Ухвала суду № 140658261, 15.10.2026, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/1454/22

Провадження № 2/510/228/26

У Х В А Л А

15 жовтня 2026 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі : головуючого судді - Дудник В.І.;

за участю секретаря Березенко С.П.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Рені заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В

На розгляді в Ренійському районному суді Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ в суді дану цивільну справу було передано для розгляду судді Бошкову І.Д.

У зв`язку із відсутністю судді Бошкова І.Д. та фактичною неможливістю здійснення ним правосуддя (обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою), відповідно до рішення зборів суддів від 27.05.2026 р №6, з метою забезпечення прав громадян на вільний доступ до правосуддя, було здійснено повторний автоматизований перерозподіл даної цивільної справи.

20.08.206р. на підставі розпорядження керівника апарату Ренійського районного суду Одеської області було здійснено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку із закінченням повноважень судді Бошкова І.Д. (смерть судді). Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2026р. було визначеного нового суддю Дудник Вячеслава Івановича.

З 25 серпня 2026р. по 14 жовтня 2026 року суддя Дудник В.І. перебував у щорічній відпустці.

В період відпустки судді, 26.08.2026р., у вищевказаній цивільній справі від ОСОБА_2 надійшла заява про відвід судді Дудник В.І.

Після виходу з відпустки судді 15.10.2026р., з метою недопущення порушення прав учасників судового процесу, було прийнято рішення про невідкладний розгляд заяви про відвід та призначено судове засідання на 10.40 год. 16.10.2026р. для розгляду даної заяви.

Мотивуючи заявлений відвід, позивач вказав, що п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України встановлює підстави для відводу судді, серед яких є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Так, ним було зазначено, що в провадженні судді Дудник В.І. раніше знаходилась цивільна справа № 510/572/22 (провадження № 2/510/873/22) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 (третя особа Ренійська районна державна нотаріальна контора Одеської області) про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. Ухвалою судді Ренійського районного суду Одеської області Дудник В.І. від 15.06.2022р. було задоволено заяву про самовідвід судді Ренійського районного суду Одеської області Дудник Вячеслава Івановича у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 (третя особа Ренійська районна державна нотаріальна контора Одеської області) про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Так, викладаючи підстави для задоволення заяви про самовідвід суддею Дудник В.І. було вказано, що з 02.05.2000р. по 15.06.2010р. ОСОБА_3 разом із нині покійним ОСОБА_4 спільно проживали у квартирі її батьків за адресою: АДРЕСА_1 , де також проживала її донька від першого шлюбу ОСОБА_5 . У вищевказаний період, тривалий час, головуючий суддя ОСОБА_6 разом із своєю сім`єю були зареєстровані та проживали за адресою: АДРЕСА_2 , та окрім суто добросусідських відносин як із ОСОБА_3 , так і із покійним ОСОБА_4 , спілкувались у повсякденному побуті, навідували один одного, мали приятельські безконфліктні стосунки, спільних знайомих, спільно проводили дозвілля. У зв`язку із тим, що так виходило, що суддя, якому для розгляду було передано справу №510/572/22, фактично був свідком того факту, який ОСОБА_3 просила на той час встановити у судовому порядку, і це виключало участь судді у розгляді вищевказаної справи, виходячи з положень п.п. 2, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, що це є неприпустимим з огляду на норми суддівської етики, суддя був заявив самовідвід, який був задоволений.

В даний час, після повторного автоматичного перерозподілу цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності, головуючим суддею було обрано Дудник В.І.

Дані обставини, на думку позивача ОСОБА_2 , виключають можливість судді у подальшому приймати участь у даному цивільному провадженні.

Виходячи з вищенаведеного, у позивача ОСОБА_2 є сумніви в неупередженості й об`єктивності судді Дудник В.І. при розгляді даної справи.

Представник відповідача Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області просив про розгляд заяви про відвід без його участі.

Представник ОСОБА_3 ОСОБА_7 також вважав за доцільне задоволення заявленого відводу, просив вирішити дане питання без їх участі.

Вивчивши мотиви, викладені у заяві про відвід судді, матеріали справи, суд, виходячи з положень ст.36, ст.ст. 39-40, 43 ЦПК України, приходить до висновку, що зобов`язаний задовольнити заявлений відвід.

Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань судочинства та ухвалення законних та обґрунтованих рішень у судових справах є інститут відводу (самовідводу) судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви (Неупередженість суду (суддів) у контексті практики Європейського суду з прав людини). Свого часу Європейський суд з прав людини встановив, що вимога «неупередженість» має два аспекти. По-перше, суддя повинен бути вільний від особистих упереджень та пристрастей. По-друге, він повинен виключати будь-які обґрунтовані сумніви щодо цього.

Національне законодавство встановлює таку підставу відводу, як наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості судді.

Незалежність суддів є прерогативою чи привілеєм, що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя (висновок №1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів).

Незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів… Судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення (Висновок №1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів).

Основним завданням судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судових спорів, на основі принципів, зокрема, верховенства права та рівності всіх учасників перед законом і судом.

Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини

кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» від 09.11.2006р. зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується , поки не надано доказів протилежного.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.10.2010р. для забезпечення існування неупередженості суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007р. суд нагадує, що «безсторонність» в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти , що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все,сторонам у процесі.

Згідно із п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді цивільної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Відповідно до ч.2 ст.39 ЦПК України встановлено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 ЦПК України Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.

Аналізуючи мотиви, викладені у заяві про відвід, суддя зазначає, що дійсно, раніше ним заявлявся самовідвід у цивільній справі № 510/572/22 (провадження №2/510/873/22) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 (третя особа Ренійська районна державна нотаріальна контора Одеської області) про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, який був задоволений. Дана цивільна справа перебуває у провадженні головуючого судді Дудник В.І., нинішня цивільна справа № 510/1454/22 безпосередньо пов`язана з тими самими особами та обставинами їхніх взаємовідносин, які мають значення для вирішення спору про право власності. При цьому третя особа у цій справі - ОСОБА_3 продовжує посилатися на обставини проживання однією сім`єю та просить суд встановити відповідні юридично значимі обставини.

Таким чином, обставини, які були підставою для самовідводу судді Дудника В.І. у 2022 році, не є формально відокремленими від предмета нинішнього спору. Навпаки,

вони безпосередньо стосуються осіб та фактичних обставин, які знову мають значення для розгляду справи № 510/1454/22. При цьому та обставина, що питання проживання однією сім`єю вже було предметом судового розгляду та відповідне рішення було скасоване судом апеляційної інстанції, не усуває факту особистого знайомства судді з відповідними особами та наявності тих обставин, які сам суддя раніше визнав достатніми для свого самовідводу.

В даному випадку слід мовити про однорідний склад учасників даної справи із справою №510/572/22 , тому є підстави для задоволення заявленого відводу судді.

Враховуючи все вищенаведене, категоричність позицій сторін про розгляді цивільного спору, з метою зміцнення високої довіри громадян до суду, висновків Європейського суду з прав людини з цього питання, запобігання безпідставним обвинуваченням на адресу головуючого по справі у нібито необ`єктивності та упередженості при розгляді даної справи, суд приходить до висновку, що з урахуванням ситуації, що склалась, положень ст. 36 ЦПК України, наявності у сторони по справі переконання про наявність обставин, які викликають сумнів у об`єктивності та неупередженості судді, заяву позивача ОСОБА_2 про відвід головуючого по справі доцільно задовольнити, а справу передати для розгляду іншому судді.

Керуючись ст.ст. 36, 39 - 41 ЦПК України, -

У Х В А Л И В

По цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності - заявлений головуючому по справі судді Дудник В.І. відвід задовольнити.

Справу передати для перерозподілу іншому судді через канцелярію суду відповідно до вимог ст. 41 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.І. Дудник