Рішення № 140652490, 16.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2026м. ДніпроСправа № 904/6487/25 (904/1082/25)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушина Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання Дяченко А.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача: повноважний представник не з`явився.

від відповідача: повноважний представник не з`явився.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, місто Кам`янське, вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, код ЄДРПОУ 05761620)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія" (49081, місто Дніпро, проспект Мануйлівський, будинок 73, кімната 208, код ЄДРПОУ 43275848)

про стягнення заборгованості за договором позики або поворотної фінансової допомоги у загальній сумі 824 821 369, 95 грн

в межах справи №904/6487/25

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансліт" (49100, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 120, код ЄДРПОУ 38530114)

до боржника Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, місто Кам`янське, вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, код ЄДРПОУ 05761620)

про визнання банкрутом

РУХ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Дніпроазот" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія", в якому просить суд стягнути заборгованість, пеню, 3% річних, інфляційне збільшення боргу за договорами позики (поворотної фінансової допомоги) №635/23-1 від 10.02.2023, №635/23-2 від 21.02.2023, №635/233 від 27.02.2023, №635/23-4 від 01.03.2023, №635/23-6 від 03.03.2023, №635/23-7 від 06.03.2023, №635/23-8 від 07.03.2023, №635/23-9 від 14.03.2023, №635/23-10 від 17.03.2023, №635/23-11 від 20.03.2023, №635/23-12 від 21.03.2023, №635/23-13 від 22.03.2023, №635/23-14 від 23.03.2023 в загальній сумі 824 821 369,95 грн, з яких: основний борг у розмірі 580000000 грн, пеня за порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія" встановленого п.5.1 Договорів строку повернення позик у розмірі 155980769,51 грн, інфляційне збільшення суми боргу за період порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія" встановленого п. 5.1 Договорів строку повернення позик у розмірі 71527 346,43 грн, 3% річних за період порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія" встановленого п.5.1 Договорів строку повернення позик у розмірі 17313254,01 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

01.04.2025 через підсистему "Електронний суд" представник відповідача подав відзив на позовну заяву, за змістом якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог (вх. суду №13751/25).

24.04.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла зустрічна позовна заява (вх. суду №1903/25).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 повернуто зустрічну позовну заяву і додані до неї документи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 відкладено підготовче засіданні суду на 12.05.2025 о 12:20 год.

02.05.2025 через підсистему "Електронний суд" представник позивача подав відповідь на відзив (вх. суду №18856/25).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.05.2025 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/1082/25.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області суду від 12.05.2025 зупинено провадження за позовом Акціонерного товариства "Дніпроазот" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія" про стягнення заборгованості за договором позики або поворотної фінансової допомоги у справі №904/1082/25 до повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області.

17.10.2025 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області повернулась справа № 904/1082/25.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області суду від 20.10.2025 провадження у справі №904/1082/25 поновлено з 20.10.2025 призначено підготовче засідання на 03.11.2025 о 13:20 год.

03.11.2025 через підсистему "Електронний суд" представник відповідача подав заяву про залишення позовної заяви без руху (вх. суду №934/2647) та клопотання про роз`єднання позовних вимог (вх. суду №47941/25).

20.11.2025 через підсистему "Електронний суд" представник відповідача подав заяву про забезпечення доказів (вх. суду №51128/25).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області суду від 21.11.2025 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія" про забезпечення доказів до розгляду. Призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 25.11.2025 на 11:00 год.

25.11.2025 через підсистему "Електронний суд" представник позивача подав заперечення проти клопотання про забезпечення доказів (вх. суду №51886/25).

27.11.2025 через підсистему "Електронний суд" представник позивача подав заперечення проти заяв про залишення позовної заяви без руху та про роз`єднання позовних вимог (вх. суду №52316/25).

01.12.2025 через підсистему "Електронний суд" представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі (вх. суду №52715/25) та клопотання про доплату позивачем судового збору за подання до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви (вх. суду №52716/25).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області суду від 01.12.2025 відмовлено у задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія" про роз`єднання позовних вимог, відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія" про забезпечення доказів, в клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія" про зупинення провадження у справі відмовлено, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в засіданні на 05.01.2026 о 09:40 год.

02.12.2025 через підсистему "Електронний суд" представник відповідача подав клопотання про огляд доказів в судовому засіданні (вх. суду №53002/25).

05.01.2026 через підсистему "Електронний суд" представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія" надійшла заява про передачу справи на розгляд господарського суду, який розглядає справу про банкрутство (вх. суду №89/26) та клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. суду №91/26).

05.01.2026 через підсистему "Електронний суд" представник позивача подав заперечення проти клопотання про витребування доказів (вх. суду №96/26).

Згідно з запитом Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2026 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/1082/25.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області суду від 26.01.2026 зупинено провадження у справі №904/1082/25 до повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області.

03.04.2026 матеріали справи повернулись до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області суду від 07.04.2026 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 05.05.2026 о 13:00 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області суду 04.05.2026 ухвалено передати матеріали справи №904/1082/25 для розгляду в межах справи Господарського суду Дніпропетровської області №904/6487/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроазот".

Відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.05.2026 справу №904/904/6487/25(904/1082/25) передано на розгляд судді Первушину Ю.Ю.

З огляду на викладене, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2026 суддею Первушиним Ю.Ю. прийнято справу №904/904/6487/25 (904/1082/25) до свого провадження, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16.06.2026 о 15:30 год.

У судове засідання 16.06.2026 позивач та відповідач не з`явились, про причини неявки суд не повідомлено.

Ураховуючи неявку учасників справи, ухвалою суду від 16.06.2026 відкладено розгляд справи на 17.08.2026 о 12:00 год. Цією ж ухвалою вирішено повідомити розпорядника майна Акціонерного товариства "Дніпроазот" - Вернигору Володимира Петровича про час та місце слухання справи.

Позивач у судове засідання не з`явився, проте 23.06.2026 через підсистему "Електронний суд" представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача (вх. суду №30944/26).

У судовому засіданні заслухано пояснення представника позивача щодо заявлених позовних вимог.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, вважає за необхідне зобов`язати позивача надати суду для огляду у наступне судове засідання оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи.

Ураховуючи вищевказане, ухвалою суду від 17.08.2026 розгляд справи відкладено на 06.10.2026 о 14:30 год.

Під час розгляду справи судом було заслухано вступне слово позивача, досліджено докази надані позивачем та інші матеріали справи. Судом завершено стадію з`ясування обставин справи та дослідження доказів та в порядку встановленому приписами статті 219 ГПК України, враховуючи складність справи, відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 16.10.2026 о 14:00 год.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Стислий виклад позиції позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач зазначив наступне.

Між Акціонерним товариством "Дніпроазот" як позикодавцем (далі - «Позивач», «позикодавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія" як позичальником (далі - «Відповідач», «позичальник») були укладені договори позики (поворотної фінансової допомоги) №635/23-1 від 10.02.2023, №635/23-2 від 21.02.2023, №635/233 від 27.02.2023, №635/23-4 від 01.03.2023, №635/23-6 від 03.03.2023, №635/23-7 від 06.03.2023, №635/23-8 від 07.03.2023, №635/23-9 від 14.03.2023, №635/23-10 від 17.03.2023, №635/23-11 від 20.03.2023, №635/23-12 від 21.03.2023, №635/23-13 від 22.03.2023, №635/23-14 від 23.03.2023.

Позивач повністю, належним чином та в строк виконав власні обов`язки за Договорами.

Відповідач у свою чергу, умови договору не виконав, станом на дату подання позову суми позик за Договорами у загальному розмірі 580 000 000,00 грн Позивачу не повернув.

Також за порушення Відповідачем встановленого пункту 5.1 Договорів Позивачем нараховано пеню у сумі 155 980 769, 51 грн., інфляційне збільшення суми боргу за період порушення Відповідачем встановленого пункту 5.1 Договорів строку повернення позик та 17 313 254,01 грн - 3% річних.

19.09.2024 в порядку досудового врегулювання спору щодо відновлення порушених прав АТ «Дніпроазот» як сторони правочину Позивачем було направлено на адресу Відповідача претензії №016/24/н від 16.09.2024, №016/25/н від 16.09.2024, №016/26/н від 16.09.2024, №016/27/н від 16.09.2024, №016/28/н від 16.09.2024, №016/29/н від 16.09.2024, №016/30/н від 16.09.2024, №016/31/н від 16.09.2024, №016/32/н від 16.09.2024, №016/33/н від 16.09.2024, №016/34/н від 16.09.2024, №016/35/н від 16.09.2024, №016/36/н від 16.09.2024 про оплату заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3% річних за Договором, які залишені Відповідачем без відповіді та задоволення.

Стислий виклад позиції відповідача викладена у відзиві на позовну заяву.

Відповідач зазначає, що Законом «Про акціонерні товариства», так і Статутом АТ «Дніпроазот» встановлено вимоги до погодження значних правочинів, тобто тих, сукупна вартість предмету яких перевищує 10 відсотків вартості активів Позивача, Наглядовою радою останнього. Відтак, враховуючи, що загальна ціна договорів позики, які є предметом спору в даній справі, складала 17,02% вартості активів АТ «Дніпроазот» на дату їх укладення, на укладення зі сторони останнього таких договорів необхідна була згода Наглядової ради Позивача, оформлена відповідним протоколом. Разом з тим, Позивачем ані на дату укладення спірних договорів, ані на дату звернення до суду не було надано Відповідачу протоколу Наглядової ради, яким підтверджувалися б повноваження АТ «Дніпроазот» на укладення спірних договорів позики.

Наведене, на думку Відповідача, може свідчити про вчинення АТ «Дніпроазот», від імені якого діяв Голова правління Сідоров С.Л., правочинів, за якими Позивач стягує грошові кошти в даній справі з порушенням положень п. 17 пп. 9.2.3. пп. 9.2. п. 9 Статуту та ст. 106 Закону України «Про акціонерні товариства».

На думку відповідача, наведені обставини свідчать про ознаки недійсності спірних договорів, а відтак, відсутність підстав для стягнення АТ «Дніпроазот» грошових коштів з ТОВ «ФК «Лемурія» в рамках даної справи, як і цілковиту відсутність підстав для стягнення з Відповідача заявлених АТ «Дніпроазот» сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, що випливає зі встановлених статтею 216 Цивільного кодексу України наслідків недійсності спірних договорів. Окрім того, ТОВ «ФК «Лемурія» додатково повідомляє, що у зв`язку з триваючою повномасштабною війною російської федерації проти України наразі перебуває у скрутному та нестійкому фінансовому становищі.

Позиція позивача викладена у відповіді на відзив на позовну заяву.

Заперечуючи проти позивних вимог, Відповідачем у відзиві висловлено думку про те, що оскільки загальна ціна всіх договорів позики, які є предметом спору в справі, складає 17,02% вартості активів АТ «Дніпроазот» на дату їх укладення, за відсутності згоди Наглядової ради Позивача на це оформленої відповідним протоколом, то ці договори вчинені АТ «Дніпроазот», від імені якого діяв Голова Правління Сідоров С.Л., порушенням положень п. 17 пп.9.2.3. пп.9.2. п.9 Статуту та ст.106 Закону України «Про акціонерні товариства». Тому, на погляд Відповідача, мають про ознаки недійсності спірних договорів та відсутність підстав для стягнення АТ «Дніпроазот» грошових коштів з ТОВ «ФК «Лемурія» в рамках даної справи, і відсутність підстав для стягнення з Відповідача заявлених АТ «Дніпроазот» сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, що випливає зі встановлених статтею 216 Цивільного кодексу України наслідків недійсності спірних договорів.

Позивач вважає наведені твердження необ`єктивними, передчасними, необґрунтованими і суперечливими, та такими, що направлені на безпідставне ухилення Відповідача від виконання зобов`язань щодо повернення Позивачу наданих за спірними договорами коштів, а також направлені на безпідставне ухилення від відповідальності за порушення зобов`язань за спірними договорами.

Позивач зазначає, що Договори укладалися, а позики надавалися Позивачем Відповідачу на прохання Відповідача - листів-звернень щодо надання позик, які Позивач отримував протягом лютого - березня 2023 року. З урахуванням кожного отриманого відповідного листа-звернення Відповідача, виконавчим органом Позивача (Правлінням АТ «Дніпроазот») у відповідності до вимог Статуту АТ «Дніпроазот» в редакції, що діяла на момент спірних відносин, та в межах наданих повноважень були прийняті відповідні рішення про вчинення відповідних правочинів і підписані Головою Правління Сідоровим С.Л. спірні договори. Так, загальна сума всіх позик, наданих на поточний банківський рахунок Відповідача на підставі укладених спірних договорів, становить 580000000,00 грн. і що ця сума перевищує 10% розміру активів Позивача за даними фінансової звітності АТ «Дніпроазот» станом на кінець 2022 року. Але даний факт не є підставою стверджувати про недійсність всіх спірних договорів, які укладалися між Позивачем і Відповідачем, оскільки кожен спірний договір був самостійним правочином, направленим на реальне настання правових наслідків, виконувався Позивачем і має бути виконаний з боку Відповідача також. Позивач стверджує, що всі рішення Правління АТ «Дніпроазот», зокрема стосовно укладання спірних договорів, за період з 15 грудня 2021 року до 27 грудня 2023 року прийняті в межах повноважень та компетенції Правління, тобто є такими, що схвалені вищим органом акціонерного товариства і створюють відповідні цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цих правочинів для АТ «Дніпроазот».

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі

Предметом доказування у даній справі є законність укладених правочинів, наявність порушеного права позивача.

Обставини встановлені судом та докази, що їх підтверджують, висновки суду.

Між Акціонерним товариством "Дніпроазот" як позикодавцем (далі - «Позивач», «позикодавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія" як позичальником (далі - «Відповідач», «позичальник») були укладені договори позики (поворотної фінансової допомоги) №635/23-1 від 10.02.2023, №635/23-2 від 21.02.2023, №635/233 від 27.02.2023, №635/23-4 від 01.03.2023, №635/23-6 від 03.03.2023, №635/23-7 від 06.03.2023, №635/23-8 від 07.03.2023, №635/23-9 від 14.03.2023, №635/23-10 від 17.03.2023, №635/23-11 від 20.03.2023, №635/23-12 від 21.03.2023, №635/23-13 від 22.03.2023, №635/23-14 від 23.03.2023 (далі - «Договори»), умови яких є тотожними.

Відповідно до пункту 1.1 Договорів позикодавець надає позичальнику цільову позику на умовах субординованого боргу, а позичальник зобов`язується використати отриману позику за цільовим призначенням та повернути її позикодавцю в строки та порядок, передбачені даним Договором.

Мета надання позики Позичальнику за цим Договором - поповнення обігових коштів Позичальника для здійснення ним господарської діяльності (пункт 2.1. Договорів).

Відповідно до пункту 4.2 Договорів, позика надається Позичальнику шляхом перерахування Позикодавцем грошових коштів на поточний рахунок Позичальника в установі банку. Позика може надаватися окремими частинами (платежами).

Відповідно до пункту 6.1 Договорів, позика повертається Позикодавцю шляхом перерахування Позичальником грошових вимог на поточний рахунок Позикодавця а установі банку.

Відповідно до пункту 8.1. Договорів, цей договір набирає чинності (є укладеним) з моменту перерахування Позикодавцем Позичальнику грошових коштів в якості позики.

Строк дії Договорів складає 12 (дванадцять) місяців. Сплив строку дії Договору не звільняє Позичальника від обов`язку повернути Позикодавцю позичені кошти в повному обсязі.

З доданих до позовної заяви документів свідчить, що на виконання взятих на себе зобов`язань за вищевказаними Договорами, зокрема, передбачених пунктами 4.1, 4.2, Позивач здійснив перерахування обумовлених сторонами згідно пункту 3.1 Договорів сум позик на поточний банківський рахунок Відповідача, у загальному розмірі 580000000,00 грн, а саме:

1) 50 000 000,00 грн. позики було перераховано Позивачем Відповідачу згідно договору №635/23-1 від 10.02.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №903 від 22.02.2023. Строк повернення позики - до 09.02.2024 (п.5.1 договору №635/23-1 від 10.02.2023);

2) 50 000 000,00 грн. позики було перераховано Позивачем Відповідачу згідно договору №635/23-2 від 21.02.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №904 від 22.02.2023. Строк повернення позики до 20.02.2024 (п.5.1 договору №635/23-2 від 21.02.2023);

3) 50 000 000,00 грн. позики було перераховано Позивачем Відповідачу згідно договору №635/23-3 від 27.02.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №969 від 01.03.2023. Строк повернення позики до 26.02.2024 (п.5.1 договору №635/23-3 від 27.02.2023);

4) 50 000 000,00 грн. позики було перераховано Позивачем Відповідачу згідно договору №635/23-4 від 01.03.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №970 від 01.03.2023. Строк повернення позики - до 29.02.2024 (п.5.1 договору №635/23-4 від 01.03.2023);

5) 50 000 000,00 грн. позики було перераховано Позивачем Відповідачу згідно договору №635/23-6 від 03.03.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №1123 від 06.03.2023. Строк повернення позики - до 01.03.2024 (п.5.1 договору №635/23-6 від 03.03.2023);

6) 50 000 000,00 грн. позики було перераховано Позивачем Відповідачу згідно договору № 635/23-7 від 06.03.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №1124 від 06.03.2023. Строк повернення позики - до 03.03.2024 (п.5.1 договору №635/23-7 від 06.03.2023);

7) 20 000 000,00 грн. позики було перераховано Позивачем Відповідачу згідно договору № 635/23-8 від 07.03.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №1130 від 07.03.2023. Строк повернення позики - до 06.03.2024 (п.5.1 договору №635/23-8 від 07.03.2023);

8) 20 000 000,00 грн. позики було перераховано Позивачем Відповідачу згідно договору № 635/23-9 від 14.03.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №1287 від 15.03.2023. Строк повернення позики - до 13.03.2024 (п.5.1 договору №635/23-9 від 14.03.2023);

9) 40 000 000,00 грн. позики було перераховано Позивачем Відповідачу згідно договору № 635/23-10 від 17.03.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №1332 від 20.03.2023. Строк повернення позики - до 15.03.2024 (п.5.1 договору №635/23-10 від 17.03.2023);

10) 50 000 000,00 грн. позики було перераховано Позивачем Відповідачу згідно договору № 635/23-11 від 20.03.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №1368 від 21.03.2023. Строк повернення позики - до 18.03.2024 (п.5.1 договору №635/23-11 від 20.03.2023);

11) 50 000 000,00 грн. позики було перераховано Позивачем Відповідачу згідно договору № 635/23-12 від 21.03.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №1369 від 21.03.2023. Строк повернення позики - до 19.03.2024 (п.5.1 договору №635/23-12 від 21.03.2023);

12) 50 000 000,00 грн. позики було перераховано Позивачем Відповідачу згідно договору № 635/23-13 від 22.03.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №1405 від 23.03.2023. Строк повернення позики - до 20.03.2024 (п.5.1 договору №635/23-13 від 22.03.2023);

13) 50 000 000,00 грн. позики було перераховано Позивачем Відповідачу згідно договору № 635/23-14 від 23.03.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №1406 від 23.03.2023. Строк повернення позики - до 21.03.2024 (п.5.1 договору №635/23-14 від 23.03.2023).

За вищевказаними договорами Позивач надав Відповідачу позику на загальну суму 580 000 000, 00 грн.

Договори позики містяться в матеріалах справи, а саме в томі-1, арк.с. 60-73, платіжні інструкції в томі-1, арк.с. 74-86. Розрахунок суми боргу міститься в матеріалах справи в томі-1, арк.с. 8.

Судом встановлено, що на виконання умов Договорів Позивач перерахував Відповідачу грошові кошти у сумі 580 000 000, 00 грн, що підтверджується вищевказаними документами.

Відтак, Суд констатує, що Позивачем повністю, належним чином та в строк виконано обов`язки за Договорами.

Відповідно до пункту 6.2 Договорів позика вважається повернутою Позичальником з моменту зарахування всієї грошової суми, що позичалася, на рахунок Позикодавця в установі банку.

Відповідач в порушення вимог пункту 5.1 Договорів як Позичальник не здійснив повернення сум отриманої позики, належних доказів перерахування відповідних грошових коштів на користь Позивача до суду не подав, внаслідок чого, на день прийняття рішення за Відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 580 000 000, 00 грн.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 71 Цивільного кодексу України (позика).

Згідно з частиною 1 статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з статті 526 Цивільного кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2024 в порядку досудового врегулювання спору щодо відновлення порушених прав АТ «Дніпроазот» як сторони правочину Позивачем було направлено на адресу Відповідача претензії №016/24/н від 16.09.2024, №016/25/н від 16.09.2024, №016/26/н від 16.09.2024, №016/27/н від 16.09.2024, №016/28/н від 16.09.2024, №016/29/н від 16.09.2024, №016/30/н від 16.09.2024, №016/31/н від 16.09.2024, №016/32/н від 16.09.2024, №016/33/н від 16.09.2024, №016/34/н від 16.09.2024, №016/35/н від 16.09.2024, №016/36/н від 16.09.2024 про оплату заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3% річних за Договором, які залишені Відповідачем без відповіді та задоволення (копії претензії та докази направлення наявні в матеріалах справи в томі-1, арк.с. 97-125).

Суд зазначає, що Відповідачем не надано доказів сплати Позивачу грошових коштів у розмірі 580 000 000, 00 грн, не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, належними засобами доказування доказів протилежного не довів.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2, 3 статті 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд приходить до висновку, що сума заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 580 000 000, 00 грн документально підтверджена та належним чином доведена, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, згідно пункту 7.2 Договору Сторони погодили, що у випадку неповернення та/або несвоєчасного повернення позики позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, від суми неповернутої та/або несвоєчасно повернутої позики за кожен день прострочення. Нарахування пені за цим пунктом Договору не припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало б бути виконано.

На підставі пункту 7.2 Договору, за порушення Відповідачем встановленого пунктом 5.1 Договорів строку повернення позик, Позивач нарахував пеню, що станом на 05.03.2025 складає 155 980 769,51 грн (розрахунок пені міститься в томі -1, арк.с. 9-15).

Відповідно до частини 1 статті 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України, Позивач нарахував інфляційні втрати та 3% річних.

Розмір інфляційного збільшення суми боргу за період порушення Відповідачем встановленого пунктом 5.1 Договорів строку повернення позик станом на 05.03.2025 складає 71 527 346,43 грн (розрахунок інфляційних втрат міститься в томі -1, арк.с. 16-17).

Розмір 3% річних за період порушення Відповідачем встановленого пунктом 5.1 Договорів строку повернення позик, станом на 05.03.2025 складає 17313254,01 грн (розрахунок 3% річних міститься в томі-1, арк.с. 18-19).

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та на час розгляду справи триває.

Як встановлено судом вище, між відповідачем та позивачем укладено договори позики (поворотної фінансової допомоги).

Як зазначалось вище, згідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно підпункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Проаналізувавши положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статті 1046, 1049 ЦК України, Суд дійшов висновку про те, що на укладені Договори позики (поворотної фінансової допомоги) у даній справі розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Тобто, нараховані позивачем інфляційні втрати, 3% річних та пеня за період прострочення з лютого 2024 року по березень 2025 року у період дії в Україні воєнного стану не підлягає стягненню з відповідача, оскільки, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Аналогічна правова позиція, щодо застосування пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладена Верховним Судом зокрема у постанові від 06.09.2023 у справі №910/8349/22.

Також, Суд приймає до уваги, Постанову Пленуму Верховного Суду від 07 лютого 2025 року №6 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України про звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, у вигляді обов`язку сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення".

В силу частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у постанові від 06.09.2023 у справі №910/8349/22 проаналізувавши положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та ст.ст. 1046, 1049 ЦК України, дійшов висновку про те, що на договори про надання поворотної фінансової допомоги розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Суд, звертає увагу на те, що у п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України законодавець не визначає дату укладання самого договору, а мається на увазі момент виникнення у позичальника прострочення зобов`язання і чи підпадає він під дію, у даному випадку, воєнного стану.

З урахуванням викладеного, оскільки пеня нарахована за період прострочення з лютого 2024 року по березень 2025 року, тобто в період воєнного стану, з урахуванням того, що на спірні правовідносини між сторонами розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 155 980 769, 51 грн - пені, 71 527 346, 43 грн - інфляційних втрат та 17313254,01 грн - 3% річних, оскільки вказана сума підлягає списанню позивачем.

Заперечуючи проти позивних вимог, Відповідачем у відзиві висловлено думку про те, що оскільки загальна ціна всіх договорів позики, які є предметом спору в справі, складає 17,02% вартості активів АТ «Дніпроазот» на дату їх укладення, за відсутності згоди Наглядової ради Позивача на це оформленої відповідним протоколом, то ці договори вчинені АТ «Дніпроазот», від імені якого діяв Голова Правління Сідоров С.Л., порушенням положень п. 17 пп. 9.2.3. пп. 9.2. п. 9 Статуту та ст. 106 Закону України «Про акціонерні товариства».

Тому, на думку Відповідача, мають ознаки недійсності спірних договорів та відсутність підстав для стягнення АТ «Дніпроазот» грошових коштів з ТОВ «ФК «Лемурія» в рамках даної справи, і відсутність підстав для стягнення з Відповідача заявлених АТ «Дніпроазот» сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, що випливає зі встановлених ст. 216 Цивільного кодексу України наслідків недійсності спірних договорів.

Статтею 204 Цивільного кодексу України «Презумпція правомірності правочину» передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 ЦК України).

Суд зазначає, що доводи Відповідача щодо наявності ознак недійсності спірних договорів позики у зв`язку з відсутністю згоди Наглядової ради Позивача на їх укладення є необґрунтованими та не підтверджені належними правовими підставами. Саме по собі посилання на перевищення встановлених Статутом Позивача повноважень або недотримання внутрішніх корпоративних процедур не є достатнім для автоматичного висновку про недійсність правочинів без встановлення передбачених законом підстав та обставин їх вчинення.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України спірні договори користуються презумпцією правомірності, яка не спростовується виключно запереченнями Відповідача щодо порядку їх укладення. При цьому Відповідачем не наведено достатнього правового обґрунтування наявності передбачених статтями 203, 215 Цивільного кодексу України підстав для визнання спірних договорів недійсними, а також не зазначено про наявність судового рішення, яким такі договори визнано недійсними.

Отже, до моменту спростування презумпції правомірності спірних правочинів у встановленому законом порядку відсутні підстави для посилання на їх недійсність як на обставину, що виключає виникнення у Відповідача обов`язку виконати взяті на себе договірні зобов`язання. Відповідно, посилання Відповідача на наслідки недійсності правочинів, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України, є передчасними та не можуть самі по собі слугувати підставою для заперечення проти стягнення заборгованості, заявлених Позивачем.

З огляду на викладене, твердження Відповідача про недійсність спірних договорів позики та відсутність підстав для задоволення позовних вимог є безпідставними, не спростовують заявлених Позивачем вимог і не можуть бути прийняті судом як належне обґрунтування для відмови в позові.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 1 059 800, 00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія" (49081, місто Дніпро, проспект Мануйлівський, будинок 73, кімната 208, код ЄДРПОУ 43275848) на користь Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, місто Кам`янське, вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, код ЄДРПОУ 05761620) заборгованість основного боргу в сумі 580 000 000, 00 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 059 800, 00 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат - відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно статей 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано - 16.10.2026.

СуддяЮ.Ю. Первушин