Рішення № 140651282, 15.09.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/9413/26

Провадження № 2/686/6838/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Павловської А.А.,

з участю секретаря судового засідання Солдатової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна (представник Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області) про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вище зазначеним позовом про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що в провадженні дізнавачів Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області перебуває кримінальне провадження №12023243560000061. Надмірна тривалість досудового розслідування призвела до моральних страждань, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин, необхідністю відвідування органів досудового розслідування, неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність, підривом репутації тощо. Таким чином, позивач зазначає, що має право на компенсацію від держави Україна за невиконання державою свого позитивного зобов`язання щодо проведення ефективного розслідування злочину, та просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 85000000,00 грн.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності. Також подав заперечення на відзив, в якому просив задовольнити позов в повному обсязі, адже відповідач не подав до суду доказів на зменшення своєї вини.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, подав до суду відзив на позов, в якому просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що позивачем не доведено усіх складових відповідного заявленого ним делікту, а протиправних дій зі сторони слідчих ГУНП допущено не було. Досудове розслідування в кримінальному провадженні триває, в ході слідчих дії (даними судово-медичного обстеження) було спростовано доводи ОСОБА_1 про наявність у нього станом на 08.05.2023 будь-яких тілесних ушкоджень, що підтверджується матеріалами кримінального провадження. Також позивач систематично звертається до суду з вимогами до органів державної влади та оскаржує рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, подає позови про відшкодування шкоди, за наслідками чого рішеннями суду вже неодноразово було відмовлено в задоволенні його вимог.

За таких обставин суд вважає за можливе судовий розгляд справи провести за відсутності позивача та представника відповідача в судовому засіданні, ухваливши рішення суду на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в позові слід відмовити з таких мотивів.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 17.08.2026 у справі № 686/994/26 у справі між тими самими сторонами встановлено, що 06 травня 2023 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження №12023243560000061 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

08 травня 2023 року старшим дізнавачем СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області призначено судово-медичну експертизу в кримінальному провадженні №12023243560000061, щодо наявності тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 , встановлення характеру, кількості, локалізації та механізму утворення, ступеня важкості отриманих потерпілим тілесних ушкоджень.

12 травня 2023 року старшим дізнавачем СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області було допитано у якості потерпілого ОСОБА_1

12 травня 2023 року старшим дізнавачем СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області допитано свідка.

16 травня 2023 року отримано висновок експерта №248, відповідно до даних судово-медичного обстеження у ОСОБА_1 , станом на 08 травня 2023 року будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено.

30 травня 2023 року старшим дізнавачем СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області винесено постанову про закриття кримінального провадження №12023243560000061 на підставі ч. 1 п. 2 ст. 284 КПК України.

30 листопада 2023 року ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 686/27338/23 Приступи Д.І. скасовано постанову про закриття кримінального провадження від 30 травня 2023 року.

22 грудня 2023 року старшим дізнавачем СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області оглянуто відеозапис з місця події.

27 грудня 2023 року старшим дізнавачем СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області винесено постанову про закриття кримінального провадження №12023243560000061 на підставі ч. 1 п. 2 ст. 284 КПК України.

19 лютого 2024 року ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Приступи Д.І. скасовано постанову про закриття кримінального провадження від 27 грудня 2023 року.

09 листопада 2024 року начальником СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області сформовано та надіслано запит до начальника Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області щодо складу слідчо-оперативної групи (далі СОГ), яка здійснювала реагування на дану подію, а також щодо відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів працівників СОГ.

09 листопада 2024 року начальником СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області сформовано та надіслано запит до начальника Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, чи здійснювали поліцейські офіцери громади виїзд на звернення ОСОБА_1 щодо даної події, а також щодо відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів.

14 листопада 2024 року отримано відповідь на запит від начальника Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області щодо інформації про реагування на повідомлення по зверненню ОСОБА_1 поліцейським офіцером громади.

14 листопада 2024 року отримано відповідь на запит від начальника Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області щодо складу СОГ, який здійснював реагування на повідомлення по зверненню ОСОБА_1

08 листопада 2024 року начальником СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області допитано свідка .

12 листопада 2024 року начальником СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області допитано в якості свідка (працівника поліції, який перебував у складі СОГ) .

13 листопада 2024 року начальником СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області допитано в якості свідка (працівника поліції, який перебував у складі СОГ) .

15 листопада 2024 року начальником СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області допитано в якості свідка (працівника поліції, який перебував у складі СОГ) .

28 лютого 2025 року дізнавачем СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області направлено запит до директора ДП «Хмельницьке» стосовно відеозаписів з камер відеоспостереження, які знаходяться на території вказаної установи.

14 липня 2025 року Хмельницькою окружною прокуратурою було надано вказівки прокурору Хмельницької окружної прокуратури у кримінальному провадженні №12023243560000061 від 06.05.2023, за ч. 1 ст. 125 КК України.

18 липня 2025 року прокурором окружної прокуратури було направлено начальнику СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області вказівки у кримінальному провадженні №12023243560000061, в порядку ч. 2 ст. 36 КПК України.

12 серпня 2025 року дізнавачем СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області надано прокурору Хмельницької окружної прокуратури відповідь на вказівки із зазначенням проведених дій у кримінальному провадженні.

Постановами дізнавача сектору дізнання відділення поліції №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області від 03 квітня 2025 року було частково задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.

Ухвалами слідчих суддів Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2024 року, 25 липня 2024 року, 29 липня 2024 року, 14 листопада 2024 року, 21 листопада 2024 року скарги ОСОБА_1 на постанови про відмову в задоволенні його клопотань залишено без розгляду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Розмір грошового відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та, з урахуванням інших обставин, зокрема, тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому, виходити слід із засад розумності, виваженості та справедливості.

Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання та приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження з нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік і стан здоров`я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен установити, чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, установити причинно-наслідковий зв`язок і визначити сумірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам (постанова Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17).

Аналіз статей 11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом (стаття 1167 ЦК України).

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Ними передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є необхідною, однак не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які підлягають доведенню у відповідних спорах. Підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди.

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №197/1330/14-ц вказано, що причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі №916/1423/17 (провадження №12-208гс18) вказано, що застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні кожного окремого спору про відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №750/1591/18-ц (провадження №14-261цс19) вказано, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ право заявника на відшкодування моральної шкоди у випадку надмірно тривалого невиконання остаточного рішення, за що держава несе відповідальність, презюмується.

Згідно зі статтею 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до статті 48 ЦПК України позивачем і відповідачем у цивільному процесі можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

За статтею 58 ЦПК України держава бере участь у справі через відповідний орган державної влади відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади), або через представника.

Отже, у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема, і представляти державу в суді. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №761/35803/16-ц (провадження №14-316цс19).

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В даній справі ОСОБА_1 не довів у встановленому законом порядку факту заподіяння йому з боку держави в особі ГУНП в Хмельницькій області в досліджуваний період (лютий - березень 2026 року) моральної шкоди при здійсненні дізнання у кримінальному провадженні №12023243560000061 дізнавачами ГУНП в Хмельницькій області. Зокрема, справа не містить доказів на підтвердження обставин, зазначених позивачем, стосовно невиправданої затримки та надмірної тривалості дізнання у вказаному провадженні, а також щодо того, що дії або бездіяльність посадових осіб відповідача, зокрема, дізнавача у кримінальному провадженні, у визначеному КПК України порядку було визнано протиправними чи незаконними. Також не доведено заподіяння позивачу моральної шкоди будь-якими діями чи бездіяльністю посадових осіб Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, позивачем не обґрунтовано жодними доказами розмір моральної шкоди, а також відсутній причинний зв`язок між шкодою та діями відповідача, суд доходить висновку, що в позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 4-6, 76, 77, 81, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 167, 170, 1173, 1174, 1176 ЦК України, ст.ст. 19, 55, 56 Конституції України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна (представник Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області) про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає в адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: держава Україна, представник: Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 40108824,адреса: 29017, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 7.

Суддя: