Рішення № 140655594, 12.10.2026, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 жовтня 2026 рокум. ТернопільСправа № 921/509/26

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

за участі секретаря судового засідання Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

до відповідача Управління освіти, культури, молоді і спорту, праці і соціального захисту населення Зборівської міської ради

про стягнення 343 344,36 грн боргу у тому числі: основного боргу - 280 615,31 грн, пені в сумі 42 199,93 грн, 3% річних у сумі 4 174,63 грн, інфляційних втрат у сумі 16 354,49 грн.

за участі представника позивача: Єфременко О.О., адвокат (в режимі відеоконференції).

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" поступила позовна заява ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Управління освіти, культури, молоді і спорту, праці і соціального захисту населення Зборівської міської ради про стягнення боргу.

Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні уповноваженим представником, позивач посилається на те, що його контрагентом не виконано належним чином умов договору постачання природного газу №18-9079/25-БО-Т від 07.10.2025 в частині вчасної оплати поставленого природного газу, через що в останнього виникла заборгованість, сума якої, з врахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат, заявлена до стягнення у судовому порядку.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позов не подав, хоча про судовий розгляд цього спору повідомлявся у встановленому процесуальним законом порядку, що засвідчується відповідними довідками про доставку електронних листів.

Зокрема, ухвала про відкриття провадження у справі від 19.08.2026 та ухвала про відкладення судового засідання від 14.09.2026 були надіслані відповідачу та, згідно відомостей з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлені до його електронного кабінету ЄСІТС 19.08.2026 о 11:45 та 15.09.2026 о 17:10.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене та положення ст. ст.13,74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності учасників судового процесу, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені належні умови для подання відповідних доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення учасникам судового процесу можливості реалізувати власні процесуальні права належним чином.

З огляду на викладене в сукупності, з метою дотримання розумних строків вирішення цього спору, приймаючи до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти росії" суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов та неявка його представника сторін у судове засідання не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Відтак, за положеннями ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст.251 ГПК України суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Справа розглядалась в режимі відеоконференції з технічною фіксацією (звукозапис) судового процесу відповідно до ст.ст. 197, 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи господарський суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (Постачальник) та Управлінням освіти, культури, молоді і спорту, праці і соціального захисту населення Зборівської міської ради (ЕІС - код 56XS00015PMB8004, Споживач) 07.10.2025 було укладено договір №18-9079/25-БО-Т постачання природного газу, за умовами п.1.1 якого Постачальник зобов`язався поставити Споживачеві, який є бюджетною установою/організацією відповідно до Бюджетного кодексу України, природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а Споживач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору. У п.1.2 угоди її контрагенти обумовили , що природний газ використовується Споживачем для своїх власних потреб.

Відповідно до п.2.1 договору Постачальник передає Споживачу замовлений останнім обсяг (об`єм) природною газу у період, зазначений Споживачем у заяві, але не раніш, ніж з дати набрання чинності цим договором відповідно до п.1.7. договору, в кількості та відповідно до розрахункових періодів та розподілу, що зазначені Споживачем у заяві, за умови акцепту Постачальником заяви.

Споживачем 07.10.2025 надано згоду на приєднання до договору постачання природного газу №18-9079/25-БО-Т: дата набрання чинності договором 07.10.2025; договір діє до 31.10.2025; період постачання з жовтня 2025 року до 31 жовтня 2025 року (включно).

Згідно заяви про приєднання до договору постачання природного газу, що є додатком №1 до цього ж правочину, обсяг (об`єм) природного газу, запланований для споживання у період з дати підписання по 31.10.2025 (включно) складає 10.0 тис. куб. м. Загальна вартість договору на дату його укладання становить 142 105 грн, крім того ПДВ - 28 421 грн, разом з ПДВ 0 170 526 грн.

Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які зазначені у заяві, повністю покривають потреби Споживача у відповідному розрахунковому періоді (розрахункових періодах) для потреб, визначених пунктом 1.2. цього договору. Відповідальність за правильність визначення замовлених обсягів покладається виключно на Споживача (п. 2.2. угоди).

Підписанням заяви Споживач дає згоду Постачальнику на включення його до реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС на період постачання згідно з п.1.2. договору, за умови набрання чинності цим договором відповідно до п.13.1. договору (п. 2.3.).

Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів (п.2.4. договору).

Відповідно до п.3.1 договору право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача в момент передачі природного газу.

Згідно з п.3.5. правочину приймання - передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання - передачі газу за формою згідно з додатком №3 до договору, що є невід`ємною частиною цього договору.

При цьому контрагентами узгоджено певний алгоритм послідовних дій, які кожен із них мав би вчинити для визначення обсягу спожитого природного газу.

Зокрема, Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акта надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС та Кодексу ГРМ (п. 3.5.1 угоди).

Надалі, на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на інформаційній платформі оператора ГТС Постачальник готує, з використанням КЕП/УЕП, електронної печатки (за наявності) та сервісу електронного документообігу за посиланням https://vchasno.ua, та направляє Споживачу підписаний уповноваженим представником Постачальника акт приймання - передачі природного газу за відповідний розрахунковий період для його підписання Споживачем (п.3.5.2 договору).

В свою чергу, Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акта зобов`язується підписати акт уповноваженим представником. Після підписання сторонами актів приймання - передачі природного газу, замовлені обсяги природного газу за Договором вважаються скоригованими та не потребують внесення додаткових змін до Договору. Для підтвердження обсягу фактично переданого газу у відповідному розрахунковому періоді (розрахункових періодах) Постачальник надає Споживачу акт звірки у порядку та строки, визначені пунктом 2.6 договору (п. 3.5.3.).

У випадку не підписання Споживачем акта до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даними щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п. 3.5.4. угоди).

Згідно з п. 4.1 договору ціна на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:

Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ 13 658,33 грн,

крім того ПДВ за ставкою 20%,

крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 501,97 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 552,167 грн, крім того ПДВ 20% - 110,433, всього з ПДВ 662,60 грн за 1000 куб. м.

Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, за цим договором становить 17 052,60 грн.

Відповідно до п. 4.3 угоди, загальна фактична вартість цього Договору дорівнює вартості фактично спожитого за цим Договором природного газу та визначається як добуток фактично використаного (переданого, спожитого) за цим Договором обсягу газу та ціни газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед.

У п. 5.1 договору зазначено, що Споживач здійснює розрахунок за фактично переданий природний газ грошовими коштами на рахунок Постачальника, зазначений у розділі 14 цього договору, відповідно до акта приймання-передачі природного газу, оформленого з боку Постачальника та надісланого Споживачу у порядку, визначеному підпунктом 3.5.2 пункту 3.5 договору, - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання (передача) природного газу.

У разі відсутності акта/актів приймання-передачі природного газу, фактична вартість переданого Споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.

Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Відповідно до п.5.4. укладеного правочину у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від Споживача, погашає вимоги Постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного Споживачем:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати Постачальника, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;

3) у третю - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ;

4) у четверту чергу - компенсація вартості робіт, пов`язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання Споживачу.

Згідно з п.13.1. даний договір набирає чинності з дати, зазначеної в письмовій згоді на приєднання до договору постачання природного газу Постачальника, надісланої Споживачу відповідно до пункту 1.7 договору, та діє до дати, зазначеної у цій згоді на приєднання до договору постачання природного газу включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Припинення договору можливе за взаємною згодою сторін в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Постачання природного газу Споживачу згідно з цим договором здійснюється з врахуванням умов, зазначених у пунктах 2.1 та 3.3 цього договору.

На виконання своїх договірних зобов`язань, позивач у жовтні 2025 року передав у власність, а відповідач отримав природний газ у обсязі 16,45587 тис. куб. м на загальну суму 280 615,31 грн, що підтверджується актом приймання - передачі природного газу від 11.11.2025.

В свою чергу, Споживач не здійснив оплату на суму 280 615,31 грн та не виконав зобов`язання щодо оплати наданих послуг в строк, який погодили учасники договірних відносин.

Відтак, за доводами позивача, його контрагент прострочив виконання договірних зобов`язань, за що йому нараховані інфляційні втрати, 3% річних та пеня.

Наведені обставини слугували підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до суду із відповідним позовом.

Дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних міркувань.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

В розумінні статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Матеріали справи свідчать про те, що укладений між сторонами у справі правочин за своєю правовою природою є договором поставки, згідно з яким та в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 2 статті 714 ЦК України обумовлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Положеннями ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт передачі позивачем та прийняття відповідачем у жовтні 2025 року природного газу у обсязі 16,45587 тис. куб. на загальну суму 280 615,31 грн підтверджується актом приймання - передачі природного газу.

Враховуючи викладене та те, що відповідач доводів позивача належними та допустимими доказами не спростував, документів на підтвердження повної оплати спожитого природного газу не подав, вимога позивача про стягнення основного боргу за поставлений позивачем природній газ в сумі 280 615,31 грн, є обґрунтованою.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, серед іншого, неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У п. 7.2 договору сторони обумовили, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з п. 5.1 та/або строків оплати компенсації згідно з п.8.4. цього договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно поданого позивачем розрахунку за неналежне виконання умов договору відповідачу за період 02.12.2025 по 31.05.2026 нараховано 4 174,63 грн 3% річних та 42 199,93 грн пеню та за період з 01.01.2026 по 31.05.202 - 16 354,49 грн інфляційних втрат.

За наслідками проведеного перерахунку суд констатує, що заявлені до стягнення суми пені, 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та арифметично правильними.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При розподілі сум судового збору суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладає на відповідача.

Керуючись ст. ст. 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління освіти, культури, молоді і спорту, праці і соціального захисту населення Зборівської міської ради (вул. Хмельницького Б., буд. 13, м. Зборів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47201, код ЄДРПОУ 41922404) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, будинок 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676) основний борг 280 615 (двісті вісімдесят тисяч шістсот п`ятнадцять) грн 31 коп., пеню в сумі 42 199 (сорок дві тисячі сто дев`яносто дев`ять) грн 93 коп., 3% річних у сумі 4 174 (чотири тисячі сто сімдесят чотири) грн 63 коп., інфляційні втрати в сумі 16 354 (шістнадцять тисяч триста п`ятдесят чотири) грн 49 коп. та 4 120 (чотири тисячі сто двадцять) грн 15 коп. судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено 15.10.2026

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко