Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 р.Справа № 906/780/26
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.
секретаря судового засідання: Виговської Д.Ю.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з`явився,
від відповідача-1: Рудзей Ю.В. - адвокат, ордер серії АМ №1131103 від 16.07.2025,
від відповідача-2: не з`явився,
прокурор: Бондарчук Л.Г. - службове посвідчення №071147 від 01.03.2023,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами загального
позовного провадження справу
за позовом Заступника керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах
держави в особі Черняхівської селищної ради
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна
компанія"
2) Комунального некомерційного підприємства "Черняхівське територіальне медичне
об`єднання" Черняхівської селищної ради
про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 115 178,11грн.
Процесуальні дії по справі.
Заступник керівника Коростишівської окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Черняхівської селищної ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (далі - відповідач-1) та Комунального некомерційного підприємства "Черняхівське територіальне медичне об`єднання" Черняхівської селищної ради (далі - відповідач-2), у якому просить:
- визнати недійсною додаткову угоду №5 від 18.09.2023 до договору на закупівлю електричної енергії №306-Т від 26.01.2023, укладену між КНП "Черняхівське територіальне медичне об`єднання" Черняхівської селищної ради та ТОВ "ЖОЕК";
- визнати недійсною додаткову угоду №10 від 30.01.2024 до договору на закупівлю електричної енергії №306-Т від 26.01.2023, укладену між КНП "Черняхівське територіальне медичне об`єднання" Черняхівської селищної ради та ТОВ "ЖОЕК";
- стягнути з ТОВ "ЖОЕК" на користь Черняхівської селищної ради 115 178,11грн, з яких: 88 824,64грн безпідставно набутих грошових коштів, 20 927,08грн інфляційних втрат та 5 426,39грн 3% річних.
Ухвалою суду від 30.06.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №906/780/26 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.08.2026.
Ухвалою суду від 25.08.2026 зобов`язано Черняхівську селищну раду надати письмові пояснення щодо джерел походження коштів, якими оплачувалася електрична енергія за спірними договорами з посиланням на платіжні документи. Продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 09.09.2026.
Ухвалою суду від 09.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.10.2026.
05.10.2026 через канцелярію суду прокурором Житомирської обласної прокуратури подано письмові пояснення №15/2-463вих-26 від 02.10.2026.
Представники позивача та відповідача-2 у судове засідання 06.10.2026 не прибули, хоча про розгляд даної справи повідомлені своєчасно та належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 09.09.2026 до їх електронних кабінетів, що підтверджується довідками про доставку (а.с.217-218).
Згідно пункту 1 частини 3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги те, що позивач та відповідач-2 належним чином повідомлені про розгляд даної справи, а явка їх представників в дане судове засідання обов`язковою не визнавалась, господарський суд визнав за можливе розглянути дану справу за відсутності останніх, згідно статті 202 ГПК України.
Прокурор у судовому засіданні при розгляді справи по суті підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила задовольнити позов з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник ТОВ "ЖОЕК" проти доводів прокурора заперечив та просив у задоволенні позову відмовити з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні 06.10.2026 судом оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу.
В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилається на порушення відповідачами законодавства у сфері публічних закупівель при укладенні додаткових угод №5 від 18.09.2023 та №10 від 30.01.2024 до договору на закупівлю електричної енергії №306-Т від 26.01.2023. На переконання Прокурора, укладення вказаних додаткових угод здійснено з порушенням Особливостей здійснення публічних закупівель. Вказує, що внаслідок укладення між сторонами оспорюваних додаткових угод штучно створено передумови для нераціонального та неефективного використання коштів місцевого бюджету, та порушено вимоги, встановлені Законом України "Про публічні закупівлі", закріплені в статті 3 Закону - принципи максимальної економії та ефективності закупівлі, недискримінації учасників. Оскільки оспорювані додаткові угоди укладені сторонами з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, вони підлягають визнанню недійсними, а безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 88 824,64грн мають бути стягнуті з ТОВ "ЖОЕК" на користь Селищної ради. Зазначає, що у зв`язку з простроченням відповідачем-1 виконання зобов`язання щодо повернення набутих без достатньої правової підстави грошових коштів, з відповідача також підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 20 927,08грн та 3% річних в розмірі 5 426,39грн (а.с.1-23).
ТОВ "ЖОЕК" у відзиві на позовну заяву вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач-1 вказує, що додаткова угода №5 від 18.09.2023 до договору на закупівлю електричної енергії №306-Т від 26.01.2023 укладена між сторонами у відповідності до норм чинного законодавства та з належним документальним підтвердженням коливання цін товару на ринку, яке Товариство підтверджує довідкою Харківської торгово-промислової палати. Зазначає, що додаткова угода №10 від 30.01.2024 до договору була укладена сторонами, у зв`язку із зміною регульованих складових тарифу на електричну енергію - тарифу передачі, який встановлюється НКРЕКП. Відтак, Прокурором не доведено належних підстав для визнання її недійсною. Зазначає, що підстава для стягнення 3% річних та інфляційних втрат виникне виключно у разі прийняття та набрання законної сили рішення суду про визнання недійсними додаткових угод до договору, коли відповідно б відпала підстава набуття останнім коштів. Посилаючись на наведене, відповідач-1 просить відмовити у задоволенні позову (а.с.137-141).
Прокурор у відповіді на відзив зазначає, що підставою для зміни ціни за одиницю товару є лише таке коливання цін на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Враховуючи, що попередня додаткова угода зі зміни договірної ціни №3 була укладена 23.08.2023, підставою для перегляду ціни могло бути лише таке коливання цін, що відбулося після вказаної дати. Тобто, факт здорожчання ціни електричної енергії на ринку, що дійсно мав місце в липні-серпні 2023 року, Товариство використало вдруге задля укладення додаткової угоди №5 від 18.09.2023. Приймаючи до уваги те, що станом на дату ініціювання перегляду договірних умов та на дату укладення додаткової угоди №5 від 18.09.2023 ціни електроенергії на ринку були нижчими, ніж на дату укладення попередньої додаткової угоди №3 від 23.08.2023, коливання цін на ринку, що відбулося з моменту укладення попередньої угоди, має характер здешевлення. Що стосується оспорюваної додаткової угоди №10 від 30.01.2024, то цією додатковою угодою передбачено не лише зміну регульованої складової ціни товару, а й договірну ціну електричної енергії, неправомірно підвищену оспорюваною додатковою угодою №5 від 23.08.2023. За таких обставин, додаткова угода №10 від 30.01.2024 до договору від 26.01.2023 №306-Т також підлягає визнанню недійсною (а.с.147-152).
У запереченнях ТОВ "ЖОЕК" зазначає, що саме 01.08.2023 є датою останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару, оскільки саме з цієї дати діяли умови додаткової угоди №3. Враховуючи викладене, дата підписання додаткової угоди №3 - 23.08.2023 немає ніякого відношення до визначення коливання ціни електричної енергії на ринку та, відповідно, до умов укладення додаткової угоди №5. Вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили факт оплати електричної енергії за рахунок бюджетних коштів загального фонду Черняхівської селищної ради (а.с.158-159).
Черняхівська селищна рада у поясненнях повідомляє, що позивач підтримує позов, а також розрахунок і суму заявлених вимог по даній справі (а.с.165-166).
КНП "Черняхівське територіальне медичне об`єднання" Черняхівської селищної ради у клопотанні просить здійснювати розгляд даної справи за їх відсутності (а.с.172-173).
Відповідач-2 у письмових поясненнях просить врахувати, що КНП "Черняхівське ТМО" Черняхівської селищної ради, як замовник публічної закупівлі, не здійснює державного регулювання ринку електричної енергії, не є суб`єктом, уповноваженим визначати ринкову вартість електричної енергії чи проводити спеціальні економічні дослідження щодо коливання її ціни. Під час виконання договору Підприємства діяло у межах повноважень, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та умовами договору. Відповідач-2 не виступав ініціатором зміни ціни договору та не здійснював самостійного розрахунку відсотка зміни ринкової вартості електричної енергії, а перевіряв відповідність наданих постачальником даних умовам договору. Укладення додаткових угод відбувалося в умовах необхідності забезпечення безперервного електропостачання закладу охорони здоров`я, діяльність якого пов`язана із наданням медичної допомоги населенню (а.с.175-178).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Комунальним некомерційним підприємством "Черняхівське територіальне медичне об`єднання" Черняхівської селищної ради 28.12.2022 в електронній системі закупівель оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів за предметом "Електрична енергія, ДК 021:2015 09310000-5, 327 000 кіловат-годин" (ідентифікатор UA-2022-12-28-015694-а) (а.с.25).
Протокольним рішенням уповноваженої особи замовника №10 від 11.01.2023 відхилено тендерну пропозицію ТОВ "Твій Газзбут" (а.с.26-27).
Протокольним рішенням уповноваженої особи замовника №11 від 12.01.2023 переможцем процедури закупівлі визначено ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та прийнято рішення про намір укласти з останнім договір про закупівлю (а.с.28).
26.01.2023 між КНП "Черняхівське територіальне медичне об`єднання" Черняхівської селищної ради (споживач) та ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник) укладено договір про закупівлю електричної енергії №306-Т (а.с.29-38).
Відповідно до п.1.1 договору, умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ) та постанови Про затвердження Змін до Правил роздрібного ринку електричної енергії від 26.06.2020 №1219, а також Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі - Особливості).
Пунктами 2.1, 2.2 договору визначено, що істотними умовами цього договору є: предмет договору, ціна та строк дії договору. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі крім випадків зазначених п.19 Особливостей.
За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.3.1 договору).
Згідно з п.3.6 договору, обсяг закупівлі за цим договором становить 327 000 кВт/год.
Ціна цього договору, у відповідності до п.5.1, становить 1 601 101,87грн, в т.ч. ПДВ 266 850,31грн.
Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №1 до цього договору (п.5.2 договору).
Пунктом 13.1 договору врегульовано, що зміни до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, передбачених Законом та оформляються в такій самій формі, що й договір про закупівлю, а саме у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди.
Частиною 2 пункту 13.7 передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України". Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу на перед" (далі - РДН) та внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися в торговій зоні "ОЕС України" та оприлюднені офіційному вебсайті ДП "Оператор ринку" за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua - згідно з частиною 6 ст.67 Закону України "Про ринок електричної енергії". У якості документального підтвердження даних, сторонами визнаються, зокрема, завірені належним чином копії (роздруківки з вебсайту) Звітів про результати роботи РДН/ВДР та про діяльність ОР за відповідний календарний місяць, які оприлюднюються відповідно до законодавства ДП "Оператор ринку" https://www.oree.com.ua/mdex.php/web/772 або інші документом органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни товару на ринку.
Дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку (п.13.8 договору).
Згідно п.11.1, цей договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем договірних величин споживання електричної енергії (додаток №2 до договору) та укладається на строк до 31.12.2023 включно, а в частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.
Додатком №1 до договору є Комерційна пропозиція п.1 якою визначено ціну на електричну енергію - 4,896336грн з ПДВ та врахуванням тарифу на передачу (а.с.39).
Додатком №2 до договору є Договірні величини споживання електричної енергії (а.с.40-41).
Додатком №3 до договору є Заява-приєднання (а.с.42-43).
Додатковою угодою №1 від 28.03.2023 внесено зміни до регульованих складових ціни на електричну енергію, а саме до тарифу передачі, що становить - 0,430250грн (відповідно до постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022). Викладено пункт 1 додатку "Комерційна пропозиція" до договору у новій редакції: "ціна (тариф) за 1 кВт/год на електричну енергію становить 4,956300грн та включає: 3,700000грн - вартість електричної енергії; 0,430250грн - тариф на послуги з передачі; 0,826050 - податок на додану вартість.
Додаткова угода №1 набирає чинності з 01.04.2023 і діє до завершення дії договору (а.с.44).
Додатковою угодою №2 від 16.06.2023 внесено зміни до регульованих складових ціни на електричну енергію, а саме до тарифу передачі, що становить - 0,485100грн (відповідно до постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022). Викладено пункт 1 додатку "Комерційна пропозиція" до договору у новій редакції: "ціна (тариф) за 1 кВт/год на електричну енергію становить 5,022120грн та включає: 3,700000грн - вартість електричної енергії; 0,485100грн - тариф на послуги з передачі; 0,837020грн - податок на додану вартість.
Додаткова угода №2 набирає чинності з 01.07.2023 і діє до завершення дії договору (а.с.45).
Додатковою угодою №3 від 23.08.2023 внесено зміни до ціни товару, у зв`язку з коливанням та зміною цін за одиницю товару на ринку, що підтверджується даними, розміщеними на офіційному веб-сайті "Оператор ринку", шляхом її збільшення на 13,26%. Викладено пункт 1 додатку "Комерційна пропозиція" до договору у новій редакції: "ціна (тариф) за 1 кВт/год на електричну енергію становить 5,610864грн та включає: 4,190620грн - вартість електричної енергії; 0,485100грн - тариф на послуги з передачі; 0,935144грн - податок на додану вартість.
Додаткова угода №3 набирає чинності з моменту підписання і діє до завершення дії договору та керуючись частиною 3 ст.631 ЦК України розповсюджується на зобов`язання, що виникають за договором з 01.08.2023 (а.с.46).
Додатковою угодою №4 від 31.08.2023 внесено зміни до п.5.1 договору на закупівлю електричної енергії в частині джерел його фінансування (а.с.47).
Додатковою угодою №5 від 18.09.2023 внесено зміни до ціни товару, у зв`язку з коливанням та зміною цін за одиницю товару на ринку, що підтверджується даними, розміщеними на офіційному веб-сайті "Оператор ринку", шляхом її збільшення на 11,23%. Викладено пункт 1 додатку "Комерційна пропозиція" до договору у новій редакції: "ціна (тариф) за 1 кВт/год на електричну енергію становить 6,175592грн та включає: 4,661227грн - вартість електричної енергії; 0,485100грн - тариф на послуги з передачі; 1,029265грн - податок на додану вартість.
Додаткова угода №5 набирає чинності з моменту підписання і діє до завершення дії договору та керуючись частиною 3 ст.631 ЦК України розповсюджується на зобов`язання, що виникають за договором з 01.09.2023 (а.с.48).
Додатковою угодою №6 від 02.11.2023 внесено зміни до п.5.1 договору на закупівлю електричної енергії в частині джерел його фінансування (а.с.49).
Додатковою угодою №7 від 15.12.2023 внесено зміни до п.5.1 договору на закупівлю електричної енергії в частині джерел його фінансування (а.с.50).
Додатковою угодою №8 від 29.12.2023 продовжено строк дії договору №306-Т від 26.01.2023 до 29.03.2024 та період постачання електричної енергії до 29.03.2024 (а.с.51-52).
Додатковою угодою №9 від 26.01.2024 погоджено поставку товару в порядку та за ціною, визначеною договором №306-Т від 26.01.2023, в період з 01.01.2024 по 29.03.2024, змінено договірні умови щодо загального обсягу поставки (а.с.53-54).
Додатковою угодою №10 від 30.01.2024 внесено зміни до регульованих складових ціни на електричну енергію, а саме до тарифу передачі, що становить - 0,528570грн (відповідно до постанови НКРЕКП №2322 від 09.12.2023). Викладено пункт 1 додатку "Комерційна пропозиція" до договору у новій редакції: "ціна (тариф) за 1 кВт/год на електричну енергію становить 6,227756грн та включає: 4,661227грн - вартість електричної енергії; 0,528570грн - тариф на послуги з передачі; 1,037959грн - податок на додану вартість.
Додаткова угода №10 набирає чинності з моменту підписання і діє до завершення дії договору та керуючись частиною 3 ст.631 ЦК України розповсюджується на зобов`язання, що виникають за договором з 01.01.2024 (а.с.55).
Крім того, додатковими угодами №11 від 01.02.2024, №12 від 01.02.2024, №13 від 29.03.2024 та №13/1 від 29.03.2024 змінювалися умови договору на закупівлю електричної енергії в частині загальної вартості договору та джерел його фінансування (а.с.56-62).
На виконання умов договору на закупівлю електричної енергії №306-Т від 26.01.2023 ТОВ "ЖОЕК" здійснювало постачання КНП "Черняхівське територіальне медичне об`єднання" Черняхівської селищної ради електричної енергії, що підтверджується актами приймання-передачі (а.с.73-90), яка була оплачена у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями та банківськими виписками (а.с.91-119).
Прокурор доводить, що додаткові угоди №5 від 18.09.2023 та №10 від 30.01.2024 укладені між сторонами за відсутності правових підстав, передбачених законодавством України та умовами договору на закупівлю, тому підлягають визнанню недійсними, а грошові кошти у розмірі 115 178,11грн, з яких: 88 824,64грн безпідставно набутих грошових коштів, 20 927,08грн інфляційних втрат та 5 426,39грн 3% річних мають бути стягнуті з ТОВ "ЖОЕК" на користь Черняхівської селищної ради.
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.
Згідно ст.131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що зазначені законом.
Відповідно до приписів ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
За приписами частини 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави; нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Відповідно до абзаців 1-3 частини 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
У категорії спорів щодо визнання недійсними договорів, укладених у межах публічних закупівель, пред`явлення прокурором позову в інтересах осіб, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, має ґрунтуватися на визначенні того, яка саме особа є суб`єктом, що має безпосередній інтерес у захисті державних фінансових ресурсів та в належному виконанні договірних зобов`язань відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2025 у справі №924/524/24).
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Черняхівської селищної ради Прокурор посилається на те, що необґрунтоване, належним чином не підтверджене підвищення ціни на електричну енергію фактично знівелювало економію бюджетних коштів, досягнуту проведенням відкритих торгів, спотворило призначення і мету цього та інших інститутів публічних закупівель та призвело до протиправного збагачення недобросовісного постачальника коштом бюджету Черняхівської селищної територіальної громади.
Так, згідно з частиною 1 ст.61 Закону України "Про місцеве самоврядування", органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.
Частиною 3 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Статтею 143 Конституції України визначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.
Комунальне некомерційне підприємство "Черняхівське територіальне медичне об`єднання" Черняхівської селищної ради (надалі - Підприємство) є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним, підприємством, що надає послуги вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги населенню відповідно до порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом (п.1.1 статуту).
Відповідно до п.1.2 статуту, підприємство створене за рішенням Черняхівської селищної ради. Майно підприємства є власністю Черняхівської селищної територіальної громади в особі Черняхівської селищної ради. Підприємство засноване на комунальній власності Черняхівської селищної територіальної громади.
Пунктом 1.3 статуту передбачено, що засновником і власником Підприємства є Черняхівська селищна територіальна громада в особі Черняхівської селищної ради (далі - Засновник).
Джерелами формування майна та коштів Підприємства, серед іншого, є кошти бюджету територіальної громади (бюджетні кошти) (п.5.7 статуту).
Прокурор вказує, що згідно відомостей з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів (Spending) вбачається, що на виконання договору про закупівлю електричної енергії №306-Т від 26.01.2023, КНП "Черняхівське територіальне медичне об`єднання" Черняхівської селищної ради проведено 17 трансакцій на суму 1 545 659,83грн на рахунок ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" із зазначенням коду бюджету - 0656800000, тобто з бюджету Черняхівської селищної територіальної громади.
Оскільки, засновником КНП "Черняхівське територіальне медичне об`єднання" Черняхівської селищної ради та власником його майна є Черняхівська селищна рада, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального підприємства, а також зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання останнім коштів цього бюджету за договорами про закупівлю, Черняхівська селищна рада є суб`єктом, уповноваженим на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у даній справі.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що Черняхівська селищна рада є належним позивачем у даній справі.
Судом встановлено, що Коростишівською окружною прокуратурою на адресу Черняхівської селищної ради надіслано повідомлення №53-753вих-26 від 18.02.2026 в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" про намір звернення до суду в інтересах держави, у якому викладено про виявлені порушення та запропоновано звернутися до суду за захистом порушених інтересів територіальної громади (а.с.120-122).
У відповіді, Черняхівська селищна рада у листі №02-11/634 від 03.03.2026, зазначила про відсутність коштів, необхідних для сплати судового збору при поданні позовної заяви до суду, а також повідомила, що не заперечує щодо представництва окружною прокуратурою її інтересів шляхом звернення до суду з позовом про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, інфляційних втрат та 3% річних (а.с.124).
Відтак, суд дійшов висновку, що Прокурор у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", до подання позову звертався до позивача для надання йому можливості відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави.
Разом з тим, орган, який уповноважений на виконання функцій захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, будучи поінформованим про їх порушення, проявив пасивність та не вжив жодних дій для захисту інтересів держави, тим самим допустивши невиконання покладених на нього функцій. Невжиття таких заходів у розумний строк з боку вказаного органу є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності, що дають підстави Прокурору для звернення із позовом до суду в інтересах держави в особі позивача.
Коростишівська окружна прокуратура повідомленням №53-286вих-26 від 24.06.2026 проінформувала Черняхівську селищну раду про звернення Прокурора до суду з позовом (а.с.125-126).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Прокурор обґрунтував у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Норми права та мотиви, якими керувався суд при ухваленні рішення.
Щодо вимог про визнання недійсними додаткових угод до договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 ст.626 ЦК України).
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 ст.202 ЦК України).
Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частин 1, 3 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Розглядаючи позовну вимогу щодо визнання додаткових угод до договору на закупівлю електричної енергії недійсними із посиланням на порушення при укладенні такого правочину ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Закон України "Про публічні закупівлі" (тут і далі - в редакції, чинній на момент укладення договору та додаткових угод) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до частини 1 ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Частинами 1, 4 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з приписами ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Як встановлено судом, на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" за результатами процедури відкритих торгів UA-2022-12-28-015694-а, між КНП "Черняхівське територіальне медичне об`єднання" Черняхівської селищної ради (споживач) та ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник) укладено договір про закупівлю електричної енергії №306-Т від 26.01.2023 (а.с.29-38).
Станом на момент підписання договору сторонами було погоджено істотні умови договору: предмет, ціна та строк дії договору, відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі".
Додатком №1 до договору є Комерційна пропозиція, згідно з якою ціна на електричну енергію становить - 4,896336грн з ПДВ та врахуванням тарифу на передачу (а.с.39).
Як встановлено судом, Постановою НКРЕКП №1788 від 21.12.2022 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи:
1) на період з 01.01.2023 по 31.03.2023 (включно) на рівні 380,28грн/МВт-год (без урахування податку на додану вартість);
2) на період з 01.04.2023 по 30.06.2023 (включно) на рівні 430,25грн/МВт-год (без урахування податку на додану вартість);
3) на період з 01.07.2023 по 31.12.2023 (включно) на рівні 485,10грн/МВт-год (без урахування податку на додану вартість)
Постановою НКРЕКП №2322 від 09.12.2023 на 2024 рік встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії в розмірі 0,52857грн/кВт/год без ПДВ.
У подальшому між ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та КНП "Черняхівське територіальне медичне об`єднання" Черняхівської селищної ради було укладено ряд додаткових угод до договору №306-Т від 26.01.2023.
Додатковою угодою №1 від 28.03.2023 внесено зміни до регульованих складових ціни на електричну енергію, а саме до тарифу передачі та викладено п.1 додатку "Комерційна пропозиція" у новій редакції: "ціна (тариф) за 1 кВт/год на електричну енергію становить 4,956300грн та включає: 3,700000грн - вартість електричної енергії; 0,430250грн - тариф на послуги з передачі; 0,826050 - ПДВ (а.с.44).
Додатковою угодою №2 від 16.06.2023 внесено зміни до регульованих складових ціни на електричну енергію, а саме до тарифу передачі та викладено п.1 додатку "Комерційна пропозиція" у новій редакції: "ціна (тариф) за 1 кВт/год на електричну енергію становить 5,022120грн та включає: 3,700000грн - вартість електричної енергії; 0,485100грн - тариф на послуги з передачі; 0,837020грн - ПДВ (а.с.45).
Додатковою угодою №3 від 23.08.2023 внесено зміни до ціни товару, у зв`язку з коливанням та зміною цін за одиницю товару на ринку, шляхом її збільшення на 13,26%. Викладено п.1 додатку "Комерційна пропозиція" у новій редакції: "ціна (тариф) за 1 кВт/год на електричну енергію становить 5,610864грн та включає: 4,190620грн - вартість електричної енергії; 0,485100грн - тариф на послуги з передачі; 0,935144грн - ПДВ (а.с.46).
Додатковою угодою №4 від 31.08.2023 внесено зміни до п.5.1 договору на закупівлю електричної енергії в частині джерел його фінансування (а.с.47).
Додатковою угодою №5 від 18.09.2023 внесено зміни до ціни товару, у зв`язку з коливанням та зміною цін за одиницю товару на ринку, шляхом її збільшення на 11,23%. Викладено п.1 додатку "Комерційна пропозиція" у новій редакції: "ціна (тариф) за 1 кВт/год на електричну енергію становить 6,175592грн та включає: 4,661227грн - вартість електричної енергії; 0,485100грн - тариф на послуги з передачі; 1,029265грн - ПДВ (а.с.48).
Додатковою угодою №6 від 02.11.2023 внесено зміни до п.5.1 договору на закупівлю електричної енергії в частині джерел його фінансування (а.с.49).
Додатковою угодою №7 від 15.12.2023 внесено зміни до п.5.1 договору на закупівлю електричної енергії в частині джерел його фінансування (а.с.50).
Додатковою угодою №8 від 29.12.2023 продовжено строк дії договору №306-Т від 26.01.2023 до 29.03.2024 та період постачання електричної енергії до 29.03.2024 (а.с.51-52).
Додатковою угодою №9 від 26.01.2024 погоджено поставку товару в порядку та за ціною, визначеною договором №306-Т від 26.01.2023, в період з 01.01.2024 по 29.03.2024, змінено договірні умови щодо загального обсягу поставки (а.с.53-54).
Додатковою угодою №10 від 30.01.2024 внесено зміни до регульованих складових ціни на електричну енергію, а саме до тарифу передачі та викладено п.1 додатку "Комерційна пропозиція" у новій редакції: "ціна (тариф) за 1 кВт/год на електричну енергію становить 6,227756грн та включає: 4,661227грн - вартість електричної енергії; 0,528570грн - тариф на послуги з передачі; 1,037959грн - ПДВ (а.с.55).
Крім того, додатковими угодами №11 від 01.02.2024, №12 від 01.02.2024, №13 від 29.03.2024 та №13/1 від 29.03.2024 змінювалися умови договору на закупівлю електричної енергії в частині загальної вартості договору та джерел його фінансування (а.с.56-62).
Додаткові угоди №1, №2, №3, №4, №6, №7, №8, №9, №11, №12, №13, №13/1 Прокурором не оспорюються.
Водночас Прокурор доводить, що додаткові угоди №5 від 18.09.2023 та №10 від 30.01.2024 до договору, укладені між сторонами за відсутності правових підстав, передбачених підпунктом 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.
Суд враховує, що відповідно до частин 1-3 статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За частиною 2 ст.189 Господарського кодексу України (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин), ціна є істотною умовою господарського договору.
Згідно з частиною 2 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 ст.652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Пунктом 13.1 договору врегульовано, що зміни до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, передбачених Законом та оформляються в такій самій формі, що й договір про закупівлю, а саме у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди.
Порядок зміни ціни електричної енергії погоджено сторонами у п.13.7 договору.
Так, підпунктом 2 пункту 13.7 передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України". Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу на перед" (далі - РДН) та внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися в торговій зоні "ОЕС України" та оприлюднені офіційному вебсайті ДП "Оператор ринку" за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua - згідно з частиною 6 ст.67 Закону України "Про ринок електричної енергії". У якості документального підтвердження даних, сторонами визнаються, зокрема, завірені належним чином копії (роздруківки з вебсайту) Звітів про результати роботи РДН/ВДР та про діяльність ОР з а в і д п о в і д н и й к а л е н д а р н и й м і с я ц ь, які оприлюднюються відповідно до законодавства ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ" https://www.oree.com.ua/mdex.php/web/772 або інші документом органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни товару на ринку.
Як було встановлено судом, додатковою угодою №5 від 18.09.2023 сторонами внесено зміни до ціни товару, шляхом її збільшення на 11,23% та викладено пункт 1 додатку "Комерційна пропозиція" у новій редакції: "ціна (тариф) за 1 кВт/год на електричну енергію становить 6,175592грн та включає: 4,661227грн - вартість електричної енергії; 0,485100грн - тариф на послуги з передачі; 1,029265грн - податок на додану вартість.
Зі змісту п.1 вказаної угоди вбачається, що підставою її укладення стало коливання та зміна ціни за одиницю товару на ринку, що підтверджується даними, розміщеними на офіційному веб-сайті "Оператор ринку".
Судом встановлено, що укладенню вказаної додаткової угоди передувало звернення ТОВ "ЖОЕК" до КНП "Черняхівське територіальне медичне об`єднання" Черняхівської селищної ради з листом №306-Т/23/5 від 01.09.2023, у якому Товариство повідомило споживача про підвищення ціни на електроенергію на 11,23% у зв`язку зі зростанням середньозваженої ціни електричної енергії в 3-тій декаді серпня 2023 року відносно 3-ї декади липня 2023 року (період внесення останніх змін у договір), що Товариство підтверджує Ціновою довідкою Харківської ТПП (а.с.63).
Товариством, на підтвердження підвищення ціни на електроенергію на 11,23%, надано цінову довідку Харківської ТПП №879/23 від 01.09.2023, згідно якої середньозважена ціна на РДН в ОЕС України за 3 декаду липня (21.07-31.07) 2023 року складає - 3 926,59грн/МВт*год; на 3 декаду серпня 2023 року складає - 4 367,59грн/МВт.год; відсоток коливання ціни + 11,23% (а.с.64-65).
Відтак, Харківською ТПП здійснено порівняння цін за третю декаду липня 2023 року (останнє внесення змін до договору) та третю декаду серпня 2023 року.
За даними офіційного веб-сайту АТ "Оператор ринку" середньозважена ціна електроенергії у період з 01.08.2023 по 31.08.2023 становила 4,16223грн, за першу декаду серпня 2023 року - 4,11382грн, за другу - 3,98453грн, за третю - 4,36759грн.
Постачальником жодним чином не обґрунтовано чому порівняння цін проведено саме у певні декади липня та серпня 2023 року, а не за повний місяць згідно з п.13.7 договору на закупівлю електричної енергії №306-Т від 26.01.2023, а цінова довідка Харківської ТПП №879/23 від 01.09.2023 не містила реальних даних про коливання цін на електроенергію на ринку, що відбувся з моменту останнього внесення змін до договору про закупівлю.
Відтак, зазначена довідка Харківської ТПП є документами довідково-інформаційного характеру, що демонструють середню ціну на електричну енергію на ринку "на добу наперед" (РДН) у торговій зоні ОЕС України згідно з інформацією АТ "Оператор ринку" на певні дати, не є документальним підтвердженням коливання цін, та не є достатніми доказом для належного обґрунтування факту коливання ціни на електричну енергію на ринку. При цьому, у примітці довідки зазначено, що вона має виключно фактографічно-інформаційний характер та не враховує умов укладених договорів.
Таким чином, за результатом укладання додаткової угоди №5 від 18.09.2023, сторонами збільшено вартість чистої електричної енергії на 11,23% від вартості 1 кВт*год електричної енергії, встановленої додатковою угодою №3 від 23.08.2023 (з 4,190620грн*кВт до 4,661227грн*кВт).
Відповідно до пункту 2 частини 5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Відповідно до п.п.2 п.19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній на момент укладення оспорюваної угоди), істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.08.2024 у справі №918/694/23.
Господарський суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові №920/19/24 від 21.11.2025 підтвердила, що не вбачає підстав для відступу від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі №922/2321/22.
В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Отже зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки частиною 5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища після підписання договору та до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.
На переконання суду, під час розгляду даної справи, Товариство не навело належного обґрунтування, чим підвищення ціни на ринку, об`єктивно унеможливило виконання договору за ціною, визначеною в тендерній пропозиції, або свідчить про економічну невигідність виконання договору на погоджених умовах.
З огляду на наведене, дії відповідача-1 щодо ініціювання зміни ціни без достатніх правових і фактичних підстав, свідчать про недобросовісне використання договірного механізму і виключають можливість визнання таких змін правомірною реалізацією передбаченого законом права на перегляд ціни.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що додаткова угода №5 від 18.09.2023, укладена сторонами без належного обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни з порушенням вимог частини 5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підпункту 2 пункту 19 Особливостей, затверджених постановою КМУ №1178, а тому підлягає визнанню недійсною на підставі статей 203, 215 ЦК України.
У свою чергу, додаткова угода №10 від 30.01.2024, укладена сторонами у зв`язку зі зміною встановленого НКРЕКП тарифу на послуги з передачі електричної енергії, що відповідає п.п.7 п.19 Особливостей та приписам пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Так, постановою НКРЕКП №2322 від 09.12.2023 на 2024 рік встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії в розмірі 0,52857грн/кВт/год без ПДВ.
Додатковою угодою №10 від 30.01.2024 внесено зміни до регульованих складових ціни на електричну енергію, а саме до тарифу передачі, що становить - 0,528570грн (відповідно до постанови НКРЕКП №2322 від 09.12.2023).
Цією угодою викладено пункт 1 додатку "Комерційна пропозиція" до договору у новій редакції: "ціна (тариф) за 1 кВт/год на електричну енергію становить 6,227756грн та включає: 4,661227грн - вартість електричної енергії; 0,528570грн - тариф на послуги з передачі; 1,037959грн - податок на додану вартість.
Тобто, цією додатковою угодою зафіксовано ціну на чисту електричну енергію на рівні - 4,661227грн за 1 кВт/год (ціна, яка визначена додатковою угодою №5 від 18.09.2023).
Водночас, враховуючи встановлення судом факту укладення додаткової угоди №5 від 18.09.2023 за відсутності належного документального підтвердження коливання ціни на ринку в сторону збільшення, що є наслідком визнання цієї додаткової угоди недійною, то визначена сторонами у додатковій угоді №10 від 30.01.2024 вартість чистої електроенергії у розмірі 4,661227грн на переконання суду, є неправомірною, та відповідно невірним є розмір ПДВ, обрахованого на вказані суми. За наведених обставин, додаткова угода №10 від 30.01.2024, також підлягає визнанню недійсною.
Щодо вимог про стягнення безпідставно збережених грошових коштів.
Згідно з частиною 1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
За приписами частини 1 ст.236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до частини 1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини 3 ст.1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Як встановлено судом, на виконання умов договору на закупівлю електричної енергії №306-Т від 26.01.2023 ТОВ "ЖОЕК" поставило КНП "Черняхівське територіальне медичне об`єднання" Черняхівської селищної ради електричну енергію, що підтверджується актами приймання-передачі (а.с.73-90), яка була оплачена у повному обсязі згідно наявних у матеріалах справи платіжних інструкцій та банківських виписок (а.с.91-119).
При цьому, оскільки дія оспорюваної додаткової угоди №5 від 18.09.2023, яка визнана недійсною судом, поширена відповідачами на правовідносини, що виникли з 01.09.2023, при здійсненні судом розрахунку до уваги приймаються поставки товару, що мали місце з вересня 2023 року, а також факт зміни тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який встановлюється НКРЕКП та є обов`язковим до застосування.
З вересня 2023 року по грудень 2023 року на виконання умов договору, ТОВ "ЖОЕК" поставлено, а КНП "Черняхівське ТМО" Черняхівської селищної ради прийнято 113 673 кВт/год електричної енергії на суму 702 003,86грн (акти приймання-передачі: №23-069-0147/9/1 від 30.09.2023, №23-069-0147/10/1 від 31.10.2023, №23-069-0147/11/1 від 30.11.2023, №23-069-0147/12/1 від 19.12.2023, №23-069-0147/12/2 від 22.12.2023, №23-069-0147/12/3 від 18.12.2023, №23-069-0147/12/2 від 22.12.2023. Згідно банківських виписок, КНП "Черняхівське ТМО" Черняхівської селищної ради оплатило вказані повністю, на суму 702 003,86грн.
Водночас, відповідно до умов договору №306-Т від 26.01.2023 в редакції додаткової угоди №3 від 23.08.2023 (яка не оспорюється Прокурором), ціна 1 кВт/год електричної енергії становить 5,610864грн.
Таким чином, ціна поставки 113 673 кВт/год електричної енергії на умовах додаткової угоди №3 від 23.08.2023 становить 637 803,74грн (113 673 х 5,610864грн). Різниця між цією сумою та фактично сплаченою свідчить про наявність переплати у розмірі 64 200,12 гривень (702 003,86грн - 637 803,74грн).
При визначенні ціни за одиницю товару, що підлягає застосуванню за період січня-березня 2024 року слід враховувати вартість чистої електричної енергії в редакції додаткової угоди №3 від 23.08.2023 (4,190620грн за кВт/год), тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений НКРЕКП у вказаний період (0,52857грн за кВт/год), а також донарахування податку на додану вартість (20%).
Таким чином, ціна електричної енергії за період січня-березня 2024 року мала б складати 5,663028грн за кВт/год (4,190620грн + 0,52857грн) + 20%).
При цьому, у вказаний період, на підставі актів приймання-передачі №23-069-0147/2/1 від 29.02.2024, №23-069-0147/3/1 від 31.03.2024 ТОВ "ЖОЕК" поставлено, а КНП "Черняхівське ТМО" Черняхівської селищної ради прийнято 43 605 кВт/год на суму 271 560,86грн. Згідно з платіжними інструкціями №8 від 05.03.2024, №20 від 02.04.2024 вказані акти оплачені споживачем у повному розмірі.
Вартість такого обсягу поставки за відсутності змін, внесених оспорюваними додатковими угодами, складає 246 936,34грн (43 605 х 5,663028грн). Наведене свідчить про переплату споживачем 24 624,52грн (271 560,86грн - 246 936,34грн).
Таким чином, загальна сума грошових коштів, безпідставно отриманих відповідачем-1 внаслідок укладення оспорюваних додаткових угод №5 від 18.09.2023 та №10 від 30.01.2024 до договору, становить 88 824,64грн (64 200,12грн + 24 624,52грн).
Оскільки у спірних правовідносинах, які виникли щодо процедури закупівлі електричної енергії за договором №306-Т від 26.01.2023, КНП "Черняхівське ТМО" Черняхівської селищної ради діє як розпорядник нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядником бюджетних коштів вищого рівня - Черняхівської селищної ради, тому вказані грошові кошти у розмірі 88 824,64грн підлягають стягненню з ТОВ "ЖОЕК" на користь Черняхівської селищної ради.
Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Прокурор доводить, що у зв`язку з простроченням відповідачем-1 виконання зобов`язання щодо повернення набутих без достатньої правової підстави грошових коштів, з відповідача також підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 20 927,08грн та 3% річних в розмірі 5 426,39грн, нарахованих відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
З даного приводу суд враховує, що зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відсутності на майбутнє підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов`язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала.
Саме з цього моменту виникає, передбачений частиною 2 ст.625 ЦК України, обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
Оскільки право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України виникає у кредитора внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №910/3831/22 вказано: "86. Разом із тим, як убачається з висновків Касаційного цивільного суду у постановах від 11.08.2021 у справі №344/2483/18 та від 12.04.2023 у справі №461/4066/21, зобов`язання повернути майно, отримане за недійсним оспорюваним правочином, виникає в особи з моменту набрання законної сили судовим рішенням про визнання такого правочину недійсним. Враховуючи презумпцію правомірності правочину (стаття 204 ЦК України), можна зробити висновок, що особа отримала майно на підставі укладеного правочину, але ця підстава згодом відпала з визнанням судом цього правочину недійсним. Отже, Касаційний цивільний суд у наведених справах зробив правильний висновок про виникнення у особи обов`язку повернути майно з моменту визнання судом відповідного правочину недійсним".
Обов`язок з повернення коштів на підставі оспорюваного правочину виникає з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання правочину недійсним (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.08.2021 в справі №344/2483/18 (провадження № 61-14496св19)).
З матеріалів справи вбачається, що спірні кошти були сплачені відповідачу-1 в межах договірних правовідносин, а питання про їх безпідставність стало предметом судового розгляду у даній справі. За таких обставин, до моменту встановлення судом факту безпідставного набуття коштів або визнання такої, що відпала, правової підстави їх отримання, у відповідача-1 не виник обов`язок щодо їх повернення у розумінні статті 1212 ЦК України, а відтак відсутні правові підстави вважати відповідача таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.
У цій справі, відповідачем-1 кошти набуті в порядку виконання договірного зобов`язання, відповідно зобов`язання повернути отримане за недійснім оспорюваним правочином, виникає в особи з моменту набрання законної сили судовим рішенням про визнання такого правочину недійсним.
Отже, за відсутності прострочення відповідачем-1 виконання грошового зобов`язання, вимоги Прокурора про стягнення з Товариства 3% річних та інфляційних втрат не відповідають положенням частини 2 статті 625 ЦК України та не підлягають задоволенню судом повністю.
Такий висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 14 травня 2026 року у cправі №906/172/25, яка є релевантною до даної справи.
Висновки суду за результатом розгляду справи.
Згідно частин 2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Прокурора в частині вимог про визнання недійсними додаткових угод №5 від 18.09.2023, №10 від 30.01.2024 та стягнення з відповідача-1 безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 88 824,64грн підлягають задоволенню. У частинах стягнення 20 927,08грн інфляційних втрат та 5 426,39грн 3% річних суд відмовляє, у зв`язку з безпідставністю їх нарахування.
Розподіл судових витрат за результатом розгляду справи.
Відповідно до частин 1, 2 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно частини 9 вказаної статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
При поданні даного позову Житомирською обласною прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 9 984,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1445 від 23.06.2026 (а.с.24).
З огляду на задоволення позову та приписи ст.129 ГПК України, судовий збір у розмірі 9 984,00грн стягується з відповідачів на користь Житомирської обласної прокуратури у таких частках:
- з ТОВ "ЖОЕК" у розмірі 6 656,00грн (3 328,00грн за майнову вимогу про стягнення безпідставно збережених коштів та 3 328,00грн, що становить 50% за 2 немайнові вимоги про визнання недійсними додаткових угод);
- з КНП "Черняхівське територіальне медичне об`єднання" Черняхівської селищної ради - у розмірі 3 328,00грн (по 50% за 2 немайнові вимоги про визнання недійсними додаткових угод, як на одну із сторін оспорюваних додаткових угод).
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 18.09.2023 до договору на закупівлю електричної енергії №306-Т від 26.01.2023, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Черняхівське територіальне медичне об`єднання" Черняхівської селищної ради (код ЄДРПОУ 01991955) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42095943).
3. Визнати недійсною додаткову угоду №10 від 30.01.2024 до договору на закупівлю електричної енергії №306-Т від 26.01.2023, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Черняхівське територіальне медичне об`єднання" Черняхівської селищної ради (код ЄДРПОУ 01991955) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42095943).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, Житомирська область, місто Житомир, майдан Перемоги, будинок 10, код ЄДРПОУ 42095943) на користь Черняхівської селищної ради (12301, Житомирська область, Житомирський район, селище Черняхів, майдан Рад, будинок 1, код ЄДРПОУ 04344156; розрахунковий рахунок №UA488999980314020544000006823; банк одержувача - Казначейство України; одержувач - ГУК у Житомирській області/ТГ смт Черняхів/24060300, код ЄДРПОУ - 37976485; МФО 899998): 88 824,64грн безпідставно набутих грошових коштів.
5. Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на користь Черняхівської селищної ради 20 927,08грн інфляційних втрат та 5 426,39грн 3% річних.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, Житомирська область, місто Житомир, майдан Перемоги, будинок 10, код ЄДРПОУ 42095943) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, будинок 11, код ЄДРПОУ 02909950; розрахунковий рахунок №UA598201720343110001000011049; банк одержувача Держказначейська служба України; одержувач - ГУК у Житомирській області/ТГ м. Житомир/22030101): 6 656,00грн витрат по сплаті судового збору.
7. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Черняхівське територіальне медичне об`єднання" Черняхівської селищної ради (12301, Житомирська область, Житомирський район, селище Черняхів, вулиця Франка Івана, будинок 42-З, код ЄДРПОУ 01991955) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, будинок 11, код ЄДРПОУ 02909950; розрахунковий рахунок №UA598201720343110001000011049; банк одержувача Держказначейська служба України; одержувач - ГУК у Житомирській області/ТГ м. Житомир/22030101): 3 328,00грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 15.10.26
Суддя Кравець С.Г.
Направити:
1 - Коростишівській окружній прокуратурі та Житомирській обласній прокуратурі - електронний кабінет,
2 - позивачу - електронний кабінет,
3 - відповідачу-1 - електронний кабінет,
4 - відповідачу-2 - електронний кабінет.
Судове рішення № 140652635, Господарський суд Житомирської області було прийнято 06.10.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 906/780/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: