Рішення № 140653820, 15.10.2026, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м.Харків Справа № 913/83/26

Провадження №16/913/83/26

Господарський суд Луганської області у складі судді Шеліхіної Р.М., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина АПК» адвоката Пономаренко А. О. №01 від 08.10.2026 про розподіл судових витрат у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина АПК», м. Харків

до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Батьківщина», с. Чабанівка Сіверськодонецького району Луганської області,

про стягнення 2 624 427,20 грн

без виклику (повідомлення) учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Долина АПК» 03.06.2026 через підсистему «Електронний суд» звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою від 02.06.2026 № 01 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Батьківщина», в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором поставки №14-02/22-1Д від 14.02.2022 у розмірі 2 624 427,20 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 07.10.2026 позов задоволено повністю. Суд вирішив стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Батьківщина» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина АПК» заборгованість за договором поставки від 14.02.2022 № 14-02/22-1Д у розмірі 2 624 427,20 грн, витрати на судовий збір у сумі 31 493,13 грн.

Питання щодо витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина АПК» на професійну правничу допомогу в указаному рішенні судом не вирішувалось.

08.10.2026 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина АПК» адвоката Пономаренко А. О. надійшла заява № 01 від 08.10.2026 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, у якій остання просить ухвалити у справі №913/83/26 додаткове рішення про стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Батьківщина» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина АПК», судові витрати у вигляді оплати професійної правничої допомоги адвоката в сумі 70000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано наступні копії документів:

- договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 10.02.2026 № 02-10;

- завдання № 1/1 від 20.05.2026 до договору № 02-10 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 10.02.2026;

- акт здавання-приймання наданих послуг №1/1 від 08.10.2026 до договору № 02-10 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 10.02.2026;

- ордер серії АХ № 1326310 від 12.02.2026;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ №002713 від 25.06.2025.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частинами 1, 3 статті 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку із недоведеністю їх наявності у порядку, передбаченому положеннями ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ст. 76-77 ГПК України.

Згідно з ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Таким чином, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог, передбачених ч. 4 ст. 126 ГПК України щодо співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, ціною позову.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст. 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права у суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Виходячи з системного аналізу положень ч. 8 ст. 129, ч. 3 ст. 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі доказів, які подаються сторонами до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 925/367/20(925/107/21).

Згідно п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що подана заява представника позивача стосується виключно вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд, керуючись ч. 3 статті 244 ГПК України, розглянув відповідну заяву без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Як свідчать матеріали справи, у зв`язку з порушенням з боку відповідача прав та інтересів та необхідністю їх судового захисту, позивач (далі клієнт) звернувся до Адвокатського об`єднання «Квашин і Партнери» (далі виконавець) та уклав з ним договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 10.02.2026 № 02-10 (далі договір), за умовами якого клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з надання правничої (правової) допомоги клієнту (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору здавання-приймання робіт за поточний місяць (послуг) здійснюється шляхом підписання акту здавання-приймання наданих послуг. Дата підписання Акту здавання-приймання наданих послуг є моментом виконання сторонами відповідних зобов`язань по даному договору. Акти здавання-приймання робіт (послуг) підписуються сторонами в кінці кожного місяця в якому здійснювалося обслуговування.

У подальшому клієнт і виконавець для узгодження змісту та умов предмету договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 10.02.2026 № 02-10 узгодили дії виконавця, який безпосередньо надає правову допомогу клієнту, про що склали завдання № 1/1 від 20.05.2026 до договору № 02-10 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 10.02.2026 за яким:

- попередня консультація;

- аналіз наданих документів;

- збір доказів та аналіз судової практики;

- складання та подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поставки № 14-02/22-1Д від 14.02.2022 року у розмірі 2 624 427,20 грн;

- участь в судових засіданнях по справі про стягнення заборгованості за договором поставки № 14-02/22-1Д від 14.02.2022 року у розмірі 2 624 427,20 грн;

- вчинення дій на повідомлення клієнта про результати розгляду справи з подальшим отриманням рішення по справі, яке набрало законної сили, а також судових наказів та направлення їх на примусове виконання.

У зазначеному вище завданні сторонами узгоджено, що загальна вартість правової допомоги складає 70 000,00 грн.

Завдання підписано 20.05.2026 обома сторонами та скріплено печатками без зауважень.

У процесі виконання умов договору між сторонами складено та підписано акт здавання-приймання наданих послуг №1/1 від 08.10.2026 до договору № 02-10 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 10.02.2026, за змістом якого сторони підтвердили здійснення виконавцем комплексу дій, та виконання з цією метою, зокрема, наступних робіт:

- попередня консультація;

- аналіз наданих документів;

- збір доказів та аналіз судової практики;

- складання та подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поставки № 14-02/22-1Д від 14.02.2022 року у розмірі 2 624 427,20 грн;

- участь в судових засіданнях по справі про стягнення заборгованості за договором поставки № 14-02/22-1Д від 14.02.2022 року у розмірі 2 624 427,20 грн;

- вчинення дій на повідомлення клієнта про результати розгляду справи з подальшим отриманням рішення по справі, яке набрало законної сили, а також судових наказів та направлення їх на примусове виконання.

У зазначеному Акті сторонами узгоджено, що загальна вартість виконаних послуг та робіт складає 70 000,00 грн.

Акт підписано 08.10.2026 обома сторонами та скріплено печатками без зауважень.

З посиланням на зазначені документи, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 70 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач клопотань про зменшення розміру заявлених до стягнення витрат не заявляв.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача, відповідно до положень ст. 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У даному випадку, як зазначалось, позивач просить суд за наслідками розгляду справи стягнути з відповідача на свою користь 70 000,00 грн.

Суд зазначає, що обставини щодо наявності заборгованості за договором поставки від 14.02.2022 № 14-02/22-1Д були предметом дослідження в межах судового розгляду та встановлені рішенням Господарського суду Луганської області від 07.05.2026 у справі № 922/687/26, яке набрало законної сили 28.05.2026, а відтак, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доказуванню під час розгляду вимог про стягнення залишку заборгованості. Наявність вказаних преюдиційних обставин істотно спростили предмет доказування в справі, у зв`язку з чим позивач після подання позовної заяви будь-яких додаткових доказів або заяв по суті спору суду не надавав, що свідчить про незначну складність справи та помірний обсяг виконаної представником позивача правової роботи.

З огляду на викладене, заявлена позивачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям, встановленим ч. 4 ст. 126 ГПК України, та є завищеною. Вочевидь, позивач та адвокат позивача, визначаючи суму гонорару виходили з відсоткової ставки ціни позову, а не керувалися критеріями, визначеними у законі, для висновку щодо складності справи, складності збору та подання до суду доказів, позицію відповідача по цьому спору та інші критерії.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу на 50% від заявленої до стягнення суми, тобто до 35 000,00 грн, оскільки саме така сума, на погляд суду, відповідає наведеним вище критеріям.

Враховуючи викладене, суд, керуючись критеріями складності, обґрунтованості, пропорційності та розумності, дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню відповідачем частково - в сумі 35 000,00 грн. У задоволенні іншої частини заяви слід відмовити з наведених вище підстав та мотивів.

Керуючись ст.ст. 16, 74-77, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина АПК» адвоката Пономаренко А.О. від 08.10.2026 № 01 про розподіл судових витрат в справі задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Батьківщина» (вул. Миру, буд. 42, с. Чабанівка Новоайдарського району Луганської області, 93513, ідентифікаційний код 03738947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина АПК» (пров. Отакара Яроша, буд. 12-А, поверх 2, м. Харків, 61045, ідентифікаційний код 43143273) судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 35 000,00 грн, видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

3. У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на додаткове рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням вимог п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено і підписано 15.10.2026.

Суддя Ріта ШЕЛІХІНА