Рішення № 140652378, 14.10.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 жовтня 2026 рокуСправа № 903/839/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ЮКОЙЛ", м. Біла Церква, Київська обл.

до відповідача: Державного підприємства "Волиньвугілля", м. Нововолинськ, Волинська обл.

про стягнення 59 641,65 грн

Суддя Шум М.С.

Без виклику (повідомлення) представників сторін

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СП ЮКОЙЛ" в позовній заяві від 04.09.2026 просить суд стягнути з Державного підприємства "Волиньвугілля" заборгованість за договором №25 від 18.11.2025 про закупівлю товару за результатами відкритих торгів з особливостями №UA-2025-10-20-010819-а в розмірі 57 432,00 грн, 3 % річних в сумі 646,04 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 563,61 грн та понесені судові витрати.

Також просить визначити в рішенні суду, що нарахування 3% річних на суму заборгованості має здійснюватися до моменту виконання рішення суду та розраховуватися за наступною формулою: (сума заборгованості) х 3% х (кількість днів прострочення) : (кількість днів у році).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за вищевказаним договором щодо оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 15.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Товариству з обмеженою відповідальністю "СП ЮКОЙЛ" в найкоротші строки з моменту отримання цієї ухвали надати суду реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг на виконання вимог ч. 7 ст. 162 ГПК України.

18.09.2026 через «Електронний суд» від позивача надійшла заява з реквізитами рахунку та довідкою про відкритий рахунок, на виконання вимог ухвали суду від 15.09.2026.

16.09.2026 через «Електронний суд» від Державного підприємства "Волиньвугілля" надійшла заява про визнання позовних вимог у повному обсязі, вирішення питання про повернення позивачу 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 236 ГПК України якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1,2,4,5 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Враховуючи визнання позову відповідачем Державним підприємством "Волиньвугілля", дослідивши письмові докази по справі, суд на підставі ч. 4 ст. 191 ГПК України ухвалює рішення про задоволення позову з огляду на наступне.

18.11.2025 між Товариство з обмеженою відповідальністю "СП ЮКОЙЛ" та Державним підприємством "Волиньвугілля" укладено договір №25 про закупівлю товару за результатами відкритих торгів з особливостями №UA-2025-10-20-010819-а (далі Договір).

Згідно п. 1.1. та п. 1.2. Договору позивач зобов`язується поставити відповідачу мастильні засоби (код за ДК 021:2015-09210000-4 Мастильні засоби) (далі Товар), а відповідач зобов`язується прийняти і оплатити такий Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 3.1. Договору, поставка узгодженої партії Товару здійснюється на умовах DDP (згідно Правил ІНКОТЕРМС-2020), транспортом Постачальника або Перевізника за рахунок Постачальника, на фактичну адресу Відокремлених підрозділів Замовника:

- ВП «Шахта «Бужанська: вул. Інтернаціональна, 62, с. Бортнів, Володимир-Волинський район, Волинська область, 45310, Україна.

- ВП «Волиньвантажтранс»: вул. Генерала Р. Шухевича, 118, м.Нововолинськ, Володимир-Волинський район, Волинська область, 45310, Україна.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що поставка здійснюються партіями, протягом строку дії договору, відповідно до потреб Замовника (згідно заявки/ замовлення) та реального фінансування закупівлі. Поставка партії Товару здійснюється протягом 7 (семи) робочих днів з моменту отримання заявки від Замовника.

На виконання умов зазначеного Договору ТОВ «СП ЮКОЙЛ» здійснило поставку товару на адресу ДП «Волиньвугілля» на загальну суму 57 432,00 грн.

Факт здійснення господарських операцій з поставки товару, їх обсяг та вартість підтверджуються, зокрема, складеними ТОВ «СП ЮКОЙЛ» та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними, а саме: податковою накладною № 897 від 10.02.2026 - на суму 15 720,00 грн; податковою накладною № 3284 від 27.02.2026 - на суму 30 699,60 грн; податковою накладною № 3235 від 24.03.2026 - на суму 11 012,40 грн.

Відповідно до п. 2.3 Договору оплата за поставлений Товар здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів після отримання відповідної партії Товару та підписання Сторонами накладних/видаткових накладних.

Датою поставки Товару є дата підписання видаткової та/або товарно-транспортної накладної Сторонами (п. 2.4 Договору).

Як зазначає позивач, ТОВ «СП ЮКОЙЛ» належним чином виконало взяті на себе договірні зобов`язання та здійснило поставку Товару ДП «Волиньвугілля» на загальну суму 57 432,00 грн.

Поставлений Товар був фактично отриманий ДП «Волиньвугілля». Будь-яких претензій щодо кількості, якості, асортименту чи комплектності поставленого Товару відповідачем позивачу заявлено не було.

З урахуванням встановленого п. 2.3. Договору 30-денного строку оплати отриманого Товару, граничні строки виконання Відповідачем грошових зобов`язань за здійсненими поставками становили:

- за поставкою від 10.02.2026 на суму 15 720,00 грн - 12.03.2026 року;

- за поставкою від 27.02.2026 на суму 30 699,60 грн -29.03.2026 року;

- за поставкою від 24.03.2026 на суму 11 012,40 грн - 23.04.2026 року.

Проте у встановлені Договором строки відповідач свого обов`язку щодо оплати фактично отриманого Товару не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася заборгованість у загальному розмірі 57 432,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Укладений між сторонами договір №25 від 18.11.2025 про закупівлю товару за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У зв`язку із порушенням відповідачем строку оплати фактично отриманого товару, встановленого п. 2.3. Договору, вимога позивача про стягнення з відповідача 57 432,00 грн заборгованості за поставлений товар на підставі договору №25 від 18.11.2025 про закупівлю товару підлягає до задоволення.

Згідно приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунки позивача, встановив, що нараховані 3 % річних у розмірі 646,04 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 563,61 грн є підставними та підлягають до задоволення.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ст. 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що відповідач у заяві від 16.09.2026 визнає позовні вимоги у повному обсязі.

Заява відповідача про визнання позову підписана керівником Лигачем Дмитром Юрійовичем (виконуючий обов`язки генерального директора), не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

Отже, суд дійшов висновку про прийняття заяви відповідача про визнання позову та задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Як визначає ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

Згідно з ст.130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Товариством з обмеженою відповідальністю "СП ЮКОЙЛ" при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №8083 від 27.08.2026.

Таким чином 50% сплаченого судового збору в розмірі 1 664,00 грн підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "СП ЮКОЙЛ" на підставі ст.130 ГПК України, у зв`язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті.

Решта витрат по сплаті судового збору в розмірі 50% 1 664,00 грн слід покласти на відповідача, відповідно до ст.129, 130 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 46, 129, 130, 191, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Волиньвугілля" (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, буд. 1, код ЄДРПОУ 32365965) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ЮКОЙЛ" (09113, Київська обл., Білоцерківський р-н, місто Біла Церква, вул. Пулюя Івана, буд. 48-А, код ЄДРПОУ 31852954, IBAN: НОМЕР_1 , АТ «ОТП Банк», МФО 300528) заборгованість в розмірі 57 432,00 грн, 3 % річних в сумі 646,04 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 563,61 грн та 1 664,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення у справі №903/839/26, нараховувати 3% річних на суму заборгованості у розмірі 57 432,00 грн до моменту виконання рішення суду та розраховувати за наступною формулою: (сума заборгованості) х 3% х (кількість днів прострочення) : (кількість днів у році).

3. Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області повернути із Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "СП ЮКОЙЛ" (09113, Київська обл., Білоцерківський р-н, місто Біла Церква, вул. Пулюя Івана, буд. 48-А, код ЄДРПОУ 31852954, IBAN: НОМЕР_1 , АТ «ОТП Банк», МФО 300528) 1 664,00 грн судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції №8083 від 27.08.2026.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя Микола ШУМ