Рішення № 140653783, 15.10.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа №133/551/26

15.10.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Дем`янової Ж.М.

за участі секретаря судового засідання Лакійчук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 23.02.2026 надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування поданого позову ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» зазначено, що 25.01.2024 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-252779677.

Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано позичальником за допомогою електронного підпису.

Відповідно до умов Кредитного договору банк зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 71 392,15 грн, а відповідач повернути кредит та сплачувати проценти за користування ним. Строк кредитування становить 72 місяці з 25.01.2024 року по 25.01.2030 року, процентна ставка є фіксованою та становить 36,00 % річних. Погашення кредиту та сплата процентів передбачені щомісячними ануїтетними платежами відповідно до встановленого графіка.

Позивач зазначає, що банк належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти. Факт надання кредиту підтверджується випискою по рахунку відповідача.

Водночас відповідач належним чином свої договірні зобов`язання не виконувала, припинила здійснювати щомісячне погашення кредиту та сплачувати проценти за користування ним, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС»20.02.2024 року укладено Договір про відступлення прав вимоги № 114/2-67-F, відповідно до якого первісний кредитор передав, а позивач прийняв права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників.

Позивач зазначає, що відповідно до Реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги № 114/2-67-F від 20.02.2024 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги, зокрема, за Кредитним договором № 014-RO-82-252779677 від 25.01.2024 року, укладеним із ОСОБА_1 .

За твердженням позивача, станом на дату визначення заборгованості її загальний розмір становить 80 112,53 грн, з яких 70 109,50 грн заборгованість за кредитом та 10 003,03 грн заборгованість за процентами.

Позивач також зазначає, що після відступлення права вимоги відповідач не здійснила жодного платежу на погашення заборгованості ані на рахунок первісного кредитора, ані на рахунок нового кредитора.

Позивач посилається на положення статей 509, 512, 514, 516, 526, 530, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України та вважає, що невиконання відповідачем обов`язку з повернення кредиту та сплати процентів є порушенням договірного зобов`язання, а набуття ним права вимоги підтверджує його право на звернення до суду з відповідним позовом.

Позивач зазначає, що ним направлялася відповідачу досудова вимога про виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором, однак вимога залишилася без виконання.

У зв`язку з наведеним ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 014-RO-82-252779677 від 25.01.2024 року в розмірі 80 112,53 грн, а також судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 3 328,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500,00 грн.

Позивач не заперечує щодо розгляду справи за його відсутності, а також не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач своїх заперечень щодо позовних вимог суду не подала.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Представник позивача у прохальній частині позовної заяви зазначив, що не заперечує щодо розгляду справи за його відсутності, а також не заперечує проти ухвалення заочного рішення

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явилася, відзиву чи інших заяв не подавала. На поштову адресу направлявся рекомендований лист з повідомленням, який повернувся не врученим з відміткою «адресат відсутній».

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів з ухваленням рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки належним чином повідомлений відповідач повторно не з`явився у судове засідання, а позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 25.01.2024 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-252779677.

Відповідно до умов Кредитного договору банк зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 71 392,15 грн, а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплачувати проценти за користування ним. Строк кредитування визначено 72 місяці з 25.01.2024 року по 25.01.2030 року. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 36,00 % річних. Погашення кредиту та сплата процентів передбачені щомісячними ануїтетними платежами відповідно до графіка платежів.

Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем за допомогою електронного підпису.

Судом встановлено, що банк виконав свої зобов`язання за Кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти. Факт надання кредиту підтверджується випискою по рахунку відповідача, яка міститься в матеріалах справи та підтверджує зарахування кредитних коштів і початок користування ними.

Відповідно до умов Кредитного договору відповідач зобов`язалася здійснювати погашення кредиту та сплату процентів щомісячними ануїтетними платежами у визначену договором дату. Проценти нараховувалися на фактичний залишок заборгованості за кредитом, виходячи з установленої договором процентної ставки.

Водночас відповідач належним чином свої зобов`язання за Кредитним договором не виконала, припинила здійснювати передбачені договором щомісячні платежі, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитом та процентами.

Судом встановлено, що 20.02.2024 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» укладено Договір про відступлення прав вимоги № 114/2-67-F, відповідно до умов якого первісний кредитор передав, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» прийняло права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги № 114/2-67-F від 20.02.2024 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги за Кредитним договором № 014-RO-82-252779677 від 25.01.2024 року, укладеним між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 .

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості її загальний розмір становить 80 112,53 грн, з яких: 70 109,50 грн заборгованість за кредитом та 10 003,03 грн заборгованість за процентами.

Судом також встановлено, що після набуття позивачем права вимоги відповідач не здійснила платежів на погашення заборгованості за Кредитним договором.

Позивачем направлено відповідачу досудову вимогу про виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором, однак заборгованість відповідачем не погашена, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Наведені обставини підтверджуються копією Заяви-Договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-252779677 від 25.01.2024 року, випискою по рахунку відповідача, Договором про відступлення прав вимоги № 114/2-67-F від 20.02.2024 року, Реєстром боржників, розрахунком заборгованості та документами щодо направлення відповідачу досудової вимоги.

Таким чином, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли між сторонами, полягає у виникненні кредитних правовідносин на підставі укладеного між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 Кредитного договору, отриманні відповідачем кредитних коштів та виникненні у неї обов`язку щодо їх повернення і сплати процентів за користування кредитом. У подальшому внаслідок відступлення права вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» набуло права кредитора за вказаним зобов`язанням. Неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань призвело до виникнення заборгованості в розмірі 80 112,53 грн, право на стягнення якої є предметом спору у цій справі.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 25.01.2024 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-252779677.

Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем за допомогою електронного підпису.

Відповідно до умов Кредитного договору банк зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 71 392,15 грн, а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплачувати проценти за користування ним. Строк кредитування становить 72 місяці з 25.01.2024 року по 25.01.2030 року, процентна ставка є фіксованою та становить 36,00 % річних. Погашення кредиту та сплата процентів передбачені щомісячними ануїтетними платежами відповідно до графіка.

Суд бере до уваги, що відповідно до статті 639 ЦК України у разі домовленості сторін укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем такий договір вважається укладеним у письмовій формі. Доказів недійсності Кредитного договору або припинення його дії суду не надано.

Таким чином, на підставі наданої Заяви-Договору суд вважає доведеним факт укладення між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 Кредитного договору № 014-RO-82-252779677 від 25.01.2024 року.

Судом встановлено, що банк свої зобов`язання за Кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 71 392,15 грн. Факт надання кредиту підтверджується випискою по рахунку відповідача, наданою до матеріалів справи.

Відповідно до умов Кредитного договору відповідач зобов`язалася щомісячно здійснювати погашення кредиту та сплачувати проценти за користування ним у складі ануїтетного платежу відповідно до встановленого графіка.

Водночас відповідач належним чином свої зобов`язання не виконала, припинила здійснювати передбачені договором платежі, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитом та процентами.

Вирішуючи питання щодо права позивача на звернення до суду, суд враховує, що 20.02.2024 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» укладено Договір про відступлення прав вимоги № 114/2-67-F.

Відповідно до умов зазначеного договору первісний кредитор передав, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» прийняло права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

Згідно з Реєстром боржників до Договору про відступлення прав вимоги № 114/2-67-F від 20.02.2024 року позивач набув право грошової вимоги за Кредитним договором № 014-RO-82-252779677 від 25.01.2024 року, укладеним із ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Отже, з огляду на надані позивачем Договір про відступлення прав вимоги та Реєстр боржників суд вважає доведеним факт набуття ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» права вимоги до відповідача за Кредитним договором № 014-RO-82-252779677 від 25.01.2024 року.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, з моменту отримання кредитних коштів у відповідача виник обов`язок щодо їх повернення та сплати процентів відповідно до погоджених сторонами умов Кредитного договору.

Судом встановлено, що відповідач не виконала належним чином свого обов`язку щодо погашення кредитної заборгованості.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 014-RO-82-252779677 загальний розмір заборгованості становить 80 112,53 грн, з яких 70 109,50 грн заборгованість за кредитом та 10 003,03 грн заборгованість за процентами.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості та бере його до уваги, оскільки наведені в ньому суми узгоджуються з умовами Кредитного договору, підтверджуються випискою по рахунку відповідача та іншими матеріалами справи.

Щодо заборгованості за основною сумою кредиту суд зазначає, що відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 71 392,15 грн, однак належним чином не виконала обов`язку щодо їх повернення. Станом на визначену позивачем дату заборгованість за кредитом становить 70 109,50 грн. Доказів повного погашення зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

Таким чином, вимога про стягнення 70 109,50 грн заборгованості за кредитом є обґрунтованою.

Щодо заборгованості за процентами суд зазначає, що умовами Кредитного договору передбачено фіксовану процентну ставку у розмірі 36,00 % річних. Відповідно до умов договору проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кредитом за весь строк користування кредитом та сплачуються відповідачем у складі щомісячного ануїтетного платежу.

Наданий позивачем розрахунок містить визначення заборгованості за процентами в сумі 10 003,03 грн. Судом не встановлено доказів погашення відповідачем зазначеної суми, а також доказів неправильності її нарахування чи невідповідності умовам Кредитного договору.

Відповідач заперечень щодо укладення Кредитного договору, отримання кредитних коштів, розміру заборгованості або правильності її розрахунку суду не подала.

За таких обставин суд вважає доведеною заборгованість відповідача за процентами в розмірі 10 003,03 грн.

Суд також враховує, що позивачем направлялася відповідачу досудова вимога про виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором. Однак доказів виконання відповідачем зазначеної вимоги та погашення заборгованості матеріали справи не містять.

Посилання позивача на невиконання відповідачем грошового зобов`язання суд вважає обґрунтованими, оскільки відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

При цьому суд враховує, що відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Ненадання відповідачем заперечень щодо заміни кредитора не спростовує права позивача на звернення до суду.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про припинення зобов`язання відповідача, його належне виконання або наявність інших передбачених законом підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості в розмірі, заявленому до стягнення, неправильності розрахунку позивача чи інших обставин, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Відсутність заперечень відповідача сама по собі не звільняє позивача від обов`язку доведення обставин, на які він посилається. Разом із тим судом встановлено, що позивач надав достатні та взаємопов`язані докази на підтвердження факту укладення Кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, переходу до позивача права вимоги та наявності заборгованості.

Таким чином, суд, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позивачем доведено факт виникнення у відповідача кредитного зобов`язання, отримання нею кредитних коштів, неналежного виконання умов Кредитного договору, а також набуття позивачем права вимоги за цим зобов`язанням.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 014-RO-82-252779677 від 25.01.2024 року в розмірі 80 112,53 грн, з яких 70 109,50 грн заборгованість за кредитом та 10 003,03 грн заборгованість за процентами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

Судом позовні вимоги задоволено на загальну суму 80 112,53 грн, що складається із 70 109,50 грн заборгованості за кредитом та 10 003,03 грн заборгованості за нарахованими процентами.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача в повному розмірі.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 328,00 грн судового збору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що позивач просив стягнути з відповідача 7 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, а позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано відповідні документи, витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в заявленому розмірі 7 500,00 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 328,00 грн судового збору та 7 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 536, 610, 611, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 39508708) заборгованість за Кредитним договором № 014-RO-82-252779677 від 25.01.2024 року в розмірі 80 112 (вісімдесят тисяч сто дванадцять) гривень 53 копійки, з яких: 70 109 (сімдесят тисяч сто дев`ять) гривень 50 копійок заборгованість за кредитом та 10 003 (десять тисяч три) гривні 03 копійки заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 39508708) 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 39508708) 7 500 (сім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 39508708, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА