Рішення № 140651452, 01.10.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/713/26

Провадження № 2/496/2112/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Портної О.П.,

за участю:

секретаря Сурженко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до

відповідача: Біляївської міської ради Одеського району Одеської області, код ЄДРПОУ 33579244, юридична адреса: пр. Незалежності, буд. 9, м. Біляївка, Одеський район, Одеська область, індекс 67602,

вимоги позивача: про визнання права спадкування,

позивач повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився, але представник надала до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача,

представник відповідача повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи за без участі сторони відповідача, -

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. 21.01.2026 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Біляївської міської ради Одеського району Одеської області (далі відповідач), в якому просить визнати за ним право на спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 баби, ОСОБА_2 .

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що біологічними батьками заявника є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . 02.12.1992 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на « ОСОБА_6 ». У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 своїх батьківських прав, заявника усиновив його вітчим, тому його прізвище було змінене з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_6 », а по-батькові з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ». ІНФОРМАЦІЯ_3 помер біологічний батько заявника ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його біологічна баба по лінії батька ОСОБА_2 , спадкоємцем якої відповідно до ст. 1266 ЦК України являється заявник. Спадщина, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 складається з земельної ділянки площею 0,1390 гектарів, кадастровий номер 5121010100:02:003:0321. З метою оформлення своїх спадкових прав ОСОБА_1 звернувся до Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про прийняття спадщини, але йому було відмовлено та надано роз`яснення щодо необхідності звернення до суду з питання спадкування. Заявник є єдиним спадкоємцем після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Єдиною можливістю довести право заявника на спадкове майно є звернення до суду із заявою про визнання права на спадкування.

3. Відповідач до суду відзив на позов не надав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. До матеріалів справи позивачем було долучене клопотання про витребування доказів. (а.с. 4)

5. Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, але представник надала до суду заяву про проведення судового засідання без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, на їх задоволенні наполягала. (а.с. 53)

6. Представник відповідача будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, але надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги позивача залишив на розсуд суду. (а.с. 44)

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

7. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2026 року, цивільну справу № 496/713/26, передано на розгляд головуючій судді Біляївського районного суду Одеської області Портній О.П. (а.с. 20)

8. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 22.01.2026 року було відкрито загальне позовне провадження по справі з проведенням підготовчого судового засідання та задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Окрім того відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву. (а.с. 21-22)

9. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 08.04.2026 року закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. (а.с. 49)

10. Верховний Суд у своїй Постанові від 29.04.2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

11. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

12. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_10 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 01.02.1968 року Гниляківською сільською радою Біляївського району Одеської області, а/з № 13. (а.с. 10)

13. ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_1 , батьками якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 13.04.1995 року відділом реєстрації актів цивільного стану Біляївського району Одеської області, а/з № 119. (а.с. 9)

14. Рішенням Біляївського районного суду від 06.03.1991 року по справі № 2-72/1991 р. шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано. Рішення набуло законної сили 16.03.1991 року. (а.с. 37)

15. Рішенням виконавчого комітету Біляївської районної ради народних депутатів «Про усиновлення неповнолітнього ОСОБА_12 » № 33 від 31.03.1995 року, ОСОБА_5 надано дозвіл на усиновлення ОСОБА_12 , 1990 року народження та задоволено прохання ОСОБА_5 та вирішено записати його батьком неповнолітнього, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_6 », по-батькові з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_9 », а також зобов`язав відділ РАГС внести відповідні зміни в актовий запис про народження ОСОБА_12 . (а.с. 14)

16. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 22.05.2017 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, а/з № 5487. (а.с. 8)

17. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 12.12.2024 року Біляївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а/з № 892. (а.с. 7)

18. З копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін у зв`язку з усиновленням № 00048523928 від 17.12.2024 року вбачається, що в а/з № 119, складений 11.06.1990 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області про народження ОСОБА_12 були внесені зміни на підставі рішення про усиновлення № 33 від 31.03.1995 року, а саме змінено прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_6 » та по-батькові дитини з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 , а також змінені відомості про батька на « ОСОБА_5 ». (а.с. 16)

11. Відповідно до копії довідки № 501, виданої 31.03.2025 року Біляївською міською радою Одеського району Одеської області, разом з ОСОБА_2 , на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованих не було. (а.с. 13)

19. Листом від 13.06.2025 року, за вих. № 1562/01-16, Біляївська державна нотаріальна контора Одеської області повідомила ОСОБА_1 про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на його ім`я у зв`язку з тим, що рішенням суду про його усиновлення не збережений правовий зв`язок між ним, як усиновленим, та його бабою за походженням. Рекомендовано звернутися до суду з питання спадкування. (а.с. 11)

20. Актом, складеним 02.10.2025 року депутатом Біляївської міської ради Одеського району Одеської області в присутності свідків, встановлено, що ОСОБА_2 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважала ОСОБА_1 своїм онуком, який періодично спілкувався з нею та надавав посильну матеріальну допомогу. (а.с. 15)

21. З копії спадкової справи № 191/2025, заведеної 01.04.2025 року щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , вбачається що її заведено за заявою ОСОБА_1 . Інших спадкоємців за законом та заповітом не має. (а.с. 26-42)

22. Відповідно до копії Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 80665520 від 01.04.2025 року, інші спадкові справи щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на території України не заводилися. (а.с. 30)

23. На випадок своєї смерті ОСОБА_2 заповіту не склала, спадковий договір не укладала, що підтверджується копією Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 80665544 від 01.04.2025 року. (а.с. 31)

V. Оцінка Суду.

24. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

25. Згідно зі ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

26. Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

27. Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

28. Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

29. Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті та з урахуванням релевантних джерел права суд прийшов до наступного висновку.

30. Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого ст. 282 цього Кодексу (ч. 1 ст. 207 СК України).

31. Відповідно до ч. 1 ст. 232 СК України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. При усиновленні дитини однією особою ці права та обов`язки можуть бути збережені за бажанням матері, якщо усиновлювачем є чоловік, або за бажанням батька, якщо усиновлювачем є жінка.

32. Згідно з ч. 2 ст. 232 СК України якщо після смерті одного з батьків дитини або розірвання шлюбу з особою, визнаною судом недієздатною, другий з батьків дитини вступив у повторний шлюб і його дружина, чоловік у повторному шлюбі бажають усиновити дитину, баба, дід дитини з боку того з батьків, хто помер або визнаний недієздатним, рідні брати, сестри дитини мають право подати до суду заяву про збереження між ними та дитиною, яку усиновлюють, правового зв`язку. Суд розглядає таку заяву одночасно із заявою про усиновлення і задовольняє її, якщо це відповідає інтересам дитини.

33. Відповідно до ч. 3 ст. 1260 ЦК України якщо за рішенням суду про усиновлення збережений правовий зв`язок між усиновленим та його бабою, дідом, братом та сестрою за походженням, то у разі смерті його баби, діда за походженням усиновлений має право на спадкування за правом представлення, а у разі смерті його брата, сестри за походженням - має право на спадкування як спадкоємець другої черги. У разі смерті усиновленого його баба, дід, брат, сестра за походженням, з якими був збережений правовий зв`язок, спадкують на загальних підставах.

34. Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

35. 20.06.1969 року Законом України № 2006-VII був затверджений Кодекс про шлюб та сім`ю України.

36. Частиною 1 статті 102 вказаного Кодексу було закріплено, що усиновлення дітей провадиться за заявою особи, яка бажає усиновити дитину, у судовому порядку.

37. Але, Законом України «Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб та сім`ю Української РСР» № 2488-XII від 23.06.1992 року, статтю 102 Кодексу про шлюб та сім`ю України, було викладено в редакції: «Усиновлення провадиться рішенням державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах Рад народних депутатів на прохання особи, яка бажає усиновити дитину». Вказані зміни діяли на момент постановлення рішення про усиновлення заявника.

38. За рішенням виконавчого комітету Біляївської районної ради народних депутатів заявник був усиновлений ОСОБА_5 . Однак цим рішенням не було вирішено питання про збереження правового зв`язку між усиновленим та його бабою за походженням за висхідною лінією батька, ОСОБА_2 .

39. Усиновлення є по своїй суті правоприпиняючим та правовстановлюючим юридичним фактом.

40. У сфері спадкового права правоприпиняючий ефект полягає в тому, що з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням (абз. 1 ч. 1 ст. 232 СК, ч. 2 ст. 117 КпСШ України). Завдяки припиненню правового зв`язку поміж усиновленим і його батьками усиновлений та його нащадки не спадкують за законом після смерті батьків усиновленого, інших його родичів за походженням по висхідній лінії. Батьки усиновленого та інші його родичі за походженням по висхідній лінії не спадкують за законом після смерті усиновленого та його нащадків (ч. 2 ст. 1260 СК України, ч. 2 ст. 532 ЦК України, в редакції чинній на момент усиновлення).

41. Відповідно правостворюючий ефект зводиться до того, що з моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов`язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням (ч. 3 ст. 232 СК України).

42. При аналізі законодавства, чинного на момент усиновлення та на момент розгляду даної справи, Судом встановлено, що в період винесення рішення про усиновлення чинним законодавством було передбачено, що при бажанні матері, якщо усиновитель чоловік, або батька, якщо усиновитель жінка, може бути збережений правовий зв`язок між дитиною та родичами за висхідною лінією. Тобто, на момент усиновлення заявника, одноособове право на збереження правового зв`язку між дитиною, яку усиновив її чоловік, та родичами по лінії батька, мала лише мати дитини. Родичі не мали процесуального інструменту вплинути на збереження відносин.

43. Кодекс про шлюб та сім`ю України (КпШС), який діяв з 1970 року по 2004 рік, не містив норми про можливість подання бабою, дідом, братами чи сестрами заяви до суду про збереження правового зв`язку з дитиною, яку усиновлюють. Цей правовий інститут є повністю новим і з`явився лише в сучасному Сімейному кодексі України, який було прийнято 10.01.2002 року та набрав законної чинності 01.01.2004 року.

44. Відповідно до сімейного законодавства допускається збереження правового зв`язку при усиновленні дитини: а) однією особою за бажанням матері, якщо усиновлювачем є чоловік, або за бажанням батька, якщо усиновлювачем є жінка (абз. 2 ч. 1 ст. 232 СК України); б) після смерті одного з батьків дитини або розірвання шлюбу з особою, визнаною судом недієздатною, і якщо другий з батьків дитини вступив у повторний шлюб і його дружина, чоловік у повторному шлюбі бажають усиновити дитину, баба, дід дитини з боку того з батьків, хто помер або визнаний недієздатним, рідні брати, сестри дитини мають право подати до суду заяву про збереження між ними та дитиною, яку усиновлюють, правового зв`язку. Суд розглядає таку заяву одночасно із заявою про усиновлення і задовольняє її, якщо це відповідає інтересам дитини (ч. 2 ст. 232 СК України).

45. Тлумачення вказаних норм надає можливість зробити декілька важливих висновків: по-перше, збереження правового зв`язку поміж усиновленою дитиною та батьком (матір`ю) чи її родичами допустиме, коли усиновлення відбувається тільки однією особою; по-друге, для збереження правового зв`язку усиновлення повинно здійснюватися особою, яка має правовий статус подружжя другого з батьків усиновленої дитини; по-третє, збереження правового зв`язку може відбуватися винятково за перелічених в законі підстав; по-четверте, про збереження правового зв`язку з іншими родичами (бабою, дідом, братом та сестрою за походженням) має бути вказано в резолютивній частині рішення суду про усиновлення.

46. Разом з тим, як судом встановлено усиновлення відбулося на підставі рішення виконавчого комітету Біляївської районної Ради народних депутатів, а не в судовому порядку.

47. Також, чинним законодавством, яке діяло на момент усиновлення, передбачалося, що усиновлення може бути проведено без згоди батьків, якщо батьки понад 6 місяців не проживають разом з дитиною і без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги і турботи. (п. 4 ст. 106 КпСШ України)

48. З рішення виконавчого комітету Біляївської районної Ради народних депутатів «Про усиновлення неповнолітнього ОСОБА_12 » № 33 від 31.03.1995 року, судом встановлено, що усиновлення вказаної особи відбулося без згоди батька, в зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів. Отже, як сам біологічний батько, так і родичі по його лінії (баба, дід тощо) були позбавлені можливості виявити бажання зберегти правовий зв`язок з дитиною.

49. Судом встановлено, що, на момент усиновлення, закон не врегульовував питання збереження правового зв`язку між усиновленим та його бабою за заявою останньої, так як згідно чинного на той момент законодавства лише мати дитини (в даному випадку) була наділена правом виявити/не виявити бажання зберегти вказаний зв`язок.

50. Але, разом з тим, з копії Акту, складеного 02.10.2025 року депутатом Біляївської міської ради Одеського району Одеської області, справжність підпису якого засвідчено секретарем Біляївської міської ради Одеського району Одеської області, Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 збереглися фактичні родинні відносини. Відповідач не заперечує та не спростовує даного факту.

51. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

52. Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).

53. Для приватного права апріорі властивою є така засада як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

54. В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року в справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18).

55. Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як «одержання права на спадкування наступною чергою» (ч. 2 ст. 1258 ЦК України) та «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» (ч. 2 ст. 1258 ЦК України) стосується другої - п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.05.2018 року в справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18).

56. На «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом» в межах певної черги впливають так юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (ст. 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (ст. 1266 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (ч. 2 ст. 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (ст. 1276 ЦК України); збереження правового зв`язку при усиновленні (ч. 3 ст. 1260 ЦК України). Зміна суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом стосується першої - п`ятої черги (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.05.2018 року в справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18).

57. В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 03.05.2018 року в справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18)).

58. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки, що визначається ст. 1261 ЦК України.

59. Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. (ч. 1 ст. 1266 ЦК України)

60. Аналіз статті 1266 ЦК України свідчить, що спадкування за правом представлення - це такий порядок набуття права на спадкування за законом при якому спадкоємці п`ятої черги включаються до складу першої, другої чи третьої черги замість спадкоємця внаслідок того, що він помер до відкриття спадщини. По своїй суті спадкування за правом представлення - це специфічний порядок набуття права на спадкування за законом, і він не є окремою підставою або видом спадкування. У такому разі суб`єктами спадкування за правом представлення будуть певні спадкоємці за законом. Спадкування за правом представлення надає можливість спадкоємцям п`ятої черги за законом переміститися у вищу чергу (першу, другу або третю чергу). Тлумачення абзацу 2 частини першої статті 1265 ЦК України дозволяє зробити висновок, що ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. Ступінь є свого роду одиницею вимірювання споріднення поміж родичами за походженням. Він надає можливість встановити «відстань» між спорідненими особами (родичами за походженням). Причому така «відстань» може характеризувати як більш близьке споріднення, так і віддалене. Як наслідок - чим далі біологічно особи знаходяться одна від одної, тим більший порядковий ступінь споріднення їх пов`язує».

61. Якщо за рішенням суду про усиновлення збережений правовий зв`язок між усиновленим та його бабою, дідом, братом та сестрою за походженням, то у разі смерті його баби, діда за походженням усиновлений має право на спадкування за правом представлення, а у разі смерті його брата, сестри за походженням - має право на спадкування як спадкоємець другої черги. (ч. 3 ст. 1260 ЦК України)

62. Суд констатує, що сімейні стосунки мають «складний» характер, і сім`я може переживати як найкращі, так й найгірші часи. Так, заявник був усиновлений чоловіком у повторному шлюбі матері дитини. Нормативні умови для подання бабою за походженням до суду заяви про збереження між нею та заявником (дитиною, яку усиновлюють) правового зв`язку (ч. 2 ст. 232 СК України), були відсутні. Окрім того процесуальним законодавством і на даний момент не передбачено розгляд такої заяви окремо від заяви про усиновлення. Тобто як сам заявник, так і родичі по висхідній лінії батька позбавлені можливості процесуально зберегти та/або відновити правовий зв`язок між собою.

63. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

64. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

65. Виходячи із принципу дизпозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, оцінюючи доводи сторони позивача, беручи до уваги те, що ОСОБА_2 , є бабою за походженням за висхідною лінією батька, Суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та встановити за позивачем право на спадкування за правом представлення, передбачене ч. 3 ст. 1260 ЦК України, без зміни черговості одержання права на спадкування.

Керуючись ст.ст. 13, 76-81, 83, 89, 95, 259, 263, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, Суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Біляївської міської ради Одеського району Одеської області, про визнання права спадкування задовольнити.

2. Встановити за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , право на спадкування за правом представлення, передбачене ч. 3 ст. 1260 ЦК України, без зміни черговості одержання права на спадкування, щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

3. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення якщо така адреса відсутня.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

6. Повний текст рішення складено 01.10.2026 року.

Суддя О.П. Портна