Рішення № 140653161, 06.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.10.2026Справа № 910/7372/26Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Задорожньої Л.О., розглянув господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА КОМПАНІЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС"

про усунення перешкод у користуванні власністю.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА КОМПАНІЯ" звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС" з вимогою про усунення Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНО_АНАЛІТИЧНА КОМПАНІЯ" перешкоди у користуванні власністю на автомобіль марки KIA, модель CERATO, 2006 р.в., чорного кольору, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 шляхом припинення (зняття) обтяження у вигляді застави рухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у власності позивача з 16.04.2019 перебуває транспортний засіб марки KIA, модель CERATO, 2006 р.в., чорного кольору, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . У травні 2026 року позивачу стало відомо, що у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - ДРОРМ) є запис про приватне обтяження вказаного транспортного засобу, в межах забезпечення виконання договірних відносин між відповідачем та ОСОБА_1 , як боржником, у той час коли власником автомобіля був та є позивач, який не є стороною наведених договірних відносин.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.06.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, ухвалу суду від 23.06.2026 в електронному вигляді отримано ним в його електронному кабінеті 23.06.2026, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

У судовому засіданні 11.08.2026 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 06.10.2026 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно частинами 1, 2 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Як вбачається з матеріалів справи, у власності позивача з 16 квітня 2019 року перебуває транспортний засіб марки KIA, модель CERATO, 2006 р.в., чорного кольору, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданим ТСЦ 6841.

Вказаний автомобіль був зареєстрований на підставі Договору купівлі-продажу транспортних засобів від 11.04.2019 р. №55592.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 27.05.2026 № 103222813, 11.02.2025 12:45:50 реєстратором регіональної філії міста Києва та Київської області Державного підприємства "Національні інформаційні системи" зареєстровано обтяження № 31787346 на вищевказаний транспортний засіб, який належить на праві власності позивачу:

- Стан реєстрації: Зареєстроване

- Вид обтяження: приватне обтяження

- Тип реєстрації: Поточна

- Тип обтяження: застава рухомого майна

- Зареєстровано: 11.02.2025 12:45:50 за № 31787346 реєстратором: Цілепа Євген Миколайович, Регіональна філія міста Києва та Київської області державного підприємства "Національні інформаційні системи", Київська обл.

- Документ-підстава: Договір застави транспортного засобу, серія та номер: 3443, виданий: 10.10.2006, видавник: Приватний нотаріус КМНО Мурська Н.В.

- Об`єкт обтяження: автомобіль легковий, KIA CERATO, 2006 р.в., Номер об`єкта: НОМЕР_1 , Номер державної реєстрації: НОМЕР_4 .

- Відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати.

- Боржник: ОСОБА_1 , код: НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 .

- Обтяжувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ", код: 38750239, 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8.

Судом враховано, що у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та у витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 27.05.2026 № 103222813 вказаний ідентичний індивідуальний номер кузова автомобіля (vin) НОМЕР_1 .

Спірні правовідносини сторін регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України "Про заставу", Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Статтею 1 Закону України "Про заставу" та статтею 572 ЦК України визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 1 Закону України "Про заставу" та ст. 572 ЦК України).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча вимога або вимога, яка може виникнути в майбутньому, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Разом з тим, зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна.

Згідно з приписами ст. 4 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяження поділяються на публічні та приватні. Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду. Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

За змістом ч. 1, 2, ст. 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

З огляду на наведені норми та встановлені фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що позивач є третьою стороною у правовідносинах, що виникли з договору застави, тому за відсутності реєстрації спірного обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, позивач є добросовісним набувачем спірного рухомого майна.

Реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому вона зберігає чинність при переході власності предмета застави до іншої особи, але в такому випадку має значення факт здійснення реєстрації такого обтяження у відносинах, що виникають з третіми особами.

Згідно з ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна. Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.

Судом встановлено, що згідно наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на підставі договору застави від 10.10.2006 накладено обтяження 11.02.2025 на належний позивачеві на праві власності автомобіль, який він набув на законних підставах у квітні 2019 року, тобто обтяження було встановлено більш ніж через п`ять років після укладення набуття позивачем на вказаний транспортний засіб права власності.

Відповідач жодним чином не заперечив та не спростував факт відсутності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження спірного рухомого майна станом на час його відчуження 16.04.2019 на користь позивача.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини 5 статті 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Таким чином, із урахуванням встановлених судом обставин, наявні правові підстави для припинення (зняття) спірного обтяження у вигляді застави рухомого майна.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для задоволення позову не надав, стверджувань позивача не спростував.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Усунути Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА КОМПАНІЯ" (49126, місто Дніпро, проспект Праці, будинок 2, корпус Т, код 38658875) перешкоди у користуванні власністю на автомобіль марки KIA, модель CERATO, 2006 р.в., чорного кольору, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 шляхом припинення (зняття) обтяження у вигляді застави рухомого майна, а саме:

- Вид обтяження: приватне обтяження

- Тип реєстрації: Поточна

- Тип обтяження: застава рухомого майна

- Зареєстровано: 11.02.2025 12:45:50 за № 31787346 реєстратором: Цілепа Євген Миколайович, Регіональна філія міста Києва та Київської області державного підприємства "Національні інформаційні системи", Київська обл.

- Документ-підстава: Договір застави транспортного засобу, серія та номер: 3443, виданий: 10.10.2006, видавник: Приватний нотаріус КМНО Мурська Н.В.

- Об`єкт обтяження: автомобіль легковий, KIA CERATO, 2006 р.в., Номер об`єкта: НОМЕР_1 , Номер державної реєстрації: НОМЕР_4 .

- Відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати.

- Боржник: ОСОБА_1 , код: НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 .

- Обтяжувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ", код: 38750239, 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8.

3. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІН ФІНАНС», (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код 38750239) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " УКРАЇНСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА КОМПАНІЯ " (49126, місто Дніпро, проспект Праці, будинок 2, корпус Т, код 38658875) 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. витрати по оплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 15.10.2026.

Суддя О.М.Ярмак