Рішення № 140653170, 06.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.10.2026Справа № 906/246/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Куценко К.К., розглянувши справу за позовом Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" (10031, Житомирська обл., місто Житомир, вул. Маршала Рибалка, будинок 29) до 1) Фонду державного майна України (01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/9) 2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (33001, Рівненська обл., Рівненський р-н, місто Рівне, вул.Могили Петра, будинок 24) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерства економіки України (правонаступника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) (01008, місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, будинок 12/2), про визнання акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу в частині недійсним, зобов`язання припинити дії,

За участю представників:

від позивача - Швидченко В. І. (в режимі відеоконференції);

від відповідача (Фонд державного майна України) - Понамаренко В. С.;

від відповідача (Регіонального відділення Фонду державного майна) Огороднікова І.В. (в режимі відеоконференції);

від третьої особи - Примаченко К. В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Багатопрофільне мале приватне підприємство "Сприяння" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях в якому просить:

1) визнати недійсним акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона" із сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до сфери управління Фонду державного майна України від 20 грудня 2019 року в частині безпідставної кваліфікації статусу Державного підприємства Житомирська ПМК - як цілісного майнового комплексу, прийнятий всупереч рішення виконкому Житомирської міської ради №695 від 14.09.2006 та свідоцтва про право власності від 19.09.2006 на майновий комплекс Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона";

2) Фонду державного майна України та Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях припинити дії, які порушують право позивача на приватизацію окремих, індивідуально визначених об`єктів нерухомого майна (відповідно інвентарної справи №17172 / майнового комплексу Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона" шляхом вилучення з Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі і тих, що передані в оренду відповідно до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації (із змінами) (останні зміни внесено наказом Фонду державного майна України від 22.12.2025 №2338), запису про статус Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона", як єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона", замінивши його записом: "майновий комплекс Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона".

Ухвалою від 09.03.2026 позовну заяву залишено без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способу та строку їх усунення.

17.03.2026 до суду від Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" надійшло письмове доповнення до позовної заяви та позовна заява із зазначенням правильних адреси місцезнаходження та ідентифікаційного коду Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, а також докази відправлення копій позовної заяви і доданих до неї документів за належною адресою місцезнаходження Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (опис вкладення у цінний лист від 16.03.2026, фіскальний чек та поштова накладна від 16.03.2026).

Ухвалою від 23.03.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 21.04.2026 о 9:30 год.

03.04.2026 за вх.№4242/26 до суду через систему "Електронний суд" надійшов відзив відповідача 2 на позовну заяву.

15.04.2026 за вх.№01-44/1541/26 через загальний відділ суду (канцелярію) надійшла заява позивача (вих.№056-26 від 15.04.2026) про забезпечення позову шляхом:

1) заборони РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях вчиняти будь-які дії щодо виставлення на аукціон, відчуження або передачі в користування третім особам об`єктів нерухомого майна ДП "Житомирська пересувна механізована колона" (ід.код 00451116), що знаходиться за адресою: вул. Тараса Бульби-Боровця, 29, в м.Житомирі, 10031, які є предметом спору у справі №906/246/26, до моменту набрання рішенням суду у даній справі законної сили;

2) заборонити РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях приймати рішення про припинення договору оренди (без номера) від 08.04.1997 до моменту набрання рішенням суду у даній справі законної сили.

В заяві позивач вказує, що органом управління Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона" - є Фонд державного майна України, а органом приватизації ЄМК ДП "Житомирська пересувна механізована колона" визначено РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирських областях.

Заява мотивована тим, що включення ФДМ України та його структурними підрозділами у Перелік об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, ДП "Житомирська пересувна механізована колона" (ід.код 00451116), як ЄМК, не відповідає чинному законодавству України. Приймаючи до уваги останній лист ФДМ України №10-47-7606 від 27.03.2026 (копія - додаток №9), відповідачами продовжують активно вчинятися дії спрямовані на виставлення орендованого майна ДП "Житомирська пересувна механізована колона" (ід.код 00451116) на аукціон в системі Рrozorro, з метою його продажу третім особам. На переконання позивача, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду у справі №906/246/26, оскільки у разі продажу майна третій особі або передачі його в оренду іншому суб`єкту позивач втратить своє законне право на повернення чи відшкодування вартості проведених поліпшень, у відповідності з умовами чинного договору оренди від 08.04.1997, чи його приватизацію, що призведе до необхідності подання нових позовів та тривалих судових спорів.

Ухвалою від 16.04.2026 суд прийняв до розгляду вказану заяву та призначив судове засідання для її розгляду на 21.04.2026 о 09:15.

21.04.2026 за вх.№4930 через загальний відділ суду (канцелярію) надійшли додаткові пояснення позивача щодо необхідності забезпечення позову (вих.№059-26 від 20.04.2026) разом з доданими документами.

Крім того, 21.04.2026 через загальний відділ суду (канцелярію) надійшли заперечення позивача (вих.№058-26 від 17.04.2026) щодо відзиву відповідача 2 на позовну заяву.

Разом з тим, 21.04.2026 через загальний відділ суду (канцелярію) надійшла заява позивача (вих.№060-26 від 21.04.2026) про відсторонення представника відповідача 1 Пономаренка В.С. від участі у справі №906/246/26, як особи, яка не надала правомірного документу в підтвердження свого статусу як належного представника.

20.04.2026 за вх.№4925 до суду через систему "Електронний суд" надійшли заперечення відповідача 2 на заяву про забезпечення позову.

В судовому засіданні 21.04.2026 представник відповідача 1 з посиланням на ч.5 ст.30 ГПК України заявив усне клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суд міста Києва.

Протокольною ухвалою від 21.04.2026 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 12.05.2026 о 12:30.

23.04.2026 за вх.№5110 до суду через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача 2 про відмову позивачу в долученні до матеріалів справи додаткових пояснень від 20.04.2026 №059-26.

24.04.2026 за вх.№5134 на адресу суду надійшов відзив відповідача 1 на позовну заяву.

Також, 24.04.2026 за вх.№01-44/1685/26 на адресу суду надійшло клопотання відповідача 1 про передачу справи №906/246/26 за підсудністю до Господарського суду міста Києва. Клопотання обґрунтоване тим, що оскільки одним із відповідачів у справі визначено Фонд державного майна України, який є центральним органом виконавчої влади, то спір у даній справі в силу положень ч.5 ст.30 ГПК України віднесено до виключної юрисдикції Господарського суду міста Києва.

11.05.2026 за вх.№5818/26 через загальний відділ суду (канцелярію) надійшли заперечення позивача (вих.№070-26 від 10.05.2026) на клопотання відповідача 1 про передачу справи за підсудністю. Відповідно до яких вважає, що у відповідності до вимог ч.3 ст.30 ГПК України спір має розглядатися судом за місцезнаходженням майна, тому просить відмовити в задоволенні клопотання за безпідставністю.

Також, 11.05.2026 за вх.№01-44/1888/26 через загальний відділ суду (канцелярію) надійшло клопотання позивача (вих.№071-26 від 11.05.2026) про витребування у відповідачів доказів.

В судовому засіданні 12.05.2026 представник відповідача 1 просив задовольнити клопотання про передачу справи за підсудністю.

Представник позивача заперечив проти задоволення вказаного клопотання.

Представник відповідача 2 підтримав клопотання відповідача 1 про передачу справи за підсудністю.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.05.2026 справу №906/246/26 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

08.06.2026 на адресу Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 906/246/26 та згідно з Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026 вказана справа передана судді Демидову В.О.

Ухвалою суду від 16.06.2026 прийнято справу № 906/246/26 до провадження та призначено підготовче засідання на 16.07.26 о 11:00 год.

Ухвалою суду від 16.06.2026 у задоволенні заяви Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

02.07.2026 через систему "Електронний суд" від представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 06.07.2026 заяву представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) задоволено.

08.07.2026 через систему "Електронний суд" та через електронну пошту суду від представника Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння", надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Ухвалою суду від 09.07.2026 заяву представника Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) задоволено.

09.07.2026 від представника позивача надійшли клопотання про:

- залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних щодо предмету спору на стороні позивача - Міністерство економіки України (правонаступника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України);

- залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних щодо предмету спору на стороні позивача - Богунського ВДВС м. Житомира Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України;

- долучення до матеріалів справи письмових доказів та витребування доказів.

14.07.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача 1 сформовано заяву про закриття провадження у справі.

15.07.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача 2 сформовано клопотання про долучення доказів.

15.07.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача 2 сформовано заперечення на клопотання щодо залучення третіх осіб - Міністерства економіки України та Богунського ВДВС у м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Обґрунтовуючи означене заперечення представник зазначає зокрема, що предметом спору, у даній справі, є визначення статусу ДП «Житомирська ПМК» та кваліфікація його як цілісного майнового комплексу, а відтак заявник не вбачає підстав, що при ухвалені рішення за наслідками розгляду цього спору означене рішення буде мати вплив на права та обов`язки як Міністерства економіки України, так і Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

15.07.2026 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано клопотання про витребування доказів судом, а саме наступних документів та їх оригіналів, з метою огляду в залі судового засідання:

- копії наказу ФДМ України про визнання статусу державного майна державного підприємства «Житомирська ПМК»(код ЄДРПОУ 00451116), за адресою: м.Житомир. вул. Тараса Бульби-Боровця, 29, як цілісного (єдиного) майнового комплексу та його оригінал для огляду;

- копії повної інвентаризації майна державного підприємства «Житомирська ПМК»(код ЄДРПОУ 00451116), яке орендується і яке мало проводитися інвентаризаційною комісією, утвореною орендодавцем, станом на останнє число місяця в період, що настає не раніше ніж за три місяці до дати закінчення строку дії договору оренди та завершується не пізніше зазначеної дати. Дата інвентаризації збігається з датою оцінки.(Пункт « 6» Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого Наказом Фонду державного майна України 07.08.1997 № 847). Пункт глави 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Фонду державного майна № 889 від 25.06.2013; в редакції Наказу Фонду державного майна № 2200 від 28.08.2014, і їх оригіналів для огляду в Суді;

- копії акту розмежування майна, що належить державі, і майна, що належить орендарю, або прошу надати інформацію, де з цією документацією по розмежуванню майна можна ознайомитися;

- копії інформації про засвідчення орендодавцем, регіональним відділенням ФДМ України по Житомирській області та самим Фондом, документально, джерел придбання нових основних засобів та поліпшення орендованих державних основних засобів за час від початку оренди (1993 року) до дати інвентаризації? В яких нормативно-правових документах можна ознайомитися з цим засвідченням?

- витребувати інформацію про складання передавального балансу і чи визначалася державна частка майна в цілісному майновому комплексі орендованого підприємства і інші суттєві показники, відповідно до пункту « 9» Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого Наказом Фонду державного майна України 07.08.1997 № 847);

- витребувати, засвідчену в установленому порядку, копію цього передавального балансу, а оригінал для огляду в Суді;

- витребувати, засвідчену в установленому порядку, для ознайомлення та долучення до матеріалів справи №906/246/26, за даними інвентаризації, зведений акт та протокол розподілу вартості майна між орендодавцем і орендарем, які Комісія мала подавати на погодження орендарю і затвердження орендодавцю;

- витребувати, засвідчену в установленому порядку, для ознайомлення та долучення до матеріалів справи №906/246/26, копію передавального і розподільчого балансу з виділенням по кожному рядку часток держави і орендаря (БМП «Сприяння»);

- Якщо державне підприємство систематично не виконувало законних вимог ФДМ України (про що офіційно повідомив сам Фонд) щодо подання фінансової, статистичної звітності, фінансових планів та звітів про їх виконання, Фонд не мав права обмежитися лише надсиланням листів-нагадувань. Він повинен був вжити передбачених законом заходів реагування і вимагати усунення порушень, в зв`язку з чим витребувати, з метою долучення до матеріалів справи №906/246/26, завірені в установленому порядку копії:

а) надісланих до ДП «Житомирська ПМК» обов`язкових для виконання вимог, з встановленим строком для подання відповідних документів та вимог письмових пояснень керівника підприємства;

б) звітів про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства, виконання контракту директором, використання державного майна, виконання фінансового плану, статуту підприємства; вимог законодавства щодо управління об`єктами державної власності;

в) звернень Фонду до компетентних органів, зокрема щодо проведення ревізії або аудиту щодо збитковості діяльності, відчуженням майна, накопиченням боргів, відсутністю достовірної інформації про фінансовий стан підприємства;

г) документів щодо розгляду питання про припинення повноважень керівника ДП «Житомирська ПМК», відповідно до законодавства та умов контракту за системний характер ігнорування законних вимог органу управління;

д) документів оцінки законності подальших рішень ФДМ України щодо:

- включення майна ДП «Житомирська ПМК» до складу ЄМК;

- управління активами підприємства;

- визначення його фінансового стану;

- прийняття рішень про приватизацію, як ЄМК;

16.07.2026 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано клопотання №5 про долучення до матеріалів справи додаткових обставин.

Ухвалою суду від 16.07.2026 відкладено підготовче засідання у справі № 906/246/26 на 30.07.26 о 10:00 год.; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерства економіки України (правонаступника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) код ЄДРПОУ: 37508596; встановлено третій особі строк для надання суду письмових пояснень з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову та відповідні докази - протягом 10 днів з дня одержання ухвали суду від 23.04.2026, а щодо відзиву - протягом 5 днів з дня його отримання з доказами направлення пояснень з доданими до них документами на адреси учасників справи; зобов`язано позивача та відповідачів направити Міністерству економіки України (правонаступника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) копії заяв по суті спору протягом 5 днів з дня отримання означеної ухвали; у задоволенні клопотання представника позивача про залучення Богунського ВДВС м. Житомира Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в якості третьої особи відмовлено. Зазначено, що усі заяви, клопотання, заперечення подавати до суду ЗАВЧАСНО, а саме за ТРИ ДНІ до судового засідання з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України.

20.07.2026 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання №4 про витребування доказів судом, а також клопотання №5 про долучення до матеріалів справи додаткових обставин в частині залучення в якості третіх осіб Міністерства економіки України та Богунського ВДВС м. Житомира Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

26.07.2026 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано:

- клопотання №7 про долучення до матеріалів справи, в якості письмових доказів, копій окремих документів, які підтвердять правомірність позовних вимог;

- клопотання №8 про долучення, в розумінні ст.169 ГПК України, до матеріалів справи міркувань представника позивача щодо процесуальних питань, які стосуються Богунського ВДВС м.Житомира, задіяного в штучному створенні правових передумов для виключення орендаря (позивача) з фактичних майнових відносин та долучення його, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

27.07.2026 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано клопотання про витребовування доказів судом, в розумінні ст.81 ГПК України, а саме від Богунського ВДВС м.Житомира, Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), завірену, в установленому порядку, копію письмового дорученням начальника цього органу державної виконавчої служби чи керівника виконавчої групи щодо передачі виконавчого провадження № 49865261 від одного державного виконавця до іншого та оригінал цього письмового доручення, для огляду в залі суду.

27.07.2026 в системі «Електронний суд» представником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях сформовано клопотання про долучення доказів.

Ухвалою суду від 29.07.2026 клопотання представника Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" про витребування доказів задоволено частково. Витребувано від Фонду державного майна України:

- Копії наказу ФДМ України про визнання статусу державного майна державного підприємства «Житомирська ПМК»(код ЄДРПОУ 00451116), за адресою: м.Житомир, вул. Тараса Бульби-Боровця, 29, як цілісного (єдиного) майнового комплексу;

- Копії повної інвентаризації майна (інвентаризаційна справа) державного підприємства «Житомирська ПМК»(код ЄДРПОУ 00451116);

- Копії акту розмежування майна, що належить державі, і майна, що належить орендарю, або прошу надати інформацію, де з цією документацією по розмежуванню майна можна ознайомитися;

- Копії включення майна ДП «Житомирська ПМК» до складу ЄМК.

Встановлено строк для подання витребуваних судом доказів - до 14.08.2026. Попереджено Фонд державного майна України, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

30.07.2026 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано клопотання про свої міркування №11.

Ухвалою суду від 30.07.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 27.08.26 о 11:30 год.

Ухвалою суду від 31.07.2026 виправлено описку у резолютивній частині ухвали Господарського суду міста Києва 29.07.2026 у справі № 906/246/26 викладено її у наступній редакції:

« 1. Клопотання представника Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" про витребування доказів задовольнити частково.

2. Витребувати від Фонду державного майна України:

- Копії наказу ФДМ України про визнання статусу державного майна державного підприємства «Житомирська ПМК»(код ЄДРПОУ 00451116), за адресою: м.Житомир. вул. Тараса Бульби-Боровця, 29, як цілісного (єдиного) майнового комплексу;

- Копії повної інвентаризації майна (інвентаризаційна справа) державного підприємства «Житомирська ПМК»(код ЄДРПОУ 00451116);

- Копії акту розмежування майна, що належить державі, і майна, що належить орендарю, або прошу надати інформацію, де з цією документацією по розмежуванню майна можна ознайомитися;

- Копії включення майна ДП «Житомирська ПМК» до складу ЄМК.

3. Встановити строк для подання витребуваних судом доказів - до 14.08.2026.

4. Попередити Фонд державного майна України, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

5. Відмовити в задоволенні клопотання представника Фонду державного майна України про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

6. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за адресою: ://court.gov.ua/fair/sud5011/.

Дата складення та підписання повного тексту ухвали 29.07.2026.».

03.08.2026 в системі «Електронний суд» представником Фонду державного майна України сформовано заяву на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 29.07.2026 у справі № 906/246/26.

21.08.2026 через систему "Електронний суд" від представника Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 24.08.2026 заяву представника Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) задоволено.

24.08.2026 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано заяву про неналежне підтвердження повноважень Матіс Ганни Станіславовни як представника відповідача - 1 у справі №906/246/26.

26.08.2026 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано клопотання №12 про витребування доказів та перевірку належності повноважень представника Фонду державного майна України.

26.08.2026 в системі «Електронний суд» представником Міністерство економіки та довкілля України сформовано додаткові пояснення у відповідності до яких представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

27.08.2026 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано клопотання №12 про витребування доказів та перевірку належності повноважень представника Фонду державного майна України.

27.08.2026 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано клопотання №13 про залучення Судом, в розумінні ст.169 ГПК України, міркувань сторони позивача щодо додаткових пояснень Міністерства економіки та довкілля України у справі

Ухвалою суду від 27.08.2026 повідомлено сторін, що у зв`язку з тривалою повітряною тривогою в місті Києві розгляд справи був знятий та відкладено підготовче засідання на 08.09.26 о 10:15 год.

31.08.2026 в системі «Електронний суд» представником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях сформовано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

07.09.2026 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано клопотання №14 про витребування доказів.

У відповідності до означеного клопотання представник просить витребувати у Фонду державного майна України документи, зазначені у пунктах 1- 20 цього клопотання. Витребувати у ДП «Житомирська пересувна механізована колона» документи, зазначені у пунктах 21- 27 цього клопотання. У разі встановлення, що окремі витребувані документи перебувають у володінні інших органів, підприємств, установ чи організацій, - зобов`язати відповідних осіб повідомити суд про їх місцезнаходження та витребувати такі документи безпосередньо у їх володільців. Встановити строк для подання витребуваних доказів до Господарського суду міста Києва. У разі неподання витребуваних доказів без повідомлення причин або без поважних причин - застосувати наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

07.09.2026 в системі в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано додаткові письмові пояснення №15.

У судовому засіданні 08.09.2026 представник позивача приймав участь в режимі відео конференції, представники від Фонду державного майна України та від третьої особи прибули, інші учасники справи у судове засідання не прибули, повідомлялись належним чином.

У судовому засіданні, судом було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача щодо витребування доказів щодо належності повноважень представника Фонду державного майна України з огляду на те, що відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Фонду державного майна України у розділі: відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи значиться Матис Ганна Станіславівна (Повноваження: Вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (Заступник голови фонду, представник, вчиняти дії від імені юридичної особи)) - представник.

08.09.2026 в системі в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано клопотання №16 щодо міркувань, пов`язаних з процесуальними питаннями у даній справі, в розумінні ст. 169 ГПК України.

Ухвалою суду від 08.09.2026 відкладено підготовче засідання у справі № 906/246/26 на 15.09.26 о 11:30 год. Клопотання №14 про витребування доказів, сформоване представника позивача в системі «Електронний суд» 07.09.2026, залишено без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України.

08.09.2026 в системі в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано клопотання №17 щодо відсутності належної правової та фактичної підстави для визначення ДП «Житомирська пересувна механізована колона» як цілісного майнового комплексу в акті приймання-передачі від 18.10.2019.

08.09.2026 в системі в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано доповнення до клопотання №17.

10.09.2026 в системі в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано клопотання №18 про долучення до матеріалів справи постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 у справі №1/44-НМ.

14.09.2026 в системі в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано клопотання №19 про долучення до матеріалів справи міркувань представника щодо заяви Фонду державного майна України від 03.08.2026.

Ухвалою суду від 15.09.2026, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовчого провадження у справі №906/246/26 та призначено справу до розгляду по суті на 29.09.2026.

23.09.2026 в системі в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано вступне слово позивача.

У судовому засіданні 29.09.2026 по справі № 906/246/26 судом на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву на 06.10.2026 о 12:00 год.

У судове засідання 06.10.2026 представники сторін прибули, надали пояснення у справі.

В судовому засіданні 06.10.2026 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Позовна заява мотивована тим, що 30.12.2025 позивач звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях із заявою про включення об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

У відповідь Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях листом №956-11-01-21 від 05.01.2026 зазначило, що «органом управління єдиного майнового комплексу ДП «Житомирська пересувна механізована колона» є Фонд державного майна України.

Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 «Про затвердження переліків об`єктів мало приватизації, що підлягають приватизації» (зі змінами) до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду (додаток №2) включено єдиний майновий комплекс ДП «Житомирська пересувна механізована колона». Органом приватизації ЄМК ДП «Житомирська пересувна механізована колона» визначено регіональне відділення.

Враховуючи викладене, ЄМК ДП «Житомирська пересувна механізована колона» вже перебуває у Переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. Проте, наразі, у підприємства відсутній керівник та працівники. За умови призначення органом управління керівника підприємства, регіональним відділенням будуть здійснюватися заходи з підготовки ЄМК ДП «Житомирська пересувна механізована колона» до приватизації.

За результатами підготовки підприємства до приватизації у ЕТС «Прозорро.продажі» буде оголошено електронний аукціон з продажу ЄМК ДП «Житомирська пересувна механізована колона», вся інформація про який буде розміщена у відкритому доступі».

Позивач вважає порушеним своє право та законний інтерес щодо приватизації окремих одиниць нерухомого державного майна, яке, на його думку, він має як законний орендар окремих, індивідуально визначених нерухомих об`єктів, а саме: приміщення №32 (склад піску площею 148,4 кв.м), приміщення №33 (бетонно-розчинний вузол, площею 133,3 кв.м), приміщення №34 (склад цементу, площею 31,6 кв.м), приміщення №35 (склад цементу, площею 31,6 кв.м), загальною площею 345,4 кв.м, які ще з 1993 року були передані позивачу в оренду по договорам оренди від 1993-1996 та 08.04.1997 років.

Позивач заперечує визначення статусу ДП «Житомирська пересувна механізована колона» як єдиного майнового комплексу та вказує про наявність підстав для реалізації його прав орендаря щодо викупу орендованого майна у відповідності до п. 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України «Про державну програму приватизації» від 18.05.2000 року.

Зазначає, що за період оренди нерухомого майна ДП «Житомирська пересувна механізована колона» з 1993 ро 2015 роки він здійснив за рахунок власних коштів з дозволу орендодавця поліпшення, які неможливо відокремити від орендованих об`єктів без завдання їм шкоди, в розмірі 34% ринкової вартості майна, що встановлено експертизою, матеріали якої перебувають у справі №1/44-НМ.

Так, відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 14.09.2006 №695 вирішено оформити право власності на об`єкти нерухомого майна, що належать юридичним та фізичним особам з видачею свідоцтва про право власності згідно з додатком.

На підставі вказаного рішення Житомирської міської ради від 14.09.2006 №695 видано свідоцтво про право власності від 19.09.2006 на майновий комплекс ДП «Житомирська пересувна механізована колона», який розташований в м. Житомирі по вул. Маршала Рибалка, 29 та належить Державі Україна в сфері управління міністерства аграрної політики.

Водночас, за актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДП «Житомирська пересувна механізована колона» із сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до сфери управління Фонду державного майна України від 20.12.2019 передавався об`єкт, розміщений за адресою: м. Житомир, вул. Маршала Рибалка, як цілісний майновий комплекс.

Наказом Фонду від 25.06.2021 №1097 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майн України від 06.01.2021 №5 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році» ДП «Житомирська пересувна механізована колона» включено до переліку об`єктів малої приватизації.

Позивач зазначає, що з моменту прийняття рішення виконкомом Житомирської міської ради №695 від 14.09.2006 та отримання 19.09.2006 Свідоцтва про право власності на майновий комплекс щодо ДП «Житомирська пересувна механізована колона» не відбулося жодних таких змін, щоб воно зі статусу звичайний майновий комплекс перейшло до статусу цілісного майнового комплексу.

Також вказує, що згідно листа Головного управління ДПС у Житомирській області ДПС України від 27.01.2026 №8/зпі/06-30-19-03-05 за даними автоматизованих інформаційно-комунікаційних систем ДПС України, користувачами яких є територіальні органи ДПС, ДП «Житомирська пересувна механізована колона» за період з 2013 по 26.01.2026 земельний податок з юридичних осіб не сплачувався.

На думку позивача, це свідчить про те, що у вказаного підприємства не було і немає права на користування чи володіння земельною ділянкою, а тому, в розумінні ст. 191 ЦК України, ДП «Житомирська пересувна механізована колона» не може мати статус цілісного майнового комплексу, що в свою чергу засвідчує неправомірність оскаржуваного акту приймання-передачі від 20.12.2019.

Крім того вказує, що зазначений акт приймання-передачі від 20.12.2019 складено виключно на підставі документів (оригіналів, завірених копій, копій) наданих Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, без виїзду на підприємство. Технічна документація відсутня.

До акту від 20.12.2019 також додано відомість про нерухоме державне майно з зазначенням, що ця відомість сформована станом на 01.10.2019, але ця відомість також не містить даних про виробничі будівлі по обробленню граніту в м. Житомирі по вул. Маршала Рибалко, 29 (І черга).

Позивач вважає, що відповідачі створили фіктивні докази, які поклали в основу незаконних наказів Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 (зі змінами) (останні зміни внесено наказом Фонду державного майна України від 22.12.2025 №2338), в частині визнання ДП «Житомирська пересувна механізована колона» як єдиного майнового комплексу.

З огляду на вказане просить визнати недійсним акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона" із сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до сфери управління Фонду державного майна України від 20 грудня 2019 року в частині безпідставної кваліфікації статусу Державного підприємства Житомирська ПМК - як цілісного майнового комплексу, прийнятий всупереч рішення виконкому Житомирської міської ради №695 від 14.09.2006 та свідоцтва про право власності від 19.09.2006 на майновий комплекс Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона"; Фонду державного майна України та Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях припинити дії, які порушують право позивача на приватизацію окремих, індивідуально визначених об`єктів нерухомого майна (відповідно інвентарної справи №17172 / майнового комплексу Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона" шляхом вилучення з Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі і тих, що передані в оренду відповідно до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації (із змінами) (останні зміни внесено наказом Фонду державного майна України від 22.12.2025 №2338), запису про статус Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона", як єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона", замінивши його записом: "майновий комплекс Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона".

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 191 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності.

До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, складовими частинами майнового комплексу є будівлі та споруди, призначені для його діяльності.

Відповідно до Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, передбачено, що об`єкти оцінки у формі цілісного майнового комплексу (цілісний майновий комплекс) - це об`єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність; цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їхні структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об`єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб`єкти господарської діяльності.

На цілісний майновий комплекс поширюється режим складної речі, визначений положеннями статті 188 Цивільного кодексу України, відповідно до якої в разі якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.

Виділення складових частин цілісного майнового комплексу відбувається лише у визначеному порядку та на відповідних підставах. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 5019/592/12, від 02.12.2025 у справі № 906/811/24.

У постанові Верховного Суду від 28.01.2025 у справі № 904/2032/16 (904/1912/23) зазначено, що відповідно до статті 3 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" ініціатива щодо передачі об`єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (самоврядні організації), місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.

Разом з тим, пунктом 2 Положення № 1482 визначено, що об`єктами передачі згідно з цим Положенням, зокрема є: єдині (цілісні) майнові комплекси підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів (абзац перший підпункту "а"); державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації, корпоратизації (підпункт "г").

Відповідно до пункту 3 Положення № 1482 ініціатива щодо передачі об`єктів права державної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій.

Передача об`єктів права державної власності здійснюється за рішенням, зокрема: КМУ - щодо об`єктів, визначених підпунктами "а" і " ґ" пункту 2 цього Положення; засновника господарського товариства та органу, уповноваженого управляти державним майном, який приймає майно, за погодженням з Фондом державного майна - щодо об`єктів, визначених підпунктом "г" пункту 2 цього Положення.

У цій справі встановлено, що органом управління єдиного майнового комплексу ДП «Житомирська пересувна механізована колона» є Фонд державного майна України.

Так, за актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДП «Житомирська пересувна механізована колона» із сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до сфери управління Фонду державного майна України від 20.12.2019 передавався об`єкт, розміщений за адресою: м. Житомир, вул. Маршала Рибалка, як цілісний майновий комплекс.

Наказом Фонду від 25.06.2021 №1091 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майн України від 06.01.2021 №5 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році» ДП «Житомирська пересувна механізована колона» включено до переліку об`єктів малої приватизації.

Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації» (зі змінами) до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду (додаток №2) включено єдиний майновий комплекс ДП «Житомирська пересувна механізована колона». Органом приватизації ЄМК ДП «Житомирська пересувна механізована колона» визначено регіональне відділення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.10.2021 у справі № 910/3559/21).

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 1/44-НМ встановлено, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 08.12.2017 у справі № 1/44-НМ у позові БМПП "Сприяння" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного підприємства "Житомирська спеціалізована пересувна механізована колона", Фонду державного майна України, за участю прокуратури Житомирської області відмовлено; визнано недійсним договір оренди від 14.03.1993, укладений між Пересувною механізованою колоною (ПМК) "Укрм`ясомолтехпром" та Комерційним проектно-виробничим малим підприємством "Сприяння"; визнано недійсним договір оренди від 15.03.1994 та доповнення № 1 від 04.10.1994 до договору оренди від 15.03.1994, укладені між Пересувною механізованою колоною (ПМК) "Урм`ясомолтехпром" та Комерційним проектно-виробничим малим підприємством "Сприяння"; визнано недійсним договір оренди від 01.09.1995, укладений між Пересувною механізованою колоною (ПМК) "Укрм`ясомолтехпром" та Комерційним проектно - виробничим малим підприємством "Сприяння"; визнано недійсним договір оренди від 01.10.1996, укладений між Пересувною механізованою колоною (ПМК) "Укрм`ясомолтехпром" та Комерційним проектно - виробничим малим підприємством "Сприяння"; визнано недійсним договір оренди від 08.04.1997, укладений між Пересувною механізованою колоною (ПМК) "Укрм`ясомолтехпром" та Багатопрофільним малим приватним підприємством "Сприяння".

Судове рішення аргументовано тим, що договорами оренди від 14.03.1993, від 15.03.1994 з доповненням від 04.10.1994 № 1, від 01.09.1995, від 01.10.1996 та від 08.04.1997, укладеними між ПМК "Укрм`ясомолтехпром" та позивачем, порушено право держави Україна на володіння, користування і розпорядження належним їй майном та земельною ділянкою, оскільки ПМК "Укрм`ясомолтехпром" не мав ніяких повноважень щодо передачі в оренду державного майна, надання дозволу на його реконструкцію, а також надання згоди на вилучення земельних ділянок, які перебували у користуванні Житомирської пересувної механізованої колони тресту "Київм`ясомолремонт" відповідно до рішення виконавчого комітету Житомирської районної ради депутатів трудящих від 13.08.1969 № 326. При цьому, суд вказав про переважне застосування до здійснених позивачем поліпшень приватизаційного законодавства, що зумовлює приватизаційних характер набуття права власності на майно.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 рішення Господарського суду Житомирської області від 08.12.2017 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано право спільної власності за БМПП "Сприяння" у розмірі 34 % на об`єкт нерухомого майна - цех по переробці природного каменю, який знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Маршала Рибалка, 29.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки орендарем за згодою орендодавця здійснено поліпшення орендованого майна, внаслідок чого було створено нову річ - цех по обробці каменю, то позовні вимоги про визнання права спільної власності за позивачем в розмірі 34 % на об`єкт нерухомого майна - цех по обробці каменю, підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, заступник прокурора Рівненської області звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 скасувати повністю та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Верховного Суду від 03.04.2019 касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської області задоволено, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 у справі № 1/44-НМ скасовано; справу № 1/44-НМ передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

За результатами нового розгляду, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 рішення Господарського суду Житомирської області від 08.12.2017 у справі № 1/44-НМ скасовано у частині визнання недійсними договорів оренди від 14.03.1993, 15.03.1994, 01.09.1995, 01.10.1996, доповнення № 1 від 04.10.1994 до договору оренди від 15.03.1994 укладених між Пересувною механізованою колоною (ПМК) "Укрм`ясомолтехпром" та Комерційним проектно-виробничим малим підприємством "Сприяння" та визнання недійсним договору оренди від 08.04.1997, укладеного між Пересувною механізованою колоною (ПМК) "Укрм`ясомолтехпром" та Багатопрофільним малим приватним підприємством "Сприяння"; в решті рішення Господарського суду Житомирської області від 08.12.2017 у справі № 1/44-НМ залишено без змін.

Скасовуючи рішення місцевого господарського у відповідній частині апеляційний господарський суд виходив з того, що майно передане в оренду позивачу, є індивідуально визначеним, а тому висновок суду першої інстанції про відсутність ПМК "Укрмясомолтехпром" повноважень щодо передачі в оренду майна не відповідає вимогам статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що місцевий господарський суд допустив порушення норм матеріального права, оскільки під час надання оцінки законності укладання договорів оренди, судом було застосовано редакцію статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" діючу станом на 16.05.1995, натомість частина договорів оренди була укладена ще до 1995.

Щодо визнання судом першої інстанції недійсними договорів оренди від 14.03.1993, від 15.03.1994 з доповненням від 04.10.1994 № 1, від 01.09.1995, від 01.10.1996 та від 08.04.1997, укладеними ПМК "Укрм`ясомолтехпром" (орендодавець) та позивачем, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції застосував положення статей 203, 215 ЦК України, який вступив в дію з 01.01.2004. Водночас, як було роз`яснено в Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009р № 9 відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Тобто, в даному випадку досліджуючи питання відповідності договорів оренди нормам закону, слід було виходити із положень ЦК УРСР, а не ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсними судом першої інстанції договорів оренди від 14.03.1993, від 15.03.1994 з доповненням від 04.10.1994 № 1, від 01.09.1995, від 01.10.1996 та від 08.04.1997, укладеними ПМК "Укрм`ясомолтехпром" (орендодавець) та позивачем слід скасувати, оскільки судом було допущено неправильне застосування норм матеріального права, а саме судом застосовано норми ЦК України, який не підлягав до застосування в питанні визнання вказаних правочинів недійсними.

Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду в іншій частині, суд апеляційної інстанції зазначив, що у вирішенні питання щодо можливості визнання позивача співвласником об`єкта оренди в частці, що дорівнює здійсненим поліпшенням, виходить із положень законодавства, що діяло в період 1994-2004 років.

Апеляційний господарський суд зауважив, що умовами пунктів 8 договорів оренди від 15.03.1994, від 01.09.1995, та пунктів 9 договорів оренди від 01.10.1996, від 08.04.1997 передбачено їх повернення чи відшкодування орендодавцем затрат по проведенню поліпшень орендованого майна, а не набуття орендарем права власності на частку у спільній власності об`єкта оренди.

Також, діючими на момент укладання договорів оренди норм Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не передбачалося можливості набуття у власність орендованого майна за рахунок здійснення поліпшень, а було передбачено лише повернення поліпшень (у разі можливості їх відокремлення від об`єкту оренди) чи відшкодування вартості поліпшень (у випадку здійснення невід`ємних поліпшень).

Також, суд звернув увагу, що укладаючи договори оренди, в тому числі надаючи згоду на здійснення поліпшень, орендодавець керувався діючим на той час законодавством, яке не передбачало можливості набуття орендарем орендованого майна у власність, внаслідок здійснення поліпшення такого майна, а встановлювало обов`язок орендодавця відшкодувати чи повернути такі поліпшення.

Щодо проведених поліпшень в 2004 році, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем не визначено які саме роботи з поліпшення майна були виконані в цей період і на яку частину позивач просить визнати себе співвласником орендованого майна в зв`язку із поліпшенням майна проведеним в 2004 році.

Поруч з цим позивачем не доведено, що після 2004 року (набрання чинності ЦК України, яким передбачено право орендаря стати співвласником орендованого майна) орендодавець надав згоду на здійснення поліпшень орендованого майна.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що законодавством чинним у період здійснення позивачем поліпшень, а саме в період з 1994 рік по 2004 рік не передбачалося створення нової речі, шляхом переробки попередньої речі, а тому посилання позивача на те, що внаслідок здійснених поліпшень відбулося створення нової речі судом апеляційної інстанції було відхилено.

Постановою Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 1/44-НМ касаційне провадження в частині підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України закрито, в решті касаційну скаргу Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Житомирської області від 08.12.2017 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 у справі № 1/44-НМ в оскаржуваній частині залишено без змін.

Звертаючись до суду з цим позовом та посилаючись на рішення судів у справі № 1/44-НМ, позивач вважає порушеним своє право та законний інтерес щодо приватизації окремих одиниць нерухомого державного майна, яке, на його думку, він має як законний орендар окремих, індивідуально визначених нерухомих об`єктів, а саме: приміщення №32 (склад піску площею 148,4 кв.м), приміщення №33 (бетонно-розчинний вузол, площею 133,3 кв.м), приміщення №34 (склад цементу, площею 31,6 кв.м), приміщення №35 (склад цементу, площею 31,6 кв.м), загальною площею 345,4 кв.м, які ще з 1993 року були передані позивачу в оренду по договорам оренди від 1993-1996 та 08.04.1997 років.

Позивач заперечує визначення статусу ДП «Житомирська пересувна механізована колона» як єдиного майнового комплексу та вказує про наявність підстав для реалізації його прав орендаря щодо викупу орендованого майна у відповідності до п. 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України «Про державну програму приватизації» від 18.05.2000 року.

Належним способом захисту вважає визнання недійсним акта приймання-передачі цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона" із сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до сфери управління Фонду державного майна України від 20 грудня 2019 року в частині безпідставної кваліфікації статусу Державного підприємства Житомирська ПМК - як цілісного майнового комплексу, та Фонду державного майна України та Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях припинити дії, які порушують право позивача на приватизацію окремих, індивідуально визначених об`єктів нерухомого майна.

Пунктом 10 Положення № 1482 в редакції, чинній станом на 20.12.2019 року, унормовано, що передача оформляється актом приймання-передачі за формою згідно з додатком до Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об`єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об`єктів у державну власність, затвердженого цією постановою. Акт складається у чотирьох примірниках, підписується головою і членами комісії та затверджується органом, який створив комісію. Право на управління об`єктом передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

Акт приймання-передачі майна, переданого в оренду у складі єдиних (цілісних) майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, є підставою для виключення такого майна із складу орендованого відповідно до законодавства з питань оренди державного майна.

Верховний Суд неодноразово викладав підхід, характерний до оскарження інших дій та рішень, які фіксують певні юридичні факти (акти перевірок, довідки, вимоги, претензії), проте не створюють правових наслідків безпосередньо, а тому й не порушують прав. Вони мають проміжний характер і, зазвичай, фіксують певну стадію (етап) адміністративної процедури, що закінчується остаточним рішенням. Іноді - зверненням до суду з позовом. Отже, критерієм розмежування актів, які оскаржуються до суду, а які ні, є правові наслідки, зумовлені такими актами. Якщо вони є, акт може бути оскаржено до суду.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №160/4029/23 (провадження № К/990/35235/23) зазначено, що аналіз абзацу 1 пункту 10 Положення № 1482 підтверджує доводи відповідача про те, що акт приймання-передачі у цьому випадку є лише первинним документом який встановлює факт передачі документів, а заміна органу управління відбулась за Розпорядженням № 37-р, яким передано єдині майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій за переліком згідно з додатком 1 із сфери управління уповноважених органів управління (самоврядних організацій) до сфери управління Фонду державного майна України. Положення №1482 дійсно пов`язує момент переходу прав на управління об`єктом передачі з моментом підписання акту приймання-передачі, проте сам акт приймання-передачі лише закріплює та підтверджує факт передачі та може слугувати лише доказом у справі, не є індивідуальним актом, оскільки не містить рішення суб`єкта та не може порушувати прав позивача.

З відкритих джерел вбачається, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 1101-р передано цілісні майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій за переліком згідно з додатком із сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства до сфери управління Фонду державного майна, зокрема й Державне підприємство Житомирська пересувна механізована колона (00451116).

Отже, передача підприємства до сфери управління Фонду державного майна України здійснювалася на виконання відповідного розпорядження Кабінету Міністрів України, тоді як акт приймання-передачі від 20 грудня 2019 року оформлював здійснення такої передачі.

За цих обставин саме по собі визнання недійсним акта приймання-передачі в частині визначення підприємства як цілісного майнового комплексу не скасовує розпорядження Кабінету Міністрів України № 1101-р, не припиняє його правових наслідків та автоматично не змінює відомостей про об`єкт у переліках приватизації.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способами захисту суб`єктивних цивільних прав є закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника (такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (на яку посилається скаржник), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України. Схожий перелік способів захисту прав та інтересів суб`єктів господарювання містить частина друга статті 20 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України.

Перелік способів захисту порушених прав та інтересів, закріплений у наведених нормах, не є вичерпним. Абзацом дванадцятим частини другої статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Подібне нормативне регулювання містить абзац дванадцятий частини другої статті 20 Господарського кодексу України, відповідно до якого права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються також іншими способами, передбаченими законом.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту її права чи інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18, від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19, від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19, від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20, від 08, 09, 22 лютого 2022 року у справах № 209/3085/20, у справі № 910/6939/20, у справі № 761/36873/18 та ін.).

Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, обставини, наслідки порушення, такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності.

Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективність можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача.

Ефективним є спосіб захисту, який забезпечує відновлення порушеного права позивача (спричиняє потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права. Тобто спосіб захисту, який виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи здатен призвести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект у відновленні) (див. постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.11.2023 у справі № 910/12832/21).

Отже, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним.

Інакше кажучи, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Саме в такому значенні має розумітися ефективний захист порушених прав особи.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Тож завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи, у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом, або захисту порушеного права в інший спосіб, тобто вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору в іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв`язку із судовим рішенням тощо.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним і правомірним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Отже, спосіб захисту повинен відповідати змісту порушеного права та природі спірних правовідносин.

Зважаючи на викладене вище у сукупності суд не вбачає підстав для задоволення позову Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерства економіки України (правонаступника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України), про визнання акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу в частині недійсним, зобов`язання припинити дії.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 15.10.2026

Суддя Владислав ДЕМИДОВ