Вирок № 140656139, 15.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

15.10.2026 Справа № 756/12401/26

Справа № 756/12401/26

№ 1-кп/756/1748/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Оболонського районного суду міста Києва угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.03.2026 за № 12026100000000258, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Києві, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

У С Т А Н О В И В :

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні із 05 год 30 хв 24.02.2022 введено воєнний стан, який у подальшому у встановленому законом порядку безперервно продовжувався. Зокрема, станом на 01.09.2025 воєнний стан діяв на підставі Указу Президента України від 14.07.2025 № 478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15.07.2025 № 4524-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Відповідно до ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Згідно з ч. 1 ст. 179-1 Цивільного кодексу України цифровою річчю є благо, що створюється та існує виключно у цифровому середовищі та має майнову цінність. Цифровою річчю є віртуальні активи, цифровий контент та інші блага, щодо яких застосовуються положення частини першої цієї статті.

ОСОБА № 1 (особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, далі - ОСОБА № 1) та ОСОБА_4 , будучи обізнаними із загальновідомим фактом про введення з 24.02.2022 воєнного стану на території України, маючи необхідні навички роботи з електронно-обчислювальною технікою, технологією «блокчейну» та користування віртуальними активами у вигляді криптовалют, у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці, на виконання раніше виниклого злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами та віртуальними (нематеріальними) активами невизначеного кола осіб шляхом обману (шахрайства) під виглядом надання послуг з обміну криптовалютних активів на грошові кошти, домовились про спільне вчинення кримінального правопорушення із подальшим залученням до його вчинення інших осіб.

Так, згідно з розробленим планом вчинення кримінального правопорушення та з метою його виконання ОСОБА № 1 та ОСОБА_4 здійснювали розміщення оголошень на криптовалютній біржі «ByBit» щодо можливості здійснення ними обміну криптовалютних активів шляхом отримання від осіб криптовалютних активів та подальшого перерахування грошових коштів у відповідному їх еквіваленті на зазначений особою банківський рахунок.

План передбачав, що потерпілі, знайшовши на веб-ресурсах, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_2, оголошення, яке містило публічну оферту щодо можливості обміну криптовалютних активів із зазначеним акаунтом месенджера «Telegram», що перебував у користуванні особи, яка виконувала роль «оператора», не будучи обізнаними з дійсними намірами щодо заволодіння шляхом обману їх майном, зацікавившись відповідною послугою, ініціювали проведення обміну криптовалютних активів. Надалі під час спілкування з потерпілим у месенджерах або інших інтернет-ресурсах «оператор» надавав фішингове (несправжнє) посилання під приводом необхідності перевірки криптовалютного гаманця (AML перевірка), що містило попередньо створений «Смарт контракт», який здійснював списання усіх наявних криптовалютних активів з гаманця потерпілого на підконтрольний ОСОБІ № 1 та ОСОБА_4 криптовалютний гаманець.

Для реалізації плану вчинення кримінальних правопорушень необхідно було залучити особу на виконання ролі «оператора», активного учасника, який буде здійснювати спілкування з потерпілими в месенджерах під час здійснення операцій з обміну криптовалютних активів на грошові кошти.

З метою реалізації вказаного плану ОСОБА_4 та ОСОБА № 1 у невстановленому слідством місці та час, але не пізніше серпня 2025 року, повідомили про свої злочинні наміри ОСОБІ № 2 (особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, далі - ОСОБА № 2) та іншим невстановленим на даний час слідством особам, а саме про намір заволодіння таким чином чужим майном шляхом обману (шахрайство) із використанням електронно-обчислювальної техніки, довели до їх відома план вчинення кримінальних правопорушень та запропонували взяти участь у них, на що ОСОБОЮ № 2 та іншими невстановленими на даний час особами було схвалено вказаний план та надано свою добровільну згоду на участь у вчиненні кримінальних правопорушень.

Таким чином, загальний план вчинення кримінального правопорушення передбачав, що ОСОБА_4 спільно з ОСОБОЮ № 1 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, які діяли за їх вказівкою, здійснювали розміщення оголошень на веб-ресурсах, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_2, яке містило публічну оферту щодо можливості обміну криптовалютних активів, із зазначенням попередньо створеного телеграм-акаунта для спілкування з потерпілим. Під час спілкування з потерпілими, які відправили повідомлення на зазначений в оголошенні телеграм-акаунт, особа, що виконувала роль «оператора», повідомляла про необхідність здійснення перевірки криптовалютного гаманця та надавала посилання, що копіювало зовнішнім виглядом (інтерфейсом) сайт здійснення перевірки криптовалютних активів та містило смарт-контракт про перерахування усіх наявних криптовалютних активів на підконтрольний ОСОБА_4 та ОСОБІ № 1 криптовалютний гаманець. Після переходу потерпілим за вказаним посиланням та підтвердження зазначених операцій з криптовалютного гаманця потерпілого перераховувались усі наявні криптовалютні активи, які в подальшому розподілялись між співучасниками згідно з попередньою домовленістю.

Так, 01.09.2025 об 11 годині 50 хвилин ОСОБА_6 , бажаючи здійснити операцію з обміну криптовалютних активів стейблкоїна токена «Tether (USDT-TRC20)» на блокчейні «TRON», знайшов на сайті криптовалютної біржі «ByBit» оголошення, розміщене невстановленими досудовим розслідуванням особами, що діяли за вказівкою ОСОБА_4 та ОСОБИ № 1, відправив повідомлення на вказаний в оголошенні акаунт «SWAP_COI» месенджера «Telegram» та повідомив про свій намір здійснити обмін криптовалютних активів.

Цього ж дня на виконання спільного плану вчинення кримінальних правопорушень, відомого всім учасникам, ОСОБА № 2, який виконував роль «оператора», діючи з метою особистого збагачення, використовуючи акаунт « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у месенджері «Telegram», надіслав повідомлення ОСОБА_6 щодо можливості здійснення зазначеної фінансової операції та відправив посилання «AML-Checks.net», що копіювало зовнішнім виглядом (інтерфейсом) сайт здійснення перевірки криптовалютних активів та містило смарт-контракт про перерахування усіх наявних криптовалютних активів ОСОБА_6 на підконтрольний ОСОБА_4 та ОСОБІ № 1 криптовалютний гаманець.

Надалі ОСОБА № 1, усвідомлюючи, що дій, вчинених ОСОБОЮ № 2, недостатньо для введення в оману ОСОБА_6 , особисто надіслав останньому повідомлення про необхідність здійснення перевірки за попередньо наданим ОСОБОЮ № 2 посиланням, запевнивши, що вказана процедура є стандартною для здійснення обміну криптовалютних активів і направлена на перевірку наявних на криптовалютному гаманці ОСОБА_6 стейблкоїнів токена «Tether (USDT-TRC20)» на блокчейні «TRON» з метою недопущення обігу викрадених криптовалютних активів.

ОСОБА_6 на виконання вказівок вищевказаних осіб перейшов за вказаним фішинговим посиланням та за допомогою власних пристроїв, не усвідомлюючи того, підписав таким чином у застосунку «TRUST WALLET» зазначений смарт-контракт, який, як було йому вказано ОСОБОЮ № 2, є необхідним для перевірки криптовалютних активів ОСОБА_6 , що є необхідною для подальшого здійснення фінансової операції з обміну криптовалютних активів на грошові кошти.

З метою завершення реалізації спільного плану вчинення кримінальних правопорушень, відомого всім співучасникам, ОСОБА № 1 за допомогою власної електронно-обчислювальної техніки без дозволу ОСОБА_6 здійснив несанкціоноване зняття належних ОСОБА_6 криптовалютних активів у розмірі 1981 USDT з криптовалютного гаманця із реквізитами «НОМЕР_3» шляхом переказу їх на підконтрольний співучасникам криптовалютний гаманець із реквізитами «НОМЕР_2» відповідно до наявного смарт-контракту в попередньо наданому посиланні «AML-Checks.net», що копіювало зовнішнім виглядом (інтерфейсом) сайт здійснення перевірки криптовалютних активів.

Вказаними діями ОСОБА_4 спільно з ОСОБОЮ № 1, ОСОБОЮ № 2 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами будь-яких раніше обіцяних потерпілому обов`язків з обміну криптовалютних активів на грошові кошти не виконали, а грошовими коштами, незаконно отриманими внаслідок подальшого переказу віртуальних (криптовалютних) активів у розмірі 1981 USDT з криптовалютного гаманця ОСОБА_6 шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, розпорядились на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_6 збитки на суму 1 981 долар США, що згідно з курсом Національного банку України станом на 01.09.2025 становить 83 875 (вісімдесят три тисячі вісімсот сімдесят п`ять) гривень 54 (п`ятдесят чотири) копійки.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство) за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

ІІ. Зміст угоди про визнання винуватості

17.07.2026 між прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.

За умовами угоди ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в обсязі підозри, щиро покаявся та зобов`язався відшкодувати шкоду, завдану потерпілому. В угоді зазначено, що після повідомлення про підозру ОСОБА_4 перерахував на потреби Збройних Сил України кошти в сумі 400 000 (чотириста тисяч) гривень на рахунок військової частини НОМЕР_1 .

З урахуванням обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме щирого каяття, повного визнання вини та добровільного відшкодування збитків, особи підозрюваного, відсутності обставин, які обтяжують покарання, а також наявності суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження, сторони на підставі ч. 2 ст. 53, ст. 65 КК України погодили призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 190 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 4 934 (чотири тисячі дев`ятсот тридцять чотири) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 83 878 (вісімдесят три тисячі вісімсот сімдесят вісім) гривень.

В угоді визначено наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, та відповідальність за умисне невиконання угоди за ст. 389-1 КК України.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження

Прокурор у підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості підтримав і просив її затвердити, а питання про заходи забезпечення кримінального провадження та про долю речових доказів вирішувати в кримінальному провадженні № 12025100000000123.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті та в угоді, визнав повністю, щиро покаявся. Пояснив, що угоду уклав добровільно, без застосування до нього насильства, примусу чи погроз, без будь-яких обіцянок, крім передбачених угодою. Йому зрозуміло, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має право мовчати, мати захисника, допитати свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази на свою користь. Характер обвинувачення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, а також вид і розмір покарання, яке буде призначене в разі затвердження угоди, йому зрозумілі, з узгодженим покаранням він згоден.

Захисник ОСОБА_5 просив угоду затвердити.

Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, подав заяву, у якій просив розглядати провадження за його відсутності. Зазначив, що майнову шкоду йому відшкодовано, претензій до обвинуваченого він не має, проти призначення покарання у виді штрафу із застосуванням ст. 69 КК України, визначеного угодою, не заперечує.

IV. Мотиви суду

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 468-475 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

За п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією. Цією ж частиною встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду (ч. 2 ст. 474 КПК України).

Такий порядок узгоджується з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує кожному право на розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років і відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів. Корупційним кримінальним правопорушенням чи кримінальним правопорушенням, пов`язаним з корупцією, воно не є. Шкоду завдано потерпілому ОСОБА_6 , який надав прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості з ОСОБА_4 . Отже, угоду укладено у провадженні, в якому закон це допускає.

Угода містить відомості, визначені ст. 472 КПК України: сторони, формулювання підозри та її правову кваліфікацію, істотні для провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним своєї винуватості, узгоджене покарання та згоду підозрюваного на його призначення, наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди.

Суд з`ясував в обвинуваченого, чи цілком він розуміє обставини, перелічені в ч. 4 ст. 474 КПК України, і переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді (ч. 6 ст. 474 КПК України).

Матеріали, надані стороною обвинувачення, свідчать про наявність фактичних підстав для визнання винуватості ОСОБА_4 . Правова кваліфікація його дій за ч. 4 ст. 190 КК України відповідає фактичним обставинам, викладеним в обвинувальному акті.

Відповідно до ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Санкція ч. 4 ст. 190 КК України передбачає лише позбавлення волі. Сторони погодили перехід до більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції, на підставі ч. 1 ст. 69 КК України. Ця норма допускає таке рішення за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного. Винятків, перелічених у ч. 1 ст. 69 КК України, у цьому провадженні немає.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України) та добровільне відшкодування завданого збитку (п. 2 ч. 1 ст. 66 КК України). Відшкодування шкоди в повному обсязі потерпілий підтвердив у своїй заяві.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Суд також бере до уваги, що ОСОБА_4 раніше не судимий, під наглядом лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває.

Узгоджений штраф у розмірі 4 934 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян не нижчий від найнижчої межі, встановленої для цього виду покарання ч. 2 ст. 53 КК України. Таке покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого та особі обвинуваченого, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 КВК України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Підстав для відмови в затвердженні угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, суд не установив. Умови угоди відповідають вимогам КПК України та КК України і не суперечать інтересам суспільства, у тому числі з огляду на відшкодування шкоди потерпілому. Права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб угода не порушує, потерпілий проти її умов не заперечує. Добровільність укладення угоди обвинувачений підтвердив у судовому засіданні. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим узятих на себе за угодою зобов`язань суд не установив. Сторона захисту надала розписку від 15.10.2026, за якою ОСОБА_4 отримав у позику від свого діда 90 000 грн. Ця сума перевищує розмір узгодженого штрафу. Фактичні підстави для визнання винуватості наявні.

За таких обставин угода може бути затверджена, а ОСОБА_4 слід призначити узгоджене сторонами покарання (ч. 1 ст. 475 КПК України).

V. Вирішення інших питань

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Процесуальні витрати відсутні.

Арешт на майно, вилучене під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , накладено ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 17.12.2025 (справа № 752/2629/25, провадження № 1-кс/752/10441/25) в іншому кримінальному провадженні, № 12025100000000123 від 27.01.2025, у якому це майно визнано речовими доказами. Суду речові докази не надавались. З огляду на позицію прокурора питання про скасування арешту та про долю речових доказів цим вироком не вирішуються.

За даними довідки інформаційно-аналітичної системи 19.12.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 10.02.2026. Відомостей про запобіжний захід, чинний на час ухвалення вироку, матеріали не містять. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст. 314, 373, 374, 376, 468, 469, 472-476 КПК України, ст. 12, 53, 65, 66, 69 КК України, ст. 26 КВК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 17.07.2026 між прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12026100000000258.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 4 934 (чотири тисячі дев`ятсот тридцять чотири) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 83 878 (вісімдесят три тисячі вісімсот сімдесят вісім) гривень.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 1 ст. 26 КВК України він зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Речові докази не надавались.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, з урахуванням обмежень, установлених ч. 2 ст. 473 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Потерпілому, який не був присутній у судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Суддя ОСОБА_1