Ухвала суду № 140651560, 07.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/19925/25

Провадження №2-п/522/139/26

УХВАЛА

07 жовтня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Головей-Станіславчук К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Мельник Альони Сергіївни про перегляд заочного рішення у цивільній справ за позовною заявою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 20.04.2026 у справі №522/19925/25 позов Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надміру виплачену допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі в розмірі 120 000,00 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

09.06.2026 до Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мельник А.С., занійшла заява про перегляд заочного рішення, у якій заявник просить визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду та поновити цей строк, переглянути й скасувати заочне рішення від 20.04.2026 та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Заява обґрунтована тим, що відповідач дізналася про існування судового рішення 19.05.2026, не була належним чином повідомлена про розгляд справи, не знала про наявність судового провадження та була позбавлена можливості подати відзив на позовну заяву і надати свої заперечення. ОСОБА_1 на момент подання заяви про отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та на момент початку повномасштабної збройної агресії була зареєстрована і проживала у АДРЕСА_1 . На підтвердження зазначених обставин у заяві наведено посилання на квитанції про сплату комунальних послуг за місцем проживання у 2022 році.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02.07.2026 прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_1 адвоката Мельник Альони Сергіївни про перегляд заочного рішення Приморського районного суду міста Одеси від 20.04.2026, призначено заяву до розгляду у відкритому судовому засіданні на 30.09.2026.

У судовому засіданні 30.09.2026 представник відповідача підтримала заяву про перегляд заочного рішення та просила її задовольнити, представник позивача заперечувала проти задоволення заяви та просила залишити її без задоволення.

На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 07.10.2026.

Дослідивши обставини справи, надавши оцінку доводам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч. 3 ст. 287 ЦПК України У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, ЦПК України встановлює можливість перегляду ухваленого місцевим судом заочного рішення цим же судом без необхідності звернення до апеляційного суду за умови, що причини, які зумовили неприйняття відповідачем участі у розгляді справи, визнані судом поважними, а докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У постанові від 04.07.2024 у справі № 761/7879/22 Верховний Суд зазначив: «Тлумачення статей 286, 287 ЦПК України в сукупності із частиною першою статті 288 ЦПК України дає підстави для висновку, що в разі, коли відповідач не довів наявність поважних причин неявки в судове засідання та неподання відзиву, а також не подав доказів по суті справи, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення. Для застосування повноважень, передбачених у частині третій статті 287 ЦПК України, суд звертає увагу, по-перше, на подання доказів по суті справи, які потенційно можуть змінити висновки по суті спору, викладені в заочному рішенні, та, по-друге, звертає увагу на існування і доведеність поважних причин, через які відповідач не зміг з`явитися на судове засідання, а також подати відзив, у зв`язку із чим і було ухвалене заочне рішення.»

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Згідно п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Суд встановив, що до ухвалення заочного рішення від 20.04.2026 в даній цивільній справі, на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , двічі направлялася поштова кореспонденція з ухвалою про відкриття провадження по справі та судовими повістками, однак кореспонденцію не вручено з відмітками листоноші «Адресат відсутній за вказаною адресою». Ця ж адреса вказана відповідачем і при зверненні до суду із заявою про перегляд заочного рішення в даній справі.

Отже, відповідач була належним чином сповіщена про дату, час і місце розгляду справи.

Як вбачається із змісту заяви про перегляд заочного рішення, заявник посилається на те, що суд надав невірну оцінку обставинам справи, оскільки заявник на момент подання заяви про виплату була зареєстрована та фактично проживала у місті Мелітополі Запорізької області.

На підтвердження вказаної обставини відповідач надала копії платіжних інструкцій про оплату ОСОБА_2 житлово-комунальних послуг.

З наданих платіжних інструкцій вбачається, що вони софрмовані в електронній формі, а оплата за ними здійснювалась через інтернет-банкінг, а не у відділенні банку у м. Мелітополі. Платником у вказаних платіжних документах зазначена ОСОБА_2 .

За таких обставин, надані платіжні інструкції не можуть прийняті судом як належний та достатні доказ фактичного проживанні відповідача у м. Мелітополі станом на 24.02.2022.

Інші докази відповідач не надала.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, наведені в заяві заперечення проти позовних вимог та посилання на квитанції про сплату комунальних послуг не дають підстав для висновку про наявність нових істотних доказів, які спростовують установлені судом обставини та мають істотоне значення для правильного вирішення справи та можгли б змінити висновки суду.

Враховуючи підтвердження матеріалами справи належного повідомлення відповідача про розгляд справи та не надання заявником доказів, які мають істотне значення для вирішення справи та могли б змінити висновки суду, викладені у заочному рішення, що свідчить про відсутність сукупності обставин для скасування заочного рішення, визначених ч. 1 ст. 288 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про скасування заочного рішення суду.

Керуючись статтями 81, 127, 284288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Мельник Альони Сергіївни про перегляд заочного рішення у цивільній справ за позовною заявою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текс ухвали суду складений 13.10.2026.

Суддя Ю.В. Чорнуха