Рішення № 140660742, 16.10.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/3277/26

Провадження №2/944/2475/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2026 рокум.ЯворівЯворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

з участю секретаря судових засідань Шандрук А.М.

представника позивача Кецка В.Я.

представника відповідача Поліщук О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові, в режимі відеоконференції, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача та відповідачів

Адвокат Кецко В.Я. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 із позовною заявою до ТДВ «СК «Гардіан» та ОСОБА_3 , в якій просить стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРДІАН" на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 130 000.00 грн в якості відшкодування майнової шкоди, грошові кошти у розмірі 6000.00 грн в якості витрат на проведення експертного дослідження, стягнути з ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 142 768.86 грн в якості відшкодування майнової шкоди та 30 000.00 грн моральної шкоди, а також покласти на відповідачів судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 24 листопада 2022 року близько 22.30 год на автодорозі північний обхід м. Львів, на 4 км + 400м., поблизу с. Бірки Яворівського району Львівської області відбулась дорожньо-транспортна пригоди за участю автомобіля марки «MERCEDES-BENZ CLK 270 CDI» д.н. НОМЕР_1 (НОМЕР_15) під керуванням водія ОСОБА_3 та за участю автомобіля марки «HYUNDAJ SONATA» д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 25 листопада 2022 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022141350000949 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та розпочато досудове розслідування. 16 жовтня 2025 року ОСОБА_3 вручено повідомлення про підозру від 16.10.2025 року, в якому зазначено, що ОСОБА_3 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. 28.11.2025 року складено та затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості щодо якого 25 листопада 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022141350000949 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. Із обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 24 листопада 2022 року, близько 22.30 год., керуючи автомобілем марки «Mersedes CLK 270» реєстраційний номер НОМЕР_3 , з особливою відміткою реєстраційного номеру НОМЕР_4 та рухаючись ним у межах ділянки автодороги Т14-14 на відрізку 4км +400 м у напрямку від с. Рясне-Руське Львівського району Львівської області до с. Бірки Яворівського району Львівської області, всупереч ст.14 Закону України «Про дорожній рух», згідно якої учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, порушив вимоги Р1 п.1.5, Р2 п.2.3 (б.д), Р10, п.10.1, Р11, п.11.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2021 року з подальшими змінами та доповненнями, які виразились в тому, що ОСОБА_3 будучи не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, рухаючись в межах своєї смуги руху, без завад технічного характеру, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де в подальшому здійснив зіткнення із зустрічним автомобілем марки «HYUNDAY SONATA» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого пасажир автомобіля марки «HYUNDAY SONATA» ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я. За наслідками даного ДТП автомобіль марки «HYUNDAJ SONATA» д.н. НОМЕР_2 зазнав значних механічних ушкоджень, чим володільцю даного автомобіля ОСОБА_2 завдано майнову шкоду,а також за наслідками даного ДТП спричинено йому легкі тілесні ушкодження. Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області (справа № 944/6565/25) від 05.12.2025 року призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні. ОСОБА_5 та потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні подавався цивільний позов про відшкодування шкоди завданої за наслідками кримінального правопорушення, яке вчинене ОСОБА_3 . Надалі, ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 23.04.2026 року клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката Коваленко Є.О. задоволено, звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження закрито. З врахуванням цього, судом цивільні позови ОСОБА_2 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 вирішено залишити без розгляду та повернути цивільним позивачам. Станом на даний час дана ухвала суду набрала законної сили. Враховуючи наведене позивач повторно звертається із даним позовом в порядку цивільного судочинства з метою захисту своїх прав та інтересів, який обґрунтовується наступним. Стороною обвинувачення зібрано достатньо доказів для пред`явлення обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст. 286 КК України, яким останній під час кримінального провадження жодним чином не спростовані. В даному випадку кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 закрито не з причин відсутності події або складу злочину, а саме у зв`язку із закінченням строків давності, які є нереабілітуючими обставинами, тому звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК України не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну кримінальним правопорушенням шкоду. Крім того, за частиною шостою статті 82 ЦПК України не лише вирок, але і ухвала про закриття кримінального провадження із звільненням від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду у цивільному провадженні виключно в питаннях, чи мало місце діяння (кримінальне правопорушення) та чи вчинене воно цією особою. Тобто, відповідач ОСОБА_3 у разі незгоди з підставою закриття кримінального провадження щодо нього згідно з ухвалою суду від 23.04.2026 року у кримінальному провадженні у зв`язку із закінченням строків давності, які є нереабілітуючими обставинами, був вправі заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави і наполягати на своєму повному виправданні (реабілітації). Також, він не був позбавлений права оскарження вказаної ухвали суду з таких же підстав. Подання клопотання про закриття кримінального провадження за закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності є правом обвинуваченого, однак це не спростовує нереабілітуючий характер відповідної підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності. За таких обставин в даному випадку відповідач зобов`язаний відшкодовувати шкоду позивачу як законному володільцю (користувачу) транспортного засобу ОСОБА_2 .

Внаслідок вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення автомобіль марки «HYUNDAY SONATA» реєстраційний номер НОМЕР_2 зазнав значних пошкоджень, чим нанесено на цей час володільцю даного автомобіля ОСОБА_2 майнової шкоди, який, як особа, яка на час ДТП законно керувала даним автомобілем, має законне право на відшкодування завданої в ДТП шкоди. З цього приводу слід врахувати, що ОСОБА_2 керував автомобілем на час ДТП, який являвся законним користувачем та фактичним володільцем даного транспортного засобу та метою такого володіння була подальша перереєстрація транспортного засобу на себе, як нового власника даного автомобіля, однак через ДТП це не вдалось реалізувати. На підтвердження використання ним транспортного засобу на законних підставах на час ДТП у позивача були наявні при собі документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 та посвідчення водія НОМЕР_6 , які були передані йому власником транспортного засобу. З врахуванням наведеного позивач керуючись правом на відшкодування шкоди звертається із даним позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, які завдані протиправними діями ОСОБА_3 , які виразились у порушенні ним правил дорожнього руху. За наслідками даної дорожньо-транспортної події автомобіль марки HYUNDAJ SONATA д.н. НОМЕР_2 зазнав значних механічних ушкоджень, чим очевидно завдано матеріальні збитки, що порушує права та інтереси володільця (користувача) даного автомобіля ОСОБА_2 , як особи, яка на час ДТП на законних підставах керувала даним транспортним засобом. Як встановлено, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ CLK 270 CDI д.н. НОМЕР_1 (НОМЕР_15) застрахована у ТДВ "Страхова компанія "ГАРДІАН" (надалі Відповідач-1) згідно страхового полісу ЕР-20899440 діючого з 16.05.2022 року. За попередньою інформацією ліміт відповідальності за шкоду завдану майну одному потерпілу становив 130 000,00 грн. Згідно висновку експерта за результатом проведення експертного автотоварознавчого дослідження від 15 грудня 2023 року № 22477 встановлено: ринкова вартість автомобіля HYUNDAI SONATA, реєстраційний номер НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП 24.11.2022 року, в цінах на час виконання дослідження враховуючі його стан (зокрема строк експлуатації) на момент до пошкодження у вказаній ДТП становила 503 007,90 грн., вартість ремонту автомобіля HYUNDAI SONATA, відновлювального реєстраційний номер НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП 24.11.2022 року становить 698 190, 89 грн., вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля HYUNDAI SONATA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП 24.11.2022 року становила 272 768, 86 грн., ринкова вартість автомобіля HYUNDAI SONATA, реєстраційний номер НОМЕР_2 пошкодженого в ДТП 24.11.2022 року (в пошкодженому стані) становила 230 239, 04 грн., розмір відшкодування завданої шкоди пов`язаної з «фізичним знищенням» транспортного засобу HYUNDAI SONATA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , визначену як різниця вартості автомобіля до та після ДТП становить 272 768, 86 грн. На час ДТП відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулювались ЗУ від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Таким чином, з врахуванням висновку експерта за результатом проведення експертного автотоварознавчого дослідження від 15 грудня 2023 року № 22477 ремонт транспортного засобу HYUNDAI SONATA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вважається економічно необґрунтованим, а отже, автомобіль вважається фізично знищеним. оскільки витрати на його відновлювальний ремонт (698 190, 89 грн.) перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (503 007,90грн.). Відповідно позивачу підлягає відшкодуванню різниця між вартістю транспортного засобу до (503 007,90 грн) та після дорожньо-транспортної пригоди (230 239, 04 грн.), що складає 272 768, 86 грн. ( 503007,90 грн - 230 239, 04 грн.). Як вже вказано вище, цивільно - правова відповідальність водія транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ CLK 270 CDI д.н. НОМЕР_1 (НОМЕР_15) застрахована у відповідача-1 згідно страхового полісу ЕР-20899440 діючого з 16.05.2022 року, за попередньою інформацію зі страховою сумою на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 260 000.00 грн., за шкоду заподіяну майну потерпілого 130 000.00 грн. Також, з врахуванням вимог передбачених ст. ст. 34.2., 34.3. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на відповідача-1 покладається зобов`язання відшкодувати потерпілій стороні витрати на проведення експертизи (дослідження). В даному випадку з врахування того, що страховик у встановлені строки не вживав заходів щодо огляду та проведення експертного дослідження для визначення матеріальних збитків позивач самостійно забезпечив проведення огляду та експертне дослідження завданої майнової шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу, на що витратив грошові кошти у розмірі 6000.00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № @PL964001від 30.11.2023 року, тому відповідач-1 зобов`язаний відшкодувати грошові кошти у розмірі 6000.00 грн. в якості витрат на проведення такої експертної оцінки. Таким чином, до стягнення з ТДВ "Страхова компанія "ГАРДІАН" на користь позивача підлягає сума грошових коштів у розмірі 130 000,00 грн. в якості відшкодування майнової шкоди (в межах ліміту відповідальності), а решта суми грошових коштів у розмірі 142 768, 86 грн в порядку ст. 1194 Цивільного кодексу України, як різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), підлягає стягненню з ОСОБА_3 . Також, до стягнення з ТДВ "Страхова компанія "ГАРДІАН" на користь позивача підлягає сума у розмірі 6000.00 грн. в якості витрат на проведення такої експертної оцінки.

Своїми протиправними діями, які виразились у порушенні правил дорожнього руху ОСОБА_3 вчинив ДТП та здійснив зіткнення із зустрічним автомобілем марки «HYUNDAY SONATA» реєстраційний номер НОМЕР_2 за наслідками якого позивачу наніс тілесні ушкодження легкої тяжкості. Ці обставини підтверджуються висновком експерта КЗ ЛОР «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи №118/2022 проведеної з 29.11.2022 по 30.11.2022, в якій зафіксовано наступні ушкодження: синець в ділянці грудей справа, синці в обох клубових ділянках, синець в ділянці колін, синець на правому передпліччі, крововиливи під нігтьовими пластинами пальців лівої кісти, які виникли внаслідок дії твердого тупого предмета (предметів) термін, що не суперечить зазначеному обстежуваною особою, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Характер та локалізація ушкоджень виключають можливість їх виникнення в результаті травми в салоні автомобіля. Слід зазначити, що позивач поніс витрати на лікування, проте не зберіг з цього приводу доказів, що виключає звернення до страхової компанії, в якій цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована, для отримання страхових виплат відповідності до вимог ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (№ 1961 IV від 01.07.2004 року). Не зважаючи на це позивач вирішив скористатись правом на звернення із вимогою про відшкодування йому моральної шкоди, завданої ОСОБА_3 через його протиправні дії, що виразились у порушенні правил дорожнього руху та транспортну пригоду. З врахуванням зазначеного, внаслідок суспільно - небезпечних діянь зі сторони ОСОБА_3 , позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає у фізичних та душевних стражданнях, у зв`язку нанесення тілесних ушкодженням. В момент отримання тілесних ушкоджень, позивач переніс фізичний біль, пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості, образи, обурення, тривоги, страху про наслідки. Також позивач зазначає, що наслідки перенесеного ушкодження призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін: пасивність, знижений настрій, пригніченість, образливість, чутливість, фіксованість на негативних переживаннях, насторога, невизначеності. Наслідки події, що сталася, потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу (на лікування, проведення правових заходів, на пересування без автомобіля та ін.), позбавили позивача на певний час можливостей, обумовили необхідність залучання значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів. ОСОБА_3 за наслідками своїх протиправних діянь заподіяв позивачу фізичні, душевні, психологічні (моральні) страждання, розмір відшкодування яких, враховуючи характер та обсяг душевних, психічних страждань, характеру його немайнових втрат, ним оцінюється 30 000,00 грн., які підлягають відшкодуванню (компенсації) у повному обсязі. Узгоджені витрати на правову допомогу адвоката орієнтовно будуть становити 30 000 грн., що буде в подальшому підтверджено додатково у встановленому законом порядку.

26.06.2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача ТДВ «Гардіан» подала відзив на позовну заяву, в якому щодо позовних вимог заперечила з огляду на наступне.

Відповідач-1 підтверджує факт укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP-208994400, на умовах якого була застрахована цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, яка правомірно володіє ТЗ «MERCEDES-BENZ CLK 270 CDI», д.н.з. НОМЕР_7 . Страхова сума за вказаним полісом, за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, становить 260 000 грн., франшиза - відсутня. З 01.01.2025р. Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-IV) втратив чинність, у зв`язку із набранням чинності Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №3720-IX). Відповідно до абз. першого пункту 6 розділу VI Закону №3720-IX, - договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами. Враховуючи, що договір № EP-208994400 було укладено у 2022 р., спірні правовідносини регулюються саме Законом №1961-IV. За результатом розгляду справи ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності через закінчення строків, а отже його вина у вказаній ДТП не досліджувалась та не встановлювалась. Також зауважує, що вина особи встановлюється не інакше, як рішенням суду, яке набрало законної сили. В свою чергу, суд, розглянувши справу стосовно ОСОБА_3 не виявив у його діях ознак кримінального правопорушення та не встановлював його вину в ДТП. Отже, вина ОСОБА_3 не встановлена жодним судовим рішенням, цивільно-правова відповідальність водія не настала, отже підстави для виплати страхового відшкодування відсутні.

Також представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначає, що враховуючи незначну складність справи, заявлений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката не відповідає принципу співмірності та критерію розумності, що має бути враховано під час розподілу судових витрат між сторонами. Крім того, дана справа не має значної суспільної значимості та не викликає публічного інтересу. За наведених обставин, справедливий та співмірний розмір витрат на правову (правничу) допомогу у справі не може перевищувати 3 000 грн.

01.07.2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що в рамках вищевказаного кримінального провадження зібрано достатньо доказів для пред`явлення обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст. 286 КК України, яким останній під час кримінального провадження жодним чином не спростовані, кримінальне провадження закрито не з реабілітуючи підстав. Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ CLK 270 CDI д.н. НОМЕР_1 (НОМЕР_15) - відповідача-2 застрахована у ТзДВ «СК «Гардіан» згідно страхового полісу ЕР-208994400 діючого з 16.05.2022 року по 15.05.2023 року, при цьому ліміт відповідальності за шкоду завдану майну становить 130 000,00 грн., за шкоду, завдану життю та здоров`ю - 260 000,00 грн, розмір франшизи - 0 грн. Ці обставини не заперечує сам відповідач-1 та на підтвердження чого долучив до відзиву поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР - 208994400. З врахуванням цього, у відповідності до вимог Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) на відповідача-1 покладається обов`язок відшкодування завданої шкоди позивачу в межах страхового відшкодування (ліміту відповідальності), а решта суми, що не покривається страховим відшкодуванням у відповідності до вимог ст. 1194 Цивільного кодексу України покладається на відповідача-2. Посилання відповідача на п.32.1 ст. 32 Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не може враховуватись при вирішенні даної справи, оскільки відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували причетність відповідача-2 до даного ДТП та доводили його не винуватість або вказували на обставини за якими на завдану шкоду не може виникати цивільно-правова відповідальність згідно закону. Для обґрунтування суми понесених витрат на правову допомогу позивачем буде надано додатково докази на їх підтвердження до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, після чого відповідач-1 буде мати можливість надати відповідні заперечення з приводу заявлених сум. Відтак, твердження відповідача-1 в тій частині є передчасними та не можуть братись до уваги.

08.07.2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача подала заперечення на відповідь на відзив, де додатково зазначила, що наведені позивачем судові рішення стосуються особистої цивільно-правової відповідальності заподіювача шкоди (фізичної особи), а не відповідальності страховика за договором обов`язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів. Цивільно-правова природа страхових відносин суттєво відрізняється від загальних деліктних відносин. Обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування виникає не з факту вчинення дорожньо-транспортної пригоди як такої, а лише за умови настання страхового випадку, визначеного законом та умовами договору страхування. Законодавець у визначенні страхового випадку прямо вказує на обов`язкову умову: настання цивільно-правової відповідальності особи, відповідальність якої застрахована. Цивільно-правова відповідальність, у свою чергу, настає за сукупності чотирьох умов: протиправної поведінки; вини особи, яка заподіяла шкоду; шкідливого результату; причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює настання цивільно-правової відповідальності. Станом на день розгляду справи судом вина ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди не встановлена жодним судовим рішенням, що набрало законної сили. Ухвала Яворівського районного суду Львівської області від 23.04.2026 у справі № 944/6565/25 не містить жодного висновку про наявність вини ОСОБА_3 - вказаним судовим рішенням лише закрито кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строків давності. Оскільки настання цивільно-правової відповідальності є обов`язковою умовою страхового випадку, а суд у межах цивільного провадження ще не встановив наявності всіх елементів деліктної відповідальності, підстави для покладення на відповідача-1 обов`язку виплати страхового відшкодування є передчасними. Позивач перевищує межі преюдиційного значення вказаної ухвали. Відповідно до буквального тексту ч. 6 ст. 82 ЦПК України ухвала про закриття кримінального провадження є обов`язковою для суду виключно в питанні: чи мало місце діяння; чи вчинене воно відповідною особою. Зазначена норма не встановлює преюдиційного значення такої ухвали щодо питання наявності вини у цивільно-правовому розумінні, протиправності поведінки у цивільно-правовому розумінні, причинного зв`язку між діяннями та шкодою та підстав для настання цивільно-правової відповідальності. Таким чином, суд у цивільному провадженні зобов`язаний самостійно встановити наявність чи відсутність вини ОСОБА_3 як елементу цивільно-правової відповідальності, не будучи пов`язаним у цьому питанні ухвалою кримінального суду. Чинне законодавство розмежовує: відповідальність заподіювача шкоди як фізичної особи та відповідальність страховика за договором ОСЦПВВНТЗ. Це дві самостійні правові конструкції з різними підставами виникнення. Нереабілітуюча підстава закриття кримінального провадження не означає автоматичного виникнення страхового випадку та обов`язку відповідача-1 виплатити страхове відшкодування. Питання вини ОСОБА_3 у цивільно-правовому розумінні, а відповідно і питання настання цивільно-правової відповідальності, підлягає самостійному встановленню судом у межах цього цивільного провадження на підставі наявних доказів із дотриманням принципів змагальності та диспозитивності. Підставами для відшкодування шкоди є наявність вини водія забезпеченого ТЗ у вчиненні ДТП. Однак, наявні у справі матеріали (зокрема ухвала про закриття кримінального провадження) не є достатніми для встановлення факту настання страхового випадку. Цивільний суд зобов`язаний на підставі всіх зібраних доказів встановити: чи є дії ОСОБА_3 протиправними у розумінні цивільного права; чи є у його діях вина у цивільно-правовому розумінні; чи перебуває завдана шкода у прямому причинному зв`язку з такими діями. Лише за наявності позитивних відповідей на всі ці питання може бути встановлений факт настання страхового випадку та виникнення обов`язку відповідача-1. За відсутності вироку або іншого судового рішення, яке б містило висновок про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, всі обставини справи підлягають встановленню судом у межах цього цивільного провадження.

Представник позивача Кецко В.Я. в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у ньому та просив його задовольнити.

Представник відповідача Поліщук О.Г. в судовому засіданні щодо позову заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, просила у задоволенні позову щодо ТзДВ «СК «Гардіан» відмовити повністю.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Заяви, клопотання учасників справи

31.07.2026 року представник відповідача ТДВ «СК «Гардіан» подала клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції.

Відповідач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду за місцем реєстрації, в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки в судове засідання не повідомив. Факт належного повідомлення відповідача про час та місце судових засідань підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулись без вручення та довідками про доставку електронного документу в його електронний кабінет.

Відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Процесуальні дії в справі

Ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області від 09.06.2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 06.08.2026 року.

Ухвалою суду від 04.08.2026 року клопотання представника відповідача про проведення судових засідань в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою суду від 06.08.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 06.10.2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

06.10.2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, відповідно до абз.2 ч.1 ст.244 ЦПК України, та відклав його ухвалення та проголошення на 10 годину 30 хвилин 16.10.2026 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Згідно із полісом №ЕР-208994400, транспортний засіб марки «MERCEDES BENZ CLK 270 CDI», д.н.з. НОМЕР_7 , власником якого є ОСОБА_8 , застраховано у ТДВ «Страхова компанія «Гардіан», строк дії договору з 00.00 16.05.2022 року по 15.05.2023 року включно. Страхова сума на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю - 260 000 грн, за шкоду, заподіяну майну - 130 000.00 грн, розмір франшизи - 0грн.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 , власником транспортного засобу марки «MERCEDES BENZ CLK 270 CDI», д.н.з. НОМЕР_9 є ОСОБА_8 .

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , власником є ОСОБА_9 .

Відповідно до копії посвідчення водія ОСОБА_2 отримав їх 09.06.2015 року, дійсні до 09.06.2045 року .

Згідно із копією висновку експерта №118/2022, складеного КЗ ЛОР «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи», експертиза почата 29.11.2022 року, закінчена 30.11.2022 року, при судово-медичному огляді ОСОБА_2 , 1997 р.н., виявлено: згідно медичної картки стаціонарного хворого №70551 та при огляді потерпілої ОСОБА_4 було виявлено: синець в ділянці грудей справа, синці в обох клубових ділянках, синець в ділянці колін, синець на правому передпліччі, крововиливи під нігтьовими пластинами пальців лівої кисті, які виникли внаслідок дії твердого тупого предмета (предметів) термін, що не суперечить зазначеному обстежуваною особою, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Характер та локалізація ушкоджень виключають можливість їх виникнення в результаті травми в салоні автомобіля.

Відповідно до витягу з ЄРДР №12022141350000949, 25.11.2022 року внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24 листопада 2022 року близько 22.30 год на автодорозі північний обхід м. Львів, на 4 км + 400м., поблизу с. Бірки Яворівського району Львівської області, за участю автомобіля марки «MERCEDES-BENZ CLK 270 CDI» д.н. НОМЕР_1 (НОМЕР_15) під керуванням водія ОСОБА_3 та за участю автомобіля марки «HYUNDAJ SONATA» д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . За наслідками даного ДТП пасажири автомобіля марки «HYUNDAJ SONATA» д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_7 та ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження.

Відповідно до копії висновку експерта судової автотехнічної експертизи №СЕ -19/114-22/21163-ІТ від 26.12.2022 року, складеного Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, на момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля марки «Mercedes-Benz CLK 270», реєстраційний номер НОМЕР_10 з особливою відміткою іншого номерного знаку НОМЕР_4 , знаходиться в працездатному стані, а система рульового управління пошкоджена внаслідок ДТП.

Відповідно до копії висновку експерта №СЕ-19/114-22/21161-ІТ від 20.12.2022 року, складеного Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, на момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля марки «Hyundai Sonata», реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходиться в працездатному стані, а система рульового управління пошкоджена внаслідок ДТП.

Відповідно до висновків експерта судової транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/114 - 22/21159-ІТ від 28.12.2022 року та №1816-Е від 05.05.2025 року, складених Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, в сукупності підтверджують місце зіткнення та під яким кутом відбулось зіткнення, місце зіткнення автомобілів «Mercedes-Benz CLK 270», реєстраційний номер НОМЕР_10 та «Hyundai Sonata», реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходиться на лівій смузі руху, виходячи із напрямку в сторону с.Брюховичі.

Згідно із копією висновку експерта судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/114-23/14035-ІТ від 24.08.2023 року, складеного Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, з технічної точки зору, при заданих слідством вихідних даних, причиною настання даної ДТП стала суперечність дій водія автомобіля марки «Mercedes-Benz CLK 270», реєстраційний номер НОМЕР_10 ОСОБА_3 технічним вимогам пп. 10.1, 11.3, 12.2., 12.6 г), та 12.9.б) Правил дорожнього руху. Факт суперечності дій вказаного водія технічним вимогам п.п.10.1 та 11.3 ПДР знаходиться з технічної точки зору у прямому причинному зв`язку із настанням даної ДТП.

Відповідно до копій висновків експерта судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/114-23/117-БД від 10.04.2023 року, судової молекулярно - генетичної експертизи № СЕ-19/114-23/118-БД від 02.03.2023 року, судової молекулярно - генетичної експертизи № СЕ-19/114-23/119-БД від 11.04.2023 року, генетичні зразки крові людини у слідах на фрагментах подушки безпеки збігаються між собою та збігається з генетичними зразками крові ОСОБА_3 і не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які були пасажирами цього автомобіля.

Відповідно до заяви про виплату страхового відшкодування, 13.11.2023 року ОСОБА_2 звернувся до ТДВ «СК «Гардіан» про відшкодування шкоди завданої ДТП, винуватцем якої є ОСОБА_3 , внаслідок якої пошкоджено транспортний засіб марки «HYUNDAJ SONATA», д.н.з. НОМЕР_11 , власником якого є ОСОБА_13 , шкода нанесена життю та здоров`ю ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , потерпіла сторона жодної компенсації не отримувала.

24.11.2023 року ОСОБА_2 скерував ТЗВ «СК «Гардіан» та ОСОБА_3 повідомлення про огляд об`єкта дослідження автомобіля марки HYUNDAI SONATA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відбудеться 01.12.2023 року о 13.00 год за адресою: м.Яворів, вул. Січ.Стрільців, 16а.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення експертного авто товарознавчого дослідження №22477 від 15.12.2023 року, складеного судовим експертом Холодцовим Дмитром Валентиновичем, ринкова вартість автомобіля HYUNDAI SONATA, реєстраційний номер НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП 24.11.2022 року, в цінах на час виконання дослідження враховуючі його стан (зокрема строк експлуатації) на момент до пошкодження у вказаній ДТП становила 503 007,90 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля HYUNDAI SONATA, реєстраційний номер НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП 24.11.2022 року становить 698 190, 89 грн. Вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля HYUNDAI SONATA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП 24.11.2022 року становила 272 768, 86 грн. Ринкова вартість автомобіля HYUNDAI SONATA, реєстраційний номер НОМЕР_2 пошкодженого в ДТП 24.11.2022 року (в пошкодженому стані) становила 230 239, 04 грн. Розмір відшкодування завданої шкоди пов`язаної з «фізичним знищенням» транспортного засобу HYUNDAI SONATA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , визначену як різниця вартості автомобіля до та після ДТП становить 272 768, 86 грн.

Згідно договору про надання експертних послуг №22477 від 24.11.2023 року та акту наданих послуг №22477 від 15.12.2023 року, вартість визначення вартості ремонту автомобіля марки HYUNDAI SONATA, реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 6000.00 грн, оплата якого підтверджується меморіальним орденом №@ 2PL964001 .

14.08.2024 року адвокат Кецко В.Я. звернувся до ТДВ «СК «Гардіан» із адвокатським запитом щодо надання копії страхових документів на транспортний засіб марки «Mercedes-Benz CLK 270», реєстраційний номер НОМЕР_10 та копії документів щодо страхового випадку, що мав місце 24.11.2022 року поблизу с.Бірки Яворівського району Львівської області.

19.12.2025 року адвокат Кецко В.Я. повторно звернувся до ТДВ «СК «Гардіан» із адвокатським запитом щодо надання копії страхових документів на транспортний засіб марки «Mercedes-Benz CLK 270», реєстраційний номер НОМЕР_10 та копії документів щодо страхового випадку, що мав місце 24.11.2022 року поблизу с.Бірки Яворівського району Львівської області.

Згідно із відповіддю ТЗВ «СК «Гардіан» №22/12/25/5 від 22.12.2025 року, надано Кецку В.Я. копії повідомлення про ДТП, заяву про виплату від ОСОБА_2 та протокол огляду. Відповідно до матеріалів страхової справи власником ТЗ HYUNDAI SONATA, реєстраційний номер НОМЕР_2 є не ОСОБА_2 , а інша особа, а тому надати копію полісу не можуть без згоди власника/страхувальника.

Відповідно до висновку експерта Науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення транспортно-трасологічної експертизи у кримінальному провадженні №1222141350000949 №1816-Е від 05.05.2025 року, місце зіткнення автомобілів «Mercedes Benz» реєстраційний номер НОМЕР_3 (НОМЕР_16) та «Hyundai Sonata» реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходиться на лівій смузі руху, виходячи із напрямку в сторону с.Брюховичі. Установити розміщення місця зіткнення цих автомобілів в розмірчих одиницях не виявляється можливим по причині відсутності необхідного комплексу ознак, що свідчать про це (слідів коліс автомобілів). У даному випадку мало місце зустрічне кутове позацентрове зіткнення правої передньої кутової частини автомобіля «Hyundai Sonata» з правою передньою частиною автомобіля марки «Mercedes Benz» під час якого їхній повздовжні осі розташувались під кутом біля 150 градусів, так як це показано на схемі №2, що додається до висновку.

16.10.2025 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньою тяжкості тілесні ушкодження, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

28.11.2025 року затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за №12022141350000949 від 25.11.2022 року відносно ОСОБА_3 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 23.04.2026 року у справі №944/6565/25, провадження №1-кп/944/896/26, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката Коваленко Єлизавети Олександрівни задоволено, звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, на підставі пункту 2 частини 1 статті 49 Кримінального кодексу України - у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 листопада 2022 року за № 12022141350000949, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, закрито. Цивільні позови ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 - повернуто цивільним позивачам.

Відповідно до вказаної ухвали ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 24 листопада 2022 року, близько 22:30 год, керуючи автомобілем марки «Mercedes CLK 270», реєстраційний номер НОМЕР_10 , з особливою відміткою реєстраційного номеру « НОМЕР_4 » та рухаючись ним у межах ділянки автодороги Т14-14 на відрізку 4 км + 400 м, у напрямку від с. Рясне-Руське Львівського району Львівської області до с. Бірки Яворівського району Львівської області, всупереч ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», згідно якої учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, порушив вимоги Р.1 п.1.5, Р.2 п. 2.3 (б, д), Р.10, п.10.1, Р.11. п.11.3 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, з подальшими змінами та доповненнями, які виразились в тому що водій, будучи не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, рухаючись в межах своєї смуги руху, без завад технічного характеру, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де в подальшому здійснив зіткнення із зустрічним автомобілем марки «Hyundai Sonata», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого пасажир автомобіля «Hyundai Sonata» ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження, а саме: закритий перелом нижнього кінця правої променевої кістки, синці в ділянці лівого передпліччя, правого ліктьового і колінного суглобів, на лівій гомілці, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров?я та пасажир автомобіля марки «Hyundai Sonata» ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, а саме: множинні злами кісток лицевого скелету, вдавлений перелом виличної кістки праворуч з пролабацією жирової клітковини, забійні рани та синці на обличчі та шиї праворуч, закритий перелом кісток тазу з розходженням симфізу, травматичне ушкодження крижово-клубової ділянки, хондральне пошкодження стегнової та великогомілкової кісток, розрив колінної зв?язки заднього та переднього рогу латерального меніску, латерального утримувача наколінника праворуч та ліворуч, синець в ділянці лівого колінного суглобу, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров?я. Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Мотиви та оцінка суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Статтею 284 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав для закриття кримінального провадження. Всі підстави закриття кримінального провадження поділяються на реабілітуючі та нереабілітуючі. До реабілітуючих належать лише три підстави: встановлено відсутність події кримінального правопорушення; встановлено відсутність у діянні складу кримінального правопорушення; не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпано можливості їх отримати. До нереабілітуючих підстав закриття кримінального провадження належить, зокрема, звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається (див. постанову Верховного Суду від 01 лютого 2024 року у справі № 930/497/23(провадження № 51-4798км23).

Відповідно до частини третьої статті 285 КПК України обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати про закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій цієї особи, виключно в питаннях, чи мали місце відповідні дії та чи вчинені вони цією особою. Водночас зазначена норма не позбавляє суд, який розглядає цивільну справу, повноважень самостійно дослідити докази та встановити наявність або відсутність підстав для цивільно-правової відповідальності відповідача.

Як встановлено судом, ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 23 квітня 2026 року у справі № 944/6565/25 ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито. Отже, кримінальне провадження закрито не у зв`язку з встановленням відсутності події чи складу кримінального правопорушення або недоведеністю його вчинення відповідачем, а з нереабілітуючої підстави. При цьому суд ураховує, що сама по собі така процесуальна підстава закриття кримінального провадження не є безумовним доказом вини особи у цивільно-правовому спорі, а тому відповідні обставини підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами у справі.

У постанові Верховного Суду від 17 серпня 2022 року у справі № 346/4425/18 (провадження № 61-7008св21) зроблено висновок про те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України є нереабілітуючими обставинами, тому відповідач повинен відшкодувати позивачу заподіяну з його вини шкоду. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2023 року в справі № 367/6377/17 (провадження № 61-975св23). Також вказані правові висновки в цілому відображені у постанові Касаційного цивільного суду (справа № 352/515/25, провадження № 61 11193св25) від 16.10.2025 року.

Згідно з частиною п`ятою статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що її було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Водночас, оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок взаємодії двох транспортних засобів, питання про відшкодування шкоди, завданої потерпілій особі, вирішується з урахуванням положень статті 1188 ЦК України, зокрема щодо відшкодування шкоди, завданої з вини однієї з осіб, діяльністю яких було завдано шкоди.

Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджено, що 24 листопада 2022 року близько 22 год 30 хв на автодорозі Т14-14 поблизу села Бірки Яворівського району Львівської області відбулося зіткнення автомобіля «Mercedes-Benz CLK 270», яким керував ОСОБА_3 , з автомобілем «Hyundai Sonata», під керуванням ОСОБА_2 .

Так, відповідно до висновків експертів судової транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/114-22/21159-ІТ від 28 грудня 2022 року та № 1816-Е від 5 травня 2025 року місце зіткнення зазначених транспортних засобів розташоване на лівій смузі руху, якщо визначати його за напрямком у бік села Брюховичі. Зазначені висновки узгоджуються з іншими матеріалами справи щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, згідно з висновком експерта судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/114-23/14035-ІТ від 24 серпня 2023 року, з технічної точки зору, за заданими слідством вихідними даними причиною настання дорожньо-транспортної пригоди стала невідповідність дій водія автомобіля «Mercedes-Benz CLK 270» ОСОБА_3 вимогам пунктів 10.1, 11.3, 12.2, 12.6 «г» та 12.9 «б» Правил дорожнього руху України. При цьому невідповідність його дій вимогам пунктів 10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням ДТП.

Суд враховує, що висновок автотехнічної експертизи сам по собі не встановлює юридичної вини водія, однак містить відомості, які в межах спеціальних технічних знань пояснюють механізм ДТП, причини її виникнення та причинний зв`язок між діями водія і зіткненням транспортних засобів. Оцінений у сукупності з висновками транспортно-трасологічних експертиз, відомостями про обставини ДТП, а також іншими матеріалами справи, цей доказ підтверджує, що зіткнення відбулося внаслідок порушення ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху.

Відповідач ОСОБА_3 доказів на спростування наведених обставин, зокрема доказів відсутності своєї вини у спричиненні ДТП, наявності непереборної сили або умислу потерпілої, суду не надав. Саме по собі закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності не спростовує доказів, досліджених судом у цій цивільній справі.

Згідно із загальними засадами цивільно-правової відповідальності та з урахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 755/2545/15-ц, у справах про відшкодування шкоди діє презумпція вини заподіювача шкоди, а обов`язок доведення відсутності вини покладається на нього. Оскільки ОСОБА_3 зазначеної презумпції не спростував, а досліджені судом докази підтверджують порушення ним Правил дорожнього руху та причинний зв`язок між цим порушенням і настанням ДТП, суд дійшов висновку про наявність у його діях вини у заподіянні позивачу шкоди.

Таким чином, сукупність належних і допустимих доказів підтверджує, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_3 , що в свою чергу спростовує доводи представника ТДВ «СК «Гардіан».

Щодо вимог про відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (частина друга статті 22 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (пункт 3 частини першої статті 1188 ЦК України).

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим замість завдавача шкоди в передбаченому Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки в повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01 липня 2004 року, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01 липня 2004 року передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Статтею 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01 липня 2004 року передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01 липня 2004 року у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (п. 30.1 ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01 липня 2004 року).

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (п. 30.2 ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01 липня 2004 року).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 24 листопада 2022 року автомобіль марки «HYUNDAI SONATA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , зазнав значних механічних пошкоджень. Відповідно до висновку експерта за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження № 22477 від 15 грудня 2023 року ринкова вартість зазначеного транспортного засобу до пошкодження становила 503 007,90 грн, вартість його відновлювального ремонту - 698 190,89 грн, а ринкова вартість автомобіля у пошкодженому стані - 230 239,04 грн.

Отже, вартість відновлювального ремонту автомобіля перевищує його ринкову вартість до ДТП, що свідчить про економічну недоцільність такого ремонту та підтверджує наявність ознак фізичного знищення транспортного засобу. За таких обставин розмір майнової шкоди визначається як різниця між ринковою вартістю автомобіля до ДТП та його вартістю після ДТП, що становить 272 768,86 грн (503 007,90 грн - 230 239,04 грн).

Суд бере до уваги, що висновок експерта № 22477 від 15 грудня 2023 року містить розрахунок вартості транспортного засобу до та після ДТП, вартості відновлювального ремонту, а також розміру шкоди, завданої внаслідок фізичного знищення автомобіля. Цей висновок узгоджується з обставинами дорожньо-транспортної пригоди та іншими дослідженими судом доказами. Відповідачами не надано належних і допустимих доказів, які б спростовували визначену експертом вартість транспортного засобу або правильність розрахунку завданої майнової шкоди.

Вирішуючи питання щодо наявності у позивача права на відшкодування майнової шкоди, суд враховує, що на момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 на законних підставах володів і користувався автомобілем, що підтверджується дослідженими судом доказами, зокрема обставинами передачі йому транспортного засобу власником. Сам по собі факт реєстрації автомобіля за іншою особою не свідчить про відсутність у позивача права на відшкодування шкоди, завданої порушенням його майнових інтересів унаслідок пошкодження транспортного засобу.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 344/10730/15-ц та від 16 листопада 2022 року у справі № 335/2566/18, право на відшкодування майнової шкоди може належати особі, яка правомірно володіє або користується пошкодженим майном, за умови доведеності відповідної правової підстави володіння та наявності майнового інтересу щодо такого майна.

З огляду на встановлені обставини та надані докази суд дійшов висновку, що позивач мав правомірний інтерес щодо транспортного засобу, а його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди стало підставою для виникнення права вимагати відшкодування завданих збитків.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.

Згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ЕР-208994400 страхова сума за шкоду, заподіяну майну потерпілого, становить 130 000 грн, франшиза відсутня.

Таким чином, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу завдано майнової шкоди у вигляді фізичного знищення транспортного засобу в розмірі 272 768,86 грн, яка підлягає відшкодуванню в установленому законом порядку. Оскільки цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні шкоди, була застрахована, а страхова сума за шкоду, заподіяну майну потерпілого, відповідно до поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ЕР-208994400 становить 130 000 грн, саме ця сума підлягає стягненню зі страховика в межах його зобов`язань за договором страхування.

Водночас фактичний розмір завданої шкоди перевищує встановлений полісом ліміт відповідальності страховика на 142 768,86 грн (272 768,86 грн - 130 000 грн). За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині відшкодування майнової шкоди та стягнення зі страховика 130 000 грн, а з безпосереднього заподіювача шкоди ОСОБА_3 - 142 768,86 грн.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 30 000.00 гривень суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч.1 ст.1167 ЦК України).

Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів (частина перша статті 1168 ЦК України).

Відповідно до положень ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2020 року у справі №372/2085/16-ц (провадження № 61-18385св19) зазначено, що «під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку про те, що моральна шкода підлягає відшкодуванню за наявності у діях особи, яка заподіяла таку шкоду складу цивільного правопорушення, елементами якого є заподіяна шкода, встановлення факту протиправної поведінки такої особи, наявності причинного зв`язку між ними та вини заподіювача шкоди».

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Верховний суд України в п. 1 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 (з подальшими змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов`язаних з відшкодуванням такої шкоди.

Крім цього, в п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

З огляду на характер тілесних ушкоджень позивача, наслідки події, що сталася, потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу, позбавили позивача на певний час можливостей, обумовили необхідність залучання значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, а також обмеження звичного способу життя суд вважає доведеним факт заподіяння йому моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер і ступінь фізичних та душевних страждань, яких зазнав позивач внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, характер отриманих тілесних ушкоджень, порушення звичного способу життя.

Оцінюючи наведені обставини в сукупності, з врахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 30 000 грн є обґрунтованим та співмірним із характером і глибиною перенесених ним страждань. Доказів, які б спростовували наведені обставини або свідчили про очевидну неспівмірність заявленої суми характеру заподіяної моральної шкоди, ОСОБА_3 не надано. Отже, суд дійшов висновку про доведеність вимоги щодо відшкодування моральної шкоди в заявленому розмірі 30 000 грн, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 .

Враховуючи вищенаведене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на залучення експертів та проведення експертизи.

Відповідно до пункту 34.2 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV страховик протягом десяти робочих днів із дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду зобов`язаний направити свого представника на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Згідно з пунктом 34.3 статті 34 цього Закону, якщо представник страховика не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди, а страховик зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Судом встановлено, що позивач повідомив страховика про дорожньо-транспортну пригоду, однак його представник у визначений законом строк для огляду пошкодженого транспортного засобу та визначення розміру завданих збитків не з`явився. Зазначені обставини підтверджуються наявними у справі доказами та представником відповідача ТДВ «СК «ГАРДІАН» не заперечувалися.

За таких обставин позивач був вправі самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди, завданої внаслідок ДТП. Витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження в розмірі 6 000 грн підтверджуються договором про надання експертних послуг № 22477 від 24 листопада 2023 року, актом надання послуг № 22477 від 15 грудня 2023 року та меморіальним ордером № @2PL964001. Отже, факт понесення позивачем цих витрат, їх розмір та безпосередній зв`язок із визначенням шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підтверджені належними доказами.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що витрати на проведення експертного дослідження підлягають відшкодуванню страховиком відповідно до прямої вимоги пункту 34.3 статті 34 Закону України № 1961-IV, а тому вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом стягнення з ТДВ «СК «ГАРДІАН» на користь позивача 6 000 грн витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідження.

Згідно з вимогами ч.1, ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - відповідача.

З огляду на приписи частини шостої статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідачів у дохід держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, заявлених до кожного з них.

Враховуючи ціну позову - 302 768,86 грн, сума судового збору становить 3027.69 грн. Частка вимог, які підлягають задоволенню до відповідача ТДВ «СК «Гардіан» складає 42.93%, а до ОСОБА_3 - 57.07%, а відтак з ТДВ «СК «Гардіан» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 300,00 грн та з ОСОБА_3 у розмірі 1 727,69 грн.

Керуючись ст.ст.10-13, 19, 81, 95, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України

у х в а л и в:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 130 000 (сто тридцять тисяч) гривень 00 копійок як відшкодування майнової шкоди та 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок як відшкодування витрат на проведення експертного дослідження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 142 768 (сто сорок дві тисячі сімсот шістдесят вісім) гривень 86 копійки як відшкодування майнової шкоди та 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок в якості відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь держави судовий збір в розмірі 1300 (тисяча триста гривень) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1727 (тисяча сімсот двадцять сім) гривень 69 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.10.2026 року.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_13 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», код ЄДРПОУ 35417298, юридична адреса: м.Київ, вул. Саксаганського, 96.

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_14 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Кондратьєва Н.А.