Рішення № 140652897, 02.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 19/94/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2026 Справа № 908/1727/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Давиденко І.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/1727/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю АПЕЛЬМОН ПРАЙМ (69010, м. Запоріжжя, вул. Червона, буд. 34, ідентифікаційний код 41696968)

до відповідача: Приватного підприємства ГАЛНАФТААВТОГАЗ (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 93, кв. 42, ідентифікаційний код 32638675)

про стягнення 80 734,30 грн

без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17.07.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю АПЕЛЬМОН ПРАЙМ до Приватного підприємства ГАЛНАФТААВТОГАЗ про стягнення 80 734,30 грн. заборгованості, з яких: 64 305,33 грн - інфляційні втрати, 16 428,97 грн 3% річних.

Позов заявлено на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України і обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов`язань з повернення коштів, які стягнуто рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.03.2025 у справі № 908/3058/24, в зв`язку з чим позивачем нараховані 3% річних та інфляційні втрати на загальну суму 80734,30 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/1727/26 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою господарського суду від 21.07.2026 вищевказану позовну заяву на підставі ч. ч.1, 2 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви в термін до 31.07.2026 включно.

30.07.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю АПЕЛЬМОН ПРАЙМ надійшла заява про усунення недоліків.

Оскільки, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми в розмірі 80 734,30 грн, справа не відноситься до визначеного ч. 4 ст. 247 ГПК України виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, дана справа підлягає розгляду у спрощеному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 04.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1727/26, присвоєно справі номер провадження 19/94/26, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, запропоновано відповідачу подати до суду не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України, одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку розгляду справи (з описом вкладення). Суд також зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.

До матеріалів справи долучено довідку про доставку електронного листа ухвали суду про відкриття провадження у справі №908/1727/26 від 04.08.2026, до електронного кабінету відповідача 04.08.2026, 19:07.

Суд враховує, що відповідно до ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 5). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7).

Отже, отримання процесуальних документів через підсистему "Електронний суд" є належним способом повідомлення для осіб, які в обов`язковому порядку мають зареєструвати електронний кабінет в системі ЄСІКС.

Судом встановлено, що в установлений ухвалою суду строк, відзив до суду не надійшов.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 ГПК України встановлено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій сплив. Тому, суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи №908/1727/26 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 02.10.2026.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

29.12.2022 між Приватним підприємством ГАЛНАФТААВТОГАЗ (орендодавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю АПЕЛЬМОН ПРАЙМ (орендар, позивач) укладено договір оренди нежитлового приміщення, предметом якого є передання орендарю в строкове платне користування нерухомого майна: нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 25.

08.10.2024 позивач помилково перерахував відповідачу суму 406 198,81 грн.

ПП «ГАЛНАФТААВТОГАЗ» в добровільному порядку не повернуло кошти ТОВ АПЕЛЬМОН ПРАЙМ, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

За результатом розгляду позовних вимог, рішенням Господарського суду Запорізької області у справі №908/3058/24 від 27.03.2025, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2025, з Приватного підприємства ГАЛНАФТААВТОГАЗ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АПЕЛЬМОН ПРАЙМ стягнуто 406198 грн 81 коп. безпідставно набутих коштів, 932 грн 26 коп. 3% річних та 4885 грн 57 коп. судового збору. Рішення набрало законної сили 15.10.2025.

Виконання рішення у справі № 908/3058/24 здійснювалось в примусовому порядку Лівобережним ВДВС у м.Запоріжжя ПМУМЮ (м.Одеса) в межах виконавчого провадження № 79567225 протягом 2025-2026 років.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості за рахунком позивача № 3771 за за 2025-2026 роки, Лівобережним ВДВС у м.Запоріжжя ПМУМЮ (м.Одеса) ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» перераховано:

- 24.11.2025 11 080,63 грн;

- 15.12.2025 - 36,37 грн;

- 23.12.2025 46 217,00 грн;

- 21.01.2026 49 894,72 грн;

- 13.02.2026 49 894,72 грн;

- 17.03.2026 49 894,72 грн;

- 12.05.2026 49 894,72 грн;

- 03.03.2026 49 894,72 грн.

За прострочення зобов`язання з повернення коштів та виконання рішення суду у справі № 908/3058/24 позивач в порядку ст. 625 ЦК України, просить стягнути з відповідача втрати від інфляції в розмірі 64 305,33 грн та 3% річних в розмірі 16 428,97 грн, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Обставини виникнення у Приватного підприємства ГАЛНАФТААВТОГАЗ зобов`язання з повернення грошових коштів на користь то ТОВ «Апельмон Прайм» встановлені в рішенні Господарського суду Запорізької області від 27.037.2025 у справі № 908/3058/24 та відповідно до приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи між тим самими особами.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, відповідачем не було виконано зобов`язання з повернення позивачу коштів в розмірі 406198,81 грн, кошти які стягнуто в судовому порядку, а також 3% річних за період з 25.10.2024 по 21.11.2024.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем через органи ДВС на користь позивача здійснювались платежі в рахунок погашення заборгованості, а саме: 24.11.2025 11 080,63 грн;15.12.2025 - 36,37 грн;23.12.2025 46 217,00 грн; 21.01.2026 49 894,72 грн; 13.02.2026 49 894,72 грн; 17.03.2026 49 894,72 грн; 12.05.2026 49 894,72 грн; 03.03.2026 49 894,72 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплати гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов`язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання зобов`язання повернути безпідставно отримані кошти, які стягнуто рішенням суду, вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних і інфляційних втрат заявлені позивачем обґрунтовано.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що ним нараховані 3 % річних за прострочення виконання відповідачем зобов`язань в загальному розмірі 16 428,97 грн, які розраховані за окремими періодами, враховуючи часткові оплати, здійснені протягом 2025-2026 років.

Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство наданий позивачем розрахунок 3 % річних та встановлено наступне.

Для вирахування суми 3% річних за період «квітень 2025-листопад 2025» позивачем взято суму 412 016,64 грн, яка складається зі стягнутих рішенням суду основного боргу, 3% річних та витрат по сплаті судового збору (406198 грн 81 коп. + 932 грн 26 коп. + 4885 грн 57 коп. судового збору.

Оскільки рішення Господарського суду Запорізької області від 27.03.2025 у справі № 908/3058/24 набрало законної сили 15.10.2025 (з постанови Центрального апеляційного господарського суду), то стягнута сума судового збору в розмірі 4885грн 57 коп включена позивачем до суми, на яку нараховано 3% річних у період до 15.10.2025 безпідставно, тому як обов`язок сплатити її виник у відповідача з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Враховуючи наведено, за розрахунком суду 3% річних складають 16 393,81 грн.

Таким чином вимоги про стягнення 3% річних задовольняються частково на суму 16 393,81 грн.

Щодо інфляційних втрат, слід зазначити наступне.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Позивачем заявлена вимога про стягнення інфляційних втрат в розмірі 64 305,33 грн, які розраховані за загальний період з листопада 2024 по липень 2026 року, з урахуванням зменшення основного боргу.

Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, та встановлено, що позивачем, аналогічно як і при розрахунку 3% річних, включено судовий збір до суми основного боргу за період до 15.10.2025.

Також за період червеньлипень 2026 на суму боргу 105209,04 грн, за розрахунком суду, інфляційні втрати складають 210,10 грн, проте як за розрахунком позивача 4208,36 грн.

Таким чином, здійснивши розрахунок втрат від інфляції, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство, судом встановлено, що загальний розмір інфляційних втрат складає 55411,84 грн.

Вимоги про стягнення втрат від інфляції задовольняються судом частково на суму 55 411,84 грн.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 55411,84 грн втрати від інфляції та в розмірі 16 393,81 грн 3% річних.

Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства ГАЛНАФТААВТОГАЗ (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 93, кВ. 42, ідентифікаційний код 32638675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АПЕЛЬМОН ПРАЙМ (69010, м. Запоріжжя, вул. Червона, буд. 34, ідентифікаційний код 41696968) 55411,84 грн (п`ятдесят п`ять тисяч чотириста одинадцять гривень 84 коп.) втрати від інфляції, 16 393,81 грн (шістнадцять тим яс триста дев`яносто три гривні 81 коп.) 3% річних, 2959,95 грн (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят дев`ять гривень 95 коп.) - витрати по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У зв`язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці, рішення складено та підписано 15.10.2026.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.