Ухвала суду № 140654019, 14.10.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

14.10.2026 Справа № 914/1784/26

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши в підготовчому засіданні клопотання відповідача про залишення позову без руху у справі

за позовом: Заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі

позивача: Львівської міської ради

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу «Гаражно - будівельний кооператив «Індустріал»

про: витребування земельних ділянок з незаконного володіння, визнання відсутнім права власності,

представники:

прокурора: Машталяр Ю.А.,

позивача: Поліщук О.С.,

відповідача: Медвідь Ю.А.,

ВСТАНОВИВ

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/1784/26 за позовом заступника керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області, поданим в інтересах держави в особі Львівської міської ради до Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Індустріал» про витребування майна (земельних ділянок) з незаконного володіння та визнання права відсутнім.

Хід розгляду справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

13.07.2026р. відповідачем подано клопотання про залишення позову без руху (вх.№19851/26), яке обґрунтовано недотриманням вимог ч. 6 ст. 164 ГПК України, оскільки до позовної заяви не додано документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, а також експертно-грошової оцінки земельних ділянок, чинної на дату подання позову.

22.07.2026р. прокурор у поданих письмових запереченнях (вх.№20608/26) заперечив щодо клопотання про залишення позову без руху, за змістом яких, вважає, що підстави для залишення позовної заяви відсутні, так як позов подано із дотриманням вимог чинного законодавства.

Зокрема, обґрунтовує свою позицію твердженнями про недобросовісність ОК «ГБК «Індустріал» та вказує на відсутність обов`язку внесення вартості спірного майна на депозитний рахунок суду, достатність нормативної грошової оцінки земельних ділянок та неможливість замовлення їх експертно-грошової оцінки.

11.08.2026р. відповідачем подано заперечення щодо поданого заперечення прокурором (вх.№22500/26), яке обґрунтовано, зокрема, тим, що пояснення прокурора не містять належного нормативного та доказового обґрунтування недобросовісності ОК «ГБК «Індустріал». Саме по собі твердження прокурора про недобросовісність відповідача не є доказом цієї обставини та не може саме собою розглядатися, як встановлена підстава для невиконання вимог ч. 6 ст. 164 ГПК України.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про залишення позову без руху суд зазначає наступне.

09.04.2025р. набрав чинність Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача» №4292-IX від 12.03.2025р., яким, зокрема, внесено зміни до ст.164, 174, 238 Господарського процесуального кодексу України, а також до ст.388, 390, 391 Цивільного кодексу України, якими передбачено нові правові підходи до витребування майна у добросовісного набувача, у тому числі обов`язкове внесення компенсації вартості майна на депозитний рахунок суду.

Згаданим законом, зокрема, було доповнено ст.164 Господарського процесуального кодексу України частиною шостою, згідно з якою у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Предметом спору у даній справі, є вимога прокурора про витребування земельної ділянки з незаконного володіння у комунальну власність. Прокурор скористався речово-правовим способом захисту цивільного права, зокрема, правом власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикація), що передбачено ст. 387 Цивільного кодексу України.

Водночас, як слідує з матеріалів cправи, прокурором не було долучено експертно-грошову оцінку вартості спірного нерухомого майна, здійснену в порядку, визначеному законом, чинну на дату подання позовної заяви, як і не долучено документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.

Заперечуючи проти залишення позовної заяви без руху, прокурор виходить із того, що положення ч. 6 ст. 164 ГПК України та ч. 5 ст. 390 ЦК України не підлягають застосуванню, оскільки у позовній заяві ОК «ГБК «Індустріал» визначено недобросовісним набувачем.

Крім того, у постанові від 28.01.2026р. у справі № 922/2555/21 Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду роз`яснив, що при вирішенні позовів про витребування майна суд має встановити добросовісність або недобросовісність останнього набувача за результатами дослідження доказів.

У разі встановлення недобросовісності набувача позов задовольняється на підставі статті 387 ЦК України без застосування частини п`ятої статті 390 ЦК України. Якщо ж набувач є добросовісним, положення частини п`ятої статті 390 ЦК України підлягають застосуванню, а за відсутності попереднього внесення позивачем вартості майна на депозитний рахунок суду у задоволенні позову слід відмовити.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 12.11.2025р. у справі № 127/8274/24, від 19.11.2025р. у справі № 523/14914/24, від 01.12.2025р. у справі № 354/419/25, від 10.12.2025р. у справах №354/1754/24 та № 354/417/25, від 14.01.2026р. у справі № 354/160/25, від 15.01.2025р. у справі № 484/1213/25, від 21.01.2026р. у справі № 127/34295/24 та від 28.01.2026р. у справі № 363/4768/25.

Відтак, вирішення питання щодо добросовісності/недобросовісності відповідача у спірних правовідносинах має здійснюватися судом на стадії ухвалення рішення і суд не вправі відхиляти ці твердження прокурора на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі і залишати позов без руху.

Посилання позивача на приписи ч. 5 ст. 12 ЦК України у даному випадку безпідставні. В силу ч. 6 ст. 164 ГПК України та ст. 390 ЦК України внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна та компенсація вартості такого майна добросовісному набувачеві пов`язується не з правовим інститутом здійснення права власності, а з обраним стороною способом захисту права власності, який вона просить суд визначити у рішенні. Такі кошти вносяться на депозитний рахунок суду лише у випадку звернення з позовом про витребування майна від добросовісного набувача.

В силу ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Тому, аргументи відповідача про те, що подаючи позов про витребування майна із чужого незаконного володіння прокурор фактично просить витребувати це майно від добросовісного набувача, жодним чином не можуть змінити обраний прокуратурою спосіб захисту права власності. Такі аргументи не спростовують й факту відсутності у прокуратури обов`язку вносити на депозитний рахунок суду кошти у розмірі вартості спірного майна.

Суд зазначає, що застосування експертної грошової оцінки для визначення розміру судового збору у справах за віндикаціними позовами суперечить самій природі таких позовів та робить їх неможливими, оскільки позивач в будь-якому випадку, діючи в рамках чинного законодавства, не має можливості виступати замовником такої оцінки.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні» замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Відтак, з урахуванням наведених положень прокурор і Львівська міська рада позбавлені можливості замовлення експертної грошової оцінки спірної земельної ділянки, оскільки це суперечило б вимогам законодавства та ст.19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До позовної заяви долучено витяги НВ-9955879092026, НВ-4600293342026, НВ-9955879392026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформовано за допомогою електронних сервісів порталу https://e.land.gov.ua/ станом актуальним на момент звернення прокурора до суду із позовом. Від цієї оцінки здійснено розрахунок судового збору при поданні позову.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача щодо залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 42, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні клопотання (вх.№19851/26 від 13.07.2026р.) про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Суддя Король М.Р.