Рішення № 140656194, 24.09.2026, Оболонський районний суд міста Києва

24.09.2026 Справа № 756/384/24

Справа № 756/384/24

Провадження № 2/756/6734/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Тихої О.О.,

за участю секретаря судового засідання Лук`янової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

У С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - ПрАТ «АК «Київводоканал») звернулося до Оболонського районного суду міста Києва з позовною заявою, в якій з урахуванням заміни первісного відповідача просило стягнути солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.12.2016 по 31.10.2023 у розмірі 96 983,42 грн, 3% річних у розмірі 8 420,89 грн та інфляційні втрати у розмірі 38 516,62 грн, а всього 143 920,93 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ПрАТ «АК «Київводоканал» є виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення у будинку АДРЕСА_1 . Послуги надаються на підставі публічного договору (оферти), повідомлення про який разом із текстом договору опубліковано 05.08.2014 у газеті «Хрещатик» № 110 (4510), а з 01.07.2021 - на підставі публічного індивідуального договору приєднання, пропозицію (оферту) щодо укладення якого розміщено 31.05.2021 на офіційному вебсайті товариства. Відповідачі зареєстровані у квартирі № 84 зазначеного будинку, користуються послугами, проте своєчасно та в повному обсязі їх не оплачували, внаслідок чого станом на 31.10.2023 за особовим рахунком № НОМЕР_1 утворилася заборгованість у розмірі 96 983,42 грн, з яких 95 975,05 грн - за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, 21,02 грн - внески за обслуговування вузла комерційного обліку, 987,35 грн - плата за абонентське обслуговування. Посилаючись на ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 625 ЦК України, позивач просив стягнути заборгованість, 3% річних та інфляційні втрати з відповідачів солідарно.

Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 19.01.2024 позовну заяву, пред`явлену до ОСОБА_6 , прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано докази.

05.06.2024 представник позивача подав клопотання про заміну первісного відповідача, до якого долучив позовну заяву з уточненим колом відповідачів. Ухвалою суду від 17.07.2024 первісного відповідача ОСОБА_6 замінено належними відповідачами: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 19.11.2024 позов задоволено.

Ухвалою суду від 22.04.2026 за заявою відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , поданою через представника - адвоката Бобрович А.І., заочне рішення від 19.11.2024 скасовано, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 24.06.2026 закрито провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_5 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з тим, що він помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до пред`явлення позову.

13.05.2026 представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - адвокат Бобрович А.І. подала відзив на позовну заяву, в якому просила застосувати позовну давність до вимог за період з 01.12.2016 по 31.10.2020 та відмовити в задоволенні решти позовних вимог, зокрема про стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Свою позицію представник мотивувала тим, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 03.06.2019 у справі № 756/7208/17 встановлено порядок користування квартирою № 84 , за яким кімнати в ній виділено в користування двом родинам, а рішенням того ж суду від 13.05.2021 у справі № 756/11771/20 порядок користування визначено з урахуванням інтересів неповнолітньої ОСОБА_7 . На підставі свідоцтва про право власності від 14.05.2024 50/100 частини квартири належать ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , тоді як інша частина квартири перебуває в державній власності та надана в користування іншій родині. На переконання представника, за таких обставин солідарне стягнення боргу неможливе через невизначеність кола боржників та одночасне існування двох форм власності, а власники частини квартири готові сплатити борг пропорційно своїй частці. Крім того, ОСОБА_4 з 2015 року проживає за кордоном, ОСОБА_2 у лютому 2022 року виїхала з м. Києва і проживає за іншою адресою, тому послугами вони не користувалися, а відповідач ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також представник послалася на постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206, якою на період воєнного стану заборонено нарахування та стягнення неустойки та інших санкцій за несвоєчасну оплату комунальних послуг.

У відповіді на відзив представник позивача заперечив проти доводів відповідачів. Зазначив, що користування жилим приміщенням у будинках державного житлового фонду здійснюється за договором найму, а повнолітні члени сім`ї наймача несуть солідарну з ним майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають з договору найму, зокрема щодо оплати комунальних послуг (ст. 61, 64, 68 ЖК України). Відповідачі не надали доказів відсутності у квартирі внутрішньобудинкових систем водопостачання та водовідведення, власного розрахунку заборгованості чи доказів, які б спростовували розрахунок позивача. Перерахунок плати за період тимчасової відсутності споживача здійснюється лише за його заявою та за умови документального підтвердження відсутності, проте із заявами про перерахунок у зв`язку з непроживанням відповідачі до позивача не зверталися. Строк позовної давності продовжено на час дії карантину відповідно до п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а штрафні санкції за період дії воєнного стану позивач не нараховував.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відзив на позовну заяву не подали.

У судове засідання 24.09.2026 учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача та представник відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_4 - адвокат Бобрович А.І. подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позиції, викладені в заявах по суті справи, підтримали.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

05.08.2014 у газеті «Хрещатик» № 110 (4510) опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «АК «Київводоканал» (на теперішній час - ПрАТ «АК «Київводоканал») послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) разом із текстом відповідного договору. Зі змісту повідомлення вбачається, що фізична особа, яка користується зазначеними послугами, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов договору, а відмова від отримання послуг має бути оформлена письмово та направлена до виконавця.

Згідно з п. 3.1 зазначеного договору розрахунковим періодом є календарний місяць, платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

31.05.2021 на офіційному вебсайті ПрАТ «АК «Київводоканал» опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) щодо укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, який вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з товариством. За умовами цього договору оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, а плата складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.12.2023 № 357187287 відомості про зареєстровані права на квартиру АДРЕСА_3 відсутні.

Відповідно до інформації Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 19.04.2024 № 104-3338 у квартирі АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_1 - з 03.09.1991, ОСОБА_5 - з 17.01.1997, ОСОБА_2 - з 23.03.2000, ОСОБА_3 - з 01.06.2000, ОСОБА_4 - з 16.08.2007.

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 10.06.2016 виконавчим комітетом Чемерської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно зі свідоцтвом про право власності від 14.05.2024, виданим управлінням житлово-комунального господарства Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації на підставі рішення від 14.05.2024 № 2825, 50/100 частини квартири спільного заселення АДРЕСА_3 належать на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8 у рівних частках; кімнату приватизовано згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки ПрАТ «АК «Київводоканал» від 06.12.2023 № 12403/8/8/02-23 за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_4 , станом на 31.10.2023 обліковується заборгованість у розмірі 96 983,42 грн, з якої заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення - 95 975,05 грн, внески за обслуговування вузла комерційного обліку - 21,02 грн, плата за абонентське обслуговування - 987,35 грн.

З розрахунку заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення за період з грудня 2016 року по жовтень 2023 року вбачається, що послуги нараховувалися щомісяця, за весь період надійшла оплата лише в розмірі 147,45 грн. 3% річних у розмірі 8 420,89 грн та інфляційні втрати у розмірі 38 516,62 грн нараховано позивачем по 31.10.2023 на щомісячну заборгованість за період з грудня 2016 року по січень 2022 року; на заборгованість за лютий 2022 року - жовтень 2023 року 3% річних та інфляційні втрати не нараховувалися.

Доказів сплати заборгованості відповідачами суду не надано.

Згідно зі ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

За приписами п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV, чинного до 01.05.2019, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Аналогічний обов`язок індивідуального споживача передбачено п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором; споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Відповідно до ч. 3 ст. 9 цього Закону дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Статтею 64 ЖК України визначено, що члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. Згідно зі ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У постанові Верховного Суду від 01.09.2026 у справі № 361/3578/23 (провадження № 61-2853св26) зазначено, що «споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі».

Судом встановлено, що позивач надавав послуги з централізованого водопостачання та водовідведення до квартири АДРЕСА_3 на умовах публічного договору приєднання. Доказів письмової відмови від отримання послуг, відключення квартири від мереж водопостачання та водовідведення або ненадання (неналежного надання) послуг матеріали справи не містять.

У спірний період квартира належала до державного житлового фонду: відомості про зареєстровані права власності на неї відсутні, а 50/100 частини квартири приватизовано лише 14.05.2024, тобто після закінчення періоду, за який виникла заборгованість. Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 протягом усього спірного періоду були зареєстровані у квартирі, а тому в силу ст. 64 ЖК України та ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати спожитих комунальних послуг.

Водночас така відповідальність покладається законом лише на повнолітніх (дієздатних) осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття). Відповідач ОСОБА_4 досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оскільки розрахунковим періодом за договором є календарний місяць, солідарний обов`язок з оплати послуг виник у нього з наступного розрахункового періоду - з 01.09.2018. За період з 01.12.2016 по 31.08.2018 заборгованість з відповідача ОСОБА_4 стягненню не підлягає.

Доводи представника відповідачів про те, що встановлення судовими рішеннями порядку користування квартирою та приватизація її частини виключають солідарне стягнення, суд відхиляє. Порядок користування квартирою між особами, які мешкають у ній, визначає їх відносини між собою щодо користування приміщеннями і не змінює обов`язку перед виконавцем комунальних послуг. Доказів поділу особового рахунку, укладення відповідачами окремих договорів про надання послуг з водопостачання та водовідведення або окремого обліку спожитих ними послуг суду не надано. Право спільної часткової власності на 50/100 частини квартири виникло 14.05.2024, після закінчення спірного періоду, тому правила про відповідальність співвласників пропорційно до їх часток до спірних правовідносин не застосовуються. Відповідно до ст. 543 ЦК України кредитор вправі вимагати виконання солідарного обов`язку від будь-кого із солідарних боржників, а відповідач, який виконав такий обов`язок, не позбавлений права на зворотну вимогу (регрес) до інших боржників. За таких обставин посилання на невизначеність кола боржників є безпідставними.

Не знайшли свого підтвердження і доводи про те, що ОСОБА_4 з 2015 року проживає за кордоном, а ОСОБА_2 з лютого 2022 року проживає за іншою адресою, оскільки жодних доказів на підтвердження цих обставин суду не надано. Крім того, п. 6 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV та п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII передбачено право споживача на неоплату вартості послуг за період тимчасової відсутності за умови відповідного документального оформлення (підтвердження). Відповідачі протягом спірного періоду залишалися зареєстрованими у квартирі, із заявами про тимчасову відсутність або перерахунок плати до виконавця не зверталися.

Розрахунок заборгованості за послуги, внески за обслуговування вузла комерційного обліку та плату за абонентське обслуговування відповідачами не спростовано, контррозрахунку не надано.

Щодо заяви про застосування позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України). Відповідно до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) вказала, що «перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу».

Згідно з п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 (провадження № 12-19гс25) дійшла висновку, що «у разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану».

Позовні вимоги до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пред`явлено 05.06.2024 разом із клопотанням про заміну первісного відповідача. Плата за послуги, надані у грудні 2016 року та січні 2017 року, мала бути внесена до 20.01.2017 та до 20.02.2017 відповідно, а тому позовна давність за цими платежами спливла 21.01.2020 та 21.02.2020, тобто до 02.04.2020, і продовженню не підлягала. Щодо платежів за послуги, надані з лютого 2017 року (строк оплати - до 20.03.2017), позовна давність станом на 02.04.2020 не спливла, була продовжена на строк дії карантину та воєнного стану, а тому на час пред`явлення позову не спливла. Отже, доводи відзиву про сплив позовної давності за період до 31.10.2020 є необґрунтованими.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про застосування позовної давності не заявляли. Водночас наслідки спливу позовної давності підлягають застосуванню і щодо них з огляду на таке.

Велика Палата Верховного Суду в п. 139 постанови від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) зазначила, що «у спорі з декількома належними відповідачами, в яких немає солідарного обов`язку (до яких не звернута солідарна вимога), один з них може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів». Виходячи з цього висновку, Верховний Суд у постановах від 26.06.2019 у справі № 521/19151/14-ц (провадження № 61-15005св18) та від 26.10.2022 у справі № 752/10864/19 (провадження № 61-17278св21) зазначив, що «при солідарному обов`язку будь-який із відповідачів може заявити про застосування позовної давності».

Позивач звернувся до суду з вимогою про солідарне стягнення заборгованості з усіх відповідачів. За період з 01.12.2016 по 31.01.2017 солідарними боржниками перед позивачем є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (відповідач ОСОБА_4 у цей період був неповнолітнім). Їх обов`язок з оплати послуг, наданих у цей період, є єдиним, а боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці (ч. 1 ст. 544 ЦК України). Стягнення цієї заборгованості з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 при відмові в позові до ОСОБА_2 у зв`язку зі спливом позовної давності призвело б до того, що вона в порядку регресу відповідала б за тим самим боргом перед іншими солідарними боржниками, тобто заява про застосування позовної давності втратила б для неї будь-яке правове значення. Тому заява представника відповідача ОСОБА_2 про застосування позовної давності стосується солідарної вимоги в цілому та поширюється на всіх солідарних боржників за цією вимогою.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог до всіх відповідачів про стягнення заборгованості за період з 01.12.2016 по 31.01.2017 у розмірі 8 310,70 грн, а також нарахованих на цю заборгованість 3% річних та інфляційних втрат слід відмовити у зв`язку зі спливом позовної давності.

Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», яка набрала чинності 05.03.2022, у редакції, чинній до 30.12.2023, встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється «нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги». У постанові від 29.06.2026 у справі № 703/2330/22 (провадження № 61-11987св25) Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 застосуванню не підлягають, оскільки відповідні нарахування здійснені за період до запровадження воєнного стану в Україні. Отже, вирішальне значення має період, за який здійснено нарахування.

Доводи представника позивача про те, що санкції за період дії воєнного стану не нараховувалися, спростовуються наданим ним розрахунком, з якого вбачається, що 3% річних та інфляційні втрати на заборгованість, яка виникла до лютого 2022 року, нараховано по 31.10.2023 включно. Нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період з 05.03.2022 по 31.10.2023 здійснене всупереч установленій забороні, тому в цій частині вимоги задоволенню не підлягають.

Суд здійснив розрахунок 3% річних та інфляційних втрат на щомісячну заборгованість за період з грудня 2016 року по січень 2022 року з дня, наступного за останнім днем строку оплати (21 числа місяця, що настає за розрахунковим), по 04.03.2022 включно. 3% річних визначено як добуток суми боргу на 3% та на кількість днів прострочення, поділений на 365; інфляційні втрати - як добуток суми боргу на сукупний індекс споживчих цін за повні місяці прострочення (по лютий 2022 року включно) за вирахуванням суми боргу. За результатами розрахунку 3% річних та інфляційні втрати становлять: на заборгованість за період з 01.12.2016 по 31.01.2017 - 1 275,18 грн та 4 369,05 грн (у стягненні яких слід відмовити у зв`язку зі спливом позовної давності); на заборгованість за період з 01.02.2017 по 31.08.2018 - 2 080,27 грн та 5 974,69 грн; на заборгованість за період з 01.09.2018 по 31.01.2022 - 1 920,34 грн та 5 466,46 грн відповідно.

Таким чином, з урахуванням періодів відповідальності кожного з відповідачів стягненню підлягають: заборгованість за період з 01.09.2018 по 31.10.2023 у розмірі 71 969,49 грн (з урахуванням внесків за обслуговування вузла комерційного обліку в розмірі 21,02 грн та плати за абонентське обслуговування в розмірі 987,35 грн), 3% річних у розмірі 1 920,34 грн та інфляційні втрати у розмірі 5 466,46 грн - солідарно з усіх відповідачів; заборгованість за період з 01.02.2017 по 31.08.2018 у розмірі 16 703,23 грн, 3% річних у розмірі 2 080,27 грн та інфляційні втрати у розмірі 5 974,69 грн - солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 104 114,48 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 684 грн, а також поніс витрати на отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в розмірі 35 грн, що підтверджується квитанцією № 94S1-KZ7Z-6UAE від 05.12.2023. Позовні вимоги задоволено на 72,34% (104 114,48 грн з 143 920,93 грн), тому на відповідачів покладаються судовий збір у розмірі 1 941,64 грн та витрати на отримання відомостей з реєстру в розмірі 25,32 грн, а всього 1 966,96 грн. З урахуванням обсягу задоволених до кожного з відповідачів вимог зазначені витрати розподіляються між ними так: зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - по 530,72 грн з кожного, зі ОСОБА_4 - 374,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 263-265, 268, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.09.2018 по 31.10.2023 у розмірі 71 969,49 грн, 3% річних у розмірі 1 920,34 грн та інфляційні втрати у розмірі 5 466,46 грн.

Стягнути солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.02.2017 по 31.08.2018 у розмірі 16 703,23 грн, 3% річних у розмірі 2 080,27 грн та інфляційні втрати у розмірі 5 974,69 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» судові витрати у розмірі 530,72 грн.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» судові витрати у розмірі 530,72 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» судові витрати у розмірі 530,72 грн.

Стягнути зі ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» судові витрати у розмірі 374,80 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», код ЄДРПОУ 03327664, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а.

Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП не відомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач 3: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач 4: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Суддя О.О. Тиха