Рішення № 140659474, 15.10.2026, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/942/26

Номер провадження 2/298/322/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 жовтня 2026 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Ротмістренко О.В.,

за участі секретаря судового засідання Хомин Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

До Великоберезнянського районного суду Закарпатської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (надалі ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 25 124,00 грн. та 2 662,40 грн. судового збору, а також 6 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Позов подано 01.08.2026 через підсистему «Електронний суд».

Як ідеться у позові, 30 квітня 2026 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (далі Кредитодавець, Позивач, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП») (ЄДРПОУ 44022416) та ОСОБА_1 (далі Відповідач або Позичальник) було укладено Договір про надання кредиту № 66304-04/2026 (далі Кредитний договір). Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційної системи позивача, у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію»; з боку Позичальника договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору Товариство надає Клієнту споживчий кредит в розмірі 11 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за видачу кредиту (в разі застосування) та проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Згідно з п. 3.3 Кредитного договору нарахування процентів здійснюється в межах строку кредитування на суму кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (включно) та включаючи день його повернення; комісія за видачу кредиту нараховується у процентному відношенні від суми виданого кредиту та підлягає сплаті в перший платіжний період відповідно до Графіку платежів.

Позивач зазначає, що 30.04.2026 він перерахував на вказаний Позичальником рахунок кошти кредиту в сумі 11 000,00 грн., що, за його твердженням, підтверджується довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» про зарахування коштів на картковий рахунок Відповідача.

Як наголошує позивач, всупереч умовам Кредитного договору Відповідач свого зобов`язання не виконав: жодного платежу на погашення заборгованості, починаючи з 29.05.2026 (дати першого платежу за Графіком платежів), не здійснив. 15.07.2026 позивач склав повідомлення про повернення кредиту (досудову вимогу), в якому вимагав протягом п`яти календарних днів з моменту отримання письмової вимоги усунути порушення умов договору, сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом та неустойку; вимогу направлено Відповідачу цінним листом 22.07.2026. Вимогу не виконано. За розрахунком позивача станом на 20.07.2026 загальна сума заборгованості становить 25 124,00 грн., з яких: 11 000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 7 524,00 грн. заборгованість за відсотками; 1 100,00 грн. комісія за видачу кредиту; 5 500,00 грн. штраф.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов Кредитного договору позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 662,40 грн. сплаченого судового збору та 6 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 06 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу призначено до розгляду.

У судове засідання, призначене до розгляду на 15 жовтня 2026 року на 16 год.30 хв., представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Водночас у позовній заяві міститься вимога про розгляд справи за відсутності представника позивача і у випадку неявки в судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов до суду не подав. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходили. Відповідачу надсилалися судові повістки шляхом надсилання через засоби поштового зв`язку, однак такі повернулися на адресу суду не врученими з відміткою « адресат відсутній», що підтверджується у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення .

За приписами ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи те, що відзиву відповідачем до суду не подано, повідомлення від останнього про причини неявки до суду не надходили, за наявності письмової згоди представника позивача, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно з вимогами статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.

Матеріалами справи підтверджено, що 30 квітня 2026 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44022416) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 66304-04/2026.

Згідно з умовами Кредитного договору: Товариство надає Клієнту споживчий кредит в розмірі 11 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту (в разі застосування) (надалі - комісія, комісія за видачу кредиту) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 30.04.2026. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 27.08.2026. Клієнт має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або кінцевого строку виплати кредиту, установлених Договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування/строку договору відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача. В будь-якому випадку додатковий договір підписується обома сторонами. За користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0.90% в день на залишок основної суми боргу, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 1100.00 грн. (що складає 10.00% від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) Розмір процентів та Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір Комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Сутність комісії - плата за надання кредиту, комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні, зазначена комісія включається до складу загальної вартості кредиту 1.4.1. Денна процентна ставка складає (12980.00/11000.00)/120*100%=0,98% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС денна процентна ставка; ЗВСК загальні витрати за кредитом (сума всіх нарахувань згідно Графіку платежів до цього Договору); ЗРК загальний розмір кредиту (вказаний в п.1.1. Договору); t строк кредитування у днях (вказаний в п.1.2 Договору). Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення цього Договору складає 2572.74% Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення цього Договору складає 23980.00 грн. Загальні витрати по кредиту складають 12 980,00 грн.

Сторони домовилися, що 1.6. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149 - 51xx - xxxx - 8990 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами (п. 1.6 розділу 1 Кредитного договору). Повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом та комісія за видачу кредиту здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною цього Договору. У випадку, якщо Клієнт оплачує черговий платіж в сумі, що дорівнює або перевищує суму такого платежу, раніше (до) дати платежу, то така оплата зараховується в рахунок нарахованих процентів на дату оплати та нарахованої комісії (у випадку передбачення в платежі комісії), а сума, яка залишається спрямовується на дострокове погашення тіла кредиту. Така норма застосовується і при достроковому погашенні в перший платіжний період, на який застосовується знижка. Клієнт підтверджує, що у випадку дострокового погашення чергового платежу, Клієнт не звільняється від обов`язку погасити нараховані проценти, після такого дострокового погашення, в дату платежу відповідно до Графіку платежу. Порядок нарахування платежів за прострочення Клієнтом виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за цим Договором передбачено в п.5.3. цього Договору (п. 3.1 розділу 3 Кредитного договору). Відповідно до п. 4.1.2 Кредитного договору у разі затримання Клієнтом сплати частини кредиту та/або процентів/комісій щонайменше на один календарний місяць Товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Згідно з п. 5.3 Кредитного договору у випадку прострочення Клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України; у випадку, коли сума кредиту перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру половини суми кредиту; у випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон) на нарахування штрафних санкцій штраф протягом періоду мораторію чи заборони не нараховується та відновлюється після їх скасувань (п. 5.3.1 Кредитного договору).

Як убачається, вказаний договір укладено між сторонами в електронній формі та з боку позичальника, тобто відповідача, підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y914. Одноразовий ідентифікатор надіслано смс-повідомленням на номер телефону, зазначений відповідачем при реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі, 30.04.2026 о 17:54:59, а договір акцептовано 30.04.2026 о 17:55:11, що підтверджується довідкою про ідентифікацію та верифікацію і візуальною формою послідовності дій клієнта в інформаційно-комунікаційній системі товариства.

Разом з Кредитним договором сторони також узгодили Графік платежів (додаток 1 до Кредитного договору), який також з боку відповідача акцептований електронним цифровим підписом з використанням аналогічного цифрового ідентифікатора Y914, Паспорт споживчого кредиту, у якому узгоджено основні умови кредитування, який також з боку відповідача підписано електронним цифровим підписом з використанням одноразового цифрового ідентифікатора W499, та заявку-анкету на отримання кредиту, підписану ідентифікатором W499. Відповідно до Графіку платежів відповідач зобов`язаний був сплатити: 29.05.2026 - 4 070,00 грн. (2 970,00 грн. проценти та 1 100,00 грн. комісія), 28.06.2026 - 2 970,00 грн., 28.07.2026 - 2 970,00 грн., 27.08.2026 - 13 970,00 грн. (11 000,00 грн. кредит та 2 970,00 грн. проценти).

Згідно з довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 23.07.2026 № 3426_260723134808, між ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» укладено договір на переказ коштів ПУ-П-2026/01-1 від 2026-01-15. Відповідно до зазначеного договору успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: У долучених довідці та квитанції № 1080197081 від 30.04.2026 зазначено операцію від 30.04.2026 18:00 на суму 11 000,00 грн. на картку НОМЕР_1 , ПІБ клієнта ОСОБА_1 . У довідці, яка видана вих. №3426_260723134948 від 23-07-2026 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» зазначено, що між вказаними підприємствами укладено договір на переказ коштів ПУ-П-2026/01-1 від 2026-01-15.

Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 30-04-2026 18:00:00 на суму 11000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 1080197081, призначення платежу: Зарахування 11000,00 грн на карту № НОМЕР_2 , код авторизації на боці банку №269039. ПІБ клієнта: ОСОБА_1

З розрахунку заборгованості за Кредитним договором, наданим ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», убачається, що за станом на 20.07.2026 заборгованість відповідача перед Товариством не погашена та складає 25 124,00 грн., з яких: 11 000,00 грн. становить сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 524,00 грн. сума заборгованості за відсотками (з них 5 940,00 грн. прострочені відсотки та 1 584,00 грн. відсотки, нараховані за поточний період); 5 500,00 грн. сума заборгованості за штрафом; 1 100,00 грн. сума комісії за видачу кредиту.

Також судом встановлено, що 15.07.2026 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» склало повідомлення про повернення кредиту (досудову вимогу), в якому, посилаючись на п. 4.1.2 Кредитного договору, вимагало від відповідача протягом 5 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги усунути порушення умов договору, сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом та неустойку, зазначивши, що станом на 15.07.2026 загальна сума заборгованості становить 25 124,00 грн. Вимогу направлено відповідачу цінним листом на адресу: АДРЕСА_1 , що підтверджується описом вкладення до цінного листа та списком згрупованих відправлень від 22.07.2026 (відправлення № 0505665003226).

За твердженнями позивача, за станом на день звернення до суду заборгованість за кредитним договором перед позивачем відповідачем не погашена, у зв`язку з чим він звернувся в суд з вказаним позовом.

Вирішуючи порушений у позові спір, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України). Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін,спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.

Судом на підставі належних та достовірних доказів встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено Кредитний договір, за умовами якого останньому на умовах строковості та платності видано кредит у сумі 11 000 грн.

Відтак позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі та на умовах, встановлених Договором. Натомість відповідач, всупереч умовам договору, свої зобов`язання належним чином не виконав: платежі за Графіком платежів, починаючи з 29.05.2026, не сплачував, проценти за користування коштами не сплатив, вимогу кредитодавця про повернення кредиту не виконав.

Оскільки відповідач прострочив сплату чергового платежу більш ніж на один календарний місяць, позивач, відповідно до п. 4.1.2 Кредитного договору та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, правомірно скористався правом вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі.

З приводу розрахунків заборгованості від відповідача не надійшов відзив, чи обґрунтування, чому саме він вважає незаконним нарахування відсотків за кредитом. Розмір заборгованості з урахуванням триваючих правовідносин між сторонами встановлений при розгляді справи, підтверджується сукупністю наданих доказів і ніким не оспорюється. Розрахунок заборгованості проведений з урахуванням погоджених сторонами умов.

Нарахування процентів здійснено позивачем у межах строку кредитування за ставкою 0,90 % на день на залишок основної суми боргу (99,00 грн. на день) за 76 днів користування кредитом (з 30.04.2026 по 14.07.2026 включно), що становить 7 524,00 грн. і відповідає арифметично умовам Кредитного договору, та припинено до пред`явлення вимоги про повернення кредиту (15.07.2026), що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними вище.

На час розгляду справи в суді відповідачем не надано жодних даних, які б свідчили про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за Кредитним договором у добровільному порядку.

Отже, суд вважає, що позивачем обґрунтовано позовні вимоги щодо наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за Кредитним договором.

Як убачається з позовної заяви, позивач порушує перед судом питання про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором, яка згідно з розрахунками останнього складає 25 124,00 грн., з яких: 11 000,00 грн. складає сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 524,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 5 500,00 грн. сума заборгованості за штрафом; 1 100,00 грн. - комісія за надання Кредиту.

Надаючи оцінку позовним вимогам щодо обґрунтованості суми заборгованості за Кредитним договором в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 5 500,00 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до п.18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24 лютого 2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який триває і на даний час.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22. Зазначене також узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24).

Вказане свідчить, що судом касаційної інстанції визначено єдиний підхід щодо застосування норм права до правовідносин, які випливають, зокрема й з споживчого кредиту та щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року.

Оскільки штраф у розмірі 5 500,00 грн. нараховано за прострочення виконання грошового зобов`язання, яке виникло 29.05.2026, тобто у період дії воєнного стану, відповідач звільняється від обов`язку його сплати. Окрім того, п. 5.3.1 Кредитного договору сторонами прямо погоджено, що у випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон) на нарахування штрафних санкцій штраф протягом періоду мораторію чи заборони не нараховується.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача комісії в розмірі 1 100,00 грн. суд зазначає таке.

Як зауважив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року (справа №204/224/21), якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2024 у справі №753/25744/21).

Так, кредитним договором передбачена комісія за надання кредиту.

Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Отже, умови договору про нарахування позивачем комісії при видачі кредиту є нікчемними, та такими, яка суперечать Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів», а відтак, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача комісії слід відмовити.

Зважаючи на наведене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за штрафом у розмірі 5 500,00 грн. та комісії у розмірі 1 100,00 грн. з урахуванням наведених законодавчих положень задоволенню не підлягають.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 18 524,00 грн., 11 000,00 грн. з яких складає сума заборгованості за основною сумою боргу та 7 524,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Під час ухвалення судового рішення суд, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір, а також інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662 гривень 40 копійок, із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у зв`язку із подачею позову в електронному вигляді.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу адвоката за результатами розгляду справи підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 44022416 від 02.01.2026, укладений між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ; додаткову угоду від 20.07.2026 до цього договору, відповідно до якої виконавець зобов`язався здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 ; детальний опис робіт (наданих послуг) від 20.07.2026 та акт № 66304-04/2026 від 20.07.2026 надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги. Відповідно до детального опису та акта виконавцем надано такі послуги: усна консультація клієнта (0,5 год., 250,00 грн.); письмова консультація клієнта (0,5 год., 500,00 грн.); правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (1 год., 1 500,00 грн.); складання позовної заяви, в тому числі попередній розрахунок судових витрат (2 год., 3 000,00 грн.); формування додатків до позовної заяви (0,5 год., 750,00 грн.), загальною вартістю 6 000,00 грн. Клієнт претензій щодо обсягу, якості та строків виконання робіт не має.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 дійшов висновку, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті, а такі витрати підлягають розподілу незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною.

У постанові від 28.09.2023 у справі №686/31892/19 Верховний Суд зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Водночас, якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу. Аналогічні висновки викладено у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2019 у справі №910/15944/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.02.2019 у справі №917/1071/18.

Зважаючи на наведене, враховуючи, що дана категорія справ не є складною, типовою для представника позивача та не потребує значного проміжку часу для підготовки та подання позову, розмір витрат на оплату адвоката повинен бути співмірним із ціною позову, а тому суд приходить до переконання, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 3 000,00 гривень.

Водночас, осскільки позовні вимоги в частині стягнення кредитної заборгованості задоволено частково на 73,73 % (18 524,00 грн. із 25 124,00 грн.), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1 963,00 грн., та витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 211, 90 грн.

Керуючись статтями 12, 76-81, 133, 137, 141, 247, 259, 263-268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44022416) заборгованість за Кредитним договором № 66304-04/2026 від 30.04.2026 у розмірі 18 524 (вісімнадцять тисяч п`ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп., з яких 11 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 7 524,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 963 (одну тисячу дев`ятсот шістдесят три) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 211 (дві тисячі двісті одинадцять) грн. 90 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», адреса: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30В, код ЄДРПОУ 44022416.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 15.10.2026.

Головуюча О.В. Ротмістренко