Рішення № 140654034, 15.10.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/2433/26

Провадження № 2/930/1676/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.10.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області в складі:

головуючого судді Науменка С.М.

при секретарі судового засідання Андрущак Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Діджи Фінанс» звернулось до суду з позовною заявою, сформованою в системі «Електронний суд», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 14.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 102502 за заявкою ОСОБА_1 про отримання кредиту.

Таким чином, відповідач уклав Кредитний договір №102502 від 14.02.2024 року із ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» (ЄДРПОУ: 43174156) та відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 4000 грн.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин ст. ст. 530,1082,1084 ЦК України.

23.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «АВІРА ГРУП» (ЄДРПОУ: 43174156) та ТОВ «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ: 42649746) укладений договір факторингу № 23122024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» передало (відступило) ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняло належні ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» права вимоги до відповідача.

Відповідно до договору відступлення права вимоги новий кредитор (ТОВ «Діджи Фінанс») набув право грошової вимоги заборгованості в сумі 18 954.4 грн., з яких: заборгованості за тілом кредиту 4000 грн., заборгованості за відсотками 5954.4 грн., заборгованість за комісіями становить 1000 грн.; заборгованість за пенею становить 8000 грн.

Позивач просить суд стягнути суму заборгованості у розмірі 18 954.4 грн. та судові витрати, які складаються зі сплати судового з бору - 2 662, 40 грн., витрати на професійну правничу допомогу - 6 000 грн.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 21.09.2026 року відкрито провадження у справі та призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

28.09.2026 відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву.

У відзиві відповідач, визнає частково позовні вимоги, а саме заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4000 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 5954,4 грн. Водночас вважає незаконним та протиправним стягнення будь-яких інших сум, про які зазначає позивач у своїй позовній заяві. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки ( пені) за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання у розмірі 8000 гривень та суми прострочених платежів за комісією у розмірі 1 000,00 грн. Також просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем до стягнення з відповідача, з 6 000 грн. до 1 500 грн. або іншого розумного та спів мірного розміру, визначеного судом з урахуванням фактичного обсягу виконаної роботи, складності справи та порядку її розгляду.

05.10.2026 року стороною позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву. У відзиві вказується, що укладаючи Договір про надання фінансового кредиту №102502 від 14.02.2024 відповідач був належним чином ознайомлений із його умовами, Правилами надання грошових коштів у позику, розміром процентної ставки, порядком її нарахування, строками повернення кредиту, а також наслідками порушення взятих на себе зобов`язань, що підтверджується фактом підписання Договору в електронній формі та подальшим отриманням кредитних коштів. Отже, позичальник свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього за договором виникла заборгованість в загальному розмірі 18 954.4 грн., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4 000,00 грн. заборгованість за відсотками в розмірі 5954,4 грн., заборгованість за комісіями в розмірі 1000 грн. та заборгованість за пенею в розмірі 8000 грн. Просить позовні вимоги позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просить справу розглядати без участі представника позивача, у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про час, день та місце розгляду справи повідомлявся завчасно і належним чином, однак зворотнє поштове відправлення повернулося з відміткою «адресат відсутній» за вказаною адресою.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 14.02.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» укладено договір кредитної лінії № 102502.

Згідно п. 1.3 договору орієнтовна реальна процентна ставка на дату укладання цього договору складає 803 % річних, процентна ставка 2.2 % на добу.

Укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ITC, доступ до якої забезпечується Позичальнику через Веб-сайт. Електронна ідентифікація Позичальника здійснюється при вході Позичальника в Особистий кабінет у порядку, передбаченому Законодавством, у тому числі шляхом перевірки Кредитодавцем правильності введення коду, направленого Кредитодавцем на номер мобільного телефону Позичальника, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Позичальник самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС.

Невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредитування, що наданий Позичальнику до укладення цього Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Веб-сайті.

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Законодавства, що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Цей Договір укладається шляхом направлення його тексту в Особистий кабінет Позичальника та/або на електрону адресу Позичальника для ознайомлення та підписання. Цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється Позичальнику на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Кредитодавцю в ITC/зазначений у цьому Договорі. Введення Позичальником коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Кредитодавцю повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. Така ж процедура застосовується для підписання Спеціальних умов.

Відповідно до п. 9 договору, зазначено реквізити сторін, зокрема номер електронної пошти відповідача та номер телефону, на який був надісланий одноразовий ідентифікатор.

Згідно п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом пере направлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом пере направлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом положень ст. 652 ЦК України договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України, передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене вище, суд приходить до висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205,207 ЦК України).

За матеріалами справи ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кошти на умовах, передбачених договором.

23.12.2024 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» укладено договір факторингу № 23122024, відповідно до якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» передало ТОВ «Діджи Фінанс» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, визначеними у реєстрі прав вимоги.

Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 102502 від 14.02.2024 в сумі 18 954.4 грн., з яких 4 000 грн. сума боргу за кредитом, 5954.4 грн. сума боргу за відсотками. Така ж сама заборгованість визначена і у розрахунку заборгованості за договором споживчого кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи те, що судом встановлено факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем коштів за цим договором та факт його неповернення відповідно до умов вказаних у договорах та у строки, визначені сторонами, відповідач був повідомлений про умови, порядок та строки кредитування, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню. Щодо нарахування відсотків, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні`у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначене вище, стягнення пені у розмірі 8 000,00 грн. за кредитним договором №102502 від 14.02.2024, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Пунктом вказаного договору встановлено комісію та додаткова комісія за надання кредиту у розмірі 1000 грн. (від суми кредиту), яка нараховується одноразово в момент видачі кредиту.

Розділом «Терміни та визначення» договору комісію за надання кредиту визначено як «одноразову винагороду, що сплачується Позичальником за підготовку, організацію та надання Кредитодавцем фінансової послуги (кредиту), та встановлена в цього Договору».

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1054 ЦК України). Суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити проценти за користування ними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, п. 28).

Отже, за визначенням самого договору комісія стягується за підготовку, організацію та надання кредиту, тобто за дії, які становлять безпосередній обов`язок кредитодавця, а не окрему послугу, яку замовляє позичальник. Умова про плату за вчинення таких дій обмежує права споживача та відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною.

Тому вимога про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 1000 грн. є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач у прохальній частині позову просить стягнути на свою користь судові витрати, які полягають у сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн. та витрати, пов`язання з наданням професійної правової допомоги - 6 000,00 грн.

01 червня 2026 року між ТОВ «Діджи Фінанс» в особі директора ОСОБА_2 та адвокатом Горобей Руслана Геннадіївна укладено договір про надання правової допомоги № 42649746 /01. Надано свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльність Горобей Р.Г.

На підтвердження витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги у розмірі 6 000,00 грн, надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Горобей Р.Г., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості.

Відповідно до ст.ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи зазначені положення законодавства, якими встановлено, що витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, а також той факт, що позивач належним чином документально підтвердив такі витрати, з врахуванням часткового задоволення позову (52.51%), з відповідача на користь позивача слід стягнути суму витрат на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме у сумі 3 150.60 грн.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 398.02 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76 - 81, 89, 133, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,( РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання : АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за Кредитним договором №102502 від 14.02.2024 року у розмірі 9 954.4 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,( РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання : АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) сплачений судовий збір в розмірі 1398.02 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 150.60 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 15.10.2026.

Суддя: С.М.Науменко