Ухвала суду № 140655848, 15.10.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:757/14805/24-ц

Провадження №: 2/755/12138/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В. перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» про стягнення безпідставно набутих коштів, -

у с т а н о в и л а:

03.04.2024 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» про стягнення безпідставно набутих коштів.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.04.2024 року справу передано на розгляд Дніпровського районного суду м. Києва.

30.04.2026 року матеріали справи надійшли до Дніпровського районного суду м. Києва і згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2026 року, справу передано в провадження судді Марфіної Н.В.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.10.2026 року позовну заяву залишено без руху на підставі ч. 9 ст. 185 ЦПК України та запропоновано позивачу надати суду докази на підтвердження зарахування до державного бюджету судового збору сплаченого згідно квитанції №1276722588 від 01.02.2024 року.

07.10.2026 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, у якій позивач зазначає, що на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху він повторно надає документ, що підтверджує сплату судового збору. Позивач вказує, що 01.02.2024 року ним був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується платіжним документом №1276722588, сформованим АТ «Укрпошта». В платіжному документі зазначено дату приймання платежу, номер платежу, платника, отримувача коштів, рахунок отримувача, призначення платежу та суму сплаченого судового збору. Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, На підтвердження виконання зазначеної вимоги до заяви додається платіжний документ №1276722588 від 01.02.2024 року на суму 1211,20 грн. Позивач зазначає, що судовий збір був сплачений 01.02.2024 року. 03.04.2024 року позовну заяву було подано до Печерського районного суду м. Києва, а ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.04.2024 року справу передано на розгляд Дніпровського районного суду м. Києва. Отже, судовий збір був сплачений до подання позовної заяви, а після подання позову справа була передана за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва. Позивач посилається на положення ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» і зазначає, що з метою усунення недоліків позовної заяви та виконання вимог ухвали суду від 01.10.2026 року він просить врахувати наданий платіжний документ та, за необхідності, перевірити зарахування сплаченого судового збору за його реквізитами. Ураховуючи викладене позивач вважає, що вимоги ухвали суду від 01.10.2026 року ним виконані.

Вивчивши зміст заяви позивача про усунення виявлених недоліків позовної заяви та додатки до неї, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позивачем не усунені недоліки позовної заяви визначені в ухвалі суду від 01.10.2026 року і позивачу слід продовжити строк для виконання вимог ухвали суду від 01.10.2026 року, з огляду на наступне.

За змістом ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У матеріалах справи міститься документ про сплату судового збору і у своїй заяві про усунення недоліків позовної заяви позивач безпідставно посилається на зазначену норму цивільного процесуального закону, адже позовна заява була залишена без руху не через відсутність документу про сплату судового збору, а на підставі ч. 9 ст. 185 ЦПК України.

Відповідно до ч. 9 ст. 185 ЦПК України, заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

За положеннями ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

З метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про судовий збір» між Державною судовою адміністрацією України та Державною казначейською службою України 26 серпня 2015 року укладено угоду, за якою оновлено програмне забезпечення автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» та КП «ДСС», що забезпечило централізоване отримання виписок з Державної казначейської служби України з автоматичним приєднанням до них відомостей про сплату та зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України при реєстрації платіжного документа в суді.

Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп`ютерної програми документообігу загальних судів «Д-3». Дані, щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до КП «Д-3», при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.

При здійсненні передачі справи на розгляд іншому суду, суд який передає справу одночасно формує виписку про зарахування суми судового збору до державного бюджету, або ж складає довідку про відсутність підтвердження відповідного зарахування, що здійснюється на підставі даних КП «Д-3».

У своїй ухвалі від 01.10.2026 року про залишення позову без руху, суд зазначив, що згідно довідки Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2026 року: До позовної заяви позивачем додано платіжну інструкцію №1276722588 від 01.02.2024 року на суму 1211,20 грн. За результатами перевірки в автоматизованій системі документообігу суду (АСДС) у розділі «Судовий збір», станом на 03.04.2026 року підтвердження (виписка) про зарахування вказаних коштів відсутнє.

Отже, зі сторони суду дані про зарахування судового збору до державного бюджету були перевірені і убачається, що відповідне зарахування відсутнє.

За відсутності у матеріалах справи доказів зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету, додана позивачем до позовної заяви квитанція про сплату судового збору не може бути належним та допустимим доказом зарахування сплаченої суми до державного бюджету.

Таким чином, позивачу слід надати суду докази зарахування коштів сплачених за квитанцією №1276722588 від 01.02.2024 року до державного бюджету.

Такими доказами можуть бути: документи установи банку чи відділення зв`язку, які прийняли платіж, про сплату судового збору в сумі 1221,00 грн., з відміткою про його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України; відповідне підтвердження (довідка) органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перераховано, про зарахування судового збору до державного бюджету.

Оскільки за наявними у суду даними сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету, то на цей час провадження в справі не може бути відкрито.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Подаючи заяву про усунення недоліків позовної заяви, позивач очевидно очікував, що ним усунуто недоліки позовної заяви та провадження у справі буде відкрите.

Тому суд вважає, що одночасна констатація судом факту не усунення недоліків позовної заяви та її повернення позивачу буде невиправданим, оскільки у разі встановлення судом обставин не усунення недоліків за поданою заявою позивача про здійснення дій спрямованих на усунення недоліків позовної заяви, позивач повинен мати можливість виправити форму позову з урахуванням висновків суду щодо дій позивача необхідних для подання суду доказів зарахування суми судового збору до державного бюджету.

Суд вважає, що в даному випадку реалізація позивачем процесуального права на подання заяви про виправлення недоліків позову, яка за змістом та формою не свідчить про дійсне виправлення позовної заяви, на теперішній час не може мати наслідком повернення позову, оскільки це за процедурою порушує право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції, а тому позивачу слід продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви на підставі ч. 2 ст. 127 ЦПК України, згідно якої, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Водночас суд зазначає, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви впродовж повторно наданого/продовженого строку, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 року в справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

За наведених обставин позивачу слід продовжити термін на усунення виявлених недоліків протягом десяти днів від дня отримання копії цієї ухвали.

Для виправлення недоліків позовної заяви позивач має надати суду документи на підтвердження зарахування до державного бюджету судового збору сплаченого згідно квитанції №1276722588 від 01.02.2024 року.

Вказані в ухвалі дії позивач має здійснити протягом 10 днів від дня отримання копії цієї ухвали, інакше позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута позивачу.

За змістом ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 127, 175, 177, 185, 353-355 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а:

Продовжити позивачу ОСОБА_1 встановлений ухвалою суду від 01.10.2026 року процесуальний строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви - не більше десяти днів з дня вручення позивачу цієї ухвали про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Текст ухвали складений та підписаний суддею 15.10.2026 року.

Суддя -