Рішення № 140654236, 14.10.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/2167/26

Провадження №2/149/1423/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14.10.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Гончарук-Аліфанової О. Ю.

при секретарі Дигасеві І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2026 року ТОВ "ФК "Кредит - Капітал" звернулося до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що в результаті укладення договору факторингу між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал", останнє набуло права вимоги серед іншого за кредитним договором № 1129764, укладеним із ОСОБА_1 09 березня 2020 року. Згідно зазначеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 12 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій. Відповідач порушила договірні зобов`язання щодо строків повернення кредиту, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість перед кредитором у в розмірі 34 780,00 грн, з яких 12 000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 21 340,00 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків, 1 440,00 грн - прострочена заборгованість за комісією. Вказана заборгованість в добровільному порядку не погашається, що й стало підставою звернення до суду. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 34 780,00 грн та судові витрати зі сплати судового збору - 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу - 8 000,00 грн.

Ухвалою суду від 22 червня 2026 року у даній справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено до судового розгляду.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час, день та місцем судового розгляду повідомлені належним чином.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач заяв, клопотань, відзиву до суду не надала, причини неявки не повідомила.

За одночасного існування умов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Главою 10 "Розгляд справ у порядку спрощеного провадження" Розділу ІІІ ЦПК України, судом було ухвалено проводити заочний розгляд справи.

Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України«Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст.11Закону України«Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України«Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України«Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до ст.1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.

Судом встановлено, що згідно договору про відступлення права вимоги № 58-МЛ від 29 грудня 2020 року ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "ФК"Кредит-Капітал" право вимоги до позичальника ОСОБА_1 (а.с. 21-28).

09 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ "Мілоан" із анкетою-заявою на кредит № 1129764, відповідно до якої суми кредиту - 12 000,00 грн, строк кредитування - 29 днів, з 09 березня 2020 року по 07 квітня 2020 року, сума до повернення - 20 400,00 грн. Складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту: 1 440,00 грн, нараховується одразу за ставкою 12 % від суми кредиту; проценти за користування кредитом: 6 960,00 грн, нараховуються за ставкою 2 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

В той же день, 09 березня 2020 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1129764, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" надало відповідачу кредит в розмірі 12 000,00 грн, строком на 29 днів, тобто з 09 березня по 07 квітня 2020 року. Сукупна вартість кредиту, що включає загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити позичальник за цим Договором (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 8 400,00 грн. в грошовому виразі та 881,00 відсотків річних у процентному значенні, і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Сукупна вартість кредиту розрахована виходячи з припущення, що кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та що позикодавець і позичальник виконають свої обов?язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі. Комісія за надання кредиту: 1440.00 грн., яка нараховується за ставкою 12.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 6 960,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього Договору (п. 1.2-1.6 Договору).

Розрахунок сукупної вартості кредиту зазначено в Графіку розрахунків, який є невід?ємною частиною цього Договору (п. 1.7 Договору).

Договору визначено, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п. 1.4, якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли визначена в п.1.5.2 процентна ставка є нижчою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6 Договору (за умовами акцій, програм лояльності, тощо). Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання позичальником умов цього договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти з дня наступного за днем визначеним п. 1.4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6 Договору протягом протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинено або припинене Товариством в односторонньому порядку. При цьому, сторони погодили, що після зупинення Товариством в односторонньому порядку нарахування процентів Товариство вправі в будь-який момент без погодження з позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням Товариства.

Незважаючи на інші умови договору сторони домовились, що якщо позичальник всупереч умовам цього

Договору продовжує користуватись кредитом після спливу терміну (дати) повернення кредиту, проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 Договору в період прострочення позичальника нараховуються за вибором позикодавця в якості процентів за користування кредитом або в якості процентів передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 Договору (п. 2.2.3 Договору).

Відповідно до графіку платежів за Договором, 07 квітня 2020 року відповідач мала сплати 20 400,00 грн, з яких: 12 000,00 грн - тіло кредиту, 1 440,00 грн - комісія за надання кредиту, 6 960,00 грн - проценти за надання кредиту.

Договір укладено у формі електронного документу з електронними підписами сторін.

ТОВ "Мілоан" виконало взяті на себе зобов`язання та перерахувало на картковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 12 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням 16341878 від 09 березня 2020 року та листом АТ "Універсал Банк".

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором та витягу з реєстру боржників, заборгованість відповідача за кредитним договором № 1129764 від 09 березня 2020 року становить 34 780,00 грн, з яких 12 000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 21 340,00 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків, 1 440,00 грн - прострочена заборгованість за комісією.

Разом з тим, умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

У статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

У статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», яка має назву «Визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача, передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими (частина перша статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»)

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (частина друга статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним (абзац 1 частини четвертої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним (частина п`ята статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: 1) такі положення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення (частина сьома статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

При цьому, судом встановлено, що згідно кредитного договору, строк кредитування становить 29 днів (п. 1.4 Договору); тип процентної ставки - фіксована; стандартна процентна ставка встановлена - 2 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.6 Договору).

Разом з тим, п. 2.2.3 Договору визначено, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п. 1.4, якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли визначена в п.1.5.2 процентна ставка є нижчою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6 Договору (за умовами акцій, програм лояльності, тощо). Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання позичальником умов цього договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти з дня наступного за днем визначеним п. 1.4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6 Договору протягом протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинено або припинене Товариством в односторонньому порядку. При цьому, сторони погодили, що після зупинення Товариством в односторонньому порядку нарахування процентів Товариство вправі в будь-який момент без погодження з позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням Товариства.

Незважаючи на інші умови договору сторони домовились, що якщо позичальник всупереч умовам цього

Договору продовжує користуватись кредитом після спливу терміну (дати) повернення кредиту, проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 Договору в період прострочення позичальника нараховуються за вибором позикодавця в якості процентів за користування кредитом або в якості процентів передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 Договору.

Тлумачення змісту вказаних умов договору дозволяє зробити висновок про те, що вони є нечіткими або двозначними, оскільки передбачають кілька варіантів тлумачення щодо розміру відсотків. Саме в такій ситуації підлягає застосуванню правило частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», адже тлумачення має здійснюватися на користь споживача.

Тому суд вважає, що оскільки відповідач належним чином умов кредитного договору не виконувала, з відповідача підлягає стягненню 20 400,00 грн, з яких: 12 000,00 грн - тіло кредиту, 1 440,00 грн - комісія за надання кредиту, 6 960,00 грн - проценти за надання кредиту.

Вказана позиція відповідає висновкам, зроблених Верховним Судом в постанові 552/672/23 від 07 вересня 2026 року.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_3 .

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами, які належать до договірних зобов`язань, а саме випливають з договору кредиту, встановив, що права позивача порушенні відповідачем, а тому вони підлягають захисту, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 20 400,00 грн, з яких: 12 000,00 грн - тіло кредиту, 1 440,00 грн - комісія за надання кредиту, 6 960,00 грн - проценти за надання кредиту.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, зокрема розмір відшкодованих судових витрат визначається пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З огляду на часткове задоволення судом позовних вимог із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 561,60 грн (2 662,40*(100*20 400,00:34 780,00):100) та витрати на правничу допомогу у розмірі 4 692, 35 грн (8 000,00*(100*20 400,00:34 780,00):100).

Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 280-282, 279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансової компанії "Кредит-капітал" (IBAN: НОМЕР_1 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) заборгованість за кредитним договором № 1129764 від 09 березня 2020 року в розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень.

Стягнути з з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансової компанії "Кредит-капітал" (IBAN: НОМЕР_1 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) збір у розмірі 1 561 (одна тисяча п`ятсот шістдесят одна) гривня 60 (шістдесят) копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 4 692 (чотири тисячі шістсот дев`яносто дві) гривні 35 (тридцять п`ять) копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем або іншою особою до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансової компанії "Кредит-капітал", код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, м. Львів, 79000.

Представник позивача: АО "Апологет", адвокат Усенко Михайло Ігорович, вул. Смаль-Стоцького, 1, м. Львів, 79000.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: