Ухвала суду № 140654141, 14.10.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

14 жовтня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/587/26

Господарський суд Миколаївської області у складі:

судді Л.М. Ільєвої

при секретарі судового засідання І.С. Степановій

за участю представників:

від позивача Мокан О.О.,

від відповідача не з`явився,

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом Державного підприємства Миколаївський морський торговельний порт до Товариства з обмеженою відповідальністю Стивідорна інвестиційна компанія про стягнення заборгованості в сумі 602685,66 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Миколаївський морський торговельний порт звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Стивідорна інвестиційна компанія про стягнення суми заборгованості по сплаті за договором від 21.09.2009 № 10-А на суму 602685,66 грн.

В обґрунтування позову заявник посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №10-А від 21.07.2009 р. (в редакції додаткових угод), в частині виконання зобов`язань зі сплати орендної плати в порядку та розмірі визначеному договором, внаслідок чого за період з вересня 2024 року по листопад 2025 року у відповідача утворилась заборгованість в сумі 602685,66 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.05.2026 р. вказану позовну заяву Державного підприємства Миколаївський морський торговельний порт (вх. № 7593/26 від 21.05.2026 р.) залишено без руху, оскільки заявником в порушення приписів ч. 7 ст. 162, ч. 7 ст. 164 ГПК України не зазначено рахунку позивача в банку або небанківському надавачі платіжних послуг та не надано відповідний документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

03.06.2026 від представника позивача Мокан О.О. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про усунення недоліків (вх. №8258/26), до якої позивачем додано довідку АБ Укргазбанк про наявність відкритого рахунку позивача.

05.06.2026 від представника позивача Мокан О.О. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява (вх. №8381/26), в якій заявником зазначено реквізити банківського рахунку позивача.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2026 р. позовну заяву Державного підприємства Миколаївський морський торговельний порт (вх. № 7593/26 від 21.05.2026 р.) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/587/26 за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 01 липня 2026 року о 16:00.

22.06.2026 р. від представника відповідача - Дабіжи Я.І. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. №9135/26), в якому відповідач вважає, що позов є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

26.06.2026 від представника позивача Мокан О.О. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла відповідь на відзив (вх. 9474/26), в якій позивач заперечує проти доводів відповідача.

01.07.2026 р. від представника відповідача - Дабіжи Я.І. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання (вх. №9669/26), в якому заявник просить суд відкласти розгляд справи № 915/587/26 у підготовчому засіданні на іншу дату.

Між тим, підготовче засідання 01.07.2026 р. о 16:00 не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Миколаєві та Миколаївській області повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.07.2026 р. у справі № 915/587/26 підготовче засідання призначено на 31 липня 2026 року о 10:30.

27.07.2026 від представника відповідача - Дабіжи Я.І. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява (вх. №10733/26), в якій заявник просив суд проводити всі судові засідання по справі № 915/587/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.07.2026 р. у справі № 915/587/26 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Стивідорна інвестиційна компанія про участь у судових засіданнях по в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) (вх. №10733/26 від 27.07.2026).

Під час підготовчого засідання 31.07.2026 року представник відповідача просив надати час для з`ясування обставин щодо складених позивачем актів огляду орендованого майна, які додані до позову.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.07.2026 р. у справі № 915/587/26 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Так, у підготовчому засіданні господарського суду 07.09.2026 року по справі № 915/587/26 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 23 вересня 2026 року о 13 год. 30 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України.

22.09.2026 р. від представника відповідача - Дабіжи Я.І. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшли пояснення (вх. №14044/26), в яких позивач зазначає, що останні вантажно-розвантажувальні операції на складських площах у тилу причалу № 11 проводились у вересні 2022 року. Разом з цим, позивач стверджує, що протягом 2024, 2025 і 2026 років вантажі на складські площі не приймались і з них не видавались, складські книги (картки складського обліку) за вказаний період руху вантажів не містять; записи про приймання або видачу вантажів відсутні, протягом спірного періоду вантажі також не приймались і не видавались, залишок вантажів нульовий. Також відповідач просить суд долучити до матеріалів справи наступні докази: акт обстеження ділянок складських площ у тилу причалу № 11, визначення статусу матеріалу, що на них знаходиться, та встановлення режиму їх утримання як місць тимчасового зберігання (накопичення) відходів; наказ про проведення обстеження складських площ та встановлення режиму місць накопичення відходів; довідка про відсутність вантажів на складських площах за період з 01 серпня 2024 року по 31 серпня 2026 року та станом на 11 вересня 2026 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2026 р. у справі №915/587/26 підготовче засідання відкладено на 14 жовтня 2026 року о 16:30.

09.10.2026 р. від представника позивача Мокан О.О. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява (вх. №14897/26), в якій позивач просить суд закрити провадження у справі №915/587/26 про стягнення суми заборгованості по сплаті за договором від 21.09.2009 № 10-А на суму 602685,66 грн. у зв`язку з відсутністю предмету спору. Разом з цим, позивач просить суд ухвалити рішення про повернення державному підприємству Миколаївський морський торговельний порт судового збору у розмірі 7232,23 сплачений у справі №915/587/26. Заява мотивована тим, що після відкриття провадження, 29.09.2026 відповідач добровільно погасив в повному обсязі дебіторську заборгованість, яка існувала перед ДП «ММТП» за договорами оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності у розмірі 2144545,06 грн., в тому числі заборгованість за договором від 21.09.2009 № 10-А в сумі 602685,66 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 29.09.2026 № 343 та рапортом начальника фінансового відділу-головного бухгалтера ДП «ММТП» № 03-10/95 від 06.10.2026 про зарахування коштів на рахунок позивача. У зв`язку з наведеним позивач підтверджує, що претензій щодо стягнення основного боргу за договором від 21.09.2009 № 10-А на суму 602685,66 грн. до відповідача не має. Позивач також зазначає, що наслідки закриття провадження у справі передбачені ГПК України позивачу відомі.

В підготовче засідання, призначене на 14.10.2026 р., представник відповідача не з`явився.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості по сплаті за договором від 21.09.2009 № 10-А за період з вересня 2024 року по листопад 2025 р. у розмірі 602685,66 грн.

Як з`ясовано судом, після відкриття судом провадження у даній справі Товариством з обмеженою відповідальністю «Стивідорна інвестиційна компанія» сплачено грошові кошти у розмірі 2144545,06 грн. згідно з платіжною інструкцією №343 від 29.09.2026 р. на суму 2144545,06 грн. з призначенням платежу за оренду майна ,догов.№10-Авід 21.07.2009, догов.№4-А від 16.02.2010,догов.№9-А ВІД 21.07.2009 у т.ч. ПДВ 20% -357 424,18грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією №343 від 29.09.2026 р. на суму 2144545,06 грн.

Відповідно до рапорту начальника фінансового відділу-головного бухгалтера ДП «ММТП» № 03-10/95 від 06.10.2026 р. станом на 29.09.2026 р. заборгованість за орендною платою за договором оренди від 21.07.2009 JЪ 10-Д становила 602685,66 грн., яка погашена в повному обсязі 29.09.2026 року.

Відтак, враховуючи те, що внаслідок сплати відповідачем спірної суми у розмірі 602685,66 грн. вимоги позивача фактично задоволені, відповідно суд доходить висновку про відсутність предмета спору у даній справі.

Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань (п. 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 18/266 (провадження № 12-186звг19).

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

У постановах Касаційного господарського суду від 26.07.2018 у справі №910/23359/15, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16, від 118.07.2019 у справі №916/3147/16, від 26.11.2019 у справі № 920/240/18, від 18.07.2023 у справі №906/1357/20 та від 16.08.2023 у справі № 910/5571/22 викладено висновки, за змістом яких закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 30.08.2024 у справі № 916/3006/23 підтвердила актуальність зазначеного правового висновку.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частиною 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги відсутність спору між сторонами по справі, господарський суд вважає за необхідне закрити провадження у даній справі за заявленим позовом Державного підприємства Миколаївський морський торговельний порт до Товариства з обмеженою відповідальністю Стивідорна інвестиційна компанія про стягнення заборгованості в сумі 602685,66 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Щодо заяви позивача про повернення сплаченого судового збору за подачу позову в сумі 7232,23 грн. (вх. №14897/26 від 09.10.2026 р.) суд зазначає наступне.

Доступ до правосуддя у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.

Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не привести судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається ГПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність господарських процесуальних прав і обов`язків суб`єктів процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Як відомо, законодавче закріплення судових витрат у вигляді судового збору має на меті: по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат), по-друге: покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію.

У п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland), було зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх цивільних прав та обов`язків, пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотриманням вимог Конвенції залишається за Судом (Голдер проти Сполученого Королівства і Z та інші проти Сполученого Королівства, рішення суду, цитовані вище, так само; та, mutatismutandis, Ейрі проти Ірландії (Airey v. Ireland), рішення від 9 жовтня 1979 року).

Так, саме з метою забезпечення процесуальної економії законодавцем в ч. 1 ст. 130 ГПК України закріплено правила щодо можливості повернення заявникові частини судового збору у разі відмови позивача від позову, укладення мирової угоди, визнання відповідачем позову.

Зокрема, за положеннями ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Вказані положення ГПК кореспондують з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону Про судовий збір.

Слід зазначити, що Закон України Про судовий збір визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Натомість, Господарський процесуальний кодекс України встановлює порядок здійснення судочинства в господарських судах, порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Разом з цим, у випадку закриття провадження у справі внаслідок задоволення відповідачем вимог позивача після пред`явлення позову, тобто коли предмет спору відсутній, обов`язок відшкодування судових витрат, зокрема, витрат по сплаті судового збору, покладено законодавцем в ч. 3 ст. 130 ГПК України на відповідача.

Зазначена норма частини третьої статті 130 ГПК України застосовується як підстава для відшкодування судових витрат лише в разі, коли позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 199/9188/16-ц.

Так, за положеннями ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. Питання про розподіл судових витрат у вказаному випадку, передбаченому ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, суд може вирішити протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі (ч. 6 ст. 130 ГПК України).

Відтак, у ст. 130 Господарського процесуального кодексу України закріплено порядок розподілу судових витрат у разі закриття провадження з підстав укладення мирової угоди, відмови позивача від позову, задоволення відповідачем вимог позивача після пред`явлення позову, що кореспондують з підставами закриття провадження у справі, передбачені в пунктах 2, 4 і 7 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутній предмет спору, позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом, сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом).

Отже, виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що порядок розподілу судового збору та його повернення заявникові у разі закриття провадження у справі з інших підстав, що не охоплені наведеними положеннями ст. 130 ГПК України і передбачені в п. 1, 3, 5, 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України (спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; судом встановлено обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу; після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва), регулюється саме положеннями ст. 7 Закону України Про судовий збір. Адже, суть у поверненні судового збору у вказаних випадках закриття провадження у справі полягає у тому, що внаслідок виникнення обставин, які унеможливлюють розгляд справи по суті заявлених вимог, позивач (заявник) не може отримати відповідного результату від звернення до суду. Натомість закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору обумовлено саме задоволенням відповідачем вимог позивача, тобто отриманням того, на що позивач розраховував при зверненні до суду із заявленим позовом.

В даному випадку, оскільки відповідачем після відкриття провадження у добровільному порядку було сплачено грошові кошти у розмірі 10800,00 грн., чим фактично було задоволено позовні вимоги позивача, повернення судового збору з Державного бюджету України може призвести до неефективного використання бюджетних коштів під час дії воєнного стану в умовах обмеженого фінансування та нанесення шкоди інтересам держави.

При цьому суд зауважує, що право позивача на відшкодування сплаченого судового збору за подачу позову за рахунок відповідача, а не за рахунок держави, у даному випадку (закриття провадження за відсутністю предмета спору) жодним чином не порушені, поза як здійснення судом розгляду справ за рахунок держави у такому випадку нівелюватиме компенсаційну функцію інституту судових витрат.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає за необхідне відмовити позивачу у поверненні сплаченого судового збору в розмірі 7232,23 грн.

Натомість суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідною заявою згідно з положеннями другого речення частини третьої статті 130 ГПК України щодо стягнення з відповідача понесених позивачем у справі витрат.

Керуючись ст. 130, 185, 231, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 915/587/26 за позовом Державного підприємства Миколаївський морський торговельний порт до Товариства з обмеженою відповідальністю Стивідорна інвестиційна компанія про стягнення заборгованості в сумі 602685,66 грн. закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.

2. У задоволенні заяви Державного підприємства Миколаївський морський торговельний порт в частині повернення судового збору (вх. №14897/26 від 09.10.2026 р.) відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в частині закриття провадження у справі шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня підписання повного тексту ухвали.

Повну ухвалу підписано 15.10.2026 року.

Суддя Ільєва Л.М.