Ухвала суду № 140657328, 16.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

16.10.2026м. ДніпроСправа № 904/3190/26

за позовом керівника Криворізької центральної окружної прокуратури, 50074, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Книжна, 1А, код ЄДРПОУ/умовний код: 0290993829 в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, 50101, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна,1, код ЄДРПОУ 33874388

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ПЕТРОЛІУМ", 65080, м.Одеса, вул.Варненська, будинок 4-Б, код ЄДРПОУ 25417282

про визнання недійсним договорів оренди землі та стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 1 776 303,81грн.

Суддя Панна С.П.

Секретар судового засідання Козуниця К.Е.

Представники сторін:

від прокуратури: Риженко Вікторія Олегівна, посвідчення №069939 від 01.03.2023р.

від позивача: не з`явився

від відповідача: Стрєльніков Євгеній Анатолійович, ордер №1513885 від 10.06.2026р.

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ПЕТРОЛІУМ", в якій просить суд:

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №2020408 від 13.08.2020, укладений між Криворізькою міською радою та ТОВ "СК ПЕТРОЛІУМ";

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №2025630 від 09.10.2025, укладений між Криворізькою міською радою та ТОВ "СК ПЕТРОЛІУМ";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ПЕТРОЛІУМ" на користь Криворізької міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі 1 776 303,81 грн. за користування земельною ділянкою комунальної форми власності 1211000000:08:572:0001 площею 0,2905 га, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Старовокзальна, 62.

Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як фактичний користувач земельною ділянкою 1211000000:08:572:0001 площею 0,2905 га з 2021 року до цього часу, зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою в повному обсязі, виходячи із дійсної категорії земельної ділянки, тим самим збільшує вартість власного майна та протиправно позбавляє територіальну громаду міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради права на отримання доходу у вигляді орендної плати, грубо порушує права територіальної громади у сфері дотримання законного порядку платного користування земельними ділянками комунальної власності, належної реєстрації такого права, дотримання рівності усіх перед законом. Окрім того прокурор зазначає, що в силу ст. ст. 67, 71 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про автомобільні дороги", ст. 203, 215 ЦК України та висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, викладених у постановах від 04.02.2020 у справі №915/47/17, від 08.05.2018 у справі №521/4789/17, від 17.04.2025 у справі №904/186/23, договори оренди земельної ділянки №2020408 від 13.08.2020 та №2025630 від 09.10.2025, укладені між Криворізькою міською радою та ТОВ "СК ПЕТРОЛІУМ", є недійсними.

3.06.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника прокуратури надійшла заява про долучення листа щодо реквізитів рахунку.

Ухвалою суду від 04.06.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.07.2026р. о 11:30год.

Разом із позовною заявою прокурор подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт в межах ціни позову на нерухоме майно, що належить ТОВ «СК ПЕТРОЛІУМ» (код ЄДРПОУ 25417282, адреса: Україна, 65080, Одеська обл., місто Одеса, вул.Варненська, будинок 4-Б), а саме: нежитлова будівля АЗС, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Старовокзальна, 62, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 395007112110.

Ухвалою суду від 02.06.2026р. заяву керівника Криворізької центральної окружної прокуратури про забезпечення позову - задоволено.

19.06.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

24.06.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника прокуратури надійшла відповідь на відзив.

В судове засідання з`явився представник прокуратури, представник позивача та відповідача не з`явилися, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомленні.

Ухвалою суду від 01.07.2026р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 02.09.2026р. та відкладено підготовче засідання по справі на 25.08.2026р. о 10:00год.

16.07.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли пояснення по справі.

25.08.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

25.08.2026р. до суду через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. Дане клопотання залишається на розгляді суду.

У судове засідання з`явилися представники прокуратури та відповідача, представник позивача не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Ухвалою суду від 25.08.2026р. відкладено підготовче засідання на 08.09.2026р. о 12:00год.

07.09.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника прокуратури надійшли додаткові пояснення.

08.09.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

У судове засідання з`явилися представники прокуратури та відповідача, представник позивача не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Ухвалою суду від 08.09.2026р. відкладено підготовче засідання по справі на 14.10.2026р. о 14:00год.

У судове засідання 14.10.2026 з`явилися представники прокуратури та відповідача, представник позивача не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

У засіданні прокурором було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи з наміром в майбутньому змінити предмет позову, яке не підлягає задоволенню, оскільки зміна предмета позову не впливає на обґрунтування прокурором підстав для представництва інтересів держави в цій справі.

Розглянувши заяву відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Основного Закону в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно частини 2 цієї Статті організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до частини 1 статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина 3 статті 41 ГПК України).

Господарський процесуальний кодекс України у частинах третій та четвертій статті 53 визначає, що

- визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» регламентовано особливості представництва інтересів громадянина або держави в суді, що полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

В свою чергу, Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп» щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді):

1. Визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), абзаци перший, другий, третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами.

2. Визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

3. Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року.

4. Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

5. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Конституційний Суд України у зазначеному Рішенні виходив із того, що передбачене п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України представництво інтересів держави в суді має виключний характер.

Зокрема, Конституційний Суд України зазначив, що словосполучення «у виключних випадках», яке міститься у п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, вказує на обмежувальний характер відповідного конституційного припису, не наділяє прокуратуру універсальними повноваженнями щодо представництва інтересів держави в суді та не встановлює для неї загальної чи альтернативної компетенції.

Конституційний Суд України також зазначив, що такі випадки мають бути об`єктивно винятковими, чітко обмеженими, зведеними до мінімально необхідних та обумовленими особливими обставинами.

Статтею 11 ГПК України визначено:

1. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

2.Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

4.Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

5. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

6. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.

Отже, в силу припису частини 6 статті 11 ГПК України суди не застосовують (не мають застосовувати) положення законів, які не відповідають Конституції, незалежно від того, чи визнавалися вони Конституційним Судом України неконституційними, тобто закони, що суперечать Конституції України не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.

У свою чергу, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Основного Закону в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Законом України «Про прокуратуру» визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладається, зокрема, така функція як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» регламентовано особливості представництва інтересів громадянина або держави в суді, що полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Як йшлося вище, відповідно до статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Беручи до уваги наведені норми, суд звертається до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права

Принцип рівності сторін є одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Останній потребує «справедливої рівноваги сторін»: кожна сторона повинна мати розумну можливість надати свою позицію в умовах, які не створюють для неї суттєвих незручностей порівняно з іншою стороною (рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі Yvon v. France, application no. 44962/98, рішення ЄСПЛ від 18.02.1997 у справі Niderost-Huber v. Switzerland, application no. 18890/91, рішення ЄСПЛ від 07.06.2001 у справі Kress v. France, application no. 39594/98).

Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятій Комітетом міністрів Ради Європи 19.09.2012 (далі Рекомендація CM/Rec (2012)11), обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права.

При цьому обов`язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 Рекомендації CM/Rec (2012)11).

Суд враховує таку функцію передбачену пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України як представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Водночас системний аналіз судової практики і відомостей ЄДРСР свідчить, що звернення прокурора з вимогами про недійсність правочинів чи їх частин у сфері закупівель та стягнення безпідставно набутих коштів (як похідна вимога від визнання недійсними) є непоодинокими, а систематичними, що вказує на нездійснення або неналежне здійснення суб`єктами владних повноважень захисту інтересів держави у сфері закупівель і ставить під загрозу можливість ефективного поновлення порушених прав держави, що в свою чергу не може називатись виключним (-ими) випадком (-ами).

З підстав неконституційності положень норм спеціального закону прокурор немає і відповідного порядку для представництва інтересів держави в суді, що визначений законом.

Обставин, які відповідно до Конституції України та закону могли б свідчити про наявність виключного випадку для здійснення прокурором представництва інтересів держави у цій справі, прокурором у позовній заяві не наведено, а судом не встановлено.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.06.2026р. у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №910/403/26.

Конституційний Суд України у вищевказаному рішенні наголосив, що підстави та способи отримання прокурором інформації, потрібної для здійснення представництва інтересів держави в суді, мають бути чітко, вичерпно та конкретно визначені законом задля унеможливлення довільного тлумачення чи розширення меж відповідної функції прокуратури. Такі способи можуть охоплювати, зокрема, отримання прокурором інформації безпосередньо під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням або іншої визначеної Конституцією та законами України форми участі прокурора у кримінальному провадженні, зі звернень уповноважених або заінтересованих суб`єктів (органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб, громадських об`єднань тощо), а також з інших джерел, визначених законом.

Водночас прокурор на виконання цієї конституційної функції прокуратури не може бути уповноважений законами України самостійно ініціювати пошук або здійснювати збір інформації поза межами визначених законом процедур, оскільки це суперечитиме конституційно встановленим межам цієї функції і фактично міститиме ознаки повноважень органів досудового розслідування або загального нагляду, що не відповідає приписам статті 131-1 Конституції України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про відсутність у Криворізької центральної окружної прокуратури обґрунтованих підстав для представництва Криворізької міської ради у суді, тому позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 53, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов керівника Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ПЕТРОЛІУМ" про визнання недійсним договорів оренди землі та стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 1 776 303,81грн. залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 16.10.2026.

СуддяС.П. Панна