інформації про земельні ділянки, що увійшли до проєкту консервації і не відповідають показникам для консервації, а також про розроблення проєкту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок площею 54,4 га на території Смотрицької селищної ради на землі лісогосподарського призначення.

За витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 26 червня 2025 року № НВ-9968609812025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6821855700:04:004:0480 становить 14399 грн 87 коп.

Мотиви суду

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. За ч. 4 цієї статті наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. Згідно з ч. 4, 5 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; у разі відкриття провадження цей орган набуває статусу позивача.

Рішенням Конституційного Суду України від 03 грудня 2025 року № 6-р(II)/2025 окремі приписи абзацу першого ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів уповноваженим органом, визнано такими, що не відповідають Конституції України. Водночас ці приписи втрачають чинність із 01 січня 2027 року, тож на час звернення прокурора до суду і на час ухвалення рішення вони є чинними та підлягають застосуванню.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 виснувала, що бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк; звертаючись до такого органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення.

Спірна земельна ділянка розташована за межами населеного пункту на території Смотрицької селищної територіальної громади; рада розпоряджалася нею як землею комунальної власності, а згідно з п. 24 розділу X "Перехідні положення" ЗК України землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких громад, крім визначених цим пунктом. Отже, органом, уповноваженим здійснювати функції власника у спірних правовідносинах, є Смотрицька селищна рада.

Про те, що земельна ділянка належить до земель, щодо яких прийнято рішення про консервацію, рада дізналася щонайпізніше з листа прокуратури від 17 червня 2025 року, а копію проєкту консервації отримала ще в серпні 2021 року. До суду рада не звернулася і у відповіді від 20 червня 2025 року повідомила, що не заперечує проти представництва її інтересів прокуратурою, пославшись на обмежений бюджет та відсутність фахівця з юридичних питань. Повідомлення про намір здійснювати представництво від 26 червня 2025 року прокурор надіслав саме Смотрицькій селищній раді. Посилання представника відповідачки на Слобідсько-Кульчієвецьку сільську раду обставинам справи не відповідає: цей орган до спірних правовідносин не причетний.

За таких обставин підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Смотрицької селищної ради у цій справі наявні, а порядок, установлений ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", дотримано.

Щодо правового режиму земель, які підлягають консервації

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави; право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. За ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни набувають права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 164 ЗК України охорона земель включає консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь. До малопродуктивних земель належать сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним (ч. 2 ст. 171 ЗК України). Згідно зі ст. 172 ЗК України в редакції, чинній на час прийняття рішення Смотрицької селищної ради від 27 травня 2020 року, консервації підлягають деградовані і малопродуктивні землі, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним; консервація здійснюється шляхом припинення їх господарського використання на визначений термін та залуження або заліснення за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Такі самі положення містили ст. 1, 51 Закону України "Про охорону земель" у редакції, чинній на той час.

Порядок консервації земель, затверджений наказом Держкомзему від 17 жовтня 2002 року № 175 і чинний на час затвердження проєкту, передбачав, що рішення про консервацію земель державної власності приймає відповідна державна адміністрація на підставі висновку комісії про доцільність консервації, а проєкт консервації після державної землевпорядної експертизи подається їй на затвердження (п. 6-8, 10). Згідно з п. 20 Порядку консервації земель, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26 квітня 2013 року № 283 і чинного на час передачі земельної ділянки ОСОБА_1 , на час проведення консервації земель забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки та ведення будь-якої діяльності, крім передбаченої проєктами консервації земель.

Пряму заборону передавати у власність і користування землі державної та комунальної власності, щодо яких прийнято рішення про їх консервацію, для цілей, не пов`язаних із такою консервацією, до ч. 2 ст. 172 ЗК України внесено Законом України від 28 квітня 2021 року № 1423-IX, тобто після прийняття радою рішення від 27 травня 2020 року, тому до спірних правовідносин цей припис не застосовується. Проте й чинне на той час законодавство визначало зміст консервації як припинення господарського використання земель і не допускало на них діяльності, не передбаченої проєктом консервації.

Суд установив, що щодо земель площею 54,3957 га на території Смотрицької селищної ради, до яких належить земельна ділянка № НОМЕР_1 , уповноваженим органом у 2010-2011 роках прийнято рішення про консервацію шляхом заліснення з постійним строком. Доказів скасування цього рішення або повернення земель до попереднього використання суду не подано. Передача частини таких земель у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, тобто саме для того господарського використання, яке консервація припиняє, з наведеними нормами не узгоджується.

Доводи представника відповідачки про дотримання процедури відведення цього не спростовують. Погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальним органом Держгеокадастру та його затвердження радою не скасовують рішення про консервацію і не змінюють правового режиму земель, на які воно поширюється. Те, що в Державному земельному кадастрі та в проєкті відведення не було відомостей про обмеження, пов`язані з консервацією, свідчить про недоліки обліку таких земель, але не про відсутність самого рішення про консервацію.

Не спростовує наведеного і посилання на те, що заліснення фактично не проведено, а цільове призначення земель не змінено. Закон пов`язує консервацію з рішенням уповноваженого органу, а п. 20 Порядку консервації земель № 283 зміну цільового призначення земельної ділянки на час консервації якраз забороняв. Норми, яка зобов`язувала б змінювати цільове призначення земель, що консервуються шляхом заліснення, представник відповідачки на запитання суду не назвав. Невиконання заходів, передбачених проєктом, дії рішення про консервацію не припиняє.

Зауваження, наведене в п. 10 висновку державної експертизи від 16 листопада 2010 року № 804, стосується проєкту в цілому і не завадило його погодженню та затвердженню. Доказів того, що показникам для консервації не відповідає саме земельна ділянка № НОМЕР_1 , сторона відповідача не подала; за відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 28 серпня 2025 року такої інформації немає.

Часткове накладення земельної ділянки з кадастровим номером 6821855700:04:004:0480 на земельну ділянку № 5 підтверджено висновком експерта від 27 травня 2024 року. Висновок складено судовим експертом державної спеціалізованої установи, попередженим про кримінальну відповідальність; сторона відповідача його не спростувала. Закриття кримінального провадження, в якому проведено експертизу, не позбавляє цей висновок доказового значення: суд оцінює його у сукупності з іншими доказами за правилами ст. 89 ЦПК України.

Отже, доводи прокурора про те, що в частині накладення земельну ділянку передано у приватну власність усупереч режиму консервації, знайшли підтвердження. Проте цього недостатньо для задоволення позову в заявленому вигляді з огляду на таке.

Щодо витребування частини земельної ділянки

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Згідно з ч. 2 ст. 391 ЦК України, якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном вирішуються на підставі ст. 387 і 388 цього Кодексу. Отже, обраний прокурором спосіб захисту витребування майна відповідає характеру спірних правовідносин.

Водночас за ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. До відомостей про земельну ділянку, які включаються до Державного земельного кадастру, належать, зокрема, опис меж, координати поворотних точок меж та дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 22 січня 2025 року у справі № 446/478/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що в разі часткового накладення земельних ділянок витребування не може бути застосоване щодо всієї земельної ділянки; така вимога може розглядатися тільки щодо тієї її частини, що накладається. Позивач має довести, яка саме земельна ділянка, в яких межах накладається; захистити право без ідентифікації земельної ділянки неможливо. Земельна ділянка, підстави для витребування якої наявні, має бути ідентифікована, зокрема, шляхом визначення координат поворотних точок меж і даних про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі. Таке дослідження потребує спеціальних знань, тому його результати можуть міститися, зокрема, у висновку експерта, підготовленому на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Не може бути належним (правомірним) спосіб захисту, який спричиняє втручання у право на майно, щодо якого немає спору (п. 120-125 постанови).

Ці висновки Верховний Суд застосував у постанові від 21 травня 2025 року у справі № 688/189/23, обставини якої подібні до обставин цієї справи: прокурор просив витребувати частину земельної ділянки площею 1,7739 га, яка накладається на землі, що підлягають консервації шляхом заліснення, у межах земельної ділянки площею 2,00 га. Скасовуючи постанову апеляційного суду, Верховний Суд зазначив, що суд не перевірив і не встановив координат поворотних точок меж і даних про їх прив`язку до пунктів державної геодезичної мережі щодо частини земельної ділянки, яка накладається, тоді як саме прокурор має довести, яка земельна ділянка і в яких межах накладається на землі, що підлягають консервації; інакше відповідач буде позбавлений права власності і на ту частину земельної ділянки, яка не є спірною.

Велика Палата Верховного Суду підтвердила цей підхід у постанові від 04 березня 2026 року у справі № 922/264/24: за наявності підстав для витребування частини земельної ділянки вона має бути ідентифікована шляхом визначення координат поворотних точок меж і даних про їх прив`язку до пунктів державної геодезичної мережі, для чого може бути призначена земельно-технічна експертиза; повернення не тільки спірної частини, а й тієї, що не є спірною, є втручанням, яке не може визнаватися законним (п. 290-299). У цій же постанові наголошено, що ризик помилки, допущеної державним органом, має нести сама держава, а втручання у майнове право має бути пропорційним меті, якої воно досягає (п. 306-312).

У цій справі прокурор просить витребувати не земельну ділянку з кадастровим номером 6821855700:04:004:0480 як сформований об`єкт, а її частину площею 1,3863 га, яка розміщена в межах цієї ділянки, і сам посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 446/478/19. Проте ні позовна заява, ні додані до неї докази не містять даних, які дозволяли б установити межі цієї частини. Єдиним доказом накладення є висновок експерта від 27 травня 2024 року, який визначає площу накладення та зображує її на плані співставлення меж, але не містить координат поворотних точок меж частини площею 1,3863 га і даних про їх прив`язку до пунктів державної геодезичної мережі. Не визначено і меж тієї частини земельної ділянки, яка на землі, що підлягають консервації, не накладається і правомірність передачі якої прокурор не оспорює.

Координати поворотних точок меж земельної ділянки № 5 наведено у проєкті консервації, а земельної ділянки з кадастровим номером 6821855700:04:004:0480 у Державному земельному кадастрі. Однак визначення за цими даними меж частини, утвореної їх накладенням, є дослідженням, що потребує спеціальних знань; суд не може виконати його самостійно чи замінити його посиланням на графічне зображення. Висновку експерта з цього питання прокурор не подав, клопотання про призначення експертизи не заявляв ні під час підготовчого провадження, ні під час розгляду справи по суті. На запитання суду перед переходом до судових дебатів прокурор повідомив, що всі докази досліджено і доповнень він не має, а після того, як представник відповідачки в судових дебатах послався на відсутність даних про межі спірної частини, правом на репліку не скористався.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Рішення про витребування земельної ділянки площею 1,3863 га в межах іншої земельної ділянки без визначення її меж не дозволяє встановити, яка саме частина земної поверхні переходить до територіальної громади, а яка залишається у власності відповідачки, і не може бути підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За таких обставин вимога про витребування земельної ділянки площею 1,3863 га задоволенню не підлягає, оскільки прокурор не довів, яке саме майно, у яких межах підлягає витребуванню.

З огляду на відмову в задоволенні цієї вимоги суд не вирішує питань про добросовісність набуття ОСОБА_1 земельної ділянки та про застосування ч. 5 ст. 390 ЦК України, на які посилалися учасники справи.

Щодо скасування державної реєстрації речових прав та земельної ділянки

Вимоги про скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 , права оренди ОСОБА_2 та про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх зареєстрованих речових прав та їх обтяжень заявлено щодо всієї земельної ділянки площею 1,40 га. Прокурор обґрунтовує їх тим, що права зареєстровано не на частину, яка витребовується, а на земельну ділянку в цілому, і посилається на постанови Верховного Суду від 31 січня 2023 року у справі № 924/504/20 та від 24 березня 2021 року у справі № 672/1790/18.

Суд цих доводів не приймає. Спосіб захисту, що спричиняє втручання у право на майно, щодо якого немає спору, не може бути належним; судове рішення про витребування частини земельної ділянки, що накладається, саме є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а вимоги про скасування записів про державну реєстрацію права не є необхідними для ефективного відновлення порушеного права (п. 112, 125, 127 постанови у справі № 446/478/19).

Задоволення цих вимог призвело б до припинення права власності ОСОБА_1 і на ту частину земельної ділянки площею 0,0137 га, правомірність передачі якої прокурор не оспорює. Ця частина не є похибкою вимірювання: за каталогом координат поворотних точок меж земельної ділянки № 5, що міститься в проєкті консервації, ймовірна похибка визначення її площі становить 0,0030 га. Те, що ця частина за площею є незначною, оцінки не змінює: позбавити особу права власності на майно можна лише з підстав, установлених законом, а щодо цієї частини прокурор таких підстав не наводить. Зобов`язання повернути не тільки ту частину земельної ділянки, що накладається, а й ту, яка не є спірною і правомірність передачі якої не ставиться під сумнів, є втручанням, яке не може визнаватися законним, а недотримання хоча б одного з критеріїв правомірного втручання у право на мирне володіння майном означає порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 299, 300 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/264/24). Тому співвідношення площ, яке могло б мати значення для оцінки пропорційності втручання, висновку суду не змінює. Витребувати ж земельну ділянку площею 1,40 га в цілому суд не може, оскільки розглядає справу в межах заявлених вимог (ч. 1 ст. 13 ЦПК України), а прокурор просить витребувати лише її частину.

Крім того, вимога про припинення усіх зареєстрованих речових прав охоплює право суборенди Фермерського господарства "Агро Теллус", зареєстроване 25 квітня 2024 року. Право суборенди є майновим правом, яке підлягає захисту відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а суборендар має право на захист цього права, у тому числі від власника земельної ділянки (п. 235-237 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/264/24). Позовних вимог до Фермерського господарства "Агро Теллус" прокурор не заявляв, у справі воно бере участь як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Вирішити питання про припинення зареєстрованого права особи, яка не є відповідачем, суд не може.

Неналежність та неефективність заявленого позивачем способу захисту є самостійною підставою для відмови в позові (п. 142 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 446/478/19). До того ж ці вимоги є похідними від вимоги про витребування, у задоволенні якої суд відмовляє. Тому в їх задоволенні також слід відмовити.

Щодо заходів забезпечення позову

Ухвалою суду від 11 липня 2025 року за заявою прокурора вжито заходів забезпечення позову: накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6821855700:04:004:0480; заборонено органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо неї; заборонено ОСОБА_1 вчиняти із цією земельною ділянкою дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, її поділ або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї; заборонено земельним кадастровим реєстраторам вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються цієї земельної ділянки, окрім даних про належність її на праві комунальної власності територіальній громаді в особі Смотрицької селищної ради. Згідно з ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову; у такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням суду. Отже, усі вжиті у справі заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача. За подання позовної заяви Хмельницька обласна прокуратура сплатила 7267 грн 20 коп. судового збору (платіжна інструкція від 03 липня 2025 року № 1514); прокурор просить відшкодувати також 1211 грн 20 коп. судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову. Оскільки в задоволенні позову відмовлено, ці витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. 14, 131-1 Конституції України, ст. 15, 16, 387, 391 ЦК України, ст. 79, 116, 164, 171, 172 ЗК України, ст. 1, 51 Закону України "Про охорону земель", ст. 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр", ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 4, 12, 13, 56, 76-81, 89, 141, 158, 223, 244, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Смотрицької селищної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Фермерське господарство "Агро Теллус", про витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права приватної власності та права оренди на земельну ділянку з одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації земельної ділянки відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 11 липня 2025 року у справі № 674/1194/25, у виді арешту земельної ділянки з кадастровим номером 6821855700:04:004:0480 площею 1,40 га, яка розташована за межами с-ща Смотрич Кам`янець-Подільського району Хмельницької області на території Смотрицької селищної ради; заборони органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки, у тому числі щодо її поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками; заборони ОСОБА_1 вчиняти із цією земельною ділянкою дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, її поділ або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї; заборони земельним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних органів, вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються цієї земельної ділянки, окрім внесення даних про належність на праві комунальної власності територіальній громаді в особі Смотрицької селищної ради.

Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання цим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 16 жовтня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

позивач - Кам`янець-Подільська окружна прокуратура, місцезнаходження: вул. Драгоманова, буд. 11, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, код ЄДРПОУ 02911102;

в інтересах держави в особі Смотрицької селищної ради, місцезнаходження: вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 8, с-ще Смотрич Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04406584;

відповідач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

третя особа Фермерське господарство "Агро Теллус", місцезнаходження: вул. Богдана Хмельницького, буд. 14, с. Цикова Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 45418607.

Суддя Давид БАРАТЕЛІ